Постанова № 80494262, 11.03.2019, Чаплинський районний суд Херсонської області

Справа № 665/90/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Чаплинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1, громадянина України, НОМЕР_2, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1,

за ст.. 183-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2019 року до Чаплинського районного суду Херсонської області надійшов адміністративний матеріал про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 183-1 КУпАП.

Так відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №22 від 11.01.2019 року, ОСОБА_1 не сплачує аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 30000 грн. що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до виконання, чим порушив вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів від 07.12.2017 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 183-1 КУпАП - несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вказаному правопорушенні не визнав, пояснив, що про те, що з нього стягуються аліменти йому не було відомо до дня складання вказаного протоколу. Вказує, що надає в добровільному порядку допомогу на утримання дитини та розмір цієї допомоги значно перевищує розмір його заборгованості. В подальшому вину не визнавав, вказуючи на те, що дитина проживає з його колишньою дружиною, яка неналежним чином виконує батьківські обов'язки та він не бажає надавати їй кошти, які вона витрачає на свої розваги. В подальшому заперечуючи проти обставини вказаних у протоколі визнав, що не вживав заходів, щодо погашення заборгованості та мав намір в подальшому звернутися до відповідних органів з метою визначення місця проживання дитини з ним, так як на його думку матір неналежним чином піклується про їхнього сина.

Суд, дослідивши матеріали справи,заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважає, що вина порушника доведена, виходячи з наступного.

Згідно ст.. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ст.. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 року до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесені зміни та главу 14 кодексу доповнено статтею 183-1 «Несплата аліментів», який, в даній частині, набув чинності 06.02.2018 року.

Частина 1статті 183-1КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відтак, саме з 06.02.2018 року введено відповідальність за несплату аліментів та в цій частині закон зворотної сили не має.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що з урахуванням вимог частин 1, 2 ст. 8 КУпАП, облік сукупного розміру заборгованості за 6 (шість) місяців, наявність якої передбачена диспозицією ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, починається з моменту введення в дію цієї статті, тобто з 06.02.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 виникла з моменту пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а саме з жовтня 2015 року і не погашена до 11 січня 2019 року - дати складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Посилання порушника на те, що він не був обізнаний про відкрите відносно нього виконавче провадження повністю спростовано в судовому засіданні дослідженими доказами, що були надані виконавчою службою на запит суду. Так з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що під час розгляду справи про стягнення аліментів в Чаплинському районному суді Херсонської області, ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні та повністю визнавав позовні вимоги, що свідчить про його належну обізнаність про обов'язок сплати аліментів на утримання дитини. Крім того 05 березня 2018 року порушником було отримано постанови про встановлення тимчасових обмежень у праві керування, полювання та виїзду за кордон, що підтверджено поштовим повідомленням та також свідчить про його обізнаність про відкрите відносно нього виконавче провадження та обов'язок щодо сплати аліментів. Доводи порушника щодо того, що ним в добровільному порядку було надано допомогу на утримання дитини належними доказами не підтверджені, оскільки ним не надано жодного документу що підтверджував би перерахування коштів на користь стягувача по виконавчому провадженні. Крім того суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1, щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 як матері дитини та витрат коштів всупереч інтересам дитини, оскільки вони нічим не підтверджені. Більш того як вбачається з матеріалів виконавчого провадження на протязі більше 3 років від дати виникнення зобов'язання щодо сплати аліментів, ОСОБА_1 жодного разу аліменти, визначені судовим рішенням не сплатив, що унеможливлює витрату цих коштів отримувачем аліментів не за призначенням, оскільки такі кошти нею не отримано.

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1, після набрання чинності та доповнення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 року Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 183-1 «Несплата аліментів», продовжував не сплачувати аліменти та станом на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, у нього існувала заборгованість зі сплати аліментів в сумі 30000 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з 06.02.2018р. - дня набрання чинності вищевказаного Закону.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення №22 від 11.01.2019 року, виконавчим листом № 665/859/15-ц від 23.09.2015, постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 року, довідкою-розрахунком від 02.01.2019 №48981168, поясненням ОСОБА_1, які у своїй сукупності свідчать про наявність винної поведінки боржника у виконавчому провадженні, що призвело до утворення заборгованості по сплаті аліментів.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 183-1 КУпАП - несплата аліментів.

Обставин, що пом'якшують/ обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, данні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також суд бере до уваги, те що протягом розгляду справи, порушником не вживалися заходи щодо погашення заборгованості, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання прав дитини, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт відповідно до санкції ст.. 183-1 КУпАП так як підстави для закриття провадження, звільнення порушника від відповідальності відсутні.

Відповідно до ст.. 401 КУпАП також підлягає стягненню судовий збір

Керуючись ст.. 40-1, ст.. 183-1, ст. ст. 283, 285 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1, у вчинені правопорушення, передбаченого ст.. 183-1 КУпАП.

Застосувати відносно ОСОБА_1, адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 /триста вісімдесят чотири/ гривні 20 коп. на р/р № 31215256700001, банк ГУК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 02886775 Відповідно до п.5 З.У. «Про судовий збір»/.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Чаплинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення/отримання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред'явлена до _____2019 р.

Постанова набрала чинності _____2019 р.

Суддя: І.О. Пилипенко