Вирок № 80484798, 13.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1-кп\760\110\19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - А.М.ПЕДЕНКО

за участі секретаря - Д.М.Васильчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця м. Львова , громадянина України, освіта середня, не працює,

зареєстрований в АДРЕСА_3, проживає в АДРЕСА_1 ,не судимого ,-

за фактом вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, 358 ч. 1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100090007209 від 18.09.2014 року ,-

за участю: прокурора - І.О. Школьного

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Н.С. Агакарян

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вступив в злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою внесення завідомо неправдивих відомостей до протоколу № 2 загальних зборів ТОВ "Софія Київська ХІ століття" від 19.06.2014.

Так, невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на заволодіння нерухомим майном, про наміри яких ОСОБА_1 обізнаний не був, створено суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Софія Київська ХІ століття".

В подальшому, з використанням анкетних даних ОСОБА_1, невстановленими досудовим розслідуванням особами, внесено неправдиві дані до протоколу № 2 загальних зборів засновників ТОВ "Софія Київська ХІ століття" щодо виходу зі складу учасників ТОВ "Софія Київська ХІ століття" ОСОБА_1 та відступлення частки ТОВ "Транс Груп Альфа Плюс" в розмірі 2 425 500,00 грн.

А також внесені дані про затвердження статуту Товариства у новій редакції, які приймались одноголосно, що не відповідало дійсності, оскільки ОСОБА_1 на зборах присутній не був та господарською діяльністю не займався.

Після чого, ОСОБА_1, анкетні дані якого використані в протоколі №2 Загальних зборів засновників ТОВ "Софія Київська ХІ століття", на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за грошову винагороду в сумі 800 грн. поставив свій підпис у графі "Засновник товариства" , при цьому не ознайомлюючись з текстом протоколу.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановленими досудовим розслідуванням особами вказаний протокол подано реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району м. Києва для зміни директора ТОВ "Софія Київська ХІ століття" та внесення змін до статуту Товариства, яким в подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи розпорядились на власний розсуд з метою подальшого прикриття незаконної діяльності.

Від дачі показань в суді обвинувачений ОСОБА_1 відмовився в порядку ст. 63 Конституції України ,повідомивши суд ,що вважає себе невинуватим .

Недивлячись на таке відношення обвинуваченого до вчиненого суд вважає ,що його винуватість знайшла своє підтвердження зібраними по провадженню доказами.

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що навесні 2014 року познайомився через ріелтора з гр. ОСОБА_6 , який діючи спочатку нібито від ТОВ «Софія Київська» показував йому нежитлове приміщення , розташоване по АДРЕСА_4 з метою його продажу.

Він спочатку не показував їм документів на приміщення ,просто обговорили з ним можливі умови продажу. Через деякий час , ОСОБА_6, зателефонував і сказав,що документи на приміщення оформлені вже на нього і вони домовились про зустріч.

При зустрічі ОСОБА_6 показав йому витяг з реєстру прав на нерухоме майно на вказане приміщення , відповідно до якого власність на приміщення зареєстрована на останнього на підставі договору купівлі-продажу.

Вони домовились про підписання договору купівлі - продажу на 23.07.2014 року в нотаріуса ОСОБА_7 , домовленість між ними про ціну приміщення була на 1,5 млн. гривень. Договір був між ними підписаний, розрахунок проведений через банк.

Після цього ,він розпочав підготовчі роботи по приміщенню, але прийшовши 20.08.2014 р. виявив в приміщенні сторонніх осіб ,які вказали ,що це приміщення належить банку і що вони приміщення не продавали і нікого не уповноважували на це. Після цього він звернувся із заявою до міліції.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив , що працював керівником департаменту безпеки ПАТ «Акцент банку» .

Він має відомості про те,що з 1995 року «Український кредитний банк» , який пізніше був перейменований в «Акцент банк» , володів нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_4 .З 2009 року приміщення передавалось в оренду стоматологічній клініці.

Також йому відомо ,що було наявне судове рішення про передачу у власність ОСОБА_1 частини приміщень за вищевказаною адресою , рішення в подальшому вищими інстанціями було скасоване за скаргою банку.

В серпні 2014 року до банку надійшло повідомлення ,що в приміщенні по АДРЕСА_4 знаходяться сторонні особи.

Він , як працівник департаменту безпеки банку , виїздив на місце , де зустрів ОСОБА_5 ,який стверджував ,що приміщення продано його сім»ї.

Однак, вони його повідомили ,що приміщення є власністю банку і воно ними не продавалось.

Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив,що приблизно в 2014 році познайомився з ОСОБА_1,який представлявся як власник приміщення по АДРЕСА_4 Оскільки він цікавився можливістю придбати приміщення,то ОСОБА_1 повідомляв ,що продаж вказаного приміщення може відбутись як шляхом відступлення права на підприємство , так і продажем між фізичними особами. В лютому 2014 року вони домовились з ним про купівлю вказаного приміщення , приїхали до нотаріуса , де він передав завдаток за вказане приміщення в сумі 40 тисяч доларів США та підписав договір. З ОСОБА_1 був присутній ще один чоловік, який йому не представлявся.

В подальшому остаточний договір вже він підписував з особами,які представляли ТОВ « Софія Київська» , ОСОБА_1 вже при цьому не був присутній . Хоча про задаток ці особи також у нього не питали. Також ці особи повідомили його,що ОСОБА_1, передав свою частину приміщення товариству.

Через деякий час він вирішив продати приміщення ,що і зробив влітку 2014 року та власником стала ОСОБА_9

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 20.08.2014 року останній звернувся із заявою до Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те,що 20.08.2014 р. незнайомі особи шляхом пошкодження замків проникли до приміщення по АДРЕСА_4, який належить його дружині ОСОБА_9 (а.п.56,т.1)

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 03.09.2014 р. право власності на нежитлове приміщення 1-15 ( в літ «А») за адресою АДРЕСА_4 належить ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.(а.п.58-60, т. 1 )

Із нотаріальної справи за наслідками вчинення нотаріальної дії стосовно нежитлових приміщень ,розташованих по АДРЕСА_4 яка надіслана приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каримовою Н.С. вбачається ,що на момент квітня 2014 року нежитлові приміщення в секції А -184 кв. м. ,секціях Б,В -1132 кв. м. по АДРЕСА_4 на праві власності було зареєстровано за Українським кредитним банком . (а.п. 62-199,т.1)

Протоколом обшуку від 11.02.2015 р. в квартирі АДРЕСА_2 ,яка належить на праві власності ОСОБА_6 була вилучена папка з документами ,в тому числі і попередній договір від 05.02.2014 р . відповідно до якого вказано ,що ОСОБА_1 , як власник нежитлових приміщень, що розташовані по АДРЕСА_4 отримав від ОСОБА_11 гроші в сумі 359 685 гривень за намір останнього передати у власність вказане нежитлове приміщення та укладення в строк до 01.03.2014 р. договору купівлі - продажу . (а.п. 201-208 ,т.1)

Із протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Софія Київська ХІ століття" від 07.05.2014 р. вбачається, що ОСОБА_1 визначений як єдиний учасник вказаного Товариства та директор товариства ,який для забезпечення діяльності Товариства сформував та затвердив Статутний капітал у розмірі 2 242500 гривень.(а.п. 213,т.1).

Із матеріалів реєстраційної справи ТОВ «Софія Київська ХІ століття» встановлено, документально ОСОБА_1 відступив частку в статутному капіталі товариства за 2 425 500 грн. (а.п. 134-180, т.2)

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 01.11.2016 № 1022\тдд підтверджено, що підпис в протоколі № 2 загальних зборів засновників ТОВ « Софія Київська ХІ століття» щодо виходу зі складу учасників товариства ОСОБА_1.,виконаний ОСОБА_1 , а у всіх реєстраційних картках від його імені ,підпис виконаний не ОСОБА_1 . (а.п. 224-258,т. 2)

Відповідно до матеріалів цивільної справи № 760\27749 \13-ц , яка була отримана судом в порядку ст. 333 КПК України встановлено , що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26.12.2013 р. позов ОСОБА_1 був задоволений ,за останнім в тому числі, було визнано право власності на нежитлові приміщення №№ 1-15 літ. «А» ,розташовані по АДРЕСА_4,загальною площею 161.5 кв.м.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.12.2014 р. за апеляційною скаргою АТ «Акцент Банк» рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26.12.2013 року було повністю скасовано ,ухвалено нове рішення ,яким відмовлено в задоволенні позову.

Аналіз наведених вище доказів, приводить суд до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, що виразились у співучасті, в формі пособництва, у підробці документа, який видається підприємством, що має право, видавати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою.

Його дії суд кваліфікує зач.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.

Суд вважає ,що не дивлячись на те,що ОСОБА_1 скористався своїм правом наданим йому Конституцією України та відмовився надавати будь-які пояснення по пред'явленому йому обвинуваченню ,вищевказані досліджені судом докази є належними та допустимими та повністю підтверджують його винуватість .

Призначаючи обвинуваченому покарання ,суд враховує ,що у відповідності до ст. 12 КК України ним вчинений злочин невеликої тяжкості , його особу раніше не судимого і вважає ,що він заслуговує на покарання у виді обмеження волі.

Обставинами ,що пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує перше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин ,що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено .

Крім того , враховуючи ,що злочин , який кваліфікований судом за ст. 27 ч. 5, 358 ч. 1 КК України був вчинений ОСОБА_1 в 2014 році , то у відповідності до ст. 49 КК України в разі вчинення злочину невеликої тяжкості ,за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі минуло три роки з дня його вчинення ,особа звільняється від кримінальної відповідальності , а отже ці вимоги закону застосовуються і до обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України,-

З а с у д и в :

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ст. 27 ч. 5, 358 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.ст.49,74 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання в зв'язку із закінченням строку притягнення д кримінальної відповідальності.

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду через районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення .

Копія вироку негайно вручається учасникам кримінального провадження.

СУДДЯ :