Рішення № 80477754, 13.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/294/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_3 ОСОБА_4 СТОРІН

1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області щодо невиплати в день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати;

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки виплати по день фактичного розрахунку.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 2007 по 01.08.2017 перебував у трудових відносинах (на державній службі) з Головним територіальним управлінням юстиції в Хмельницькій області. Вважає, що відповідачем, всупереч вимог статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України, не було при звільненні виплачено всіх належних коштів, оскільки незаконність відрахування із заробітної плати 913,64 грн встановлена постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №2240/2858/18.

3. 25.02.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №2240/2858/18, на яке посилається позивач, було встановлено порушення з боку Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області вимог статті 1215 Цивільного кодексу України, а саме неправомірно утримано із заробітної плати кошти, які безпідставно були нараховані позивачу, а жодним чином не був встановлений факт заборгованості по заробітній платі.

4. Вказав, що основними складовими статті 117 Кодексу законів про працю України є наявність боргу по заробітній платі та вина роботодавця щодо не своєчасного проведення остаточного розрахунку при звільненні. Проте, 913,64 грн не є боргом по заробітній платі.

5. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, аналогічних викладеним в позовній заяві. Додатково зазначив, що вважає 913,64 грн боргом по заробітній платі.

6. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Додатково пояснив, що 913,64 грн є безпідставно надмірно виплаченими коштами, а не складовою зарплати. Зазначена сума не була належною до виплати позивачу на час його звільнення.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

7. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

8. У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2019 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 13.03.2019.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

9. Наказом № 504/04к від 14.07.2017 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади начальника Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з 01 серпня 2017 року.

10. 10.11.2017 позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з заявою, в якій просив надати інформацію про проведені виплати та кількість оплачених днів, провести перерахунок заробітної плати і у випадку наявності заборгованості, погасити її.

11. Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області надало позивачу відповідь від 04.12.2017 №4650-2017/10.1-24-132/3313-2017, згідно з якою, позивачу належить донарахувати та виплатити 1211,24 грн, належних йому коштів. Також зазначено, що в березні 2017 року ОСОБА_1 безпідставно нараховано та виплачено за 3 робочих дні 913,64 грн, а саме: при проведенні перевірки табелів обліку використаного робочого часу та звіряння їх із наявними наказами про відсторонення, надання відпусток, лікарняними листами було виявлено, що за лютий 2017 року позивачу належало нарахувати та виплатити 1675 грн заробітної плати за відпрацьованих 5 робочих днів. За березень 2017 року нараховано та виплачено 2131,82 грн за 7 робочих днів, хоча фактично позивачем у березні відпрацьовано 4 робочих дні. Вказане мало місце через допущену помилку при проведенні розрахунків нарахування та виплати заробітної плати за лютий та березень 2017 року працівником відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності.

12. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017 по справі №822/3368/17, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті у день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 29145 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2017 по 06.12.2017.

13. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 по справі №2240/2858/18 визнано неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо утримання з заробітної плати ОСОБА_1 913,64 грн, як помилково нарахованих та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області зазначені кошти.

14. Позивач, вважаючи наявним на час його звільнення 913,64 грн боргу по заробітній платі та, відповідно, непроведення з ним розрахунку в повному обсязі в день звільнення, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

15. Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

16. Згідно з статтею 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

17. За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України можна виділити ознаки, сукупна наявність яких буде підставою для виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: суми повинні бути належні звільненому працівникові, їх не виплата повинна відбутися з вини власника або уповноваженого ним органу.

18. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 по справі №2240/2858/18 визнано неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо утримання з заробітної плати ОСОБА_1 913,64 грн, як помилково нарахованих.

19. Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20. Таким чином, 913,64 грн є надмірною помилково нарахованою виплатою, а не компенсаційною виплатою чи складовою зарплати позивача. Тобто, не є та не була боргом по заробітній платі станом на час звільнення ОСОБА_1. В зв'язку з викладеним, суд відхиляє доводи позивача, що 913,64 грн є частиною заробітної плати, належною йому на момент звільнення.

21. Зазначена сума була виплачена позивачу 28.12.2018, про що він сам вказує в адміністративному позові. Тобто, з фактичним виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 по справі №2240/2858/18 відбулося поновлення порушених прав позивача на отримання 913,64 грн.

22. Враховуючи наведене вище, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області щодо невиплати в день звільнення всіх належних ОСОБА_1 сум заробітної плати.

23. Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

24. В задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час затримки виплати по день фактичного розрахунку слід відмовити, оскільки вона є похідною від першої.

25. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

26. Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

27. Враховуючи наведене, відповідачем спростовано, а позивачем не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог, тому в їх задоволенні слід відмовити.

28. За змістом положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 березня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30300 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) Відповідач:Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Володимирська 91, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 34838822)

Головуючий суддя ОСОБА_5