Ухвала суду № 80486516, 15.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 березня 2019 року справа № 580/881/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» до Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси, приватної фірми «Рінг», комерційного банку «Приватбанк», Першої Черкаської державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Лейс» з позовною заявою до Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси, приватної фірми «Рінг», комерційного банку «Приватбанк», Першої Черкаської державної нотаріальної контори, в якій просить:

- визнати бездіяльність Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси відносно накладеної заборони на підставі договору «Залога недвижимости» від 1997 по кредитному договору №21/97 протиправною та зобов’язати його її зняти;

- визнати бездіяльність Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси відносно накладеної заборони на підставі постанови б/н, виданої 22.10.2004 відповідачем (відділом ДВС Соснівського району м. Черкаси) протиправною та зобов’язати його її зняти.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У прийнятті позовної заяви слід відмовити з таких підстав.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають розгляду судом, до компетенції якого належить розгляд такої категорії справ.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв?язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб?єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб?єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Позивач зазначає, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2012 належить на праві власності виробничий корпус з адміністративно-побутовими приміщеннями за адресою вул. Л .Українки, буд. 6/2. На час звернення з позовом до суду позивач позбавлений можливості продати належний йому виробничий корпус з огляду на наявність двох арештів, а саме: на підставі договору «Залога недвижимости» від 1997 року по кредитному договору №21/97, укладеному між приватною фірмою «Рінг» та КБ «Приватбанк»; на підставі постанови б/н, виданої 22.10.2004 відділом ДВС Соснівського району м. Черкаси. Враховуючи наявність вказаних арештів, порушено право власності позивача на належне йому майно.

Згідно частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, арешти на належне позивачу нерухоме майно накладені до набуття позивачем права власності на вказане майно.

Позивач в позовній заяві зазначає, що у зв’язку із накладеними арештами, позбавлений можливості продати належне йому майно.

Таким чином, предметом позову є цивільно-правовий спір, пов’язаний із захистом права розпорядження на нерухоме майно, належного позивачу на праві власності.

Щодо вимоги про скасування постанови від 22.10.2004 відділом ДВС Соснівського району м. Черкаси суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, норма вказаної статті передбачає наявність відкритого виконавчого провадження щодо позивача.

Згідно листа Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області №7600/152-31 від 16.02.2019 станом на 13.02.2019 на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси не перебуває та не перебувало виконавче провадження про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» заборгованості.

З огляду на відсутність виконавчого провадження щодо позивача, вказаний спір не може бути розглянутий відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вказаних обставин позов не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно частини 2 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Предметом позову є цивільно-правовий спір, пов'язаний із захистом права розпорядження нерухомим майном, належним позивачу на праві власності, відтак вказаний спір має розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме Соснівським районним судом міста Черкаси, за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лейс» до Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси, приватної фірми «Рінг», комерційного банку «Приватбанк», Першої Черкаської державної нотаріальної контори про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

2. Роз?яснити позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «Лейс», що воно має право звернутись за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства до Соснівського районного суду міста Черкаси (вул. Гоголя, 316, м. Черкаси, 18000).

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Руденко