Вирок № 80476016, 14.03.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

14.03.2019

Справа № 359/2639/18

Провадження № 1-кп/359/113/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.

при секретарях Тоцькій К.О., Шляхетко Ю.В., Вітківському Є.О.,

за участю прокурора Баклан В.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією кримінальне провадження №12018110100000388, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2018, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії СТ №362008, виданий Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області, 05.09.2013, раніше не судимого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 приблизно о 15.41 год. 08.02.2018 знаходився за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5. В кухонній кімнаті, разом зі своїм дідом ОСОБА_1, вживав спиртні напої. В цей час в зальній кімнаті на ліжку знаходилась баба ОСОБА_5- ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6, яка почала висловлювати своє невдоволення поведінкою онука, що обурило ОСОБА_5

У зв’язку з цим, ОСОБА_5 з кухні зайшов до зальної кімнати та підійшов до ОСОБА_6, де на ґрунті неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, заподіяв останній чисельні удари руками та ногами по обличчю, тулубу, спині, грудній клітці, верхніх та нижніх кінцівках.

Таким чином ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: множинні синці та садна на обличчі; множинні синці на грудній клітці, множинні двосторонні переломи ребер з ушкодженням пристінкової плеври, перелому хребта в грудному відділі, скупчення крові в лівій та правій плевральних порожнинах; множинні синці на верхніх кінцівках, множинні синці та садна на нижніх кінцівках; синець в проекції крила лівої здухвинної кістки, синець на верхньому зовнішньому квадранті правої сідниці, поперековий перелом крила правої здухвинної кістки. Ознаки перерозподілу кровотоку в нирках.

В подальшому ОСОБА_6 була госпіталізована до Бориспільської ЦРЛ, де о 02.00 год. 09.02.2018 настала її смерть від закритої травми грудей з переломами ребер, хребта та розвитком шоку.

Виявлена на трупі ОСОБА_6 закрита травма грудей у вигляді множинних синців на грудній клітці, множинних двосторонніх переломів ребер з ушкодженням пристінкової плеври, перелому хребта в грудному відділі, скупченням крові в лівій та правій плевральних порожнинах у своїй сукупності має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та знаходиться в прямому зв’язку із настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, не визнав. У судовому засіданні ОСОБА_3 показав, що 08.02.2018 зранку він вирішував питання щодо оформлення документів у його навчальному закладі. Потім він зайшов до своєї тітки ОСОБА_2, яка запропонувала йому випити пляшку вина, на що він погодився. Після розпиття вина, він разом з нею пішов у перукарню, після чого з ОСОБА_2 випив ще пляшку вина, а потім поїхав в АДРЕСА_1, де проживав з бабусею. Вдома він переодягнувся і на початку 15 год. пішов гуляти з друзями. В цей час він грав у футбол та випив пляшку пива «Балтика». На початку 17 год. повернувся додому. Вдома дідусь ОСОБА_1 запропонував йому випити горілки, на що він погодився. Під час розпиття спиртних напоїв в кухонній кімнаті, почали розмову про його батьків, на що ОСОБА_1 звинувачував його, що він схожий на його батьків. Це йому не сподобалося і розмова почалася на підвищених тонах. З даного приводу обурилася бабуся ОСОБА_6 та викликала працівників поліції. На підставі сварки дійсно розбив стілець, але бабусю не бив. Сусідка ОСОБА_7 дійсно приходила до них у квартиру, але вона нічого не могла бачити, так як була лише в коридорі. Працівники поліції відвезли його до відділку поліції в м.Бориспіль для з’ясування його особи. Близько 21 год. цього ж дня його відпустили. Він викликав таксі, на якому заїхав на АЗС «БРСМ», що на 35 км. автодороги Бориспіль-Київ, придбав цигарки та поїхав в с.Глибоке до своєї знайомої, в якої був до 00 год., що може підтвердити сама дівчина та її сусіди. Після вказаного часу прийшов додому, де зустрів дідуся ОСОБА_6, в якого запитав де бабуся, на що останній відповів, що хіба він не пам’ятає, що зробив. Від працівників поліції не ховався. Жодних тілесних ушкоджень бабусі не наносив, так як вона його виховала. Не знає хто міг спричинити тілесні пошкодження ОСОБА_6, можливо ОСОБА_1, так як всі рідні та сусіди знали, що він неодноразово заподіював їй тілесні ушкодження. На тілі ОСОБА_6 могли бути ушкодження отримані раніше. Крім того коли його забрали працівники поліції і до приїзду швидкої допомоги, він з нею не був і хто з нею залишився, не знає, можливо хтось інший заподіяв тілесні ушкодження, не виключено, що ОСОБА_1, так як неодноразово жалівся йому на дружину та чикав коли вона помре. Вважає, що його тітка ОСОБА_2 бажає його позбутися із за житлової площі в с.Глибоке, де проживав він. Також вважає, що свідок ОСОБА_7 його оговорила на прохання ОСОБА_2, хоча з всіма сусідами сварок не мав і підтримував добрі стосунки. Тілесні ушкодження в той день ОСОБА_1 не наносив. Вважає, що його оговорили з метою виправдання ОСОБА_1, так як останній похилого віку і в місцях позбавлення волі не виживе, а він має молодий вік. Слідство велося поверхнево, всі його доводи щодо перевірки обставин, слідчим відхилялися. Ніхто не перевіряв минулого ОСОБА_1 за що він був засуджений. Таким чином вважає себе не винним, так як жодних тілесних ушкоджень, не вчиняв. Обставини сварки визнає. 08.02.2018 пам’ятає повністю, в цей день жодних медичних препаратів не вживав. Не міг він так поступити зі своєю бабусею, так як він її любив і вона його теж. Вона його виховала, дала путівку в життя. Були випадки, коли його в стані алкогольного сп’яніння приводили додому, але жодного разу бійок з його боку не було. Не може зрозуміти, чому працівники поліції зразу не опитали ОСОБА_6, коли приїхали на виклик, яка могла б розповісти хто заподіяв їй тілесні ушкодження.

Не зважаючи на те, що обвинувачений не визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, його вина повністю доведена зібраними у справі доказами.

Показаннями потерпілих та свідків.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, який на день винесення вироку вже покійний, показав, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7. Є пенсіонером та чоловіком загиблої ОСОБА_6. Має від другого шлюбу з ОСОБА_6 спільну доньку ОСОБА_2, яка проживає в місті Борисполі разом зі своїм чоловіком. Він проживав зі своєю дружиною ОСОБА_6 та її внуком ОСОБА_3 ОСОБА_8 ОСОБА_3 є сином її покійного сина від першого шлюбу. Після смерті обох батьків, ОСОБА_3 було відправлено у дитячий будинок та маючи бажання піклуватися про дитину, він був за рішенням суду переданий під опікунство його доньки ОСОБА_2, так як він та його дружина ОСОБА_6 вже були пенсіонерами та не могли ОСОБА_3 взяти під законну опіку. Таким чином ОСОБА_3, рідний внук загиблої ОСОБА_6, став жити з ними за вказаною адресою. Стосунки внука та баби були нормальним, вона займалася його вихованням. На даний час онук навчається у ПТУ чи школі, йому точно не відомо, а також працює, де саме йому також не відомо. Вони втрьох жили на стипендію ОСОБА_3 та його з бабою пенсію. 08.02.2018 близько 14-30 години він точного часу не пам’ятає, став очевидцем всіх подій які відбулися за діями ОСОБА_3, який повернувся до дому у стані алкогольного сп’яніння, де саме він був йому не відомо. Однак зауважив, що він приїхав з міста Бориспіль на підпитку. З собою привіз пляшку горілки торгової марки «Шустов» та пляшку пива. Зайшов до хати та запропонував випити, на що він дав свою згоду та разом з ОСОБА_3 випили по 50 мл. горілки. Після чого він вийшов з хати щоб набрати дров для розпалу печі. Коли повернувся, побачив, як ОСОБА_3 подушкою душить свою бабу ОСОБА_6, яка лежала на ліжку у іншій кімнаті. ОСОБА_6 була у лежачому стані через операцію на нозі, вона не ходила та не вживала спиртних напоїв. Він побачив, що онук наносить подушкою та коліном ноги 3-4 удари по тілу ОСОБА_6, після чого він відтягнув ОСОБА_3 від дружини та запитав: «що ти роби?», на що ОСОБА_3 відповів: «що все добре, діду я більше не буду». Після чого він пішов вдруге на вулицю по дрова, повернувшись побачив, що ОСОБА_6 лежить на полу по серед кімнати під столом, а ОСОБА_3 держачи її за одну руку, наносив їй ногами приблизно 10-15 ударів в різні частини тіла, бив дружину в груди, в живіт, по ногам, обличчю. Сама вона не могла фізично добратися на середину кімнати, так як взагалі не ходила. Він в той момент не знав, що відбувається з ОСОБА_3 Бачив, що біля печі була порожня пляшка від горілки, з якої він випив лише 50 мл. Де ділося спиртне йому не відомо. ОСОБА_3 кричав і в той момент зайшла сусідка ОСОБА_7 Більше в той момент побиття ОСОБА_6 ніхто не заходив. Особисто йому удари ОСОБА_3 не наносив, але він злякався, бо ОСОБА_3 став битися головою об піч, розбив дзеркало та кричав: «поверніть йому його батьків». Саме він з сусідкою ОСОБА_7 відтягнув ОСОБА_3 від ОСОБА_6 Потім викликали швидку, з ОСОБА_6 в лікарню ніхто не поїхав, але коли приїхала їхня донька ОСОБА_2 вона і поїхала до ОСОБА_6 в лікарню. Від дочки він дізнався, що ОСОБА_6 померла в реанімації. Дозвіл на огляд будинку надавав він. Однак коли саме і як працівники поліції забирали ОСОБА_3, не пам’ятає. Крові та пошкоджень на тілі у ОСОБА_3 він не бачив.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, яка після смерті потерпілого ОСОБА_1, набула статусу потерпілої, показала, що є донькою загиблої ОСОБА_6 та опікуном ОСОБА_3 Нею добровільно ОСОБА_3 був взятий під опіку за рішенням суду, після того, як помер її брат по матері. ОСОБА_3 є її плиміником, однак виховувався і ріс з рідною бабусею ОСОБА_6 і дідусем ОСОБА_1, який є другим чоловіком загиблої, тобто з її батьками в АДРЕСА_2. Вона 08.02.2018 близько 12-00 годин перебувала в місті Борисполі по власним справам. Їй зателефонував ОСОБА_3 і попросив її його почекати, бо він теж їхав у Бориспіль та дочекавшись його, побачила у його руках пакет вина. Він запропонував випити та поспілкуватися, на що вона дала свою згоду та навіть в той день віддала йому свій час у майстра-перукаря. Він близько 12 годин 50 хвилин пішов підстригатися, після чого вони попрощалися та розійшлися. Цього ж дня 08.02.2018 о 17.00 годин їй зателефонувала сусідка ОСОБА_7 з села Глибоке та повідомила, що ОСОБА_3 побив її матір. Вона викликала таксі та хвилин через 15 приїхала до батьківської хати в якій мешкав і ОСОБА_3 В той час коли вона приїхала ОСОБА_3 не було вдома, так як його забрали працівники поліції. Вона викликала швидку, яка прибула приблизно через пів години. Вона звісно запитала сусідів, що відбулося, на що сусідка ОСОБА_9 повідомила, що її невістка ОСОБА_7 бачила, як ОСОБА_3 бив ногами бабусю. Чим викликана агресія ОСОБА_3 в той день вона не знає, але може лише здогадуватися, що будучи у стані алкогольного сп’яніння, з особистої неприязні до бабусі, яка його повчала як треба жити та була проти того, що він вживав алкоголь. Крім того, вона будучи з нею в лікарні, переодягаючи матір ОСОБА_6, особисто бачила синці по всьому її тілу: на руках, грудях, ногах, а особливо на обличчі. Її обличчя було настільки вкрите синцями, що ОСОБА_6 не могла відкрити свої очі. Та коли вона запитала «мамо хто це зробив, вона відповіла, що ОСОБА_3». Більше вона нічого не могла промовити, так як їй було дуже боляче та лікар повідом, що її ребра та всі кістки зламані. Рік тому її матір прооперували та в бедро встановили пластину. Вона була у лежачому стані, взагалі не ходила. В швидкому та полохливому стані того, що трапилося з матір’ю, вона забула про батька ОСОБА_1, який залишився у будинку. Близько 23-00 години цього ж дня, вона з чоловіком приїхали до будинку в село Глибоке. В той час уже був і ОСОБА_3 в будинку, який спав у кімнаті. Зайшовши до будинку, розбудивши ОСОБА_3, запитала його: «навіщо він таке зробив», він був в стані алкогольного сп’яніння: нечітка хода, почервоніння очей, нерозбірлива мова, грубо себе поводив по відношенню до неї, що раніше такого не було, виражався нецензурною лайко. Але після розмови він погодився поїхати до відділу поліції та вийшовши на вулицю, втік. Куди саме їй не відомо. Близько 02-00 годин ночі 09.02.2018 їй повідомили, що мати ОСОБА_6 померла в реанімації Бориспільської ЦРЛ. Після того, вона бачила ОСОБА_3 10.02.2018 у райвідділку поліції, так як він попросив привести йому змінний одяг та їжу. Вона запитала навіщо він це зробив, на що він відповів: «він нічого не розуміє, як це сталося» та попросив вибачення. Спілкувалася з ОСОБА_3 востаннє, як він дзвонив з СІЗО та щось погрожував: «чому ти не прийшла на суд? Та, що його вина є не доказаною, та коли він вийде буде так як він хоче», на що вона розхвилювавшись, завершила розмову поклавши слухавку та в подальшому не відповідала на його дзвінки. ОСОБА_3 вона характеризує, як особу схильну до вживання спиртними напоями. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння його поведінка є не зрозумілою та неадекватною. У гуртожитку від ПТУ, де він навчався, кидав ножами та в подальшому був виписаний з гуртожитку. Між ОСОБА_3 та її батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виникали сварки на ґрунті сімейного непорозуміння. Одного разу нею особисто було зроблено зауваження ОСОБА_3, щоб він не вчиняв сварки з бабусею ОСОБА_6 та дідусем ОСОБА_1, і якщо йому не подобається проживання з ними в одному будинку, то він може як повнолітня особа зняти собі інше житло. На підставі сімейних сварок ОСОБА_3 був притягнутий і до адміністративної відповідальності. Однак його бабуся ОСОБА_6 постійно жаліла та не могла прогнати.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона проживає по сусідству з загиблою ОСОБА_6 в селі Глибоке. ОСОБА_6 та її сім’ю вона дуже добре знає близько 30 років з того часу, як вони переїхали жити до села Глибоке. Вона особисто неодноразово навідувала ОСОБА_6, приносила їсти, так як вона перебувала у лежачому стані, зовсім не ходила мабуть більше року, після проведення операції на нозі. Вона знає, що ОСОБА_6 проживала у будинку з чоловіком ОСОБА_1 та онуком ОСОБА_3 Свого онука ОСОБА_6 виховувала дуже жорстко. Постійно його сварила як тільки ОСОБА_3 починав вчини уроки. Зовсім не балувала, хоча і отримувала на нього гроші від держави. Не відпускала гуляти з друзями його віку. Одним словом сім’я не дуже благополучна. З чоловіком ОСОБА_1 вона поки ще ходила, постійно лаялася. Так 08.02.2018 вечором близько 16-00 годин до її хати прийшов ОСОБА_1 та попросив, щоб вони викликали поліцію, бо ОСОБА_3 бушує, що саме він робить, він не сказав. Сказав, що не знає як викликати ту поліцію, так як мобільного телефону у нього з собою не було. Її невістка ОСОБА_8 викликала поліцію зі свого мобільного телефону. ОСОБА_1 після того як викликали поліцію, пішов до свого будинку. Особисто вона залишилася чекати працівників поліції у своєму будинку, бо ОСОБА_3 тільки кричав. Вона ідентифікувала його по голосу, який лунав з їхнього будинку. Іти особисто туди без працівників поліції вона не бажала. Коли приїхали працівники поліції, пішла з ними до будинку ОСОБА_1. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп’яніння, в будинку все було перевернуто, розбите дзеркало, постіль стягнута, все було розкидано. Вона та її невістка ОСОБА_7 одразу звернули увагу, що ОСОБА_6 лежала на полу посеред кімнати. Вона з невісткою підняли її та поклали на ліжко. Піднімаючи ОСОБА_6 з підлоги її нижня частина тіла була оголена, памперс який був одягнутий на ній взагалі був у іншій кімнаті. ОСОБА_10 було покрите синяками. Крові на ній не було. Вона була у свідомості, однак нічого не говорила, тільки стогнала від болю. Працівники поліції надівши кайданки на ОСОБА_3, вивили його з будинку та мабуть забрали до відділку. Вона зателефонувала дочці ОСОБА_11 - ОСОБА_2, яка приїхала та викликала швидку приблизно о 20-00-21-00 годин. Швидка забрала ОСОБА_6 Як їй потім повідомили, ОСОБА_6 померла близько 02-00 годин 09.02.2018. ОСОБА_3 08.02.2018 о 24-00 годин був вже вдома, бо її невістка виходила на вулицю та бачила ОСОБА_3, якого відпустили працівники поліції. Особисто вона його не бачила.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживає по сусідству з загиблою ОСОБА_6 08.02.2018 близько 16-00 годин до її хати прийшов ОСОБА_1 та попросив, щоб вони викликали поліцію, бо ОСОБА_3 бушує, що саме він робить він не сказав. У нього з собою мобільного телефону не було. ОСОБА_12 викликала поліцію зі свого мобільного телефону. Після того як викликали поліцію, ОСОБА_2 пішов до себе, її свекруха ОСОБА_9 залишилася чекати працівників поліції у своєму будинку, бо боялася іти до ОСОБА_1. Вона вийшла на вулицю та чула крики, гам, шум. Все це лунало з будинку ОСОБА_13. Знаючи, що в тому будинку стара і нерухома ОСОБА_6, вона вирішила піти заглянути, що там відбувається. Підійшовши до вхідних дверей будинку, які були відкриті, побачила, що на полу однієї з кімнат лежить на баку напівгола ОСОБА_6, а в іншій кімнаті (веранді) при вході сидить на полу ОСОБА_1 Чому він був на полу, вона особисто не знає, лише здогадується, що можливо штовхнув ОСОБА_13. У ОСОБА_1 на обличчі була подряпина, але вона сильно на нього не звертала увагу. Вона хотіла зайти і підняти бабу з підлоги, однак ОСОБА_3 не підпускав її до баби та агресивно кричав: «хто ти така іди з моєї хати». Перебуваючи у будинку близько 5-7 хвилин питала ОСОБА_3: «що ти робиш?». Дивлячись на неї ОСОБА_3 промовив: «нічого не робив» та у її присутності наніс ногою ступні два сильних удари в таз та ребра ОСОБА_6, удари наносилися зі спини. Вона вийшла на вулицю та хотіла покликати на допомогу, бо розуміла, що з ОСОБА_3 вона не впорається, так як він перебував в стані алкогольного сп’яніння, вів себе агресивно. На столі кухні стояла велика пляшка пива з якої він періодично надпивав. Верхня частина тіла його була оголена та з його лівого плеча текла кров і він продовжував перевертати все в будинку. Дзеркало було побите, по будинку валялося скло. Вона вийшла з будинку та побачила, що приїхали працівники поліції. З моменту виклику працівників поліції пройшло близько півтори години. До будинку вона вже зайшла з працівниками поліції, своєю свекрухою ОСОБА_9 та її двома синами ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Працівники поліції перебуваючи у будинку приблизно 20-30 хвилин, заламали руки ОСОБА_3, бо він їх проганяв з будинку, вивели його з будинку та на вулиці одягнули кайданки. Посадили до автомобіля та поїхали. Вона з своєю свекрухою ОСОБА_9 почали піднімати ОСОБА_6 з підлоги та поклали на ліжко. Піднімаючи ОСОБА_6 з підлоги, її нижня частина тіла була оголена. ОСОБА_10 її було покрите синцями. Крові на ній не було. Вона була у свідомості, однак нічого не говорила, тільки стогнала від болю. Синяки на ній були синьо-жовтого кольору. ОСОБА_9 залишилася біля ОСОБА_6, щось підправляла на ліжку. У вікно вона побачила, що швидку допомогу викликала донька ОСОБА_2 Швидка допомога приїхала близько 21-00 – 22-00 годин, на вулиці було темно. ОСОБА_3 вона бачила вночі, як його відпустили та вже 09.02.2018 ранком, коли працівники поліції приїжджали оформляли якісь документи. ОСОБА_3 переховувався у сараї, де його зловили працівники поліції. Характеризуючи дану сім’ю ОСОБА_6, зазначила, що знає їх 6 років. Сварки у них відбувалися один, два рази на тиждень. Бійок вона особисто не бачила та сварки були постійно. Після того як баба стала лежача, то її навідувала два, три рази на тиждень. Донька ОСОБА_2, її свекруха ОСОБА_9 також навідувала ОСОБА_6 А коли бабу ОСОБА_1 залишав по пів дня саму дома, то на крики ОСОБА_6 ішла на допомогу ОСОБА_9

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, показав, що він працює лікарем-хірургом у Бориспільській ЦРЛ. 08.02.2018 близько 22-00 годин, на його чергування каретою швидкої допомоги була доставлена з села Глибоке жінка, приблизно 80 років, з ознаками важких травматичних пошкоджень: черепа, грудної клітини, тазу. Рідних біля неї він не бачив. Після огляду черговим лікарем ревматологом її було госпіталізовано до реанімації де вона і померла. Під час проведення ним огляду даної жінки виявлено, що вона мала такі травми як пошкодження грудної клітини, множині переломи ребер, обличчя, руки, ноги в синцях, гематомами всієї голови. Локалізація даних пошкоджень згідно рентгену нанесено тупим предметом. Гострі пошкодження не було виявлено. Від одного падіння гематома голови у даному випадку є не можлива. Такий розмір гематоми голови, є показником не одного нанесення тупого удару, крім того синці на тілі жінки мали колір синьо-жовтого відтінку, що вказувало на застарілі удари. Коли він оглядав жінку, вона практично не усвідомлювала обставин, не розмовляла. Зі слів працівників швидкої допомоги він дізнався, що дану жінку побив онук, також він бив і діда, але дід відмовився їхати. Підтвердив у судовому засіданні обставини викладені в довідці №47 від 09.02.2018 о 01-00 годин (а.с.173) та за допомогою фотоілюстрації трупа ОСОБА_6 від 09.02.2018 підтвердив, що саме ця жінка була ним оглянута 08.02.2018.

Крім показань потерпілих та свідків, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-Свідоцтвом про смерть ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 09.02.2018, актовий запис №04 від 12.02.2018 ОСОБА_17 І-ОК №425909 (а.с.139);

-Витягом з ЄРДР від 09.02.2018, відповідно до якого було порушено кримінальне провадження за ч.2 ст.121 КК України відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.141-142);

-Витягом з АРМ 102 щодо раптової смерті ОСОБА_6 (а.с.143-144, 146);

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, прийняте від гр. ОСОБА_1 від 08.02.2018, відповідно до якого 08.02.2018 близько 16 год. онук прийшов з роботи в стані алкогольного сп’яніння, який почав бити вікна та меблі. Бив його та дружинну (а.с.145);

- Заявою ОСОБА_1, від 09.02.2018, щодо надання ним дозволу на проведення огляду його квартири працівниками поліції (а.с.147);

-Протокол огляду місця події від 09.02.2018 з кольоровими фото-таблицями, відповідно до якого було оглянуто квартиру №3 по вул ОСОБА_2,1 в с.Глибоке Бориспільського р-ну Київської області, звідки було вилучено: чотири змиви з речовиною бурого кольору; недопалок «Winston» з речовиною бурого кольору; светер з речовиною бурого кольору; наволочка з речовиною бурого кольору (а.с.147-161);

-Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. від 12.02.2018, якою було надано дозвіл слідчому на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_3, з метою відшукання та вилучення: чотири ватні тампони зі змивами речовини бурого кольору; недопалка цигарок «Winston» з речовиною бурого кольору; светер з речовиною бурого кольору; наволочка з речовиною бурого кольору (а.с.162-164);

-Постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів провадження від 20.02.2018, відповідно до якої було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12018110100000338 від 09.02.2018: чотири змиви з речовиною бурого кольору; недопалок «Winston» з речовиною бурого кольору; светер з речовиною бурого кольору; наволочка з речовиною бурого кольору: брюки темного кольору та пару черевиків (а.с.166);

-Протокол огляду місця події від 09.02.2018 з кольоровими фото-таблицями, відповідно до якого було оглянуто палату №2 реаніміційного відділення Бориспільскої ЦРЛ, в ході якого було оглянуто труп ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_8 В ході огляду нічого не вилучалося (а.с.167-172);

- Довідкою №47 від 09.02.2018 Бориспільської ЦРЛ, відповідно до якої до ЦРЛ була доставлена ОСОБА_13,ІНФОРМАЦІЯ_10, жителька АДРЕСА_4 з діагнозом: політравма ЗЧМТ, забій головного мозку, забій м’яких тканин обличчя, множинні переломи ребер, травматичний шок, перелом кісток носа (а.с.173);

-Висновком № 53, початок 09.02.2018, закінчення 03.04.2018, відповідно до якого, при судово-медичному дослідження трупа та медичної документації ОСОБА_6Є, ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено: множинні синці та садна на обличчі; множинні синці на грудній клітці, множинні двосторонні переломи ребер з ушкодженням ристінкової плеври, перелом хребта в грудному відділі, скупчення крові в лівій та правій плевральних порожнинах; множинні синці на верхніх кінцівках, множинні синці та садна на нижніх кінцівках; синець в проекції крила лівої здухвинної кістки, синець на верхньому зовнішньому квадранті завої сідниці, поперековий перелом крила правої здухвинної кістки; ознаки перерозподілу кровотоку в нирках. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, настала від закритої травми грудей з переломами ребер хребта та розвитком шоку. Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими та утворилися від дії тупих предметів за декілька годин до настання смерті. Виявлені тілесні ушкодження описані в п. п. А і В, та синець в проекції крила лівої здухвинної кістки, описаний в п. Г. мають ознаки легких тілесних ушкоджень та знаходяться в не прямому (причинно-наслідковому) зв'язку із настанням смерті. Виявлений синець на верхньому зовнішньому квадранті правої сідниці та перелом крила правої здухвинної кістки у свої сукупності мають знаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Виявлена закрита травма грудей у вигляді множинних синців на грудній клітці, множинних двосторонніх переломів ребер з ушкодженням пристінкової плеври, перелому хребта в грудному відділі, купченням крові в лівій та правій плевральних порожнинах у своїй сукупності мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та знаходиться в прямому (причинно-наслідковому) зв'язку із настанням смерті. Враховуючи локалізацію та морфологію тілесних ушкоджень на грудній клітині, найбільш ймовірно, що вони могли утворитись від неодноразової травматичної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Виявлені тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з висоти власного зросту об тверду поверхню (а.с.174-180);

-Лікарським свідоцтвом про смерть №53 від 09.02.2018, відповідно до якого була установлена смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.182);

-Висновком експерта №10-1/459 від 20.03.2018, відповідно до якого встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.185-191);

-Рапортом поліцейського Бориспільського ВП сержанта поліції ОСОБА_17 відповідно до якого 09.02.2018 близько 06:00 год. здійснено виїзд за адресою с.Глибоке вул ОСОБА_2,1 кв.3, де за попередньою інформацією 08.02.2018 ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_11, який наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6, за 300 м. від місця скоєння, в занедбаній будівлі, на горищі, було виявлено та затримано ОСОБА_3 який доставлений в Бориспільський ВП та передано слідчо-оперативній групі (а.с.192);

-Висновком експерта №20, початок 09.02.2018, закінчено 09.02.2018, відповідно до висновку якої при судово-медичному обстеженні у гр. ОСОБА_3 виявлені множинні садна та синці на голові, лубі та кінцівках, синці та садна на тильних поверхнях обох кистей рук, забійна рана правого плеча. Всі виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупого(тупих) предмету(предметів), індивідуальні і характерні властивості якого(яких) не відобразилися, і могли утворитись в строк та за обставин, вказаних у постанові про призначення експертизи. Не виключається можливість утворення виявлених у гр. ОСОБА_3 тілесних ушкоджень як «при падінні» так і «під час бійки». Виявлені у гр. ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді саден та синців відносяться до легких тілесних ушкоджень; забійна рана в області правого плеча гр. ОСОБА_3 має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.193-194);

-Заявою ОСОБА_2 про дозвіл на проведення працівниками поліції огляду місця події, слідчого експерименту, за адресою АДРЕСА_4 (а.с.195, 197);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.03.2018 з участю потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 з відеофіксацією ( а.с.196, 198,200);

-Постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів провадження від 14.03.2018, відповідно до якої було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12018110100000338 від 09.02.2018: DVD-R диск із записом файлів слідчих експериментів за участі потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 (а.с.199);

-Висновком судово-психіатричної експертизи №125 від 21.02.2018, відповідно до якої ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій і в даний час на будь-які психічні захворювання не страждав і не страждає. ОСОБА_3 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував, а перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, який не позбавив його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 на хронічний алкоголізм чи наркоманію не страждає та не потребує лікування від цього захворювання. ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував (а.с.202-204).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалося ними в судовому засіданні.

При цьому, слід зазначити, що судом достовірно встановлено, що протягом судового розгляду кримінального провадження, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свідки ОСОБА_9В ОСОБА_7 та ОСОБА_16 надавали стабільні, чіткі, детальні та логічно-послідовні показання, в яких останні ретельно, в деталях, описали обставини, очевидцями яких вони були та підтвердили обставини даного кримінального правопорушення (злочину). Показання даних потерпілих та свідків як в цілому, так і в окремих деталях узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами у справі, дослідженими в ході судового розгляду.

Також під час судового розгляду не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання, допитаних в судовому засіданні даних осіб, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, що свідчать про те, що будь-хто з них, мав неприязні стосунки із обвинуваченим і з цієї причини міг обмовити останнього. Крім того, суду не надано жодних доказів, що спростовують показання зазначених свідків. Обвинувачений особисто, чи через свого захисника, не скористався своїм правом, відповідно до ст.350 КПК України, довести свою невинуватість, внаслідок встановлення певних обставин, на які він посилався у своїх показаннях.

З огляду на вищевикладене, будь-яких підстав недовіряти показанням потерпілих та свідків, які були надані ними під час безпосереднього їх допиту в судовому засіданні, суд не вбачає, так як жодних мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого, судом не встановлено, та будь-які докази на підтвердження того факту, що останні мають якість неприязні відносини, відсутні. Під час їх допиту обвинувачений не задавав їм викривальних запитань, для спростування їх показань та забезпечення йому доказів невинуватості.

Достовірність показів обвинуваченого в частині того, що він будь-яких тілесних ушкоджень своїй бабусі ОСОБА_6 08.02. 2018 не наносив, в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме показаннями потерпілих та свідків, проведенням слідчих експериментів, висновками судових експертиз.

Досліджені в судовому засіданні, відповідно до ст.350 КПК України, попередня підозра ОСОБА_3, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3, де він визнавав себе винним у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_6, за участі захисника, клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, не спростовують показання обвинуваченого про його непричетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а лише встановлюють місце, час, спосіб вчинення даного злочину.

В описовій частині висновку судово-психіатричної експертизи №125 від 21.02.2018, в графі психічний стан та психологічне обстеження, експертами зазначено, що інкриміновані дії визнає і розповідає про них відповідно до показань, які надавав під час досудового слідства. Скоєне мотивує тим, що розізлився на бабусю, бо та перед тим, за сварку «здала його поліції і знову почала сваритися» (а.с.203).

З цих підстав показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його непричетності до нанесення ОСОБА_6 множинних тілесних ушкоджень, суд вважає неправдивими та відкидає їх, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

При цьому в судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він вважає себе не причетним до смерті бабусі ОСОБА_18 та виключає те, що він наносив їй будь-які тілесні ушкодження, які вказані у обвинувальному акті, оскільки не мав умислу бити її. Однак, припускає, що можливо їй заподіяв тілесні ушкодження його дід ОСОБА_1

Суд не приймає до уваги зазначені доводи обвинуваченого, оскільки вони суперечать та спростовуються вказаними вище доказами.

Також суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно того, що до побиття ОСОБА_6Є, можливо причетна якась інша особа, а не він, так як свідки вказаної події та потерпілі послідовно та чітко вказують на послідовність дій, серед яких обвинуваченого ОСОБА_3, який в їх присутності наносив тілесні ушкодження по тілу потерпілої, відтягнули від неї, його затримали працівники поліції, потерпілу доставили каретою швидкої допомоги до Бориспільської ЦРЛ за наявності.

Оцінюючи показання потерпілих, свідків, суд робить висновок про їх достовірність, послідовність та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому приймає їх до уваги.

Обвинувачений ОСОБА_3, в свою чергу, під час допиту в судовому засіданні, також підтвердив факт того, що конфліктна ситуація в їхній сім’ї була, з приводу негативного ставлення до його батьків зі сторони бабусі та дідуся. Побив меблі та дзеркало.

Причетність іншої особи до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 спростовується тими ж показаннями потерпілих, свідків, які безпосередньо були очевидцями цих подій та висновком експерта №20, початок 09.02.2018, закінчено 09.02.2018, відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження, які могли утворитися «при падінні» так і «під час бійки». Проте, щодо бійки з іншими особами в той день чи інший до нього, обвинувачений ОСОБА_3 не розповідав.

Висновок судово- медичної експертизи не ґрунтується на обставинах отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_18 в результаті інших підстав, крім заподіяння тілесних ушкоджень від дії тупих предметів за декілька годин до настання смерті. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, настала від закритої травми грудей з переломами ребер хребта та розвитком шоку.

Таким чином, застосовуючи метод послідовного виключення, що ґрунтується на ретельному та детальному аналізі наведених вище доказів, суд дійшов до висновку, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 міг завдати лише її онук ОСОБА_3

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що всі доводи обвинуваченого повністю спростовані матеріалами кримінального провадження, судовим розглядом беззаперечно встановлено, що саме обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку №3 по вул ОСОБА_2,1 с.Ревне Бориспільского р-ну Київської області 08.02.2018 р., на ґрунті неприязних відносин, умисно наносив ОСОБА_6 чисельні удари руками та ногами по обличчю, тулубу, спині, грудній клітці, верхніх та нижніх кінцівках, тому підстав для визнання ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні вказаного злочину, судом не встановлено.

При цьому твердження обвинуваченого та його захисника на недоведеність вини ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, є голослівним, оскільки вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України доведена сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування, які перевірені під час судового розгляду, вони є достатніми і допустимими та не викликають сумніву в їх достовірності.

Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши потерпілих та свідків запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши подані письмові докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови № 2 від 7 лютого 2003 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Так, ОСОБА_3 вчинив діяння, яке спрямовано на порушення права особи на життя, тому воно заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Обставин, що виключають злочинність діяння обвинуваченого, не встановлено. Викладене свідчить про наявність в діяннях ОСОБА_3 ознак протиправності. ОСОБА_3 08.02.2018 наносив ОСОБА_6 чисельні удари руками та ногами по обличчю, тулубу, спині, грудній клітці, верхніх та нижніх кінцівках, спричинивши останній тілесне ушкодження: множинні синці та садна на обличчі; множинні синці на грудній клітці, множинні двосторонні переломи ребер з ушкодженням ристінкової плеври, перелом хребта в грудному відділі, скупчення крові в лівій та правій плевральних орожнинах; множинні синці на верхніх кінцівках, множинні синці та садна на нижніх кінцівках; синець в проекції крила лівої здухвинної кістки, синець на верхньому зовнішньому квадранті завої сідниці, поперековий перелом крила правої здухвинної кістки; ознаки перерозподілу кровотоку в нирках. Смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, настала від закритої травми грудей з переломами ребер хребта та розвитком шоку.

Отже, між діями обвинуваченого та наслідками, спричиненими ним, існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.

Разом з тим, до цієї події обвинувачений перебував з ОСОБА_18 в нормальних відносинах. ОСОБА_3 завдавав удари ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин, які виникли у нього у зв'язку з тим, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння та контроль за його діями був послаблений. Така кількість та локалізація тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_6, свідчить про особливу лють особи, що спричинила їх в момент завдання та виключно про його агресивний настрій. Отже, суд вбачає, що наявність раптових неприязних відносин у ОСОБА_3 до своєї бабусі ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду як мотив нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій.

При цьому систематичність, послідовність і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, характер, спосіб, механізм та сила нанесення ударів, відсутність знаряддя злочину, нанесення ударів без будь-якої вибірковості при визначенні місць для їх нанесення, а саме по голові та всьому тілу потерпілої, свідчать про цілеспрямованість умислу обвинуваченого саме на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілій.

Встановлено, що обвинувачений, при вживанні спиртних напоїв та перебуваючи в агресивному стані, на ґрунті неприязних відносин, наносячи таку кількість ударів потерпілій, мав намір на спричинення їй виключно тілесних ушкоджень. При цьому обвинувачений чітко усвідомлював соціально-небезпечний характер своїх дій, передбачав наслідки скоєного та бажав їх настання, що беззаперечно вказує на те, що обвинувачений діяв з прямим умислом, бажаючи настання таких наслідків. Разом з тим, обвинувачений не мав наміру заподіяти ОСОБА_18 смерть, хоча повинен був і міг передбачити її.

Отже, за встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_3 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило її смерть, існував прямий причинний зв'язок. Тому обвинувачений повинен відповідати за фактично спричинені його протиправними діями наслідки. Обвинувачений досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення вказаного злочину.

З огляду на це суд дійшов до переконання, що ОСОБА_3 повинен бути засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України, за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, що є найвищою соціальною цінністю в державі.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом відповідно до ст. 67 КК України, визнається вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання. З 01.09.2015 по 30.06.2018 навчається в ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» денної форми навчання. Двічі був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.178 КУпАП, за розпивання спиртних напоїв в громадських місцях. На обліку у лікаря-психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Не одружений, раніше не судимий. По місцю проживання характеризується посередньо.

Також при призначенні покарання суд враховує, що загибла, була бабусею обвинуваченого, якій на момент скоєння злочину виповнилося 74 роки. При цьому, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд також враховує те, що ОСОБА_3 застосовував по відношенню до бабусі фізичну силу, неодноразово протягом певного проміжку часу.

Указані обставини в сукупності потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Таким чином, із урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільної небезпечності вчиненого, конкретних обставин його вчинення, умисний, протиправний характер діяння, його наслідки, а саме те, що злочинні дії обвинуваченого призвели до смерті його бабусі, форму й ступінь вини, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, якостей та властивостей, що характеризують його соціальний статус, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 121 КК України, з врахуванням молодого віку обвинуваченого.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною та достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочину та особу обвинуваченого.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави, слід стягнути витрати на проведення біологічної експертизи у розмірі 1665 грн. 83 коп.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 318, 322, 337, 342-351, 358, 364-368, ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2 ст. 371, ч. 2, ч. 3 ст. 373, ст. ст. 374-376 КПК України, ст.ст. 50, 65-69, 72, ч. 2 ст. 121 КК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев’яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 продовжити у вигляді тримання під вартою та утримувати його в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання з 09.02.2018, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання останнього під вартою під час судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), 1665 (одну тисячу шістсот шістдесят п’ять) грн. 83 коп. витрат, пов'язаних із залучення експертів.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: чотири змиви з речовиною бурого кольору; недопалок «Winston» з речовиною бурого кольору; светер з речовиною бурого кольору; наволочка з речовиною бурого кольору: брюки темного кольору та пару черевиків - знищити; диск із відеозаписами слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 - залишити в матеріалах судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Ю.В.Кабанячий