Вирок № 80482159, 13.03.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/5/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2019смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Казакової О.С.,

прокурора - Караванського Б.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12018220360000459 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, невійськовозобов’язаного, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,-

у с т а н о в и в :

13 жовтня 2018 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував у приміщенні нежитлової будівлі гаражу - складу, що розташована за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. Козіївка, вул. Слобожанська, 38Б, де помітив колісний транспортний засіб - фургон малотоннажний-В «Ford Transit» 1999 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, білого кольору, вартість якого, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 376 від 31.10.2018 року, складає 103321 грн. 64 коп., що належить ОСОБА_2, яким вирішив таємно незаконно заволодіти. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті використання вищевказаного автомобіля для поїздки у власних цілях та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, за відсутності власника фургона малотоннажного «Ford Transit» - ОСОБА_2, без його відома, впевнившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, всупереч волі власника вказаного транспортного засобу, скориставшись тим, що двері автомобіля зачинені не були, сів на водійське сидіння та за допомогою ключа запалення, який знаходився в замку запалення, запустив двигун, а потім привівши автомобіль у рух, покинув на ньому місце злочину, тим самим встановивши контроль над транспортним засобом. Після чого вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 покинув на відстані приблизно 100 м. від домоволодіння № 6 по вул. Першотравневій в с. Козіївка Краснокутського району Харківської області.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

26 грудня 2018 року, в кримінальному провадженні № 12018220360000459, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним. Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_1, відповідно до ч.1 ст.289 КК України, має понести покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, але на підставі ст.75 КК України повинен бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим терміном тривалістю 1 рік, з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України. Також сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та пояснив, що саме він скоїв зазначене кримінальне правопорушення при вищевикладених обставинах, у вчиненому щиро розкаюється. Також останній повідомив суду, що угоду він уклав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити угоду про примирення, укладену між ним та потерпілим.

Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, який також прохав затвердити угоду, з’ясувавши думку прокурора, який проти затвердження угоди не заперечував та погодився із мірою покарання, приходить до наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом.

Міра покарання – 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, на підставі якої обвинувачений повинен бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим терміном тривалістю 1 рік, та покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України, узгоджена між сторонами та відповідає санкції ч.1 ст.289 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер підозри, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним від 26.12.2018 року, що укладена між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

По справі є витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи № 376 від 31.10.2018 року в сумі 429 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 18.10.2018 року на автомобіль «Ford Transit», фургон малотонажний - В, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, та два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків, - підлягає скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374, 469, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 26 грудня 2018 року про примирення укладену між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 12018220360000459 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- полімерний сейф-пакет МВС Україна № 0006866, в якому знаходяться два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити у останньому.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 429 (чотириста двадцять дев’ять) грн. 00 коп., які зарахувати на р/р 31419544020005, код доходів 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Арешт, накладений на автомобіль «Ford Transit», фургон малотонажний - В, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, та два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків, - скасувати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л. В. Вовк