Ухвала суду № 80485440, 06.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/72/19

В справі № 760/5118/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ ТАКСІ» про стягнення боргу за договором позики, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить:

-стягнути з відповідача ОСОБА_3 25 000, 00 дол. США заборгованості за договором позики;

-звернути стягнення на заставне майно відповідача 2 - ТОВ «ОКСІ ТАКСІ».

Ухвалою суду від 22 лютого 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Після відкриття провадження в справі позивач подав заяву про забезпечення позову і просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- все рухоме майно та розрахункові рахунки, відкриті ТОВ «ОКСІ ТАКСІ» в банківських установах України в межах заявлених позовних вимог;

- все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 в межах заявлених позовних вимог.

Посилається в заяві на те, що його матеріально-правові інтереси постійно порушуються недобросовісними діями відповідачів, які не мають наміру та бажання виконувати свої зобов'язання.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ст.151 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, які, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, мають враховуватися судом, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, позивач, звертаючись до суду з відповідною заявою, просить накласти арешт на все наявне у відповідачів рухоме та нерухоме майно та особові рахунки, при цьому не зазначаючи яке саме майно, яке належать чи може належати відповідачам, а також інформації про банківські установи, де можуть бути відкриті рахунки, на які просить накласти арешт.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, предметом спору в справі є сума позики в розмірі 25 000, 00 доларів США, а також вимога про звернення стягнення на предмет застави - два автомобілі марки Nissan, що зареєстровані за ТОВ «ОКСІ ТАКСІ». Заставна вартість яких сторонами погоджена в розмірі 800 000 гр.

Виходячи з цього, суми позики, яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3, вартості заставного майна, відсутності інформації про наявність у відповідачів будь-якого майна та його обсягу,суд позбавлений можливості переконатися, що заявлений позивачем захід забезпечення позову є співмірним із заявленими ним позовними вимогами, а тому не знаходить підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.149-153 Цивільного процесуального кодексу України,суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л. А. Шереметьєва