Ухвала суду № 80490776, 13.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/6286/16-ц

Провадження № 6/520/140/19

УХВАЛА

про відмову у відстрочці виконання рішення суду

13.03.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

Головуючий суддя - Куриленко О.М.

За участю представника стягувача ОСОБА_1, який є також представником третьої особи ОСОБА_2,

представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 520/6286/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про стягнення авансу,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2019 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив відстрочити до 1 вересня 2019 року виконання рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6. ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_2 про стягнення авансу, яке було змінено Постановою апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Київський районний суд м. Одеси розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6. ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про стягнення авансу і 9 серпня 2017 року ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково - стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 73 000 доларів США. Апеляційний суд Одеської області постановою від 27 вересня 2018 року змінив рішення Київського суду та встановив, що стягненню підлягає сума в 1834760 гривень, це змінене рішення вступило в силу 27.9.2018 року.

Вказує на те, що йому стало відомо, що позивачка одержала Виконавчий лист та звернулася до виконавчої служби Овідіопольського району з заявою про примусове виконання с/рішення щодо стягнення 1 834 760 гривень.

Зазначає, що виконання судового рішення для нього не лише утруднено, а в даний час є неможливим: гроші, які стягнуті судом, він особисто від позивачки не одержував, повернути стягнуту судом суму в даний час не має можливості; попри те, що він разом з особою, яка одержала гроші від ОСОБА_5, має намір сплатити позивачці запитувані нею гроші.

Стверджує, що він набуде спроможність сплатити позивачці 1 834 760 гривень з грошей, які обґрунтовано очікує одержати з продажу будинку АДРЕСА_1, яким тривалий час та безпідставно користується позивачка.

Кім того зазначає, що він не є ініціатором спору, не з його вини виникла необхідність повернення авансу; договір купівлі-продажу будинку не укладено з вини саме позивачки ОСОБА_5; саме позивачка ОСОБА_5 зі своєю сім'єю на протязі більше п'яти років безоплатно користується Будинком, безпідставно привласнює корисні властивості не лише Будинку, а і земельної ділянки, на якій розташований цей будинок.

Таким чином, заявник вважає, що є всі обставини для відстрочення виконання рішення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною заявою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні вказану заяву підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання з'явився представник стягувача ОСОБА_5 - ОСОБА_1, який є також представником третьої особи ОСОБА_2, у задоволенні заяви просив відмовити, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

ОСОБА_6 у судове засідання також не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши подану заяву, суд приходить до висновку про те, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/6286/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про стягнення авансу.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2017 року позов ОСОБА_5 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму авансу, сплаченого за розпискою від 28 листопада 2012 у розмірі 73 000 (сімдесят три тисячі) доларів США, що у гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ становить 1 878 476 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят шість) гривень ,66 копійок, а також судові витрати у загальному розмірі 7 165, 61 гривень. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 27.09.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2017 року змінено, абзац другий резолютивної частини викладено в новій редакції, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1 834 760, 90 гривень, що станом на 25.05.2016 року еквівалентно 73 000 дол. США.. В решті рішення залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.1,3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов'язує відстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що він набуде спроможність сплатити позивачці 1 834 760 гривень з грошей, які обґрунтовано очікує одержати з продажу будинку АДРЕСА_1, яким тривалий час та безпідставно користується позивачка, а також на похилий вік та стан здоров'я.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою пенсійного віку та перебуває на обліку в Чорноморському об'єднаному управлінні ПФУ в Одеській області і отримує пенсію за віком. Згідно довідки про доходи № 3189 1618 6838 1118 сума пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року склала 34 843, 86 гривень. А відповідно до медичної документації за 2015 рік у нього виявлена пухлина сечового міхура, а з виписаного епікрізу за 2016 рік вбачається покращення стану здоров'я.

Що стосується доводів заявника відносного того, що він має намір сплатити позивачці 1 834 760 гривень з грошей, які обґрунтовано очікує одержати з продажу будинку АДРЕСА_1, слід зазначити наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки про виконавче провадження № 58151794 судом встановлено, що все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 на праві власності, у тому числі будинок, про який він зазначає у заяві про відстрочення, знаходиться під арештом приватного виконавця та перебуває у стадії примусової реалізації, що, в свою чергу, унеможливить його продаж до тих самих пір поки Боржник ОСОБА_3 не сплатить борг стягувачам ОСОБА_5 та ОСОБА_8

Крім того, жодних доказів того, що у нього є покупці на вказаний будинок, з якими він уклав би попередній договір купівлі-продажу тощо у судовому засіданні надано не було та з чого виходив заявник, стверджуючи про можливість оплати стягненої суми до 01.09.2019 року залишилось не зрозумілим.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про недоведеність заявником обґрунтованих підстав для відстрочення рішення суду.

Відповідно до п.10постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вирішуючи дане питання суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, не є виключними в розумінні статті 435 ЦПК України і не є підставами для відстрочення виконання рішення, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що судові рішення які набрали законної сили є обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Враховуючи те, що відстрочка може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а також те, що заявником не подано жодних підтверджень щодо свого тяжкого майнового стану, не подано належним чином завірених копій документів, які б підтверджували його захворювання та проведення хірургічного втручання саме в даний час, посилання на продаж будинку який наразі перебуває під обтяженням та перебуває у стадії примусової реалізації, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 слід відмовити у зв'язку із її неналежною, недостатньою обґрунтованістю.

Відмова у розстрочці, відстрочці виконання рішення суду не позбавляє ОСОБА_3 права повторно звернутися із заявою в разі наявності у нього належних та достатніх аргументів для відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, слід зазначити, що при вирішенні даної справи суд враховує не тільки інтереси боржника, а й інтереси стягувача, скільки рішення у справі ухвалено ще в вересні 2017 року та борг до теперішнього часу не погашений.

На підставі викладеного, керуючись ст.435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення суду по справі № 520/6286/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про стягнення авансу - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст ухвали складено 15 березня 2019 року