Вирок № 80482953, 15.03.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/22/19

Номер провадження1-кп/701/26/19

В И Р О К

І М ’ Я М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -ОСОБА_1 І. за участю секретаря -ОСОБА_2з участю прокурора - захисника -ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_6 Республіки, не одруженого, працюючого робітником фермерського господарства ОСОБА_7, ОСОБА_6 Республіка, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5, 27 серпня 2018 року близько 02 години 00 хвилин, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а) та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуючи автомобілем «ВМW – 7L» іноземний реєстраційний номер НМ ВМ 420, у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись по лівій смузі руху автодороги Київ-Одеса, зі сторони м. Київ у напрямку м. Одеса, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, а тому знаходячись на 178 кілометрі + 800 метрів вказаної автодороги, в адміністративних межах с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з задньою частиною автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8, який рухався попереду нього, в попутному напрямку, після чого останній зіткнувся з напівпричепом «КОGEL SN24» реєстраційний номер НОМЕР_2 приєднаним до автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_9, який рухався попереду них, в правій смузі руху, в попутному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВМW–7L» іноземний реєстраційний номер НМ ВМ 420, ОСОБА_10, згідно висновку експерта №05-7-02/331 від 27.08.2018, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, яка супроводжувалась розтрощенням кісток і м’яких тканин лицевого черепа, розтрощенням кісток мозкового черепа, забоєм і розмізченням головного мозку з підоболонковими крововиливами, розмізченням м’яких тканин правого плеча, саднами голови і шиї, саднами і забійною раною верхніх кінцівок від яких загинув на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «ВМW – 7L» іноземний реєстраційний номер НМ ВМ 420, ОСОБА_5, а саме вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а) та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, згідно висновку експерта №4/1032 від 27.12.2018, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_10 Маріуса.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєному ним злочині доведена в судовому засіданні такими доказами:

- показами обвинуваченого ОСОБА_5, який свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю і суду показав, що він із своїм другом Марюсом поїхали на відпочинок до ОСОБА_11. Марюс постійно був за кермом, оскільки вони на відпочинок їхали автомобілем Марюса, він не думав навіть сідати за кермо даного автомобіля. Перетнувши кордон на території України вони заїхали в кафе щоб поїсти. Під час обіду який відбувся близько 11 год. він випив одну пляшку алкогольного пива. Потім вони поїхали далі, за м. Київ у якомусь містечку вони знову поїли та вирішили відпочити, оскільки були втомлені. Прокинувшись о 23 год. ночі вони з другом вирішили продовжити свою подорож далі оскільки почували себе добре. Але його друг ОСОБА_10 поскаржився на головну біль та попросив його сісти за кермого автомобіля, а сам сів на переднє пасажирське сидіння, він сів за кермо автомобіля "BMW 7", оскільки почував себе добре та не був у стані алкогольного сп?яніння і вони рухалися в напрямку ОСОБА_11 з швидкістю 130 км./год. Дорога була порожня, але попереду їхала мала фура чи автобус в іншій смізі, між автомобілями була невелика відстань і він вирішив, що в проміжку між автомобілями він проїде, але він не врахував, що машина якою він керував набагато ширша, в результаті чого відбулося ДТП і машину скинуло з проїзджої частини. Прийшов він у свідомість у лікарні де він зрозумів, що відбулася аварія.

Вина обвинуваченого підтверджена в суді і іншими зібраними, по цій справі доказами дослідження яких, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз’яснено всім, під час судового слідства і сумнівів в добровільності їх позицій у суді не виникло.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого і вважає, що вина обвинуваченого у вчиненому ним злочині повністю доведена в суді.

Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує особу обвинуваченого, його позитивну характеристику за місцем роботи, те, що в нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, обставини, що пом’якшують його покарання – це щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, що обтяжують покарання це вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, і вважає за необхідне, враховуючи думку потерпілого та думку батьків та рідної сестри загиблого, які уклали з обвинуваченим угоду про примирення на досудовому розслідуванні, яку передбачає чинне законодавство ОСОБА_6 Республіки, громадянами якої є обвинувачений та потерпіла сторона, згідно якої потерпіла сторона просила обрати покарання не пов’язане з реальним позбавленнями волі та не призначати йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, та просили звільнити його від кримінальної відповідальності чи застосувати найменше покарання, або більш легке покарання, яке передбачено в статті 69 Кримінального кодексу України, тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки рід його роботи повязаний із керуванням транспортними засобами і у випадку позбавлення його прав керування транспортними засобами він буде обмежений в у можливості забезпечувати життєдіяльність себе та його сім?ї, а також у наданні допомоги потерпілій стороні та застосувати до нього ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити його від відбуття покарання встановивши йому іспитовий строк оскільки на думку суду його можливо виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства.

Арешт майна на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 29.08.2018 р. скасувати.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання відносно ОСОБА_5 - скасувати.

Судові витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на підставі ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 29.08.2018 р.- скасувати.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов’язання відносно ОСОБА_5 – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 2 288 грн. 00 коп., за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4-000964 від 04.12.2018 року; 2 288 грн. 00 коп. за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4-000961 від 05.12.2018 року, 2 288 грн. 00 коп. за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4-000962 від 03.12.2018 року; 2 288 грн. 00 коп. за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 4-000960 від 18.12.2018 року; 1 144 грн. 00 коп. за проведення судової автотехнічної експертизи № 4-001032 від 27.12.2018 року.

Речові докази:

- автомобіль «BMW M1(7L)» р.н. НМ ВМ 420 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НМ-К-0-047/18-00092, та свідоцтво про реєстрацію на нього який належав на праві приватної власності ОСОБА_10 Маріусу, ІНФОРМАЦІЯ_3 який передано на зберігання на територію майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при Маньківському ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області – повернути власнику.

- автомобіль НОМЕР_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХК №586521, та документи на нього який належить на праві приватної власності ОСОБА_12, який передано на зберігання ОСОБА_11, залишити в його повному розпорядженні.

- автомобіль НОМЕР_5 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО №834186, та напівпричіп «KOGEL SN24» р.н. НОМЕР_6 та документи на них який належить власнику ОСОБА_13, який передано на зберігання ОСОБА_13 залишити в його повному розпорядженні.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Роз'яснити учасникам процесу їх право подавати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і подачу на нього письмових зауважень.

Суддя А.І. Костенко