
Справа № 420/883/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши у порядку письмового справдження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 30.01.2019 року ВП №58232355 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 30.01.2019 ВП №58232355 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено ОСОБА_2 11.07.2018 року перерахунок пенсії з урахуванням до грошового забезпечення, з якого вона обчислена, матеріальної допомоги для оздоровлення за липень 2012 року у розмірі 1181,25 грн. та за квітень 2013 року у розмірі 1518,75 грн. з 19.01.2017 року (з дня подання довідки від 11.12.2017 № 14/1-1666). Листом від 14.02.2019 року №2537/03 головне управління Фонду повідомило про це Управління ДВС. головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Управлінням пенсійного фонду 05.02.2019 року отримано постанову з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП №58232355 від 30.01.2019 року про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору. Проте, головне управління Фонду постанову суду від 02.07.2018 року по справі №815/706/18 виконало 11.07.2018 року, тобто до відкриття виконавчого провадження №58232355, а тому позивач вважає, що стягнення з головного управління згідно постанови від 30.01.2019 року ВП №58232355 виконавчого збору с безпідставним. На переконання позивача, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 року по справі №815/706/18 може бути виконана лише боржником, державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
Представником відповідача у встановлений ухвалою суду строк не надано до суд відзив на позовну заяву.
Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник відповідача про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представником позивача 13.03.2019 року до канцелярії суду було надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи неявку сторін, відсутність потреби щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 року по справі №815/706/18 (а.с.16-19) рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позову.
Відповідно до вказаного рішення дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2, з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення у розмірі за липень 2012 року 1181,25 грн., за квітень 2013 року 1518,75 грн., відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області №14/1-1666 від 11 грудня 2017 року визнано протиправними та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії, з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення за липень 2012 року у розмірі 1181,25 грн., за квітень 2013 року у розмірі 1518,75 грн., та здійснити виплату різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за 12 минулих місяців починаючи з 19 січня 2018 року (з дня подання довідки №14/1-1666 від 11 грудня 2017 року).
Супровідним листом від 29.08.2018 року №33/370 ГУ МВС України в Одеській області направлено (а.с.21) на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №815/706/18 направлено дублікат довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 11.12.2017 року №14/1-1666 (а.с.24).
Відповідно до перерахунку пенсії від 11.07.2018 року ОСОБА_2 з 19.01.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії з врахуванням грошової допомоги за 07.2012 – 1181,25 грн. та грошової допомоги за 04.2013 – 1518,75 грн. Підстава перерахунку: рішення суду (а.с.40).
В свою чергу, 30.01.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1, прийнято поставному про відкриття виконавчого провадження №58232355 на виконання виконавчого листа по справі №815/706/18, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії, з врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення за липень 2012 року у розмірі 1181,25 грн., за квітень 2013 року у розмірі 1518,75 грн., та здійснити виплату різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за 12 минулих місяців починаючи з 19 січня 2018 року (з дня подання довідки №14/1-1666 від 11 грудня 2017 року) (а.с.7) та постанову про стягнення з боржника – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, виконавчого збору в рамках виконавчого провадження №58232355 у розмірі 16692 грн. (а.с.9).
Вказані постанови отримані адресатом 05.02.2019 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції (а.с.8, 10).
У відповідь на прийняті постанови, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 14.02.2019 року за №2537/03 направлено листа на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, в якому останній зазначає, що на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 року головним управлінням ОСОБА_2 11.07.2018 року проведено перерахунок пенсії з урахуванням до грошового забезпечення, з якого вона обчислена, матеріальної допомоги для оздоровлення за липень 2012 року у розмірі 1181,25 грн., та за квітень 2013 року у розмірі 1518,75 грн., з 19.01.2017 року (з дня подання довідки від 11.12.2017№ 14/1-1666). Внаслідок проведеного перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_2 з 19.01.2017 становить 3779,74 грн, до перерахунку становив 5030,49 грн. Оскільки розмір пенсії є нижчим, ОСОБА_2 збережено розмір раніше призначеної пенсії, яка становить 5030,49 грн, відповідно доплати пенсії немає. Враховуючи викладене, відповідно до п. 9 ч.1 ст.39 Закону України від 02.06.2016 року №1404 «Про виконавче провадження» управління просить закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №815/706/18 (а.с.24).
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними а постанову Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській №58232355 від 30.01.2019 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16692 грн. такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.1, 3, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів, постанов судів у адміністративних справах, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, тощо (п.1,2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Отже, з аналізу вищезазначеного вбачається, що обов’язком держаного виконавця при відкритті виконавчого провадження є зазначення стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі встановленому ст.27 цього Закону.
Тобто, стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.03.2018 року по справі №750/7624/17.
Отже, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській приймаючи постанову №58232355 від 30.01.2019 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. діяв правомірно.
При цьому, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Водночас, ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 11.07.2018 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням грошової допомоги за 07.2012 – 1181,25 грн. та грошової допомоги за 04.2013 – 1518,75 грн. та виконано рішення суду по справі №815/706/18, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками перерахунками пенсії (а.с.23, 40).
При цьому, виконавче провадження з виконання рішення по справі №815/706/18 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській області ОСОБА_1, відкрито постановою від 30.01.2019 року та відповідно, постановою від 30.01.2019 року стягнуто виконавчий збір.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ Одеській області ОСОБА_1, від 30.01.2019 року у виконавчому провадженні №58232355, якою стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчий збір розмірі 16692 грн. – підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 30.01.2019 року ВП №58232355 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн. – задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 від 30.01.2019 ВП №58232355 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн.
Стягнути з відповідача по справі – Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Головного територіального управління юстиції в Одеській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м.Одеса, вул.Канатна, 83);
Відповідач: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, 65091, м.Одеса, вул.Разумовського, 37).
Суддя П.П.Марин
.
Судове рішення № 80476771, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/883/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: