Ухвала суду № 80477054, 14.03.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

14 березня 2019 року м. Рівне №460/533/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача (заявник): ОСОБА_1,

відповідача: представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

третьої особи відповідача: представник ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 сільська рада Рівненського району Рівненської області прозабезпечення позову,В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в якому просив:

1) визнати протиправними дії та бездіяльність голови Городищенської сільської ради щодо порушення п.п.2.1, 2.4, 2.5, 2.6, 3.6, 3.7 Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад на території Городищенської сільської ради, затверджених рішенням Городищенської сільської ради №1012 від 06.09.2018;

2) визнати незаконним та скасувати рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області №1109 від 12.02.2019 "Про відміну рішення №1042 від 12 листопада 2019 року".

3) визнати незаконним та скасувати рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області №1110 від 12.02.2019 "Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи";

4) визнати незаконним та скасувати рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області №1129 від 12.02.2019 "Про розгляд ініціативи мешканців сіл Городищенської сільської ради про добровільне приєднання до міста обласного значення".

Разом з вказаним адміністративним позовом, 07.03.2019, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення дії рішення Городищенської сільської ради № 1110 від 12.02.2019 "Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до складу робочої групи", яким надано згоду на добровільне об’єднання територіальних громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисв`янка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки ОСОБА_5 сільської ради в ОСОБА_5 об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Біла Криниця;

2) заборони Городищенській сільській раді Рівненського району Рівненської області вчиняти будь-які дії щодо об'єднання територіальних громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий , Гориньград Перший, Дуби, Рисв`янка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки ОСОБА_5 сільської ради в ОСОБА_5 об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Біла Криниця.

В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що рішенням Городищенської сільської ради від 12.02.2019 №1110 "Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до складу робочої групи" надано згоду на добровільне об’єднання територіальних громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисв'янка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки ОСОБА_5 сільської ради в ОСОБА_5 об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Біла Криниця. Звертає увагу на те, що на виконання вказаного рішення, ОСОБА_5 сільською радою Рівненського району прийнято розпорядження від 19.02.2019 №25 "Про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад", яким фактично розпочато процедуру об’єднання. Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад". Вказує про те, що в разі продовження процедури об’єднання громад і прийняття рішення про об'єднання територіальних громад -повернути процедуру назад буде неможливо, оскільки законодавчо така можливість не передбачена. Також зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду. Враховуючи викладене, просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.03.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі. Залучено ОСОБА_5 сільську раду Рівненської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 12.03.2019 прийнято до розгляду заяву про забезпечення позову та призначено судове засідання на 14.03.2019 на 09:30 год.

У судове засідання, призначене на 14.03.2019 на 09:30 год., прибули позивач (заявник) та представники відповідача.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 14.03.2019, без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву до 14.03.2019 до 16:00 год. для ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи.

До початку судового засідання представником позивача через ВДЗ (канцелярію) суду подано клопотання про відкладення розгляду заяви про забезпечення позову.

У судове засідання 14.03.2019, після оголошеної перерви, прибули позивач (заявник), представники відповідача та представник третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 14.03.2019, без виходу до нарадчої кімнати, у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви про забезпечення позову відмовлено.

У судовому засіданні, призначеному на 14.03.2019 на 16:00 год., заявник надав пояснення аналогічні викладеним в заяві про забезпечення позову. Просив суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

У судовому засіданні, призначеному на 14.03.2019 на 16:00 год., представники відповідача заперечували проти вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Зазначили, що застосування заходів забезпечення позову є безпідставним, оскільки заявником не доведено очевидної протиправності оскаржуваного рішення та порушення його прав, свобод або інтересів. Просили суд, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

У судовому засіданні, призначеному на 14.03.2019 на 16:00 год., представник третьої особи на стороні відповідача заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову з підстав її необґрунтованості.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з урахуванням пояснень заявника, представників відповідача та третьої особи на стороні відповідача, дослідивши докази, надані на підтвердження та спростування наведених обставин, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сільський голова ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_4 звернувся з зверненням до Городищенського сільського голови ОСОБА_6 з проханням розглянути пропозицію щодо добровільного об'єднання територіальних громад сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки ОСОБА_5 сільської ради, сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисв'янка Шубківської сільської ради, сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради в ОСОБА_5 об'єднану територіальну громаду з центром у с.Біла Криниця. Додатками до звернення було долучено Ініціативу більшості депутатів ОСОБА_5 сільської ради VI скликання та рішення ОСОБА_5 сільської ради від 03.08.2018 №807 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад".

Рішенням Городищенської сільської ради від 12.11.2018 №1042 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад" вирішено відхилити пропозицію сільського голови ОСОБА_5 сільської ради щодо добровільного об'єднання територіальних громад сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки ОСОБА_5 сільської ради, сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисв'янка Шубківської сільської ради, сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради в ОСОБА_5 об'єднану територіальну громаду з центром у с. Біла Криниця, оскільки дана пропозиція не набрала необхідної кількості голосів.

Судом також встановлено, що 12.02.2019 Городищенською сільською радою було прийнято рішення №1109 "Про відміну рішення №1042 від 12 листопада 2018 року".

За результатами розгляду пропозиції щодо об'єднання Білокриницького сільського голови, результатів громадських обговорень громад сіл Городище та Кругле Городищенської сільської ради з територіальними громадами сіл Шубків, Котів, Гориньград Другий, Гориньград Перший, Дуби, Рисв'янка Шубківської сільської ради, сіл Біла Криниця, Антопіль, Глинки ОСОБА_5 сільської ради в ОСОБА_5 об'єднану територіальну громаду з центром у с.Біла Криниця Городищенською сільською радою було прийнято рішення від 12.02.2019 №1110 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи". Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Городищенська сільська рада вирішила надати згоду на добровільне об'єднання зазначених територіальних громад.

19.02.2019 ОСОБА_5 сільською радою прийнято розпорядження №25 "Про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад".

Не погоджуючись, зокрема, з рішенням від 12.02.2019 №1110 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи", позивач оскаржив його до суду, а також просив вжити відповідних заходів забезпечення позову.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, не надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Отже, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За правилами ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 5 ст.151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити наявність хоча б однієї з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Більше того, оскільки у даній справі оскаржується саме нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, тому відповідно до вимог ч. 5 ст.151 КАС України суду необхідно встановити наявність очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими ОСОБА_7 Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_8 проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Як встановлено судом, позивачем, зокрема, оскаржується рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 12.02.2019 №1110 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи".

Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05.02.2015 №157-VIII (далі - Закон №157-VIII).

Згідно з ст. 3 Закону №157-VIII суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об'єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Розділом II Закону №157-VIII визначено порядок добровільного об'єднання територіальних громад.

Наявність ознак протиправності рішення відповідача, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, дотримання вказаного порядку добровільного об'єднання територіальних громад може бути встановлена судом тільки на під час з'ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, тобто за наслідками розгляду справи по суті.

Посилання заявника на відповідні норми чинного законодавства України щодо протиправності оскаржуваного рішення не може вважатись його очевидною протиправністю.

Заслухавши пояснення позивача (заявника) та представників відповідача та третьої особи, дослідивши додані до заяви та долучені представниками відповідача докази, суд дійшов висновку про відсутність очевидних ознак протиправності рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області №1110 від 12.02.2019 "Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи".

Разом з тим, судом встановлено, що 19.02.2019 ОСОБА_5 сільською радою прийнято розпорядження №25 "Про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад".

Відповідно до приписів ч.3 ст.6 Закону №157-VIII утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад.

Тобто, прийняття рішення Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області №1110 від 12.02.2019 "Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника до складу спільної робочої групи" є складовою процесу порядку об'єднання територіальних громад, а не його завершальним етапом.

Фактично, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає про можливе прийняття у майбутньому рішення про добровільне об'єднання територіальних громад.

Проте, можливість прийняття такого рішення ще не свідчить про подію, яка неминуче настане, а є лише припущенням заявника, оскільки прийняттю рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад передує вчинення низки дій та прийняття рішень, передбачених Законом №157-VIII.

Таким чином, суд вважає, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано суду доказів того, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, забезпечення позову в обраний заявником спосіб, не є співвідносним з інтересами усієї територіальної громади в розумінні ч.2 ст.151 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії нормативно-правового акта та забороною відповідачу вчиняти певні дії, а тому у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 150,151,154, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №460/533/19 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 15.03.2019

Суддя Борискін С.А.