Ухвала суду № 80490082, 13.03.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/6644/17

Провадження №1-кп/635/604/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

за участю прокурора Болотнікова В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

секретар судового засідання Ус Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 297 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Обвинувачений, посилаючись на вимоги КПК України, Конституцію України, практику Європейського суду з прав людини, звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який - у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. В обґрунтування клопотання посилався на те, що за рік знаходження кримінального провадження відносно нього в суді, стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, вважає, що показання свідків добуті незаконним шляхом, а тому просить визнати суд інкриміновану йому зазначену статтю необґрунтованою. Вважає, що прокурор затягує розгляд кримінального провадження, чим порушує право на розгляд справи протягом розумних строків, приховує від ознайомлення ряд проведених експертиз та інших матеріалів кримінального провадження, що викликає обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Обвинувачений посилається на погіршення стану його здоров'я у зв'язку з наявністю захворювання - хронічного остеоміліту кісток лівого стегна, лікування якого потребує хірургічного втручання, оскільки потягло за собою зараження крові. Його заяви щодо надання медичної допомоги в умовах СІЗО ігноруються. Крім того зазначив, що не збирається переховуватись від суду у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки зацікавлений у швидкому та законному розгляді кримінального провадження відносно нього, вважає ризики, які заявляються прокурором в обґрунтування клопотань про продовження тримання під вартою обвинуваченого не обґрунтованими.

В ході судового розгляду прокурор просив продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на тяжкість злочинів, вчинення яких інкримінується обвинуваченому, та тяжкість покарання у разі визнання обвинуваченого винним та значну кількість епізодів злочинної діяльності обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та пояснив, що має місце проживання без реєстрації за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Тернова, вул.Радянська, 10, де проживає його бабуся.

На підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 січня 2018 року. Судом неодноразово продовжувався строк тримання під вартою обвинуваченого, останній раз на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 04 лютого 2019 року на 60 днів - до 04 квітня 2019 року.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2., виходячи з наступного.

Під час обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, свідчить про його суспільну небезпеку. Санкція інкримінованих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.

Суд приймає до уваги, значну кількість епізодів злочинної діяльності, що інкримінується обвинуваченому, після оголошення підозри за ч. 1 ст. 185 КК України обвинувачений продовжив злочинну діяльність, як встановлено слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв'язки, зареєстроване місце проживання та будь-які зв'язки з державою. Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.

В матеріалах кримінального провадження міститься довідка Виконавчого комітету Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області від 23.04.2018 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проживав в АДРЕСА_1 з народження, але зазначена довідка не дає достатні підстави вважати про те, що житло за зазначеною адресою є постійним місцем проживання обвинуваченого на цей час, крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що на момент затримання обвинувачений за зазначеною адресою не проживав. Є безпідставними доводи обвинуваченого про погіршення стану його здоров'я у зв'язку із наявністю захворювання - хронічного остеоміліту кісток лівого стегна, лікування якого потребує хірургічного втручання, яке не може бути забезпечено в умовах Харківського слідчого ізолятора, як підставу для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки жодних доказів щодо погіршення стану здоров'я обвинуваченого та необхідність лікування, яке не може бути проведено в умовах слідчого ізолятора, суду не надано, доводи обвинуваченого щодо ігнорування його звернень про надання медичної допомоги до медичної частини Харківського слідчого ізолятора жодним чином не підтверджені. Відсутність у сторони обвинувачення доказів на підтвердження його винуватості у вчинені злочину, на що посилається обвинувачений, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, для вирішення питання про необхідність застосування якого суд оцінює наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зазначені обвинуваченим обставини підлягають встановленню під час оцінки доказів судом за результатами судового розгляду.

З підстав, викладених вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 04 квітня 2019 року.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, викладені вище, та вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1. доведені прокурором та продовжують існувати, а також враховує ту обставину, що розгляд судового провадження не завершений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 199, 217, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 297 КК України продовжити на шістдесят днів - до 11 травня 2019 року.

Встановити строк дії ухвали до 11 травня 2019 року.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15 березня 2019 року.

Головуючий суддя Т.В.Бобко