Рішення № 80476358, 14.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1.380.2019.000463

14 березня 2019 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: 81200, АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведені перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 з урахуванням підвищення посадових окладів суддям, обрахованих з визначеної величини прожиткового мінімуму на одну особу станом на 01.01.2018;

-зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату суми, що становить різницю між виплаченою та належною до виплати суми довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018, обраховану з урахуванням складових суддівської винагороди станом на 01.01.2018 судді на відповідній посаді згідно із довідкою від 09.08.2018 №07.20/333, а саме: посадового окладу; доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 на підставі довідки Апеляційного суду Львівської області від 09.08.2018 за №07.20/333, згідно з якою визначено розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2018, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1762,000грн. Натомість, за спірний період, відповідачем виплачено довічне грошове утримання судді у відставці виходячи із розрахунку – 1600,00грн. Тому, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 по 31.07.2018. Вважає, що відповідач грубо порушив його право на належне матеріальне та соціальне забезпечення як судді у відставці, гарантоване Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою від 31.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

21.02.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечує проти задоволення позову. Зокрема, відповідач зазначив те, що 22.07.2018 набрав чинності Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII, яким внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017, як розрахункову величину. У зв’язку з цим, право позивача на перерахунок пенсії набуто з 01.08.2018, оскільки в силу ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. На думку, відповідача його дії відповідають нормам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а отже відсутні підстави для задоволення поданого позову.

Позивачем подано суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що не погоджується з твердженнями представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 23.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Календарна вислуга років позивача на день звільнення складала 33роки 07місяців 25днів.

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VIII (набрання чинності 22.07.2018), яким підвищено прожитковий мінімум, внаслідок чого змінився розмір посадових окладів працюючих суддів, позивач звернувся до відповідача для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, подавши довідку Апеляційного суду Львівської області за №07.20/333 від 09.08.2018, якою встановлений розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2018.

Листом №49/02.23-11 від 11.01.2019 Перемишлянський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) повідомив, що нарахування щомісячного довічного грошового нарахування проведено із суддівської винагороди 30800,00грн. на 01.12.2016, а саме, оклад - 17600,00грн., доплата за адміністративну посаду 5% -880,00грн., надбавка за вислугу років-12320,00грн. та щомісячне довічне грошове утримання встановлено у розмірі 90%.

Не погоджуючись з такими висновками органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує приписи Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 № 2415-VIII, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008, за № 200/148911 (надалі, також Порядок №3-1).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Частинами 1, 2, 4, 5 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого ч.1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого ч.1 цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №3-1 передбачено, що до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додаються, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Згідно з довідкою Апеляційного суду Львівської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №07.20/333 від 09.08.2018, станом на 01.01.2018 суддівська винагорода судді у відставці ОСОБА_1, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 33918,50грн, в тому числі: посадовий оклад-19382,00грн.; доплата за вислугу років (70%) - 13567,40грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (5%) -969,10грн.

15.05.2018 прийнято Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав» № 2415-VIII, п.п. 6 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, зокрема в абз.2 п. 3 розділу ІІ слово та цифри 1600,00грн. замінено словами та цифрами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

21.07.2018 в газеті Голос України (№135) опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав «№2415-VIII від 15.05.2018 року і 22.07.2018 він набрав чинності.

Отже, самим законом визначений початок його застосування, тому дію вищевказаних приписів закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00грн.

На виконання зазначених вище норм матеріального закону Державна судова адміністрація України довела до відома голів судів та начальників територіальних управлінь ДСА України листом від 24.07.2018 №11-1336/18 інформацію, що з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00гривні. Одночасно повідомила про необхідність внесення змін до штатних розписів установ, здійснити перерахунок суддівської винагороди з 01.01.2018 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, а також підготовки довідок про суддівську винагороду з 01.01.2018.

Сторонами не заперечується, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою, додавши довідку про розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

З огляду на викладене, суд зазначає, що з 01.01.2018 посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1762,00грн., а тому саме з цієї дати фактично відбулась зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, що є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Суд також враховує, що приписи п.п. 6 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав» 15.05.2018 № 2415-VIII, є чинними, неконституційними не визнавалися, відповідно не скасовувалися, а тому повинні застосовуватися відповідачем в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» суд вказав, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Враховуючи вищенаведену позицію Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області, як орган державної влади, не може довільно трактувати норму чинного законодавства, а повинен застосовувати її у тому обсязі, який передбачений самою нормою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі наданої довідки Апеляційного суду Львівської області.

Наведене обумовлюється положеннями ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів. При цьому, суд враховує ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Суд вважає, що необхідність проведення перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 обумовлена саме наведеними правовими нормами, оскільки дію Закону України від15.05.2018 №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, що зазначено безпосередньо в абз.2 п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Як наслідок, для повного захисту права позивача на належне довічне грошове утримання судді у відставці, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 відповідно до довідки Апеляційного суду Львівської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №07.20/333 від 09.08.2018, з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки з 01.01.2018, а тому позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії необхідно задовольнити повністю.

Згідно ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не проведені перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 з урахуванням підвищення посадових окладів суддям, обрахованих з визначеної величини прожиткового мінімуму на одну особу станом на 01.01.2018.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату суми, що становить різницю між виплаченою та належною до виплати суми довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018, обраховану з урахуванням складових суддівської винагороди станом на 01.01.2018 судді на відповідній посаді згідно із довідкою від 09.08.2018 №07.20/333, а саме: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 81200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.