Ухвала суду № 80484089, 15.03.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23179/17

провадження № 2-во/753/36/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Крамарчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, постановленому по справі за його позовом до Держави Україна в особі Державної виконавчої служби України, Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю органу державної влади,суд -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходилась вказана справа.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної виконавчої служби України, Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю органу державної влади, задовольно частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Держави Україна в особі Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п"ятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп. шляхом списання коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України, відкритого в установленому законом порядку в Державній казначейській службі України. В решті вимог відмовлено.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки, допущеної, на його думку, в рішенні суду щодо правильності написання назви частини предмета позову з «відшкодування матеріальних збитків» на «відшкодування матеріальної шкоди».

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (ч.2 ст. 269 ЦПК України).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 заяву підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з»явилися, належним чином повідомлені про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду), проте їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, не перешкоджає розглядові даного процесуального питання.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд може, відповідно до ст. 269 ЦПК України, за власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

У цивільному судочинстві судове рішення виноситься по суті правових вимог місцевими загальними судами, а у разі зміни судового рішення по суті - в апеляційному і в касаційному порядку.

Діюче процесуальне законодавство з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.

Суд, вивчивши матеріали справи, зміст заявлених вимог, рішення суду, із яких вбачається, що судом при написанні предмета спору описка не допущена.

Так, поняття «шкода» та «збитки» на практиці ототожнюються. Чинний Цивільний кодекс України не містить загального визначення як поняття «шкода», так і «збитки». Проте на підставі аналізу відповідних норм можна визначити, що інколи відбувається ототожнення понять «шкоди» та «збитків». На це вказують українські вчені. Так, науковці звертають увагу на непослідовність позиції вітчизняного законодавця щодо співвідношення понять «збитки» і «шкода» в ЦК України. Так, у п. 3 ч. 2 ст. 11, а також у ст. 1166 ЦК України законодавець ототожнює збитки та шкоду, позначаючи їх лише терміном «шкода». У ст. 22 і 23 ЦК України вказані терміни розмежовуються. У ст. 1192 використовується лише термін «збитки». У п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України законодавець узагалі вказує на наявність «відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди». Така непослідовність у термінології призводить до змішування на практиці категорій «збитки» та «майнова шкода». Однак поняття «шкода» в законодавстві України є ширшим за поняття «збитки». У ст. 1166 ЦК України закріплено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У цивільному праві розрізняють майнову та моральну (немайнову) шкоду. Саме майнова шкода в цивільному праві відшкодовується в першу чергу шляхом відшкодування збитків. Відповідно ж до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. А збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Так як вбачається зі ст. 1166 ЦК України, в українському цивільному законодавстві передбачено принцип повної компенсації шкоди.

Отже, в українських та уніфікованих європейських актах відсутнє визначення понять «шкода» та «збитки», проте в них розкривається їх обсяг та складові. В українському та європейському законодавстві закріплено принцип повної компенсації шкоди. При цьому згідно з європейським та українським підходами, незважаючи на відмінності в термінології, компенсації підлягають як реальні збитки, так і упущений прибуток (вигода). Тому можна стверджувати, що загальне розуміння категорії відшкодування шкоди не відрізняється в українському та європейському законодавстві.

Зважаючи на право позивача визначати предмет позову, зміст позовних вимог, їх кількість, яким суд при розгляді справи надав праву оцінку в межах заявлених вимог, обов"язок суду надати правову оцінку кожній позовній вимозі та визначитися із правильною кваліфікацією правовідносин та предмета позову, те, що саме майнова шкода в цивільному праві відшкодовується в першу чергу шляхом відшкодування збитків, вважає, що судом при постановленні рішення по даній справі описки не допущено, оскільки позивачем ставилися дві вимоги: перша - як про відшкодування матеріальних збитків - 194 952 грн. 58 коп. - визначена позивачем загальною сумою грошових коштів, які підлягають стягненню на його користь з боржника на підставі двох виконавчих листів - № 2-30 від 26 серпня 2003 року та № 2-557 від 22 травня 2014 року, які перебувають на виконанні у виконавчій службі, й становлять загальну суму 194 952 грн. 58 коп., й визначається такими складовими: по виконавчому провадженню № 2-30 від 26 серпня 2003 року - 25 273 грн. 94 коп., по виконавчому провадженню № 2-557 від 22 травня 2014 року - 169 678 грн. 64 коп., що вцілому становить 194 952 грн. 58 коп. (25 273 грн. 94 коп. + 169 678 грн. 64 коп. = 194 952 грн. 58 коп.), так й про відшкодування моральної шкоди - 33 000 000 грн. - друга вимога, зміст резолютивної частини рішення, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. 00 коп., зміст резолютивної частини рішення, яка підлягає виконанню, її зрозумілість, підстав для задоволення заяви немає.

Суд може відмовити у виправленні описки, якщо воно допущене в мотивувальній частині рішення та не є суттєвим, оскільки виконанню підлягає резолютивна частина рішення як у добровільному порядку, так і примусовому.

Як встановлено в ході розгляду заяви, резолютивна частина рішення постановлена без допущення описок та є зрозумілою, а тому пістави заяви для виправлення описки є формальними.

На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, постановленому по справі за його позовом до Держави Україна в особі Державної виконавчої служби України, Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю органу державної влади, щодо написання назви частини предмета позову з «відшкодування матеріальних збитків» на «відшкодування матеріальної шкоди», - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

СУДДЯ: Коренюк А.М.