Ухвала суду № 80484398, 15.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"15" березня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/4354/19

провадження № 2/755/2777/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Як убачається із матеріалів поданої позовної заяви, позивачем не сплачено судовий збір відповідно до ціни позову та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір». А надане позивачем платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн. не є належною оплатою судового збору відносно ціни позову, розрахунок якої позивачем долучено до матеріалів позовної заяви. Тобто позивачем має бути доплачено судовий збір у розмірі 159,00 грн. При цьому позивачем не долучено до матеріалів заяви доказів звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган