Рішення № 80486304, 11.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р. справа № 0940/2482/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача, адвоката – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_4,

до Івано-Франківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/00995; рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2018/000977/1 від 03.12.2018, прийнятих за результатами перевірки митної декларації UA206020/2018/401122 від 12.11.2018, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 Д.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_4, 26.12.2018, звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці ДФС (надалі, також – відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/00995; рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2018/000977/1 від 03.12.2018, прийнятих за результатами перевірки митної декларації UA206020/2018/401122 від 12.11.2018.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 1968 см. куб. та обраного методу його визначення, а саме, основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206000/2018/00995 та рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206000/2018/000977/1 від 03.12.2018.

Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури (інвойс) №180100127 від 15.10.2018 оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля готівкою в сумі 82 000 чеських крон, про що отримав відповідні документи. При перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання ОСОБА_1, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 82 000 чеських крон до 286 824 чеських крон суттєво порушує права позивача. На підставі вказаного просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 31.12.2018, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначено на 22.01.2019 о 10:00. Пунктом 7 резолютивної частини ухвали зобов'язано відповідача разом з відзивом надати докази проведення консультації з позивачем під час прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2018/00995 (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який 18.01.2019 надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами (а.с.38-59). У відзиві №3/09-70-10-24 від 16.01.2019 (а.с.38-46) відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначив таке.

Під час митного оформлення позивачем автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, декларантом позивача, в порушення статті 53 Митного кодексу України (надалі, також – МК України, Кодекс) надано документи, які містять розбіжності, зокрема зі змісту поданих документів іноземна юридична особа «AGRION-CZE s.r.o» 18.09.2018 продав автомобіль іноземній юридичній особі «PROCHAUTO s.r.o» за ціною 84444,00 чеських крон. Згідно чеського законодавства особа, яка відчужила автомобіль зобов’язана зняти його з реєстрації, а особа, яка придбала автомобіль повинна зареєструвати авто на себе або відчужити його третій особі у місячний термін, з моменту купівлі/продажу автомобіля. Проте, автомобіль придбаний «PROCHAUTO s.r.o» за ціною 84 444,00 чеських крон відчужений ОСОБА_1 на протязі двох днів за ціною 82000,00 чеських крон, що являється незрозумілим і викликає сумнів щодо достовірності поданої інформації. Також, в порушення пункту 6 частини 2 статті 53 МК України, декларантом не подано документів в яких містяться відомості про витрати на транспортування та договір про перевезення. Окрім цього, в митній декларації країни відправлення зазначена ціна товару 14761,00 PLN, яка не відповідає вартості ТЗ в рахунку-фактурі. Через вказану суперечність, у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості. На підставі наведеного, посадовою особою митниці 12.11.2018 скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності, - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. У зв’язку із виявленими розбіжностями та не поданням нових документів для митного оформлення, відповідачем 03.12.2018 прийнято спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, при цьому митна вартість товару визначена резервним методом в сумі 286824,00 чеських крон із застосуванням програмного продукту Basis_SchwackeNet 12/2018, тобто митницею використано вартість ідентичного товару відповідно до відомостей каталогу «SchwackeNet» із врахуванням ПДВ. Інші методи розмитнення не застосовувалися у зв’язку із неможливістю їх застосування до транспортного засобу автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1. Враховуючи наведене, відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судовий розгляд справи, призначений на 22.01.2019 відкладено на 12.02.2019 о 10:00 у зв’язку із неявкою позивача та третьої особи.

Від відповідача 11.02.2019 надійшло обґрунтоване клопотання №42/09-70-10-24 від 10.02.2019 про відкладення розгляду справи, призначеної на 12.02.2019 о 10:00 (а.с.78-79).

Також відповідачем 11.02.2019 подано письмові пояснення №41/09-70-10-24 від 10.02.2019 (а.с.81-84) в яких зазначено про неможливість застосування методів розмитнення транспортного засобу позивача, передбачених статтями 58-63 МК України.

Судовий розгляд справи, призначений на 12.02.2019 відкладено на 19.02.2019 о 10:00 у зв’язку із поданням вмотивованого клопотання представником відповідача.

На адресу суду від представника позивача 18.02.2019 надійшло клопотання про долучення оригіналів документів до матеріалів справи, зокрема: завіреного належним чином рахунку-фактури від 13.09.2018; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з перекладом з технічним описом ТЗ на звороті; свідоцтва про реєстрацію UAT 362401 від 15.10.2018; рахунку-фактури від 15.10.2018; квитанції від 15.10.2018 (зворотна сторона а.с.94). В засіданні, призначеному на 19.02.2019 судом засвідчено копії документів, наявних в матеріалах справи (а.с.16-21), а вищезазначені оригінали документів повернуто уповноваженому представнику позивача.

Судовий розгляд справи, призначений на 19.02.2019 відкладено на 28.02.2019 о 14:00 у зв’язку із витребуванням додаткових доказів.

На адресу суду 27.02.2019 від відповідача надійшли письмові пояснення № 81/09-70-10-24 від 26.02.2019 (а.с.105-106) в яких зазначено, що на відповідача покладений обов’язок забезпечення постійного контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 за №142/5/2092. Відповідач вказав, що у відповідності до зазначеної методики, періодичний довідник «SuperSCHWACKE» може використовуватись при оцінці транспортного засобу. Митниця користується онлайн версією довідника Superschwacke, але оскільки вказана інформація про автомобіль заноситься в режимі реального часу, тому надати підтверджуючі документи не можливо. Відповідачем також долучено до письмових пояснень витяг із каталогу Superschwacke щодо автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, в якому станом на 03.12.2018 визначено ринкову ціну продажу авто – 11050,00 євро, закупівельну ціна – 8900 євро (а.с.107-109), а також долучено роз’яснення щодо показників каталогу Superschwacke (а.с.111-115).

В судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2019 представником позивача подано висновок №396/397/18-28 від 03.12.2018 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження (а.с.120-124), яким встановлено, що: - вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Skoda Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску складає 204563,09 грн; - бланк наданого на дослідження супровідного документу (бріф) UF673074 за своїми характеристиками відповідає аналогічним документам, що виготовлялися уповноваженим органом країни походження. Реквізити та записи супровідного документу змінам не піддавались. У висновку також містяться фотокопії пошкоджень автомобіля позивача (а.с.124, зворотна сторона).

Судовий розгляд справи, призначений на 28.02.2019 відкладено на 11.03.2019 о 14:00 у зв’язку із витребуванням додаткових доказів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019, витребувано у Івано-Франківської митниці ДФС: 1) належним чином оформлений та засвідчений переклад витягу з програмного забезпечення «SuperSCHWACKE» №002648/S.01 від 03.12.2018; 2) належним чином засвідчені документи, що підтверджують проведення коригування ринкової вартості КТЗ із використанням порівняльного підходу та застосуванням загальної формули, передбаченої пунктом 7.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092; 3) належним чином засвідчені документи, що підтверджують неможливість застосування під час коригування ринкової вартості КТЗ вітчизняних довідників, як підстави застосування швейцарського періодичного довідника «SuperSCHWACKE». Зобов’язано Івано-Франківську митницю ДФС надати витребувані судом докази до 07 березня 2019 року.

На адресу суду 11.03.2019 надійшло клопотання відповідача за №53/09-70-10-24 від 07.03.2019 про долучення до матеріалів справи пояснення та додаткових документів (а.с.142). Відповідач зазначив, що відповідно до Наказу Держмитслужби №885 від 13.10.2006 митниці зобов’язані забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, за формулами, зазначеними в п.7.35 Методики. Також вказав, що дана методика дозволяє інспекторам при здійсненні контролю за визначенням митної вартості використовувати довідкові джерела, тому у даному випадку інспектор визначив вартість не за формулою, а застосовуючи такий довідник як «Superschwacke». До клопотання долучено Наказ Держмитслужби №885 від 13.10.2006 про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів (а.с.145-146, 147), Наказ Державної фіскальної служби від 11.09.2015 за №689 про затвердження методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (а.с.148-152).

В судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2019 позивач та представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити повністю. Також в підтвердження позивачем понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником долучено квитанцію №496252 від 26.12.2018 про оплату послуг в розмірі 2500 грн (а.с.162).

Третя особа, яка вважається належним чином повідомленою на підставі частини 11 статті 126 КАС України (а.с.154), в судове засідання в черговий раз не з'явилася, причини неявки суду невідомі.

Уповноважений представник відповідача проти позову заперечила, з підставі наведених у відзиві і додаткових письмових поясненнях. Просила в задоволенні позову відмовити.

На підставі частини 1 статті 205 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за такою явкою осіб.

Вислухавши позиції представників сторін, розглянувши дану адміністративну справу, вивчивши зміст заяв по суті справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивачем 15.10.2018 придбано у м. Брно, Чеська Республіка в іноземної юридичної особи «PROCHAUTO s.r.o» транспортний засіб - легковий автомобіль, марки «Skoda», модель «Oсtavia», який був у використанні, номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 1968 см.куб., в аварійному стані, пробіг 188700 км. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією фактури №180100127 від 15.10.2018 із перекладом (а.с. 19).

Декларантом, ФОП ОСОБА_4 подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №206020/2018/401122 від 12.11.2018, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки «Skoda», модель «Oсtavia», який був у використанні, номер кузова – TMBLJ9NE1E0098207, загальна кількість місць для сидіння – 5, кількість дверей – 5,

призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна – Дизельний, об’єм двигуна 1968 см.куб., потужність двигуна – 110 КВТ (а.с.23).

Вищевказані обставини сторонами не заперечуються, в суду немає сумнівів в їх достовірності.

У митній декларації №206020/2018/401122 від 12.11.2018 декларантом позивача самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 82 000 чеських крон - графа 42 митної декларації (а.с.23,50).

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема:

- рахунок-фактуру (інвойс) №180100127 від 15.10.2018 (а.с.19);

- декларацію про походження товару №0380 від 15.10.2018;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/64415 від 09.11.2018 (а.с.57-58);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № UAT 362401 від 19.11.2013 (а.с.53);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №UF 673074 від 19.11.2013 (а.с.51);

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.10.2018 (а.с.21);

- внутрішній договір (контракт) довіреність № ННР 088851 від 06.11.2018 (а.с.24);

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні МС 744484 від 23.09.2000;

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні СС 367679 від 10.10.1997;

- інші некласифіковані документи (фото) від 12.11.2018;

- копію митної декларації країни №18PL402010Е1070717 від 08.11.2018 (а.с.56);

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів UA206020/2018/401122 від 12.11.2018 (а.с.23).

Подання вказаних позивачем документів, відповідач підтвердив у відзиві на позовну заяву (а.с.39).

Івано-Франківською митницею ДФС 12.11.2018 розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до пункту 5 наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 за №689 інформації з Інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу та відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с.49).

У зв’язку із ненаданням декларантом відповіді на зазначене вище повідомлення Івано-Франківська митниця ДФС 03.12.2018, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA206020/2018/401122 від 12.11.2018 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/00995 від 03.12.2018 (а.с.11-12). Згідно з даною карткою відмови, митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом (ст. 64 МК України). Перший метод не застосований у зв'язку із невідповідністю назви Продавця даним про власника згідно реєстраційних документів. 2-3 метод визначення митної вартості (ст. 59-60 МК України) не застосований, у зв’язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари, відсутні дані на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст. 62, ст. 63 МК України). Джерело інформації: Basis_SuperSchwacke 12/2018. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчинити дії, передбачені пунктом 5 частини 2 статті 55 та Главою 4 Митного кодексу України (а.с.11-12).

На підставі вищевказаного, митницею здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2018/000977/1 від 03.12.2018, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості (стаття 64 Митного кодексу України) у розмірі 286824,00 чеських крон (а.с.9-10). Суд зазначає, що станом на момент розгляду даної адміністративної справи позивач не завершив митне оформлення автомобіля та не сплатив скореговані митні платежі.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із такого.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року.

За приписами частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 вказаного Кодексу, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 та 5 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні, не пов’язаному із продавцем, покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

У відповідності до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №206020/2018/401122 від 12.11.2018, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а саме:

- рахунок-фактуру (інвойс) №180100127 від 15.10.2018, за змістом якої ОСОБА_1 придбано за 82000 чеських крон у м. Брно, Чеська Республіка в іноземної юридичної особи «PROCHAUTO s.r.o», ідентифікаційний податковий номер CZ06686621, транспортний засіб - легковий автомобіль, марки «Skoda», модель «Oсtavia», який був у використанні, номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 1968 см.куб., в аварійному стані, пробіг 188700 км (а.с.19);

- банківський платіжний документ за №20180000105 від 15.10.2018, яким здійснено платіж за легковий автомобіль в касу іноземної юридичної особи «PROCHAUTO s.r.o», ідентифікаційний податковий номер CZ06686621, в сумі 82 000 чеських крон (а.с.21).

Суд зазначає, що достовірність вищевказаних документів відповідачем не спростовано.

Виходячи зі змісту оскаржуваної картки відмови та відзиву на позов, відповідач наголосив, що до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності, зокрема зі змісту поданих документів іноземна юридична особа «AGRION-CZE s.r.o» 18.09.2018 продав автомобіль іноземній юридичній особі «PROCHAUTO s.r.o» за ціною 84 444,00 чеських крон, а згідно чеського законодавства особа, яка відчужила автомобіль зобов’язана зняти його з реєстрації, а особа, яка придбала автомобіль повинна зареєструвати авто на себе або відчужити його третій особі у місячний термін, з моменту купівлі/продажу автомобіля. Проте, автомобіль придбаний «PROCHAUTO s.r.o» за ціною 84 444,00 чеських крон відчужений ОСОБА_1 на протязі двох днів за ціною 82 000,00 чеських крон, що являється незрозумілим і викликає сумнів щодо достовірності поданої інформації.

Проте, згідно із рахунком-фактурою №218094 від 18.09.2018 іноземна юридична особа «AGRION-CZE s.r.o» 18.09.2018 продав автомобіль марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1 іноземній юридичній особі «PROCHAUTO s.r.o» за ціною 84 444,00 чеських крон, а позивач придбав даний автомобіль 15.10.2018 у «PROCHAUTO s.r.o» за ціною 82000,00 чеських крон, тобто за 27 днів після придбання автомобіля продавцем позивача - «PROCHAUTO s.r.o».

Виходячи із вищевказаного, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного нормативного обґрунтування з посиланням на норми законодавства Чеської Республіки та норми міжнародного приватного права, які б засвідчували неможливість придбання автомобіля у зазначеній країні в особи, яка не здійснила реєстрації вказаного автомобіля на себе. Окрім цього відповідачем, відповідно до обґрунтування відзиву (а.с.42) підтверджена така можливість у місячний строк, про що зазначав позивач у позовній заяві.

Суд не знаходить незрозумілостей у тому, що автомобіль на 27 день після придбання, проданий за нижчою ціною на 2 444 чеських крон (84 444,00 – 82 000,00), оскільки, судячи із пояснень сторін щодо вимог чеського законодавства, закінчувався строк можливості перебування придбаного автомобіля не зареєстрованим на відповідного продавця - «PROCHAUTO s.r.o». Окрім цього, слід звернути увагу, що зміна ціни автомобіля могла відбутися у зв’язку із продажем транспортного засобу після ДТП, що підтверджується даними рахунку-фактури №180100127 від 15.10.2018. Необхідно також наголосити на помилковості усних пояснень представника відповідача про те, що строк перебування вказаного автомобіля в «PROCHAUTO s.r.o» більше одного місяця, оскільки з моменту оплати в «AGRION-CZE s.r.o» та продажу ОСОБА_1 автомобіль перебував 27 днів. Також, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) №180100127 від 15.10.2018, в тому числі будь які відомості про отримання від компетентних органів Чеської Республіки інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем «PROCHAUTO s.r.o» автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, та отримання або не отримання від позивача готівкою коштів в сумі 82 000 чеських крон та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

Посилання відповідача на іншу ціну товару, зазначену в митній декларації країни відправлення №18PL402010Е1070717 від 08.11.2018, а саме 14761,00 PLN (а.с.56) також не є достатньо обґрунтованою, адже вказана ціна відповідає 82000 чеських крон та є конвертованою під час транспортування автомобіля на кордоні України із Польщею в польський злотий вартістю автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1.

Стосовно аргументів митниці щодо не подання декларантом документів в яких містяться відомості про витрати на транспортування та договір про перевезення, позивачем надано пояснення, що перевезення автомобіля здійснювалося власними силами за допомогою причепа, який належить члену родини позивача, а тому додаткові витрати на послуги транспортування позивачем не понесені.

Виходячи із сукупності вищевказаного, на думку суду, відмова позивачу у здійсненні розмитнення автомобіля відповідачем є необґрунтованою та такою, яка побудована виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами. Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України викладену в постанові від 02.06.2015, справа №21-498а15 в частині наявності обґрунтованого сумніву не знайшла свого відображення в сукупності досліджених матеріалів справи, оскільки такий сумнів повинен грунтуватися на конкретних доказах, а не припущеннях.

З огляду на вищенаведене, на переконання суду, відповідач у оскаржуваних рішеннях, відзиві на позов, додаткових поясненнях не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов’язковою при обчисленні такої вартості. Обов’язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року, справа №809/278/17 (реєстраційний номер рішення 80316907).

Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в частині 2 статті 53 МК України, всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого транспортного засобу та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за вказаний автомобіль.

Суд вказує на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом. Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь якої іншої її складової, яка є обов’язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

По друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість автомобіля є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По третє, відповідач ні під час декларування спірного товару, ні у відзиві не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль марки «Skoda», модель «Oсtavia».

В той же час, суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012, справа №21-262а12 (реєстраційний номер рішення 26347525).

За змістом пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, серед іншого, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що:

- уповноваженою особою декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України);

- у поданих документах наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий транспортний засіб.

Як висновок, доводи відповідача про заявлення декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, а також неподання документів, які підтверджують митну вартість товару, є необґрунтованими та такими, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності орган доходів і зборів мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.

Як зазначалося судом, відповідач визначив митну вартість автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1 за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України). Обґрунтовуючи неможливість застосування кожного попереднього методу розмитнення відповідачем зазначено таке:

- використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) не здійснюється через те, що можливості знайти ідентичний, аналогічний або подібний товар немає, бо критерії, які зазначені дуже різняться. Це підтверджується доданими до пояснень витягом з центральної бази даних;

- метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МК України) не були використані у зв’язку із відстуністю в органу доходів і зборів інформації щодо основи для віднімання чи додавання вартості.

Проте, в обґрунтування вищезазначених доводів, відповідачем не надано жодного письмового доказу, в тому числі витягу з центральної бази даних, про який згадував відповідач в поясненнях (а.с.83).

Як зазначив відповідач, за основу визначення митної вартості товару взято інформацію з програмного продукту Basis_Schwacke_Net 12/2018, у результаті коригування, митна вартість вказаного транспортного засобу визначена в сумі 286824 чеських крон. Відповідно до пояснень відповідача (а.с.142), вказана сума визначена застосовуючи довідник «Superschwake».

На переконання суду, така вартість автомобіля марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, визначена відповідачем без дотримання встановленого порядку та методики, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Наказу Держмитслужби №885 від 13.10.2006 про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів, начальників регіональних митниць, митниць зобов’язано, забезпечити постійний контроль: - за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092, за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики; - за використанням посадовими особами митних органів, уповноваженими особами експертних установ та організацій сталих понижуючих коефіцієнтів при проведенні оцінки транспортних засобів, вузлів і агрегатів.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 (надалі, також - Методика).

Відповідно до пункту 7.2 Методики, основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість". Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках. Вартість КТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки. Основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.

Згідно з пунктом 7.3 Методики, коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, здійснюється за формулою із застосуванням: ринкової вартості, грн; середньої ринкової ціни КТЗ, грн; коефіцієнту коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, %; проценту додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, який визначається відповідно до таблиці 4.1 додатка 4 та залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації тощо, %; додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, грн.

У відповідності до пункту 7.35 Методики, у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації. У разі використання середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ її необхідно звести коригуванням до ціни продажу, застосовуючи відповідне співвідношення стосовно аналогічних КТЗ із довідників, зокрема передбачених додатком 8. Коригування вартості КТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9 та підпунктів 7.12.1, 7.12.2 пункту 7.12 цієї Методики. Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Д додаткового збільшення (зменшення) З ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації (таблиця 4.1 додатка 4) та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами (таблиця 4.2 додатка 4).

Відповідно до пункту 7.25 Додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників визначається за відповідною формулою, де величина втрати товарної вартості (ВТВ) КТЗ, розрахована відповідно до вимог підпункту 8.6.3 пункту 8.6 методики.

Згідно з пунктом 8.6.3 Методики, розрахунок величини ВТВ здійснюється за відповідною формулою, де застосовується: коефіцієнт втрати товарної вартості, ринкова вартість подібного непошкодженого КТЗ, грн. Відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової.

Відповідно до додатку 8 методики, в переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, пунктом 10 значиться періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія.

Тобто, виходячи із системного аналізу процитованих вище пунктів Методики, при обрахунку митної вартості товарну, необхідно використовувати усі показники і формули коригування такої вартості, а не вартість автомобіля відповідно до відомостей каталогу зазначеному в додатку 8 Методики.

Суд констатує, що автомобіль марки «Skoda», модель «Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1 придбаний в аварійному стані, про що зазначено в рахунку-фактурі №180100127 від 15.10.2018 а також підтверджується висновком за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №396/397/18-28 від 03.12.2018 (а.с.120-124), яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Skoda Oсtavia», номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску складає 204563,09 грн. Проте відповідачем використано виключно каталожну вартість аналогічного автомобіля без застосування передбаченої формули та віднімання пошкоджень, що не відповідає встановленню митної вартості товару в розумінні статті 49 МК України.

Також, суд критично ставиться до інформації Basis_Schwacke_Net 12/2018, яка, як свідчить матеріали справи, визначила митну вартість товару 286824 чеських злотих виходячи із наступних мотивів.

По перше, вказана інформація Basis_Schwacke_Net 12/2018 сформована на іноземній (німецькій) мові.

По друге, відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Basis_Schwacke_Net 12/2018. Відповідачем не надано жодного доказу, який би міг ототожнити чи ідентифікувати програмний продукт Basis_Schwacke_Net 12/2018 із визначеним пунктом 10 додатку 8 Періодичним довідником "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія.

По третє, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу за допомогою програмного комплексу Basis_Schwacke_Net 12/2018 з врахуванням ПДВ (а.с.44). Однак, безпосередній переклад з німецької на українську мови витягу з програмного комплексу Basis_Schwacke_Net 12/2018 (а.с.108-109) свідчить про наявність у ньому інформацію про два види вартості: "Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 11050,00 EUR" - "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ 11050,00 EUR " та "Еinkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer 8900,00 EUR"- "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ 8900,00 EUR "(а.с.109). Будь-якого обґрунтування щодо застосування під час корегування митної вартості товару саме пункту «Verkaufswert (Schwacke) inkl. Mehrwertsteuer», відповідач не зазначив.

Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту Basis_Schwacke_Net 12/2018 після даних про "вартість продажу (Schwacke) з ПДВ" і "вартість покупки (Schwacke) з ПДВ" містить запис виконаний на німецькій мові "vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "підлягає технічній експертизі". Тобто, в будь якому випадку оцінка Basis_Schwacke_Net 12/2018 здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля.

Відтак, в сукупності вищенаведеного, правомірність визначення декларантом позивача митної вартості товару, який ввозився на територію України підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) №180100127 від 15.10.2018 (а.с.19) та банківським платіжним документом за №20180000105 від 15.10.2018 (а.с.21).

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав, з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України та не дотриманням приписів Методики при розрахунку величини вартості транспортного засобу без застосування відповідної формули.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2018/00995 від 03.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів UA206000/2018/000977/1 від 03.12.2018, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів статті 134 КАС України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво серії ІФ №001319, ордер серії ІФ № 063226) надано:

- розрахунок судових витрат станом на 26.12.2018 (а.с.26), яким визначені понесені витрати, а саме: витрати на правничу допомогу – 2500 грн, витрати на переклад – 500 грн;

- розрахунок вартості послуг адвоката за договором про надання правничої допомоги 25/18 від 10.12.2018 станом на 26.12.2018 (а.с.27), яким визначено спілкування з клієнтом, вивчення справи та документів, надання консультації, узгодження предмету та змісту позову – 500 грн, складання процесуальних документів: позовна заява, розрахунки, підготовка додатків, подання позову – 2000 грн;

- квитанцію №496252 від 26.12.2018 про сплату правничої допомоги в сумі 2500 грн (а.с.162).

Таким чином, на переконання суду, адвокатом ОСОБА_2 у відповідності до статті 134 КАС України, підтверджено понесення позивачем витрат, пов’язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2500 грн, а тому вони підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС. Учасниками справи не подано до суду доказів про понесення ними інших судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA 206000/2018/000977/1 від 03.12.2018.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС №UA 206000/2018/00995 від 03.12.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (ідентифікаційний код – 39640261) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_2) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п’ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: вул. Будівельників, 16/43, м. Івано-Франківськ, 76009, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, адреса: вул. Незалежності, 4, офіс 511, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний номер – НОМЕР_3.

Відповідач: Івано-Франківська митниця ДФС, адреса: вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ – 39640261.

Рішення складене в повному обсязі 15 березня 2019 р.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5