Рішення № 80486252, 21.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

21 лютого 2019 р. Справа № 120/4716/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 періоди роботи, а саме,

- запис №5 внесений торгово-закупівельною базою управління громадського харчування Вінницького облвиконкому згідно трудової книжки БТ-І №8131120 (період трудової діяльності з 30.06.1983 по 30.08.1983 включно);

- запис №14 внесений Вінницьким міським об'єднанням "Промтовари" згідно трудової книжки БТ-І № 8524082 (період трудової діяльності з 20.11.1990 по 03.06.1994 включно);

- запис №25 внесений приватною фірмою "Юність" згідно трудової книжки БТ-І №8524082 (період трудової діяльності з 07.08.1995 по 18.07.2002 включно).

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що позивачу відмовлено вказані періоди зарахувати до загального стажу роботи. Не погоджуючись з даними обставинами, ОСОБА_2О звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.12.18 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в грудні 2018р. отримав лист від 03.12.2018р. №379/С-1 від відповідача, згідно якого, три записи його трудової книжки, зазначені нижче, не було зараховано до загального трудового стажу.

Так, відповідно до його трудової книжки номер наказу про прийняття на роботу містить виправлення, запис №5 від 30.06.1983р. внесений торгово-закупівельною базою управління громадського харчування Вінницького облвиконкому до його трудової книжки БТ-І № 8131120 (період трудової діяльності 30.06.1983р.- 30.08.1983р.);

- підпис при звільнені поставлено нижче печатки, запис № 14 від 20.11.1990р. внесений Вінницьким міським об’єднанням «Промтовари» до трудової книжки БТ-І №8524082 (період трудової діяльності 20.11.1990р.- 03.06.1994р.);

- нечітко вказаний рік прийняття на роботу, запис №25 від 07.08.1995р. внесений приватною фірмою «Юність» до його трудової книжки БТ-І №8524082 (період трудової діяльності 07.08.1995р.- 18.07.2002р.).

Позивач вважає, з вищенаведених обставин, якими відповідач мотивує свою відмову в зарахуванні трьох записів про періоди трудової діяльності до загального трудового стажу, що занесено у його трудову книжку, як безпідставною та упередженою.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем через відділ прийому суду подано відзив. У відзиві зазначено, що відповідач вважає доводи наведені у адміністративному позові не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому, не можуть бути задоволені, з огляду на наступне.

За нормами ст.26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) із змінами, внесеними Законом України №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 25 років в період 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Виходячи з наведеного, управління діяло правомірно та відсутні будь-які підстави для задоволення адміністративного позову.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII).

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від12.08.1993 року.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58.

Суд також зауважує, що статтею 56 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру і тривалості роботи і тривалості перерв.

Отже, суд звертає увагу, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( далі - Порядок ).

Відповідно до п. 2 Порядку, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 17 Порядку зазначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Під час дослідження судом в судовому засіданні матеріалів справи та оригіналу трудової книжки позивача, судом звернуто увагу на те, що посилання відповідача, що номер наказу про прийняття на роботу містить виправлення помилкові необґрунтовані. Так, судом оглянуто запис №5 від 30.06.1983р. внесений Торгово-закупівельною базою управління громадського харчування Вінницького облвиконкому до трудової книжки БТ-І № 8131120 ОСОБА_2 (період трудової діяльності 30.06.1983р.- 30.08.1983р.).

Також, суд не бере до уваги і оцінює критично твердження відповідача про те, що підставою для відмови в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи з 20.11.1990р.- 03.06.1994р. є наявність підпису при звільнені поставленого нижче печатки, запис №14 від 20.11.1990р. внесений Вінницьким міським об'єднанням «Промтовари» до трудової книжки БТ-І №8524082 (період трудової діяльності 20.11.1990р.- 03.06.1994р.) позивача.

Відповідно до спільного наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі - «Наказ № 58»). Підпунктом 4.1. пункту 4 Наказу № 58 встановлено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

А тому, суд прийшов до висновків, що при звільнені ставиться печатка підприємства та підпис керівника підприємства. Наказ №58 не передбачає, що підпис керівника підприємства не може бути нижче печатки підприємства та не встановлює, що підпис керівника підприємства має бути на печатці підприємства. А тому, суд вважає, відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи ОСОБА_2 з 20.11.1990р.- 03.06.1994р., запис №14 від 20.11.1990р. внесений Вінницьким міським об’єднанням «Промтовари» до трудової книжки БТ-І 8524082.

Щодо посилання відповідача на нечіткість вказаного року про прийняття на роботу то, суд звертає увагу на рядок 4 трудової книжки БТ-І № 8524082, з якого чітко вбачається дата - 07.08.1995р. При цьому, що рядок 2 «рік» містить аналогічний 1995р.

Суд вважає, що не прийняття вказаних відповідачем обставин до уваги для зарахування стажу не може бути підставою для позбавлення конституційного права позивача на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на умовах відповідно до законодавства України.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат здійснено відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_2 періоди роботи:

- запис №5 внесений торгово-закупівельною базою управління громадського харчування Вінницького облвиконкому згідно трудової книжки БТ-І №8131120 (період трудової діяльності з 30.06.1983 по 30.08.1983 включно);

- запис №14 внесений Вінницьким міським об'єднанням "Промтовари" згідно трудової книжки БТ-І № 8524082 (період трудової діяльності з 20.11.1990 по 03.06.1994 включно);

- запис №25 внесений приватною фірмою "Юність" згідно трудової книжки БТ-І №8524082 (період трудової діяльності з 07.08.1995 по 18.07.2002 включно).

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, 21000, РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768,40 ( сімсот шістдесят вісім гривень, 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця ( вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905 ).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом Суддя

Помічник судді