Ухвала суду № 80485158, 15.03.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/758/1422/19

Справа № 758/3405/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Корнілова Ж.О. за участю секретаря судового засідання Злобінця М.С., прокурора Грицаєнко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві Мущиніної В.В. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Грицаєнко Л.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3; раніше судимий - 27.03.2008 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 , ч. 2 ст. 146 , ч. 2 ст. 289 , ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 7 (сім) років з додатковою мірою - конфіскацією майна, на підставі рішення Бориспільського міського суду Київської області від 23.10.2012 умовно-достроково 31.10.2012 звільнений від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України з невідбутим терміном покарання 2 (два) роки 2 (два) місяці 21 (двадцять один) день; 03.06.2016 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 15 КК України до позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, 08.09.2017 звільнений за закінченням строку покарання, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві Мущиніної В.В. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Грицаєнко Л.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва .

Клопотання обґрунтоване тим, що управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 11.03.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100120000401, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування 15.03.2019 повідомлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, раніше неодноразово судимий 27.03.2008 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 , ч. 2 ст. 146 , ч. 2 ст. 289 , ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 7 (сім) років з додатковою мірою - конфіскацією майна, на підставі рішення Бориспільського міського суду Київської області від 23.10.2012 умовно-достроково 31.10.2012 звільнений від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України з невідбутим терміном покарання 2 (два) роки 2 (два) місяці 21 (двадцять один) день; 03.06.2016 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 15 КК України до позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, 08.09.2017 звільнений у зв'язку за закінченням строку покарання, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 11.03.2019 о 19:00 ОСОБА_3, перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Осокорки - Позняки» КП «Київський метрополітен», помітив поруч з собою раніше невідому йому ОСОБА_4, у якої із кишені одягненої на останній виглядав мобільний телефон, та в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, 11.03.2019 о 19:00 хв., наблизившись до ОСОБА_4, скориставшись відсутністю уваги від потерпілої та впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, своєю правою рукою таємно викрав майно ОСОБА_4: мобільний телефон «Samsung Galaxy G7», в корпусі сірого кольору імеі 1: НОМЕР_2, імеі 2: НОМЕР_3 зі вставленою сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», на рахунку якої коштів не було, абонентський номер НОМЕР_1, яка матеріальної цінності не має.

Після чого, ОСОБА_3, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_4 на суму 9500,00 грн.

Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Під час проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, здобуто достатніх підстав підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом затримання ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину від 11.03.2019, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, протоколами допитів свідків ОСОБА_5 від 11.03.2019, ОСОБА_6 від 11.03.2019, ОСОБА_7 від 12.03.2019, ОСОБА_8 від 12.03.2019 та ОСОБА_9 від 12.03.2019.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 (п'яти) років.

Відносно ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення; може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:

Ризик впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_3 бачив потерпілу та свідків в обличчя, знайомився з протоколом затримання на підставі ст. 208 КПК України, в якому зазначено анкетні дані останніх, зокрема їх місце проживання.

Враховуючи викладене, вплив на потерпілу матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.

Разом з тим, актуальним є і ризик впливу на свідків, які також проживають та працюють у м. Києві.

Обґрунтованість вказаного ризику відповідає позиції Європейського суду із захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» звертає увагу на актуальність реальної загрози чинення тиску на свідків на початкових стадіях досудового розслідування.

На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує наступне. Підозрюваний вчинив злочин повторно, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення. Вказане свідчить про відсутність низького рівня правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного, а також про схильність до злочинних дій про власності інших осіб. Враховуючи вказані обставини, та характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність в тому числі щодо потерпілої.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).

На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування або суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Аналізуючи вказаний ризик з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід звернути увагу на те, що підозрюваний неодружений, не працює, тобто відсутні будь - які стабільні соціальні зв'язки в місті Києві.

Крім цього, ОСОБА_3, який раніше судимий за аналогічні злочини, зокрема, злочини проти власності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий умисний злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Санкція статті, що інкримінується підозрюваному передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 (п'яти) років. Усвідомлення вказаної обставини, може призвести до переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду та перешкоджати здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні іншим чином.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у зв'язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та особливо ризику впливу на потерпілу та свідків.

З вказаних підстав недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.

Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153680, 00 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят тисяч) грн.

У судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали, з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити; підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на сукупність обставин, зазначених у ст. 178 КПК України та відсутність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2018 за № 12019100120000401.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 15.03.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 слідчий суддя оцінює в сукупності обставини, зазначені у ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; відсутність у підозрюваного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимості у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3

Крім цього, враховую наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваному, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховуватися від органу досудового розслідування. З цієї позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Такими чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів до 13.05.2019 включно. Одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. З визначенням розміру застави у розмірі 156680 (сто п'ятдесят шість тисяч шістьсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи в залежності від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 219, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві Мущиніної В.В. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Грицаєнко Л.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів, до 13.05.2019 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у розмірі 153680 (сто п'ятджесят три тисячі шістьсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи в залежності від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Корнілова Ж.О.