Рішення № 80477251, 14.03.2019, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/932/18

Провадження №2/377/49/19

14 березня 2019 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Прядко Н.М., за відсутністю учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

19 грудня 2018 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі представника за довіреністю просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.05.2012 року в розмірі 21037,70 гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1762 гривні.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що на умовах вказаного договору 28 травня 2012 року надав відповідачу кредит в розмірі 1200 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підписав заяву, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на офіційному сайті банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг для ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачена можливість зміни Тарифів, а також інших послуг обслуговування рахунків. При цьому у сторін договору виникають обов’язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг; у позичальника - отримання виписки про стан та про здійснення операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг). Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених даним Договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. У порушення ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість станом на 02.12.2018 року в загальній сумі 21037,70 гривень, яка складається з наступного: 4732,59 гривень – тіло кредиту; 7683,61 гривень – нараховані відсотки; 7143,51 гривень – пеня; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень – фіксована частина, 977,99 гривень – процентна складова.

28 січня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач в особі представника за довіреністю просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що підписана ним 28.05.2012 року анкета-заява, на яку посилається позивач, як на основний доказ укладення між ними кредитного договору, не є безпосередньо кредитним договором. Анкета-заява від 28.05.2012 року не може вважатися доказом укладення кредитного договору та передання кредитних коштів відповідачу. Відповідач тільки засвідчив свою згоду на те, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Але при підписанні даної анкети-заяви відповідач не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які банк подав до суду в якості доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, про що свідчить відсутність підпису відповідача на них. Не була надана йому і пам’ятка клієнта. Дані обставини свідчать про відсутність доказів, які б можна було визнати належними, допустимими, достовірними і достатніми, та вказували б на істотні умови укладеного договору, на підставі яких банк обґрунтовує розмір заявлених ним позовних вимог. Обставини та докази, додані банком до позову, свідчать, що в анкеті-заяві від 28.05.2012 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а сам: розмір кредитного ліміту, процентна ставка, номер кредитної картки, строк надання банківських послуг, валюта, та будь-які інші умови надання банківських послуг. Таким чином, позивачем не доведено факту укладення з відповідачем 28.05.2012 року договору про надання банківських послуг, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення. Тому відповідно до ст. 77 ЦПК України, анкета-заява не є належним доказом, який підтверджує факт укладення між сторонами кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови були складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови передбачені у анкеті-заяві від 28.05.2012 року, та відповідно, чи брав на себе відповідач зобов’язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є доказом в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України, оскільки не містить інформації чи відноситься він до рахунку відповідача.

05 березня 2019 року на адресу суду від позивача в особі представника за довіреністю надійшла відповідь на відзив, в якому він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на ст. ст. 207, 634, 639 ЦК України зазначив, що в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах, а саме: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві від 28.05.2012 року, зокрема відповідач погодився на те, що заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Крім того, своїм підписом в даній анкеті-заяві підтвердив, що ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. З виписки по картковому рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також, що відповідач користувався грошима, а отже отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення операцій з грошима є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Таким чином, виписка по картковому рахунку та рахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, а наданий ним розрахунок не є належним доказом, оскільки останній немає спеціальних знань для здійснення такого розрахунку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з’явилися, про час та місце були повідомлені належним чином. В поданому представником відповідача відзиві на позов він просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2012 року ОСОБА_1, Клієнт, оформив у ПАТ КБ «ПриватБанк» і підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку у виді стандартного формуляра, де зазначив свої персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання, номер моб. телефона, сімейний стан та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку КРЕДИТКА «Універсальна». Форма анкети-заяви містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця анкета-заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Клієнт ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Клієнт зобов'язується виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 2 п. 1).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1).

Згідно вимог ч. 4 ст. 203 цього Кодексу правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1).

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач послався на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг від 28.05.2012 року, який складають підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами Банку, розміщеними на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua., що підтверджується підписом у заяві.

На підтвердження цих обставин позивач додав до позовної заяви копію анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписану ОСОБА_1, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті https://privatbank.ua/terms/. Проте ні витяг з Тарифів, ні витяг з Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку, які надані суду, відповідачем не підписані. Крім того, у застереженні про надання вказаних документів для ознайомлення клієнту у письмовій формі, яке міститься у анкеті-заяві, відсутнє посилання на те, що Умови і правила надання банківських послуг у Приватбанку розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/, а зазначено, що вони розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Всі ці обставини не дають підстав вважати, що позичальнику при оформленні анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.05.2012 року були надані для ознайомлення в письмовому виді саме ті Тарифи та Умови і Правила надання банківських послуг і саме в тій редакції, які надав позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, що саме вони мались на увазі сторонами при оформленні анкети-заяви. Між тим, в самій анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 28.05.2012 року, підписаній ОСОБА_1, не зазначені ні розмір кредитного ліміту, ні процентна ставка, ні строк надання банківських послуг, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, про які йдеться у ній.

