Рішення № 80477365, 15.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 р. № 520/1475/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/1475/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії та рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 28.12.2018 (протокол № 52) про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, на підставі довідки №18-307 від 26.07.2018 прокуратури Харківської області про заробітну плату та зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити з 01.12.2017 перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-307 від 26.07.2018 у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати без обмеження її максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум та здійснювати відповідні виплати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за віком у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". 28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-307 від 26.07.2018 у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури із застосуванням нових посадових окладів з 01.12.2017 та встановлення її у розмірі 90 %, який існував на час призначення пенсії. Проте, рішенням Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 52 від 28.12.2018 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Позивач вважає вказане рішення та дії відповідача, що полягають у відмові здійснити такий перерахунок протиправними та просить суд зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 , виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати.

Ухвалою суду від 18.02.2019 відкрито спрощене провадження по справ та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.03.2018 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він зазначив, що заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відмовляючи в здійсненні перерахунку пенсії позивача, управління діяло з дотриманням норм чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 29.06.2010 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, а з грудня 2018 року - в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та з 01.04.2010 отримує пенсію в розмірі 90% від заробітної плати.

28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-307 від 26.07.2018 у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури із застосуванням нових посадових окладів з 01.12.2017 та встановлення її у розмірі 90 %, який існував на час призначення пенсії.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова м. Харкова № 52 від 28.12.2018 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі того, що на час звернення позивача із вказаною заявою ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсії, втратили чинність, а відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII у редакції, чинній на дату звернення ОСОБА_1 за перерахунком пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсії працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

15.07.2015 набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" якого, норми Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури на момент виникнення спірних правовідносин регулюється правилами ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014.

Згідно частинами 13, 20 статті 86 вказаного Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом із тим, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульовано, водночас передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 збільшено заробітну плату, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

При цьому, судом враховується, що згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно абзацом 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24.12.2015), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2018 року максимальна пенсія в Україні не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Отже, оскільки прожитковий мінімум для таких осіб з 1 січня 2018 року становитиме 1373 грн. максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 13730 гривень.

Однак, згідно пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно із пунктами 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Враховуючи те, що позивачу пенсія призначена до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не повинні застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, які визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 (в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 та Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту буде саме визнання протиправним рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 52 від 28.12.2018, оскільки протиправні дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, на підставі довідки №18-307 від 26.07.2018 прокуратури Харківської області про заробітну плату пов'язані саме з винесенням спірного рішення.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що судом встановлено право позивача на перерахунок його пенсії, суд вважає за необхідне зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити з 01.12.2017 перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-307 від 26.07.2018 у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати без обмеження її максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснювати відповідні виплати, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Враховуючи, що вказана позовна вимога спрямована на майбутнє, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа № 21-445а13), від 06.10.2015 (провадження № 127/11720/14-а).

У рішенні Конституційного Суду України № 1-9/2015 від 13.05.2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання - вул. Бакуліна, буд. 12, м. Харків, 61166, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 41248278) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 52 від 28.12.2018, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, на підставі довідки № 18-307 від 26.07.2018 прокуратури Харківської області про заробітну плату.

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити з 01.12.2017 перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-307 від 26.07.2018 у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати без обмеження її максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ідентифікаційний код - 41248278) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко