Рішення № 8048868, 02.02.2010, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2- 804/10/07

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 року

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

при секретарі Федіній О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Київської районної у м. Харкові ради, треті особи: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ОСОБА_2, Орган опіки та піклування Київського райвиконкому м. Харкова про поновлення порушеного права, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.08.2009 року звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить поновити його порушене житлове право, шляхом скасування рішення виконкому Київської районної в м. Харкові ради №30-3 від 03.02.2009 року в частині затвердження п. 2.1 протоколу №04 засідання житлової комісії від 30.01.2009 року, яким відмовлено в закріпленні за ним - ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати виконком Київської районної у м. Харкові ради укласти з ним - ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення на квартиру АДРЕСА_1 з включенням в цей договір його малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказуючи на те, що його мати - ОСОБА_4 працює в Харківському Державному авіаційному виробничому підприємстві з 19 липня 1968 року по теперішній час, з’являється ветераном праці цього підприємства. У грудні 1988 року на підставі рішення адміністрації та комітету профспілки Харківського авіаційного заводу його матері - ОСОБА_2 було видане посвідчення №8 на право заняття житлової площі в гуртожитку для малосімейних по вул.. Студентський, 4, кімната № 103 в м. Харкові житловою площею 16,1 кв.м. з вселенням ОСОБА_1, як члена її сім’ї.

Весь час він проживав разом зі своєю матір’ю, як член її сім’ї. Після закінчення школи, 14.09.1990 року він поступив на працю до Харківського авіаційного заводу, де працював до 05.05. 1993 року. З 2 листопада 1993 року по 26.05.1995 року він проходив службу в Радянській армії. Після закінчення служби в армії він деякий час працював на фабриці ім.. Тінякова, а 27 грудня 1996 року знову прийшов працювати на авіаційний завод, де працював до 01.06.2000 року, потім звільнився, так як адміністрація підприємства несвоєчасно сплачувала заробітну плату. 26.11.2008 року він знову поступив на роботу до авіаційного виробничого підприємства, але 03.06.2009 року вимушений був звільнитися, у зв’язку з невиплатою заробітної плати.

Вказана житлова площа була надана його матері в 1988 році на законній підставі, в період її роботи на підприємстві.

На час вступу в дію, з 01 січня 2009 року, Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” він був зареєстрований і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, працював в авіаційному підприємстві. Разом з ним в квартирі постійно мешкає його мати і малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після вступу в дію , з 01 січня 2009 року, вищевказаного закону України він, в січні 2009 року , разом з матір’ю звернувся до Виконкому Київської районної в м. Харкові ради про закріплення за ними кімнати №204 в будинку №4 по вул.. Студентській в м. Харкові.

Рішенням виконкому Київської районної в м. Харкові ради №30-3 від 03.02.2009 року затверджено протокол №04 засідання районної житлової комісії від 30.01.2009 року, яким відмовлено в закріпленні за ним і його матір’ю - ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, на підставі, що мати має у власності квартиру, а він не був зареєстрований і не мешкав у квартирі на час прийняття рішення міськвиконкомом від 06.06.2007 року.

Винесене рішення Київського РВК №30-3 від 03.02.2009 року вважає, незаконним, таким що порушує його житлові права і не відповідає фактичним обставинам, оскільки вказана квартира була надана його матері на законній підставі, його мати проробила на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві 41 рік і продовжує працювати на теперішній час, зареєстрована в квартирі з 23.01.1998 року, він є членом її сім’ї, на момент прийняття Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 24.10.2008 року, він був зареєстрований, у вказаній квартирі, постійно проживає з сином у квартирі, сплачує комунальні послуги. Його зняття з реєстраційного обліку з спірної квартири було пов’язане з сімейними обставинами, але фактично він постійно проживав разом з матір’ю в квартирі, але вказані обставини ніким перевірені не були.

Вказана квартира є його і його малолітнього сина єдиним місцем проживання, ніякого іншого житла він не має. Проте вказані ним обставини не були прийняті до уваги, тому вважає вищезазначене рішення Київського виконкому незаконним, таким що порушує його та його малолітнього сина конституційне право на житло, тому вказане рішення Київського РВК №30-3 від 03.02.2009 року підлягає скасуванню, а його порушене житлове право поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача, заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Орган опіки та піклування Київського райвиконкому м. Харкова, проти позову не заперечувала.

Третя особа - ОСОБА_5 , надала суду письмову заяву про слухання справи у її відсутність.

Представник третьої особи - Харківське державне авіаційне виробниче підприємство у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином про, що свідчить поштове повідомлення у матеріалах справи.

Відповідно до ст.169 ЦПК України суд вважає, що перешкод для розгляду справи не має.

Суд, заслухавши пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини .

Судом встановлено, що 07 грудня 1988 року на підставі рішення адміністрації та комітету профспілки Харківського авіаційного заводу ОСОБА_2 було видане посвідчення №8 на право заняття житлової площі в гуртожитку для малосімейних по вул. Студентській, 4, кімната №103 в м. Харкові, житловою площею 16,1 кв.м. з вселенням ОСОБА_1, як члена сім’ї.

28 грудня 1990 року ОСОБА_2 видано ордер на житлову кімнату в сімейному гуртожитку №3 по вул.. Студентській, будинок №4 кімната №204 в м. Харкові, площею 16,6 кв.м., на сім’ю із 2 - х чоловік, з включенням ОСОБА_1, як члена сім’ї.

Відповідно трудової книжки, ОСОБА_2 працює в Харківському Державному авіаційному виробничому підприємстві з 19 липня 1968 року по теперішній час.

Рішенням виконкому Київської районної в м. Харкові ради №30-3 від 03.02.2009 року затверджено протокол №04 засідання районної житлової комісії від 30.01.2009 року, яким відмовлено в закріпленні, шляхом надання, за ОСОБА_1 з сім’єю 2 особи (він, мати) однокімнатної ізольованої квартири №204 житл. пл. 16,5 кв.м. по вул.. Студентській, 4, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не був зареєстрований та не мешкав у вказаній квартирі на момент прийняття міськвиконкомом рішення №478 від 06.06.2007 року та забезпеченістю його матері - ОСОБА_2 житловою площею .

Відповідно довідки Житлово-комунального відділення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства №24675671 від 14.12.2009 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 204, з 1989 року по 1990 рік мешкали у кімнаті №103 з 1990 року по теперішній час мешкають у кімнаті №204 у зв’язку зі зміною нумерації кімнат.

Згідно довідки КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 15.12.2009 року, за ОСОБА_1 не числиться частина або ціле домоволодіння.

Відповідно відповіді адресного бюро Харківської області , ОСОБА_1 не зареєстрований у м. Харкові та Харківській області.

Згідно Свідоцтва про народження серії І-ВЛ №267978 від 18 червня 2004 року, ОСОБА_3 народився 18 березня 2004 року, батьками якого є ОСОБА_1, ОСОБА_6 Відповідно до ч. 2 ст. 47 Конституції України, громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органом місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Згідно ч. 3 ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 24.10.2008 року, спори пов’язані з порушенням житлових прав громадян, які вимушені проживати в гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, незалежно від форми власності, розглядаються та вирішуються в судовому порядку.

Громадяни, які вважають, що їх житлові права чи житлові права членів їх сімей порушені, мають право для вирішення спорів звертатися безпосередньо до суду.

Оцінюючи зібрані докази по справі суд знаходить вимоги позивача законними та обґрунтованими, які підлягають задоволенню.

Керуючись: ст. ст. 10,11,209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 52, 58, 61 ЖК України, ст.ст. 47, 52, 55, 124 Конституції України, ст. 25 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 24.10.2008 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київської районної у м. Харкові ради № 30-3 від 03 лютого 2009 року визнати недійсним, в частині затвердження п. 2.1 протоколу

№04 засідання районної житлової комісії від 30.01.2009 року про закріплення за мешканцями будинків займаної ними житлової площі.

Визнати право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та його малолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Зобов’язати Київську районну у м. Харкові раду укласти договір найму житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_3 з ОСОБА_1, зазначити у склад сім’ї його малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після його проголошення, та поданням самої апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Київський районний суд м.Харкова, або в порядку, визначеному ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя