Ухвала суду № 80478011, 15.03.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6418/18

Номер провадження 1-кс/404/3692/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю: секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Дегтярьова В.І., слідчого Рейнгардт І.О., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018120020007932, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 04.08.1970 року в с. Суботці, Знам'янського району Кіровоградської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, батька двох малолітніх дітей, хворіє на ВІЛ інфекцію, потребує підтримуючої терапії, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185, 71 КК України до 1 року 5 місяців позбавлений волі, 28.07.2017 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 2 місяці 15 днів,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, якому 19.09.2018 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він 17.09.2018 року разом із ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна з приміщення квартири № 715, що розташована в будинку № 21 по проспекту Університетському в м. Кропивницькому, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

Підозрюваний і його захисник переконані в надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_2 слідству не перешкоджає, процесуальні обов’язки виконує, має на утриманні двох малолітніх дітей, хворіє на ВІЛ.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту потерпілої та свідків, результати пред’явлення фотознімків для впізнання, огляду місця події, речові докази у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри до ОСОБА_2 за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України. З об’єктивних причин, у перші дні початку цього досудового розслідування, неможливо (передчасно), слідчому судді дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини остаточно з’ясовуються на стадії судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконав слідчим з прокурором.

Відповідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Злочин по якому пред’явлено повідомлення про підозру є: повторним, тяжким, закінченим, умисним, корисливим, за попередньою змовою групою осіб, вчинений проти власності. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачає покарання - до шести років позбавлення волі, є умовою початку повторного переховування від слідства, або вчиненням нового злочину.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані, ретельно законспіровані, мають ознаки злочинного промислу. Підозрюваний втратив соціальну адаптацію, тривалий час не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, раніше судимий за аналогічні корисливі злочині. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який порушив умови раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом, тривалий час переховувався від слідства. За таких умов, стосовно підозрюваного не може бути застосовано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_2 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії на приховування злочину, тривалий час умисно переховувався від органу досудового розслідування, залишив місце пригоди, викраденим розпорядився на власний розсуд, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

У разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на свідків, потерпілу, а також знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Тобто, перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Відсутність законного джерела доходу є умовою, що сприяє продовженню тотожних злочинів. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

ОСОБА_2 підозрюється у тяжкому злочині, не пов’язаному з застосуванням насильства. За правилами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2019 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

За правилами ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 18 години 00 хв. 13.03.2019 року.

Разом з тим, запобіжний захід не може перевищувати наявних строків досудового розслідування. Так, повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_2 19.09.2018 року, а вперще він був фактично затриманий – 17.09.2018 року, тобто строк досудового розслідування необхідно рахувати з 17.09.2018 року.

12.10.2018 року досудове розслідування зупинено, підозрюваного було оголошено в державний розшук.

13.03.2019 року, ОСОБА_2 фактично затримали, та з цього часу відновили досудове розслідування, частина строку з якого вже використали, у період з 17.09.2018 по 12.10.2018 року, що становить 26 днів. Таким чином, використано 34 дні досудового розслідування. ( 60-26 = 34 дні )

Необхідно зауважити, що продовжувати обчислення необхідно з 13 березня 2019 року і додати ще два дні : з моменту з повторного затримання підозрюваного, до розгляду цього клопотання.

Хвороби та батьківство підозрюваного не було стримуючим фактором від запобігання вчинення ним попередніх злочинів. Професійні лікарі медичної частини слідчого ізолятора зобов’язані забезпечити ОСОБА_2 право на лікування, зокрема на отримання ним підтримуючої ретровірусної терапії.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на 32 дні.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, - з 18 години 00 хвилин 13 березня 2019 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою припиняє свою дію о 18 годині 00 хвилин, 13 квітня 2019 року.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто ОСОБА_6; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/6418/18; 1-кс/404/3692/18, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній