Ухвала суду № 80478209, 12.03.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1720/19

1-кс/405/993/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар судового засідання Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12019120000000013, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дзержинського), 15, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, за участю прокурора Ожога С.В., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.1 ст. 263 та ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме у зберіганні, придбанні,бойового припасу, вибухової речовини, вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу та у одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій Держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2018 на громадянина ОСОБА_4 складено постанову про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. За вказаними матеріалами спрямовано справу про порушення правил дорожнього руху № 383/1451/18 до Бобринецького районного суду Кіровоградської області для розгляду. В подальшому, ОСОБА_4 звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_5 та 18.01.2019 надав довіреність для представлення інтересів від свого імені в суді по зазначеній справі. 10.01.2019 ОСОБА_5 звернувся за допомогою до раніше знайомого йому ОСОБА_2, який перебуває на посаді провідного консультанта адміністратора територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на отримання грошових коштів від ОСОБА_5 для власного матеріального збагачення. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_5, що має можливість вплинути за грошову винагороду на представника Бобринецького районного суду за винесення рішення про виправдання ОСОБА_4. За свої послуги ОСОБА_2 вимагав та повинен був отримати грошові кошти в сумі 500 доларів США, які в еквіваленті повинні складати 14 000 гривень. ОСОБА_5 розуміючи, що в інший спосіб вирішити вказане питання він не має можливості, погодився на пропозицію ОСОБА_2, вважаючи, що останній передасть грошові кошти представнику Бобринецького районного суду за вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. В подальшому, ОСОБА_2 зустрівся з судовим розпорядником Бобринецького районного суду ОСОБА_6, яка відповідно до домовленості між ними склала проект клопотання, на підставі якого ОСОБА_4 повинні були виправдати за скоєння адміністративного правопорушення, а ОСОБА_2 в свою чергу повинен був надати частину отриманих грошових коштів від ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, 14.01.2019 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_6 проект клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності, яка підготувала його на своєму робочому комп’ютері Dell, що знаходиться в службовому кабінеті № 10 в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 80. Наступного дня, тобто 15.01.2019, вказане клопотання ОСОБА_2 передав ОСОБА_5 та зазначив, щоб останній не забув про виконання свого зобов’язання, а саме передати грошові кошти в сумі 14 000 гривень. 18.01.2019 суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Замша О.В. прийняла рішення в справі про порушення правил дорожнього руху № 383/1451/18, яким звільнила ОСОБА_4 від відповідальності та закрила провадження у справі.

22.01.2019 відповідно до домовленостей ОСОБА_5 прибув в місто Бобринець, Кіровоградської області, де біля будівлі територіального сервісного центру 3543 РСЦ МВС України в Кіровоградській області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 172 зустрівся з ОСОБА_2 та передав йому грошові кошти в сумі 14 000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 28 штук. В подальшому, ОСОБА_2 передав частину грошових коштів в сумі 1 000 гривень. ОСОБА_6 Після отримання грошових коштів ОСОБА_2 достеменно знаючи про наявність рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області про закриття адміністративної справи № 383/1451/18 запевнив ОСОБА_5 про отримання зазначеного рішення в найкоротші строки.

Таким чином, ОСОБА_2, одержав від ОСОБА_5, неправомірну вигоду у сумі 14 000 гривень для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій Держави.

Крім цього, ОСОБА_2, точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в м. Бобринець, Кіровоградської області, в порушення вимог п.9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 незаконно придбав у невідомої особи чоловічої статі 64 набої калібру 9х18 мм. та умисно залишив собі для власних потреб, які перевіз до себе додому та зберігав у власному будинку, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Базарна, 100.

23.01.2019 в о домоволодінні ОСОБА_2, яке знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Базарна, 100, проведено обшуку в ході якого в дивані, який знаходиться в жилій кімнаті будинку було виявлено та вилучено набої 9х18 мм. у кількості 64 штуки, які згідно висновку судової експертизи зброї № 16 від 12.02.2019 являються боєприпасами до пістолета системи Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС), пістолетів ФОРТ-12, ФОРТ-14, ФОРТ-17 та ін., та придатні для стрільби, та в порушення вимог п.9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них,а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, зберігав без передбаченого законом дозволу до 23.01.2019, тобто до вилучення працівниками слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області.

Таким чином, ОСОБА_2, вчинив зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час розгляду клопотання прокурор зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування заявлених ризиків, крім того, прокурором висловлюються загальні твердження, без належної правової аргументації, щодо неможливості запобіганню заявленим ризикам, шляхом застосуванню більш м’якого запобіжного заходу. Крім того, зазначив, що його підзахисний має сталі соціальні зв»яки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, є пенсіонером МВС, хворіє, а відтак просив застосувати запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою, а саме домашнього арешту у певний період доби з 18.00 год. до 06.00 год. за місцем проживання ОСОБА_2

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого.

28.02.2019 року ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263 та ч.3 ст.369-2 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується,протоколом огляду, ідентифікації(помічення) та вручення грошових коштів, протоколом про результати аудіо,-відеоконтролю особи, протоколом обшуку, висновком експерта(а.к. 9-10,11-13, 14-16,17-20).

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Мотивуючи неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовують загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_2 лише запобіжного заходу тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м’яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, сталі соціальні зв»язки, позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

За вказаних обставин, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1, 2 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за необхідне, з урахуванням вимог ст.181 КПК України, застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід домашній арешт в межах строку досудового розслідування, заборонивши останньому з 18 год. 00 хв. до 06 год.00 хв. наступного дня залишати житло та поклавши на нього обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 28.04.2019 року, який полягає у забороні останньому в період часу з 18 год. 00 хв. до 06 год.00 хв. залишати будинок 100 по вул. Базарній у м. Бобринець Кіровоградської області.

Зобов”язати ОСОБА_2 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на строк до 28.04.2019 року наступні обов’язки:

- не відлучатися ізнаселеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора та в подальшому суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та в подальшому суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Дата закінчення дії ухвали слідчого судді визначити до 28.04.2019 року.

Ухвалу передати до Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП України у Кіровоградській області – для виконання.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження (ч.4 ст.181 КПК України).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_7