Рішення № 80476917, 13.03.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2019 року м. Рівне №460/3063/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного малого підприємства фірми "Спецрембуд" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство фірма "Спецрембуд" (далі – позивач, ПМПФ "Спецрембуд") звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 15.11.2018 №РВ430/949/000482/ТД-ФС у розмірі 893520,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.10.2018 відповідачем було проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказує про те, що за результатами інспекційного відвідування інспектором праці було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №РВ430/949/АВ. Щодо порушень, вказаних в акті інспекційного відвідування, зокрема, допущення до роботи осіб без укладання трудових договорів, без оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженим ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу позивач зазначає, що для перевірки ПМП фірма "Спецрембуд" надала цивільно-правові угоди ОСОБА_3 від 16.07.2018, ОСОБА_4 від 27.07.2018, ОСОБА_5 від 30.07.2018 та ОСОБА_6 від 30.07.2018. Звертає увагу на те, що інспектором праці надані цивільно-правові угоди було досліджено та вказано про те, що вони містять ознаки трудових договорів. Не погоджуючись із висновками Управлінням Держпраці у Рівненській області позивачем було подано заперечення до акта інспекційного відвідування. Проте, Управління Держпраці у Рівненській області листом № 04-16/5851 від 31.10.2018 повідомило про те, що заперечення розглянуто та залишено без задоволення. В результаті чого Управлінням Держпраці у Рівненській області було прийнято постанову №ВК430/949/000483/18-ФС від 15.11.2018 про накладення штрафу в сумі 893520,00 грн. Вважаючи дану постанову протиправною, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2019.

Відповідачем - Управлінням Держпраці у Рівненській області у строк, встановлений судом подано відзив на позовну заяву з додатками (а.с.64-75). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області №1157 від 22.10.2018 та направлення на проведення інспекційного відвідування №1010-Н/09-27 від 22.10.2018 у період з 23 по 24 жовтня 2018 року було проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю на Приватному малому підприємстві фірмі "Спецрембуд". За результатами інспекційного відвідування було складено акт №РВ430/949/АВ від 24.10.2018, винесено припис на усунення виявлених порушень та протокол про адміністративне правопорушення. Зокрема, було встановлено порушення ч.1 ст.21 КЗпП України, не укладено трудовий договір між: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та ч.3 ст. 24 КЗпП України, а саме, позивачем допущено до роботи вказаних осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи встановленні під час інспекційного відвідування порушення, Управлінням Держпраці у Рівненській області було винесено постанову про накладення штрафу. З огляду на зазначене, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 21.01.2019 підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено на 18.02.2019. В судове засідання призначене на 18.02.2019 викликано свідка ОСОБА_11.

У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2019, представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2019, представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2019, був допитаний в якості свідка ОСОБА_11, який попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

ОСОБА_11 зазначав, що він є юристом на фірмі позивача і надавав до перевірки усі необхідні документи, зокрема, цивільно-правові договори ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на виконання будівельних робіт. Вказав, що їхні роботи не підпадали під ознаки конкретної професії та виконувалися працівниками на власний розсуд, які не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наголосив, що відповідачем під час інспекційного відвідування безпідставно зроблено висновки про наявність трудових відносин з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10

У судовому засіданні, призначеному на 18.02.2019, було оголошено перерву до 13.03.2019 , у зв’язку з необхідністю одержання нових доказів.

У судовому засіданні, призначеному на 13.03.2019, були допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

Зазначені свідки зазначили про те, що виконували роботи з приймання бетону та інші будівельні роботи відповідно до укладених цивільно-правових договорів. Крім того, свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що в актах приймання-передачі було допущено помилку в частині, що стосується виконаних ним робіт з розробки дизайну фасадів по об’єктах проектування ПМПФ "Спецрембуд", оскільки ним виконувались виключно будівельні роботи.

Заслухавши вступні слова представника позивача, представника відповідача та показання свідків, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці в Рівненській області було видано наказ від 22.10.2018 №1157 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у приватному малому підприємстві – фірмі "Спецрембуд", зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_12 інспектор праці, головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, за участю, ОСОБА_13, інспектора праці, головного державного інспектора відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів мають провести з 23.10.2018 по 24.10.2018 включно інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю. Підставою для видачі даного наказу була службова записка начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_14 від 22.10.2018 та лист ГУ ПФУ в Рівненській області від 28.09.2018 №9124/05 (вх.№ №6005/04-11 від 01.10.2018) (а.с.72).

Відповідно до направлення на інспекційне відвідування Управління Держпраці в Рівненській області від 22.10.2018 №1010-Н/09-27, виданого на підставі наказу від 22.10.2018 №1157, направлено на інспекційне відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю в приватному малому підприємстві – фірмі "Спецрембуд" ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Підставою для проведення інспекційного відвідування зазначено лист ГУ ПФУ в Рівненській області від 28.09.2018 №9124/05 (а.с.12,73).

На підставі наказу Управління Держпраці в Рівненській області було від 22.10.2018 №1157 "Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у приватному малому підприємстві – фірмі "Спецрембуд" та направлення на інспекційне відвідування від 22.10.2018 №1010-Н/09-27 було проведено інспекційне відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування інспекторами Управління Держпраці у Рівненській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ430/949/АВ від 24.10.2018.

В вказаному акті зазначено про порушення приватним малим підприємством – фірмою "Спецрембуд" вимог:

- ч.1 ст. 21 КЗпП України, які полягали в тому, що не було укладено трудовий договір між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і уповноваженими органом ПМПФ "Спецрембуд" за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;

- ч. 3 ст. 24 КЗпП України, які полягали в тому, що ПМПФ "Спецрембуд" допущено до роботи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с.13-16).

Не погоджуючись з актом інспекційного відвідування №РВ430/949/АВ від 24.10.2018 Управлінню Держпраці у Рівненській області, позивачем подано заперечення, на що Управлінням Держпраці у Рівненській області листом від 31.10.2018 №04-16/5854 надано відповідь. З даної відповіді вбачається, що інспекційне відвідування проведено у відповідності до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 та акт інспекційного відвідування №РВ430/949/АВ від 24.10.2018 складено з дотриманням норм чинного законодавства (а.с.17-18).

Судом також встановлено, що 15.11.2018 начальником Управління Держпраці у Рівненській області на підставі акта інспекційного відвідування від 24.10.2018 №РВ430/949/АВ, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №РВ430/949/000483/Т8-ФС за порушення Приватним малим підприємством – фірмою "Спецрембуд" законодавства про працю, зокрема, вимог ч.1 ст. 21 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, відповідальність за які передбачено абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України та накладено штраф в розмірі 893520,00 гривень (а.с. 10-11).

Вважаючи постанову від 15.11.2018 №РВ430/949/000483/Т8-ФС про накладення штрафу посадовими особами протиправною, Приватне мале підприємство – фірма "Спецрембуд" звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, відображених в акті перевірки і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі – Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі – Закон №877-V).

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України).

Відповідно до приписів ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно ч.1 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).

В свою чергу, загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦК України). Так, із змісту вказаної норми слідує, що договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Висновки аналогічного характеру містяться у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 822/723/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як встановлено судом, 16.07.2018 між ПМП фірмою "Спецрембуд" (далі – Замовник) та ОСОБА_3 (далі – Виконавець) було укладено цивільно-правовий договір, відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати бетонні роботи на об’єктах будівництва ПМПФ "Спецрембуд" в строк з 30.07.2018 до 01.12.2018 (а.с.23).

27.07.2018 між ПМП фірмою "Спецрембуд" (далі – Замовник) та ОСОБА_4 (далі – Виконавець) було укладено цивільно-правовий договір, відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати бетонні роботи на об’єктах будівництва ПМПФ "Спецрембуд" в строк з 27.07.2018 до 01.12.2018 (а.с.21).

30.07.2018 між ПМП фірмою "Спецрембуд" (далі – Замовник) та ОСОБА_5 (далі – Виконавець) було укладено цивільно-правовий договір, відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи бетонні роботи на об’єктах будівництва ПМПФ "Спецрембуд", в строк з 30.07.2018 до 01.12.2018 (а.с.19).

30.07.2018 між ПМП фірмою "Спецрембуд" (далі – Замовник) та ОСОБА_6 (далі – Виконавець) було укладено цивільно-правовий договір, відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати бетонні роботи на об’єктах будівництва ПМПФ "Спецрембуд" в строк з 30.07.2018 до 01.12.2018 (а.с.25).

Відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 вказаних цивільно-правових договорів Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Замовник зобов’язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу.

Згідно з п.2.1, 2.2 цивільно-правових договорів, укладених з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцям винагороду у розмірі згідно актів виконаних робіт за домовленістю. Винагорода виплачується Виконавцеві після відрахування податків та зборів згідно законодавства. Оплата виконується не пізніше 40 к.д. з дня прийняття Замовником роботи за актом.

Згідно з п.2.1, 2.2 цивільно-правового договору, укладеного з ОСОБА_4, за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 20,00 грн. за домовленістю за кожну годину роботи на об’єктах. Винагорода виплачується Виконавцеві після відрахування податків та зборів згідно законодавства. Оплата виконується не пізніше 40 к.д. з дня прийняття Замовником роботи за актом.

На виконання вимог вищезазначених цивільно-правових угод, між вказаними Виконавцями та Замовником підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи (а.с.19-26).

Даними актами приймання-передачі виконаних робіт підтверджено виконання роботи згідно укладених цивільно-правових договорів по будівництву на об’єктах ПМПФ "Спецрембуд".

Оцінюючи позицію відповідача стосовно того, що договори мають ознаки трудових, суд зазначає наступне.

Волевиявлення виконавців, за дослідженими судом цивільно-правовими договорами, було спрямоване на виникнення не відносин трудового найму, а цивільно-правових відносин надання послуг на протязі дії договору, оскільки вони виконували послуги на свій ризик, не підлягали внутрішньому трудовому розпорядку, організовували свою роботу самостійно, отримували винагороду за актами приймання виконаних робіт, несли матеріальну відповідальність згідно угоди і відповідно до чинного законодавства, зокрема норм ЦК України.

Окрім цього, вони не подавали замовнику трудову книжку, не повідомляли про бажання укладення трудового договору визначеному ст. 24 КЗпП України порядку, а також на них не розповсюджувалися гарантії і пільги працівників з якими укладені трудові договори.

З досліджених цивільних-правових угод, укладених між позивачем та фізичними особами не прослідковується, щоб такі договори містили ознаки трудового договору, зокрема у зазначених угодах не міститься: обов'язку виконавця бути присутнім на роботі у визначені робочі години; обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці та тривалості робочого часу.

Із наявних в матеріалах справи звітності форми №1-ДФ щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, звітності форми №Д4 щодо суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, із доказом їх отримання фіскальним органом, вбачається звітування позивача у визначені строки до контролюючих органів з інформуванням останніх про наявність укладених цивільно-правових угод та сплата до бюджету єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, військового збору (а.с.27-48).

Вказані відрахування здійсненні на виконання вимог ст.164, 167, 168 Податкового кодексу України.

Як зазначалось вище, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

В свою чергу, в даному випадку з письмових доказів та показань свідків судом встановлено, що метою укладених договорів було отримання послуг від фізичних осіб, при цьому, останні не підпорядковані замовнику та не підлягали внутрішньому трудовому розпорядку, здійснюючи свою роботу самостійно.

Отримання винагороди за наявності актів приймання виконаних робіт, як підтвердження кінцевого результату надання виконавцями послуг є основною метою, для якої укладалися дані угоди, а не сам процес виконання такої роботи, як передбачено трудовим договором.

Встановлені судом обставини свідчать, що дані угоди за своєю суттю є цивільно-правовими договорами, предметами яких є бетонні роботи.

Крім того, з акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 24.10.2018 №РВ430/949/АВ слідує, що по приїзді на об’єкт "Будівництво зблокованого житлового будинку та господарської будівлі на вул. Щасливій, 18 в м. Рівне", відповідачем встановлено, що в приміщенні даної будівлі знаходились чотири особи, які виконували будівельні роботи, які представились: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а хто в них роботодавець вони не знають.

На підставі вказаної інформації відповідачем також зроблено висновки про порушення позивачем ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України.

Проте, на переконання суду, такі висновки відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки інспекторами праці не з’ясовано реальність вказаних осіб, не вказано які роботи ними виконувались і взагалі чи вони є будівельниками та якої будівельної організації.

Крім того, відповідно до витягу з інформації, опублікованої на офіційному сайті ДАБІ України замовником будівництва ОСОБА_15, проведено заміну підрядника по об’єкту будівництва за адресою: м. Рівне, вул. Щаслива, 18 (а.с.49).

Сам факт наявності повідомлення до ДАБІ у Рівненській області про початок будівельних робіт, де вказано ПМПФ "Спецрембуд" (забудовник вніс зміну по генпідряднику до повідомлення), не може слугувати підставою для того щоб робити висновок про те, що громадяни які є в приміщенні, є працівниками ПМП фірми –"Спецрембуд".

ПМПФ "Спецрембуд" договорів на виконання будівельних робіт по відповідному об’єкту не укладала, та не виконувала будівельних робіт на об’єкті будівництва по вул. Щаслива, 18 у м. Рівне. Авторський нагляд, технічний нагляд підприємство не здійснювало, що підтверджено довідкою ПМПФ "Спецрембуд" №01-11-18 від 27.11.2018 (а.с.51) та витягом з інформації, опублікованої на офіційному сайті ДАБІ України про заміну генпідрядника по об’єкту будівництва за адресою: м. Рівне, вул. Щаслива, 18.

Грошові кошти на виконання робіт від забудовника ОСОБА_15 за виконання будівельних робіт на ПМПФ "Спецрембуд" за адресою: м. Рівне, вул. Щаслива, 18 не надходили, що підтверджено бухгалтерською довідкою ПМПФ "Спецрембуд" № 11-2 від 08.11.2018 (а.с.50).

Доказів виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва по вул. Щаслива, 18 у м. Рівне саме ПМП фірмою "Спецрембуд" відповідачем надано суду не було, так як і не надано доказів перебування ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у трудових відносинах з позивачем .

За таких обставин, суд вважає, що під час перевірки інспекторами зроблено помилковий висновок, який зазначений у акті перевірки, про фактичне перебування ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у трудових відносинах з позивачем лише на підставі припущень, які не підтверджені належними і допустимими доказами, та спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем не допущено порушень ч.1 ст. 21 та ч.3 ст.24 КЗпП України, а оскаржена постанова прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а відтак, є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем повністю доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доведено правомірність прийняття постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 15.11.2018 №РВ430/949/000482/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, а тому позов належить задовольнити повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінал платіжного доручення від 10.12.2018 №1019 про сплату судового збору знаходяться у матеріалах справи (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного малого підприємства фірми "Спецрембуд" (пр-кт Генерала Безручка, 18/125, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 21097570) до Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасування постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу від 15.11.2018 №РВ430/949/000482/ТД-ФС у розмірі 893520,00 грн.

Стягнути на користь Приватного малого підприємства фірми "Спецрембуд" судовий збір у розмірі 13403,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 березня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.