Ухвала суду № 80476357, 15.03.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"15" березня 2019 р. Справа № 363/423/17

УХВАЛА

15 березня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Гавриленко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_5 про поділ боргових зобов’язань,

встановив:

у суді представник позивача клопотав провадження у справі зупинити до вирішення цивільної справи № 756/8752/18, яка розглядається Оболонським районним судом м. Києва за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що грошові кошти за вказаною позикою є спільним борговим зобов’язанням подружжя й отриманні для будівництва спірного будинку.

Заслухавши заперечення сторони відповідача й третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 і п. 4 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи в порядку цивільного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Предметом первісного позову в цій справі є житловий будинок № 5 по вул. Яблуневій в с. Хотянівка Вишгородського району та земельна ділянка під ним, коли в позові порушено питання про поділ цього майна між подружжям шляхом визначення Ѕ частки цього майна за кожним із них.

Предметом зустрічного позову в цій справі є боргові зобов’язання подружжя перед третіми особами.

Сам тільки факт подачі позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики на пряму взаємопов’язаність із предметами позовів у цій справі не вказує, безумовних перешкод для вирішення спору в цій справі суд не вбачає.

За таких обставин з метою забезпечення ефективності судового процесу направленого на недопущення затягування розгляду справи, виконання завдань цивільного судочинства, судом не встановлено, що вирішення цієї справи об’єктивно є неможливим до постановлення судового рішення у вказаній іншій цивільній справі.

Зважаючи на викладене, підстав до зупинення провадження по справі суд не вбачає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 251, 253, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: