Рішення № 80490116, 07.03.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа№635/9378/15-ц

Провадження по справі№2/635/692/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Ус Ю.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - Чайковська Анастасія Володимирівна,

відповідачі - ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю шляхом виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, яким просить усунути перешкоди у здійсненні нею права користування будинком АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із зазначеного будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 серпня 2015 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняла у власність належний ОСОБА_3 на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану за вказаною адресою. Відповідно до відомостей будинкової книги, в будинку за вищевказаною адресою на момент укладення договорів купівлі-продажу були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, не зважаючи на укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договори купівлі - продажу, продовжують проживати разом із ОСОБА_3 в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2015 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням відмовлено.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року заяву представника позивача Чайковської Анастасії Володимирівни про витребування доказів задоволено. Витребувано від Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області письмову інформацію про те, чи знаходяться на обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; який ідентифікаційний номер вказаних вище осіб та яка адреса їх реєстрації і місця їх працевлаштування. Витребувано від Центру первинної медико-санітарної допомоги інформацію про те, чи знаходяться на обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають за адресою: АДРЕСА_2; чи звертались до медичного закладу вказані особи; чи викликався лікар за місцем знаходженням вказаних осіб, коли і на яку адресу. Витребувано від комунальної установи охорони здоров'я Докучаєвська поліклініка інформацію про те, чи знаходяться на обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають з адресою: АДРЕСА_2; чи звертались до медичного закладу вказані особи; чи викликався лікар за місцем знаходженням вказаних осіб, коли і на яку адресу. Витребувано від Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області інформацію про те, чи звертались з заявами в 2015 - 2016 році наступні особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають за адресою: АДРЕСА_2. Витребувано від сільського відділення поштового зв'язку ЦПЗ №7 Харківського Центру поштового зв'язку Харківська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" інформацію про те, чи звертались в 2015 - 2016 році наступні особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають з адресою: АДРЕСА_2; чи отримували вказані особи кореспонденцію. Витребувано від Комуніст, 1, сільського відділення поштового зв'язку ЦПЗ №7 Харківський Центр поштового зв'язку Харківська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" інформацію про те, чи звертались в 2015 - 2016 році наступні особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають з адресою: АДРЕСА_2; чи отримували вказані особи кореспонденцію. На виконання зазначеної ухвали надані відповіді з Липецького відділу поліції Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 07 квітня 2016 року, з Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико-санітарної допомоги сел. Рогань Харківського району» від 04 квітня 2016 року, з Центру поштового зв'язку №7 Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06 травня 2016 року та з Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 06 квітня 2016 року.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно Розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області Мазур О.О. №01-04/10 від 14 березня 2016 року у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Харківського районного суду Харківської області Савченко Д.М., зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2016 року цивільну справу прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 червня 2016 року за заявою відповідача ОСОБА_4 зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні права власності та виселення до закінчення розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус ХМНО Чижова Н.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року відновлено провадження по вищевказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2018 року у задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю та виселення до вирішення інших справ, що розглядаються в порядку цивільного судочинства відмовлено.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 березня 2019 року у задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю та виселення до вирішення інших справ, що розглядаються в порядку цивільного судочинства відмовлено.

Позивач в судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Чайковська А.В., яка діє на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", надала до суду заяву про розгляд справи за її з позивачем відсутністю.

Відповідачі у судове засідання неодноразово не з'являлися.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у судове засідання жодного разу не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно і належним чином в порядку, встановленому ЦПК України шляхом направлення судової повістки за місцем їх проживання, причини неявки суду не повідомляли, жодних заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності суду не надавали, своїм правом щодо надання відзиву на позов не скористалися.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, будучи своєчасно і належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у жодне судове засідання також не з'явилися, надавали при цьому заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, однак доказів на підтвердження поважності причин їх неявки жодного разу не надали. Так, у судові засідання призначені на 29 лютого 2016 року, 01 серпня 2018 року та 04 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, надавши заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою, а у судове засідання, призначене на 26 вересня 2018 року - у зв'язку з неможливістю явки її адвоката у судове засідання, при цьому жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду надано не було, в інші судові засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася та не повідомила про причини своєї неявки. Відповідач ОСОБА_15 у судові засідання, призначені на 20 грудня 2017 року, 13 лютого 2018 року, 01 серпня 2018 року та на 07 березня 2019 року не з'явилася, надала суду заяви про відкладення розгляду справи в першому випадку у зв'язку з хворобою, в інших - у зв'язку зі службовою необхідністю, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду надано не було, в інші судові засідання відповідач ОСОБА_15 не з'явилася та не повідомила про причини своєї неявки.

Крім зазначеного, суд враховує наступне. Після постановлення Харківським районним судом Харківської області ухвали про відновлення провадження по цивільній справі від 21 листопада 2017 року у зв'язку з набранням законної сили рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус ХМНО Чижова Н.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, до розгляду якої за заявою відповідачів було зупинено провадження у даній справі, останніми неодноразово подавалися заяви про зупинення провадження у даній справі до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус ХМНО Чижова Н.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним касаційною інстанцією. Зокрема, такі заяви були подані відповідачем ОСОБА_5 18 грудня 2017 року, 12 лютого 2018 року, 20 березня 2018 року та відповідачем ОСОБА_3 20 березня 2018 року, 04 липня 2018 року, за результатами розгляду яких судом була постановлена ухвала про відмову в їх задоволенні. Не зважаючи на це, відповідачами знову подані аналогічні заяви про зупинення провадження у справі, а саме: ОСОБА_16 від 04 грудня 2018 року, ОСОБА_5 - від 05 березня 2019 року.

Зазначені дії відповідачів свідчать про зловживання ними своїми процесуальними правами як учасників справи, що є неприпустимим відповідно до вимог п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України та порушують право позивача на розгляд справи у розумні строки.

У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки та не подали відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши сторони та дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

12 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №2043, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняла у власність належний ОСОБА_3 на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2, сплативши за нього грошову суму, вказану у п.5 цього договору у розмірі 270000 гривень. Відповідно до п. 5 зазначеного договору, продаж будинку проводиться за 270000 гривень, які продавець ОСОБА_3 одержала повністю від ОСОБА_1 в момент підписання договору. Згідно з п.11 зазначеного договору, ОСОБА_3 зобов'язалася звільнити будинок від належних їй речей до 12 серпня 2015 року. За змістом п. 7 договору, сторони стверджують, що будь-яких прав третіх осіб щодо вищевказаного будинку (у тому числі права власності або права користування ним малолітніми, неповнолітніми дітьми, яку будуть порушені даним правочином) не існує. Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за усі випадки, які можуть виникнути у майбутньому у зв'язку з наданням під час нотаріального посвідчення його договору недійсних та (або) підроблених документів, неправдивої інформації щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії, у тому числі інформації про об'єкт нерухомого майна, та/або про домовленості сторін щодо умов договору, та/або відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія.

Право власності на зазначений вище будинок зареєстровано за ОСОБА_1 12 серпня 2015 року (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23604735 від 12 серпня 2015 року), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42148434 від 12 серпня 2015 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №52175403 від 27 січня 2016 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус ХМНО Чижова Н.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено повністю. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 07 листопада 2017 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2017 року залишено без змін. Рішення Харківського районного суду Харківської області набрало законної сили.

Також 12 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №2046, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняла у власність належну ОСОБА_3 на праві приватної власності земельну ділянку АДРЕСА_2, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_5, сплативши грошову суму, вказану у п. 5 договору у розмірі 255000 гривень. Відповідно до п. 5 зазначеного договору, продаж проводиться за 255000 гривень, які продавець ОСОБА_3 одержала повністю від ОСОБА_1 до підписання договору.

Право власності на зазначену вище земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 12 серпня 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23606409 від 12 серпня 2015 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42151814 від 12 серпня 2015 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №52175403 від 27 січня 2016 року.

Як вбачається зі змісту домової книги на житловий будинок АДРЕСА_2, в будинку з 11 квітня 2013 року зареєстрована відповідач по справі ОСОБА_6, а фактично мешкають всі відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що підтверджується листом Липецького відділу поліції Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 07 квітня 2016 року, листом головного лікаря ЦП МСД с. Рогань Харківського району Жданової Т.В. №62 від 04 квітня 2016 року, листом Центру поштового зв'язку №7 Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №07-538 від 06 травня 2016 року.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом з наданих сторонами доказів, ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 правомірно з підстав та в порядку, передбаченими ст.ст. 328, 334 ЦК України. Однак, колишній власник зазначеного житлового будинку ОСОБА_3 та члени її сім'ї: ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишаються проживати у зазначеному вище будинку. Не зважаючи на тривалий розгляд зазначаної цивільної справи, про що відповідачам достовірно відомо, у добровільному порядку вони не виселяються зі спірного приміщення. Зазначені обставини жодним чином не спростовані відповідачами по справі.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і подібне).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення.

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності, якщо він не порушує норм закону, моральних засад суспільства, екологічної ситуації та інтересів інших осіб.

Аналогічні положення містяться в п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", відповідно до якого власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Статтею 41 Конституцією України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Тобто, за змістом ст. 319 ЦК України, власник сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення порушеного її права власності від будь-яких осіб, будь-яким передбаченим законом способом. Визначальним для захисту такого права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. При цьому не має значення ким саме спричинено порушення права та з яких підстав.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Аналогічного правового висновку 16 листопада 2016 року дійшов Верховний Суд України у справі № 6-709цс16 та Верховний суд у справі 523/11084/16-ц від 06 червня 2018 року.

Цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за громадянами, які хоча і правомірно вселилися у спірну квартиру власника, але на час розгляду справи не є членом його сім ' ї.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 05 листопада 2014 року під час розгляду справи № 6-158цс14, право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Отже, після переходу права власності на спірний житловий будинок до ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу від 12 серпня 2015 року, право користування зазначеним приміщенням у відповідачів припинилося.

Враховуючи те, що позивач є єдиним власником спірного житлового будинку, однак відповідачі після припинення права власності на будинок шляхом його продажу залишаються проживати у спірному будинку, суд приходить до висновку про наявність підстав для виселення зі спірного житла відповідачів, які не є членами сім'ї позивача ОСОБА_1, не проживають разом з нею та не ведуть з нею спільне господарство, а тому втратили право користування спірним житловим будинком у зв'язку з припиненням права власності на нього попереднього власника ОСОБА_3, членами сім'ї якої вони є, і мали похідне від неї право користування зазначеним будинком. Поновлення права позивача можливо шляхом виселення відповідачів зі спірного житлового приміщення.

Відповідачами в ході судового розгляду не надано будь-яких беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини. Відповідачами також не надано жодних доказів щодо відсутності у них на будь-якому праві іншого житла.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 144 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю шляхом виселення - задовольнити повністю.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі по 121,80 гривень з кожного.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3.

Відповідач - ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Відповідач - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_2.

Відповідач - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_2.

Відповідач - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2.

Повне рішення складено 15 березня 2019 року.

Суддя Т.В. Бобко