Натомість всі умови надання відповідачу банківських послуг, якими обґрунтовуються позовні вимоги, містяться у Тарифах банку, Умовах і Правилах надання банківських послуг у ПриватБанку, які відповідачем не підписані і не ідентифіковані, як частини укладеного договору про надання банківських послуг, про що стверджує позивач у позовній заяві.

Враховуючи зазначене, не можна не погодитися з доводами представника відповідача про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про те, що долучені до матеріалів справи витяги з Тарифів банку та витяги з Умов та Правил надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і, що саме ці Тарифи банку, Умови та Правила надання банківських послуг, витяги з яких надані суду, мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг .

Цей висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 та від 22 березня 2017 року у справі № 2320цс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що відповідач ознайомився та погодився з Тарифами банку, Умовами та Правилами надання банківських послуг, витяги з яких надані суду, і згідно з якими нараховуються проценти, змінюється їх розмір, нараховується пеня, комісія, штрафи, а представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідач тільки засвідчив свою згоду на те, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Але при підписанні даної анкети-заяви відповідач не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які банк подав до суду в якості доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог.

Виходячи з викладеного, надані позивачем витяги з Тарифів банку, Умов та Правил надання банківських послуг суд до уваги не приймає.

Враховуючи, що з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28.05.2012 року та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28.05.2012 року, але несвоєчасно погашав заборгованість, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 4732,59 гривень, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 4732,59 гривень та відсотки за користування кредитом в розмірі відповідно до ст. 1048 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього ж Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи з наведеного, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, в частині визначення відсотків за користування кредитними коштами, слід застосовувати положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розрахунок відсотків за несвоєчасне виконання зобов’язання ОСОБА_1 за період з 15.03.2016 року (дата витрати клієнтом кредитних коштів, оскільки за період з 28.05.2012 року по 15.03.2016 року заборгованість за кредитом була відсутня) по 02.12.2018 року( дата розрахунку заборгованості позивачем) на рівні облікової ставки НБУ здійснюється судом за формулою:

Сума боргу ? Ставка НБУ (%) / 100% / 365 днів ? Кількість днів = Сума

4732,59 х 22 / 100% / 365 х 38 (з 15.03.2016 по 21.04.2016) = 108,09

4732,59 х 19 / 100% / 365 х 35 (з 22.04.2016 по 26.05.2016) = 85,98

4732,59 х 18 / 100% / 365 х 28 (з 27.05.2016 по 23.06.2016) = 65,16

4732,59 х 16,5 / 100% / 365 х 35 (з 24.06.2016 по 28.07.2016) = 74,66

4732,59 х 15,5 / 100% / 365 х 49 (з 29.07.2016 по 15.09.2016) = 98,20

4732,59 х 15 / 100% / 365 х 42 (з 16.09.2016 по 27.10.2016) = 81,45

4732,59 х 14 / 100% / 365 х 168 (з 28.10.2016 по 13.04.2017) = 304,92

4732,59 х 13 / 100% / 365 х 42 (з 14.04.2017 по 25.05.2017) = 70,79

4732,59 х 12,5 / 100% / 365 х 154 (з 26.05.2017 по 26.10.2017) = 249,56

4732,59 х 13,5 / 100% / 365 х 49 (з 27.10.2017 по 14.12.2017) = 85,76

4732,59 х 14,5 / 100% / 365 х 42 (з 15.12.2017 по 25.01.2018) = 78,95

4732,59 х 16 / 100% / 365 х 35 (з 26.01.2018 по 01.03.2018) = 72,60

4732,59 х 17 / 100% / 365 х 133 (з 02.03.2018 по 12.07.2018) = 293,12

4732,59 х 17,5 / 100% / 365 х 56 (з 13.07.2018 по 06.09.2018) = 127,05

4732,59 х 18 / 100% / 365 х 87 (з 07.09.2018 по 02.12.2018) = 203,02

Таким чином, заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 1999,32 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 28.05.2012 року на загальну суму 6731, 91 гривень ( 4732,59 гривень + 1999,32 гривень).

В іншій частині позовні вимоги є недоведеними, доказами не підтвердженими, тому задоволенню не підлягають.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762 гривні, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 6731,91 грн. х 100: 21037,70 грн. = 32 % (відсоток розміру задоволеного позову); 1762 х 32:100 = 563,84 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258- 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 28.05.2012 року на загальну суму 6731 гривня 91 копійка, яка складається з : 4732 гривні 59 копійок – тіло кредиту та 1999 гривень 32 копійки – відсотки за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 563 гривні 84 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р 29092829003111.

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне рішення складено 14 березня 2019 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька