
Справа № 640/5441/19
н/п 2-о/640/97/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, внесення змін в актовий запис, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась у суд із заявою про встановлення того, що він за національністю є німцем, а також зобов'язання Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області поновити актовий запис про шлюб та внести в нього зміни. В обґрунтування заявлених вимог зазначає що його матір була німкою, тому він за національністю є німцем. Для реалізації прав , передбачених законодавством Федеративної Республіки Німеччина для осіб німецького походження, просить встановити відповідний факт та вести зміни у його актовий запис про укладання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України .
Чинне законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.
Проте відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
А згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. А пунктом 2.13.2 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку ЦПК України, а для вирішення питання про приналежність ОСОБА_1 до німецької національності, він має право звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису щодо його національності, а у разі відмови такого суб'єкта - оскаржити її в судовому порядку на підставі КАС України (правова позиція ВС від 01.02.2018 у справі № 760/19921/16-ц).
Керуючись ст. ст. 186, 260, 294 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, внесення змін в актовий запис- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Ухвала складена та підписана 15.03.2019р.
Суддя Бородіна Н.М.
Судове рішення № 80490224, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 15.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/5441/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: