
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2019 року
м. Рівне
№460/538/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Головного управління ДФС у Рівненській області до Малого підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Головне управління ДФС у Рівненській області, звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Малого підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма", про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з п.5 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві також зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що до початку проведення перевірки уповноваженій особі відповідача була пред'явлена довідка від 10.12.2018 №10032/10/17-00-04-116, видана начальником Головного управління ДФС у Рівненській області на виконання вимог наказу ДФС України від 23.10.2014 №207 "Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби".
Однак, всупереч вимогам ч.4 ст.161 КАС України, копія вказаної довідки, а також докази її пред'явлення уповноваженій особі відповідача до початку проведення перевірки, позивачем до позову додано не було.
За приписами ч.2 ст.161 КАС України, суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Всупереч вимогам вказаної норми, позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом без повідомлення про вручення, що підтверджується доданим до позовної заяви фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 01.02.2019.
За правилами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, згідно з ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Так, до позовної заяви позивачем не був доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Натомість, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по суті спору в даній справі.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З аналізу змісту наведених норм слідує, що при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору суд враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позові (заяві), яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Разом з тим, до позовної заяви позивачем не було додано жодних доказів, які б підтверджували що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) йому сплатити судовий збір.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Тому, задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить його у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів ст.129 Конституції України, є неприпустимим.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлений в розмірі 1921грн.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є застосування арешту коштів на рахунках відповідача.
Тобто, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та за її подання до суду позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 1921грн.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
2) належним чином засвідченої копії довідки від 10.12.2018 №10032/10/17-00-04-116, а також докази її пред'явлення уповноваженій особі відповідача до початку проведення перевірки (в разі наявності таких доказів);
3) документа про сплату судового збору в сумі 1921грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Головного управління ДФС у Рівненській області до Малого підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Комшелюк Т.О.
Судове рішення № 80476888, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/538/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: