Ухвала суду № 80478090, 15.03.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1912/19

Номер провадження 1-кс/404/1197/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Воробей Н.М., слідчого Турти А.В. захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у кримінальному провадженні №12019120020002017, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 20.06.1977 року в с. Мирне, Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштованого, зі слів-перебуває у цивільному шлюбі з хворою співмешканкою, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2 та фактично проживаючого по вул. Лінія-10, АДРЕСА_1 в м. Кропивницькому, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.10.2016 року за ч. 2 ст. 109 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою громадянина ОСОБА_2, якому 14.03.2019 року повідомлено про підозру в тому, що він 12.03.2019 року приблизно 16-00 год., повторног таємнео викрав з квартири 12 в будинку 39 в с. Гірниче в м. Кропивницькому майно потерпілого ОСОБА_5

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

ОСОБА_2 і його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, так як: відсутні ризики невиконання ОСОБА_2 процесуальних обов’язків, слідству він не перешкоджає, не вирішена можливість застосування менш суворих видів запобіжних заходів.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту потерпілого та свідків, результати пред’явлення фотознімків для впізнання, огляду місця події, речові докази у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України. Суто з об’єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, передчасно, дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. Для вирішення заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочин по якому пред’явлено повідомлення про підозру є: умисним, повторним, тяжким, корисливим, посягає на суспільні інтереси - проти власності. Шкоду не відшкодовано. Судимість не знято та не погашено.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані, ретельно законспіровані. Підозрюваний втрачає соціальну адаптацію, тривалий час не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, раніше неодноразово судимий за аналогічні корисливі злочині. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину в період непогашеної та не знятої судимості. Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, - до шести років позбавлення волі, є підставою для продовження можливого переховування від слідства та суду. Переконаний, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_2 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії на приховування злочину, тривалий час умисно переховувався від органу досудового розслідування, залишив місце пригоди, викраденим розпорядився на власний розсуд, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на свідків, потерпілого і їх родичів, а також знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Тобто, перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Відсутність законного джерела доходу є умовою, що сприяє продовженню тотожних злочинів. Знає про місце проживання потерпілого, конфлікт мирним шляхом не врегульований, підозрюваний не здатен вирішувати спори мирним шляхом, тому є ризик продовження злочину чи вчинення нового кримінального правопорушення. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_2 підозрюється у тяжкому злочині, без застосування насильства. За правилами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2019 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Хвороби можливої співмешканки не зупиняли підозрюваного від вчинення ним попередніх злочинів, тому не є приводом для застосування ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу.

За правилами ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 20 години 45 хв., 13.03.2019 року.

В даному випадку строк тримання під вартою ОСОБА_2 буде обчислюватися, починаючи із 13.03.2019 року з моменту його фактичного затримання та не може перевищувати існуючого строку досудового розслідування, але не більше заявлених вимог, строк яких слідчий обмежив 59 днями.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на 59 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання,- з 20 години 45 хвилин 13 березня 2019 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою припиняє свою дію о 20 годині 45 хвилин, 10 травня 2019 року.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/1912/19; 1-кс/404/1197/19, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній