Ухвала суду № 80489969, 14.03.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

14.03.2019 Суддя Саркісян О. А..

Справа № 644/6982/16-ц

Провадження № 2-з/644/14/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого- судді Саркісян О.А.,

при секретарі -Зоріній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова клопотання представника ОСОБА_1- адвоката Лагутіна І.В. про зустрічне забезпечення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Саркісян О.А. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, як правонаступника після смерті відповідача ОСОБА_4, ТОВ «Ес Кі Мо» про стягнення боргу, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в сумі 52998174 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.10.2017 року в якості забезпечення позову був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об*єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 1070747480000, на автомобіль марки NISSAN, модель QASHQAI, 2010 року випуску, колір білий, тип ТЗ легковий універсал-В, Тип майна: Транспортний засіб, Тип транспортного засобу: Автомобіль легковий, Серійний номер: НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_2. та на все рухоме та нерухоме майно, особисті банківські рахунки ОСОБА_4 в межах ціни позову- 16000000 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 08.01.2019 року вказана ухвала була скасована в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, особисті та банківські рахунки ОСОБА_4.

В частині накладення арешту на квартиру№ АДРЕСА_1, реєстраційний номер об*єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 1070747480000, на автомобіль марки NISSAN, модель QASHQAI, 2010 року випуску, колір білий, тип ТЗ легковий універсал-В, Тип майна: Транспортний засіб, Тип транспортного засобу: Автомобіль легковий, Серійний номер: НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_2 ухвала залишена без змін.

07.03.2019 року в провадження Орджонікідзевського районного суду м.Харкова надійшло клопотання представникаОСОБА_1- адвоката Лагутіна І.В. про зустрічне забезпечення в сумі 25886530 грн.

Вказане клопотання передане в провадження судді 11.03.2019 року.

На підставі ст. 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у звязку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Вирішуючи питання про застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на даний момент не існує визначених ч.3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, а саме позивач має в Україні постійне місце проживання, отримує пенсію, має на праві власності гараж, дачу в дачному кооперативі «Береговий», Соснівського району Черкаської області житловою площею 296,1 кв.м., та квартиру в АДРЕСА_2 загальною площею 187, 4 кв.м. Доказів того, що позивач здійснює дії щодо відчуження майна чи інші дії, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, суду не надані.

Щодо можливих збитків ОСОБА_1 у зв*язку з застосуванням заходів забезпечення позову суд виходить з наступного.

Поняття збитків визначене в ст.22 ЦК України., в ч.2 якої зазначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Будучи спадкоємцем ОСОБА_4 ОСОБА_1 зобов'язана утримувати та утримує квартиру АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Право розпорядження спадковим майном настало після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, в червні 2018 року.

Утримання квартири включає оплату комунальних послуг, витрати на поточний, а можливо і капітальний ремонт, сплату податку на нерухоме майно.

Однак, якщо при розгляді клопотання ОСОБА_1 в червні 2018 року суд враховував ймовірні витрати спадкоємиці, які вона буде вимушена нести, то наразі, відповідно до ст.22ч.2п.1 ЦК України слід говорити про втрати, які особа зазнала у зв*язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому посилання представника відповідачки про те, що ОСОБА_1 на комунальні платежі за 2018, 2019 рік буде витрачати не менше 142000 грн. є орієнтовними, а надані квитанції свідчать про нарахування комунальних послуг - утримання прибудинкової території та утримання паркінгу в розмірі 2000 грн. щомісячно, що становить близько 25000 грн. на рік. Оплата електроенергії на суму 12000 грн. є оплатою фактично спожитих послуг і не є збитками.

ОСОБА_1 заявляє, що утримання такого об'єкта нерухомості є занадто обтяжливим для неї, дану квартиру вона не має наміру використовувати як своє житло та бажає мати не тільки право користування та володіння житлом, однак і право розпорядження.

Неможливість розпорядитися відповідним майном може призвести до зниження вартості спадкового майна та як наслідок реалізації його за ціною, що є істотно нижчою за ринкову станом на 2018 р. - 25 886 530,00 грн.

Крім того, вона в разі продажу квартири могла би розмістити одержані грошові кошти на депозитному рахунку в банку і отримувати дохід, в розмірі 7869505 грн. 12 к. відповідно до приведеного в клопотанні розрахунку.

Відповідно до ст.22ч.2 п. збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15, від 09.12.2014 у справі № 5023/4983/12 при цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Зважаючи на те, що в клопотанні приводяться лише теоретичні обґрунтування намірів ОСОБА_1 продати квартиру, вкласти отримані грошові кошти на депозитний рахунок і отримувати прибуток, то вони в даний час не можуть розцінюватись судом як можливість спричинення ОСОБА_1 збитків в цій сумі - 7869505 грн. 12 к. , а тому відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Стосовно утримань квартири, сплати податків, то враховуючи їх суму та наявність у позивача на праві власності нерухомого майна, джерела доходів у вигляді пенсії то необхідність у зустрічному забезпеченні також відсутня.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.154,258,260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотанняпредставника ОСОБА_1- адвоката Лагутіна І.В. про зустрічне забезпечення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду до або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Суддя О.А.Саркісян