Рішення № 80477659, 13.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2301/15

РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Горбатюк І.С. представника відповідача ОСОБА_1 розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

ОСОБА_3 ОСОБА_4 СТОРІН

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції в особі Старокостянтинівського відділення, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-ЗУ від 02 червня 2015 року.

В обґрунтування позову зазначила, що не здійснює підприємницьку діяльність з 01.01.2014, при цьому, наймані працівники працевлаштовані у іншого суб'єкта підприємницької діяльності. Також зазначила, що позивач не здійснювала виплату заробітної плати, а тому обов'язок по утриманню і перерахуванню єдиного соціального внеску у неї відсутній.

30.01.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що спірна вимога є правомірною, сформована відповідно до вимог чинного законодавства за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, на підставі постанови прокурора Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_6 від 05.03.2015.

У судове засіданні позивач не з'явивилася, направла заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.07.2015 відмовлено у задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.07.2015.

Постановою Верховного Суду від 26.11.2018 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.07.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015. Справу №822/2301/15 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Хмельницького окружного суду від 14.01.2019 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Гнап Д.Д. Призначено судове засідання на 05.02.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 задоволено заяву Головного управління ДФС у Хмельницькій області. Замінено відповідача ОСОБА_5 об'єднану державну податкову інспекцію в особі Старокостянтинівського відділення її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.03.2019.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18.03.2003 року зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до направлень №135 та №136 від 20.05.2015 та наказу про проведення виїзної документальної перевірки №302 від 20.05.2015 року, у період з 20.05.2015 по 26.05.2015 посадовими особами ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції в особі Старокостянтинівського відділення була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт №534/1702/НОМЕР_1 від 02.06.2015.

У висновку акта перевірки зазначено, що за наслідками проведеної перевірки встановлені наступні порушення:

п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, позивач нараховуючи та виплачуючи заробітну плату найманим працівникам за період з 01.05.2014 по 30.11.2014 первинних документів (в т.ч. відомість про нарахування та виплату заробітної плати, трудовий договір, табель обліку робочого часу тощо), які б свідчили про нарахування та виплату заробітної плати для даної категорії працівників та утримання і перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету не вела;

пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 за період з 01.05.2014 по 30.11.2014 нараховуючи та виплачуючи дохід у вигляді заробітної плати не нараховувала та не утримувала податок з доходів фізичних осіб (всього нараховано/виплачено доходу на загальну суму 14000,00 грн.), в результаті чого занижено та не сплачено до бюджету (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2024,40 грн.;

абз. "б" п. 176.2 ст. 176, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, позивач нараховуючи та виплачуючи дохід у вигляді заробітної плати для найманих працівників за період ІІ-ІV квартали 2014 року розрахунок за формою 1 ДФ до податкового органу не подавала;

абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ФОП ОСОБА_2 з травня 2014 року по листопад 2014 року використовувалася праця найманих працівників та було виплачено 14000,00 доходу (заробітної плати) з якого не утримано та не перераховано єдиний соціальний внесок із заробітної плати найманих працівників в сумі 504,00 грн.;

ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивачем не нараховано та не перераховано єдиний внесок нарахований на заробітну плату найманих працівників в сумі 5188,40 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-ЗУ від 02 червня 2015 року в розмірі 5692,40 грн.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу, позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною 5 статті. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

При проведенні фактичної перевірки працівниками податкового органу використані матеріали перевірки, здійсненої працівниками Старокостянтинівського РВ УМВС України у Хмельницькій області, а саме протоколи допитів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не були працівниками позивача, що в подальшому встановлено досудовим розслідуванням та відображено у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 14.08.2015.

Крім того, відповідно до договору оренди приміщень ОСОБА_2 здала ОСОБА_10 в оренду приміщення розташоване за адресою вул. Замкова 2/10, м. Старокостянтинів, загальною площею 161 кв. м. з цілю використання під швейну фабрику. ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були найманими працівниками ОСОБА_10, відповідно до звітів суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад - грудень 2014 року.

Виходячи з цього, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в зазначений в акті перевірки період у позивача не працювали.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Верховний Суд в постанові від 26.11.2018 в справі №822/2301/15 також звернув увагу на передчасність висновків про використання позивачем праці найманих працівників.

Досліджені в процесі нового розгляду справи докази свідчать, що висновки контролюючого органу про те, що позивачем з травня 2014 року по листопад 2014 року використовувалася праця найманих працівників та було виплачено саме 14000,00 доходу (заробітної плати), з якого не утримано та не перераховано єдиний соціальний внесок в сумі 504,00 грн. та в сумі 5188,40 грн. є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, тому, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-ЗУ від 02 червня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн 78 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 березня 2019 року

Позивач:ОСОБА_2 (вул. Жовтнева 11, с.Бутівці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_11