Ухвала суду № 80486292, 12.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

12 березня 2019 р. Справа №805/4142/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за позовом управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису № 12 від 09.10.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 12.09.2017 року по 09.10.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області здійснено позапланову перевірку управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради на предмет виконання вимог попереднього припису № 3 від 07.03.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.10.2017 року та винесено припис № 12 від 09.10.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Позивач вважає, що припис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року по справі № 805/3140/17-а визнано протиправним та скасовано припис № 3 від 07.03.2017 в частині п. 2, 3, 4, а отже, він не породжує жодних правових наслідків, а тому не може бути підставою для проведення позапланової перевірки у період з 12.09.2017 року по 09.10.2017 року, у зв’язку з чим, відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки та винесення оскаржуваного припису № 12 від 09.10.2017 року.

Відповідачем надано письмовий відзив вмотивований тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки від 09.10.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2017 року та видано припис № 12 від 09.10.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, який є законно обґрунтованим та підлягає виконанню, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що як позивач, так і відповідач не мають статусу юридичної особи. При цьому, обидві сторони є суб’єктами владних повноважень з підпорядкуванням позивача відповідачеві. Тобто, управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради є підконтрольним Держархбудінспекції.

Повноваження і функції позивача та відповідача передбачені одним і тим же Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015р. № 671 «Про затвердження Примірного положення про органи архітектурно-будівельного контролю».

За вимогами ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Отже, вказана норма Кодексу адміністративного судочинства України вимагає наявності у позивача статусу юридичної особи.

Разом з тим, ч. 2 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Відповідно до пунктів 7-8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Оскільки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради звернулося до суду не як суб’єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015р. № 671 «Про затвердження Примірного положення про органи архітектурно-будівельного контролю», а як звичайний об’єкт перевірки суб’єктом владних повноважень - Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, суд запропонував замінити позивача на Маріупольську міську раду, структурним підрозділом якої він є чи на виконком Маріупольської міської ради, оскільки ці установи мають статут юридичної особи.

В судовому засіданні 27.02.2018 року представник позивача та представник Маріупольської міської ради відмовилися від заміни первинного позивача. Про відмову заміни позивача надано письмові пояснення (том 1, а.с 233-235, 244-245). Однак, позивач не зазначив жодної норми права, на підставі якої він діяв при поданні даного позову про скасування припису суб’єкта владних повноважень, винесеного за результатами його перевірки.

Судом не приймаються доводи позивача про необов’язковість наявності в нього статусу юридичної особи, оскільки при поданні даного позову він діяв не на виконання владних управлінський функцій, а як об’єкт перевірки суб’єктом владних повноважень.

З зазначених причин суд не приймає посилання позивача на постанову ОСОБА_1 Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 522/5487/17 за позовом управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до фізичної особи про зобов'язання привести до первинного стану житловий будинок за адресою, оскільки у даній справі управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради дійсно діяла на виконання владних управлінський функцій, наданих йому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015р. № 671 «Про затвердження Примірного положення про органи архітектурно-будівельного контролю».

Відтак, предмет спору у даній справі та справі № 522/5487/17 є різним, тому вказані справи не є аналогічними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 3 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не має статусу юридичної особи та не погодився на заміну первинного позивача, позовна заява має бути залишена без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 46, 240, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87540, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 33852448) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, буд. 37, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправним та скасування припису про визнання протиправним та скасування припису № 12 від 09.10.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності – залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 березня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Голубова Л.Б.