Рішення № 80486417, 11.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. Справа№200/2231/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

третя особа управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у формуванні (підготовці) та направленні подання до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на ім’я ОСОБА_1 в розмірі 8368,00 гривень, зобов'язання сформувати (підготувати) та направити подання до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на ім’я ОСОБА_1 в розмірі 8368,00 гривень.

Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позову зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером, інвалідом 2 групи.

20.12.2018 року позивачем було придбано нерухоме майно – квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Як передбачено чинним законодавством, при нотаріальному оформленні квартири позивачем було сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8368,00 гривень.

23.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою підготувати та направити до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області подання про повернення надмірно зарахованого сплаченого збору, оскільки згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» він звільнений від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна вперше.

28.01.2019 року відповідач надав відповідь, в якій відмовив у підготовці подання, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують придбання нерухомого майна вперше.

Позивач також 23.01.2019 року звертався до третьої особи з вимогою повернути надміру сплачений збір, однак також отримав відмову з підстав відсутності відповідного висновку органу ПФУ.

Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його права з посиланням на норми Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 березня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач до суду з’явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 40).

Відповідачем надано письмовий відзив (а.с. 35-37). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_1 23.01.2019 року дійсно звертався до управління з заявою про повернення надміру сплаченого збору, в якій просив підготувати відповідне подання до органу ДКС України. Однак, наданий позивачем перелік документів не містить даних, які підтверджують факт придбання нерухомого майна вперше. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на думку відповідача, є неналежним доказом, оскільки ведення реєстру розпочате з дати набрання чинності Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення, щодо заявленого позову суду не надав.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії ВК № 889994 (а.с. 11). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Хрестівка), АДРЕСА_2 (а.с. 11 зв.бік).

Згідно довідки від 15.06.2016 року № НОМЕР_1 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу у м. Слов’янську Донецької області (а.с. 13).

Позивач має право на пенсію по інвалідності, про що свідчить пенсійне посвідчення серії ААБ № 814567, видане 27.08.2008 року (а.с. 14).

Відповідно до договору купівлі – продажу квартири від 20.12.2018 року, укладеного між ПрАТ «Бетонмаш» (подавець) та ОСОБА_1 (покупець) позивач придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 76,3 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м. за ціною 836 790,30 гривень (а.с. 16).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі – Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України № 400/97-ВР об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (надалі – Порядок № 1740).

Згідно до вимог абзацу 1 пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

З зазначених вимог діючого законодавства при нотаріальному посвідченні вказаного договору від 20.12.2018 року позивачем було сплачено 1% від вартості житла збір з операцій з придбавання (купівлі-продажу) квартири в суму 8368,00 гривень, що підтверджується квитанцією ПАО КБ «Приватбанк» від 21.12.2018 року на вказану суму (а.с. 21).

При цьому, одночасно зазначена вище норма п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України № 400/97-ВР звільняє громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Факт придбання позивачем нерухомого майна вперше доведений витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого, за позивачем 20.12.2018 року було зареєстроване право власності на придбану двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта інших об’єктів нерухомого майна за позивачем не значиться (а.с. 20).

Однак, листом відповідача від 28.01.2019 року № 1960/05 та листом Головного управління ПФУ України в Донецькій області від 30.01.2019 року № 387-Б-01 позивачу було відмовлено у поверненні збору з операцій з придбавання (купівлі-продажу) квартири в сумі 8368,00 гривень з підстав відсутності доказів придбання житла вперше (а.с. 24, 27).

Суд зазначає, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень не надано інших доказів придбання житла позивачем не вперше.

Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (надалі - Порядок № 787) передбачена процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.

Так, пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відтак, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Наведена правова позиція цілком узгоджується з постановами Верховного суду від 20.03.2018 року у справі № 819/1249/17, від 30.01.2018 року у справі № 819/1498/17, від 31.01.2018 року у справі № 819/1667/17.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у формуванні (підготовці) та направленні подання до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на ім’я ОСОБА_1 в розмірі 8368,00 гривень, зобов'язання сформувати (підготувати) та направити подання до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на ім’я ОСОБА_1 в розмірі 8368,00 гривень.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі суд зазначає, що в силу положень ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов’язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Питання судових витрат не вирішується у зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 відповідно до п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як інвалід IІ групи.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 86302, Донецька область, м. Кіровське, мікрорайон МолодіжнийАДРЕСА_3; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки від 15.06.2016р. № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: 84100, АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258), третя особа: управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Центральна, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 37803368) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у формуванні (підготовці) та направленні подання до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на ім’я ОСОБА_1 в розмірі 8368,00 гривень.

Зобов’язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сформувати (підготувати) та направити подання до управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення надміру сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на ім’я ОСОБА_1 в розмірі 8368,00 гривень.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.