Рішення № 80477225, 06.03.2019, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 374/405/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря- Маламан Я.О.,

представника позивача - (не з'явився),

відповідача - ОСОБА_2 (не з'явився),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 жовтня 2017 року встановлено, що 7 серпня 2017 року о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на Канівському водосховищі в районі с. Стайки Кагарлицького району Київської області, грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби забороненим знаряддям лову сіткою у кількост та впіймав цінні види риби: плоскирка - 2 штуки, карась - 4 штуки, окунь - 3 штуки, лящ - 1 штука, краснопірка - 5 штук, загальною вагою 3,0 кг, чим наніс збитки рибному господврству України на суму 697,00 грн. Таким чином, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Вказаною постановою Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Проте, судом не вирішено питання про відшкодування збитків, завданих рибному господарству України. Згідно довідки-розрахунку матеріальної шкоди, завданої рибному господарству України, ОСОБА_2 завдав збитків у розмірі 697,00 грн. Тому, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь держави збитки завдані рибному господарству України у розмірі 697,00 грн. А також, стягнути з відповідача на користь Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області судові витрати в розмірі 1 762 грн.

У судове засідання представник Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, які відбулися 12.02.2019, 06.03.2019 не з'явився, про час та місце судового розгляду справи в силу ч. 6 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України вважається повідомленим належним чином, причини неявки суду невідомі. Заперечення (пояснення) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідачу судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістки з викликом у судове засідання та роз'яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення (відзив) з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Відповідач з поясненнями чи запереченнями (відзивом на позов) щодо позовних вимог до суду не звертався, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник Стайківської сільської ради Кагарлицького району ради Київської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 7 серпня 2017 року о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи на Канівському водосховищі в районі с. Стайки Кагарлицького району Київської області, грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби забороненим знаряддям лову сіткою у кількост та впіймав цінні види риби: плоскирка - 2 штуки, карась - 4 штуки, окунь - 3 штуки, лящ - 1 штука, краснопірка - 5 штук, загальною вагою 3,0 кг, чим наніс збитки рибному господврству України на суму 697,00 грн. Вказані обставини підтверджуються постановою Кагарлицього районного суду Київської області від 27 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с. 11).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої прийнято постанову суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з довідки-розрахунку матеріальної шкоди, заподіяної рибному господарству України ОСОБА_2, сума збитків, обчислена за таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України цінних видів водних біоресурсів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, становить 697,00 грн. (а.с. 12).

Проте, постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 27 жовтня 2017 року не вирішено питання про відшкодування ОСОБА_2 шкоди, заподіяної внаслідок порушення правил рибальства.

Управлінням Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме, направлено відповідачу лист від 3 квітня 2018 року № 7-19/23120-18 з проханням добровільно сплатити суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Зазначений лист повернувся на адресу Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 14-15, 16).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 4 ЗУ «Про тваринний світ» передбачено, що тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законом порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до вимог ст. 58 ЗУ «Про тваринний світ» та ст. 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», особи винні у порушенні законодавства в галузі використання і охорони тваринного світу, навколишнього природного середовища зобов'язані відшкодувати заподіяну ними шкоду у розмірах і в порядку встановленим законодавством України.

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про тваринний світ», державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що одним із джерел формування місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно зі ст. 10 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження щодо визначення розміру збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

У відповідності до ч. 1 ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути збитки, завдані рибному господарству України у розмірі 697,00 грн.

З огляду на те, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України, представник відповідача вважає, що шкода, завдана рибному господарству України, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Тому, майнову шкоду, заподіяну ОСОБА_2 внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 697,00 грн., необхідно стягнути на користь Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Крім того, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.10 Закону України «Про тваринний світ», ч. 1 та ч. 3 ст. 40 КпАП України, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, п. 2 ч.1 ст. 258, ч. 1,2 ст. 259, ст. 263-265, ст. 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Стайківська сільська рада Кагарлицького району Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, юридична адреса: Київська область, Кагарлицький район, с. Стайки, вул. Шкільна, 1, за реквізитами: р/р 33115331010348, МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП) отримувач - Кагар УК/с.Стайки/24062100, код отримувача - 37341907, призначення платежу - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 697 (шістсот дев'яносто сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (р/р 35212085095064 в Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40419475) судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя