Рішення № 80475825, 11.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року м. Київ № 810/3223/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Волощук В.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 1 – ОСОБА_2,

представника відповідача 2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області,

Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради

Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа – підприємець ОСОБА_4 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_4П.) з позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області (далі – відповідач-1, Виконавчий комітет), Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (далі – відповідач-2, Робочий орган) в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.01.2019):

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради та Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 № 1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10;

- зобов’язати Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області протягом 14 робочих днів з дати набуття рішення у даній справі законної сили оформити у відповідності до п.п. 3.11-3.13 «Порядку розміщення реклами на території м. Біла Церква» продовження строку дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 терміном на 5 років на підставі ч.6 ст. 41-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_5 надає послуги з розповсюдження зовнішньої реклами на чотирьох власних конструкціях, розміщених в м. Біла Церква на підставі відповідних дозволів. Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22.12.2015 №442 дія дозволів на розміщення 4-х вищевказаних об’єктів зовнішньої реклами була продовжена терміном на 1 рік до 21.12.2016.

Як вбачається з пояснень позивача, викладених у позовній заяві, 19.03.2018 через центр надання адміністративних послуг подав заяви №1658-1661 на продовження дозволів щодо розміщення зовнішньої реклами, однак листом від 23.03.2018 № 15/263-Р відповідач-2 в черговий раз відмовив позивачу у належному розгляді його заяв та знову повернув матеріали без розгляду.

Разом з тим, позивач стверджує, що виконав всі передбачені діючим законодавством дії для продовження строку дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а тому у відповідача не було законних підстав для відмови у продовженні строку таких дозволів; позивач також зазначає, що не направлення робочим органом відповідача документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, сприймалося позивачем як дію принципу «мовчазної згоди».

В обґрунтування вказаного, позивач посилається на те, що 18.11.2016 він звернувся до відповідача-1 з відповідними заявами №7271-7274 щодо продовження строку дії дозволів на розміщення 4-х вищевказаних конструкцій. У свою чергу, 23.11.2016 Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, як робочий орган з питань регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м. Біла Церква, повідомило листом №1289 про відмову у продовженні строку дії дозволів щодо 4-ьох об’єктів зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 12.07.2016 № 307 «Про заборону розміщення реклами в місті Біла Церква».

У подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з аналогічними заявами про продовження терміну дії дозволів.

25.01.2018 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради листом № 15/222-Р у відповідь на заяви №599-602 від 24.01.2018 повернуло без розгляду, посилаючись на ніби то прострочення терміну подачі заяв про продовження строку дії дозволів.

Також позивач вказує, що він дізнався, що 03.04.2018 Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №357/7094/17 було визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №18 від 24.01.2017 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 12 липня 2016 року № 307 «Про заборону розміщення об’єктів зовнішньої реклами в місті Білій Церкві» та № 307 від 12 липня 2016 року «Про заборону розміщення об’єктів зовнішньої реклами в місті Білій Церкві», тому він вирішив звернутися до суду для відновлення порушених прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Крім того, вказаною ухвалою, суд запропонував відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Протокольною ухвалою від 14.01.2019 суд закрив підготове провадження та призначив розгляд справи по суті.

Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради у наданому суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та вказав про те, що Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква мав приймати відповідні рішення щодо продовження строку дії дозволів або про відмову в їх продовженні виключно після отримання таких пропозицій та проектів рішень. Проте, пропозиції та проекти рішень щодо продовження строку дії або про відмову в продовженні строку дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 до відповідача-1 подані не були.

Разом з тим, відповідач-1 вказав, що задоволення другої позовної вимоги про зобов’язання Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області протягом 14 робочих днів з дати набуття рішення по даній справі законної сили оформити у відповідності до п.п. 3.11- 3.13 Порядку продовжити строк дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703,12/10, №379/11/10 терміном на 5 років на підставі ч.6 ст.4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» задоволенню не підлягає, оскільки дані повноваження є дискреційними повноваженнями, тому суд не може підміняти орган місцевого самоврядування та зобов’язувати приймати рішення про яке просить позивач.

Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради позов не визнало та подало до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказав, що відповідно до п.3.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 01.03.2012 № 524-21-VІ, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу.

Разом тим, вказав відповідач-2, у випадку прострочення терміну подачі заяви на продовження строку дії дозволів розповсюджувач зовнішньої реклами повинен оформлювати нові дозволи згідно з вимогами вказаного Порядку, про що відповідач-2 неодноразово повідомляв позивача листами (вих. №15/222-Р від 25.01.2018, №15/263-Р від 23.03.2018).

Також судом встановлено, що 04.01.2019 до суду надійшла заява Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про застосування строку позовної давності по справі №810/3223/18 стосовно позовних вимог щодо неналежного розгляду заяв позивача від 18.11.2016.

Водночас, позивач уточнив позовні вимоги а в ході судового розгляду справи відповідач-2 не наполягав на розгляді вказаної заяви, на підставі чого протокольною ухвалою суд залишив вказану заяву без розгляду.

У підготовчому засіданні представником позивача надано письмові пояснення, згідно яких представник ФОП ОСОБА_5 вказав, що відповідно до регламенту роботи виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, відповідач-1 приймає та оформлює своє рішення з відповідною назвою «Рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради», інших способів оформлення будь-яких нормативно-правових чи розпорядчих документів відповідачем-1 не передбачено, тому листи відповідача-2 щодо розгляду заяв про продовження дії дозволів не є належним рішенням.

Також, представник позивача зазначив, що відповідно до типових правил, дозвіл надається строком на п’ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві, разом з тим позивач звертаючись із відповідними заявами про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами не вказував будь-яких термінів щодо їх продовження.

Крім того, посилаючись на застосування принципу «мовчазної згоди» щодо спірних правовідносин, представник позивача стверджував, що мораторій не розповсюджується на продовження дозволів за принципом мовчазної згоди.

Крім того, представник позивача вказав, що на думку позивача, посилання відповідачів на рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 12.07.2016 № 307 «Про заборону розміщення об’єктів зовнішньої реклами в місті Білій Церкві» в обґрунтування своїх дій є безпідставним, оскільки вказане рішення визнано протиправним та не може породжувати жодних правових наслідків.

У судове засідання, призначене у справі на 11.03.2019 з’явилися представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача вказав, що на численні заяви щодо продовження дії дозволів позивач не отримав будь-якого рішення від Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, так само не міститься інформація про прийняття таких рішень у листах Робочого органу , яким неодноразово повертались подані документи, тому позивач вважає, що відповідач-1 не здійснював належний розгляд заяв.

Також представник позивача вважає незаконними дії робочого органу щодо повернення поданих документів на продовження дозволів без належного розгляду в порядку, передбаченому Типовими правилами та «Порядком розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква», а листи від 23.11.2016, 25.01.2018 та 23.03.2018 не містять законних підстав щодо відмови у продовженні дії дозволів, до того ж у робочого органу відсутні повноваження щодо прийняття рішень про відмову у продовженні вказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Представник позивача зазначає, що у постанові по справі №463/3375/15-а від 27.03.2018 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголошує про те, що лист-відповідь суб’єкта владних повноважень на заяву про надання дозволу сам по собі є фактом протиправної бездіяльності, оскільки відмова у наданні дозволу повинна прийматись у формі рішення, а не листа.

Разом з тим, вказує представник позивача, відповідно до частини 6 ст. 4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської», у разі якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Аналогічні положення містяться і в п.1 Постанови КМ України № 77 від 27.01.2010 «Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди».

Таким чином, стверджує представник позивача, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у який суб’єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди, тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов, вказав на те, що бездіяльність відповідача-2 щодо розгляду спірних заяв відсутня, оскільки робочий орган не надав відповідних проектів рішень на розгляд Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради. Просив відмовити у задоволенні позову.

Уповноважений представник відповідача-2 позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, тому просив відмовити у задоволенні позову. Також звертав увагу суду на те, що принцип «мовчазної згоди» в даному випадку не можу бути застосованим, оскільки робочий орган фактично надавав відповіді-рішення на заяви щодо продовження терміну дії дозволів з розміщення зовнішньої реклами та вказав про те, що неодноразово вказував позивачу про те, що він повинен звернутися із заявою та необхідним пакетом документів для отримання нового дозволу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та надає послуги з розповсюдження зовнішньої реклами на чотирьох власних конструкціях, розміщених в м. Біла Церква, відповідно до дозволів Білоцерківської міської ради Київської області, зокрема:

- дозвіл №059/10/07 на розміщення об’єкту зовнішньої реклами виданий на підставі рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міськради № 422 від 25.09.2007 за адресою м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе в районі горбатого моста - біллборд-1 з двостороннім рекламним щитом загальною рекламною площею 36,0 кв.м.(а.с.17); дію дозволу продовжено дозволом № 680/11/10 рішенням відповідача-1 від 18.11.2010 №553 (а.с.18); як вбачається з погоджувальної частини доданої до дозволу, строк дії дозволу тривав з 26.06.2007 по 25.09.2008, з 26.09.2008 по 25.09.2009, з 26.09.2009 по 25.09.2010, з 26.09.2010 по 18.11.2015 (а.с.19);

- дозвіл № 291/12/08 на розміщення об’єкту зовнішньої реклами виданий на підставі рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міськради № 602 від 23.12.2008 за адресою м. Біла Церква на Соборній площі на території сквера університету – біллборд-2 з одностороннім рекламним щитом загальною площею 18,0 кв.м. (а.с.20);дію дозволу продовжено відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14.12.2010 № 611 (а.с.22); як вбачається з погоджувальної частини, строк дії дозволу тривав з 24.12.2008 по 23.12.2009, з 24.12.2009 по 23.12.2010, з 24.10.2010 по 23.12.2015 (а.с.21);

- дозвіл № 0038/10/06 на розміщення об’єкту зовнішньої реклами виданий на підставі рішення Виконкому Білоцерківської міськради № 27 від 24.01.2006 за адресою м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе на перехресті з вул. Київської зі сторони житлового будинку № 83 – біллборд-3 з двома рекламними щитами загальною рекламною площею 36,0 кв.м(а.с.18); дію дозволу продовжено дозволом № 449/12/09 на підставі рішення відповідача-1 № 561 від 08.12.2009 та дозволом № 703/12/10 на підставі рішення відповідача-1 № 611 від 14.12.2010 (а.с.24-25); як вбачається з погоджувальної частини, строк дії дозволу тривав з 25.01.2006 по 24.01.2007, з 25.01.2007 по 24.01.2008, з 25.01.2008 по 24.01.2009, з 25.01.2009 по 24.01.2010, з 25.01.2010 по 08.12.2010, з 09.10.2010 по 14.12.2015.

- дозвіл 058/10/07 на розміщення об’єкту зовнішньої реклами виданий на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 422 від 25.09.2007 за адресою м. Біла Церква, по бул. 50-річчя Перемоги в районі будинку № 41- біллборд-4 з чотирьохстороннім рекламним щитом, загальною площею 72,0 кв.м. (а.с.29); дію дозволу продовжено дозволом №679/11/10 на підставі рішення відповідача-1 № 553 від 18.11.2010 (а.с.30); як вбачається з погоджувальної частини строк дії дозволу з 26.09.2007 по 25.09.2008, з 26.09.2008 по 25.09.2009, з 26.09.2009 по 25.09.2010, з 26.09.2010 по 18.11.2015 (а.с.31).

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом копіями відповідних рішень Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, а саме:№ 611 від 14.12.2010; № 27 від 24.01.2006; № 561 від 08.12.2009; № 8 від 22.01.2008; № 553 від 18.11.2010.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з рішення № 442 від 22.12.2015 Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області вирішив продовжити термін дії дозволів на розміщення об’єкта зовнішньої реклами станом на один рік розповсюджувачу інформації ФОП ОСОБА_4 за адресами:

- вул. Сквирське шосе, в районі горбатого моста;

- на Соборній площі, на території скверу Білоцерківського національного аграрного університету;

- вул. Сквирське шосе, в районі перехрестя з вул. Київською зі сторони будинку № 83;

- бульв. 50-річчя Перемоги, в районі будинку № 41 (а.с.34-34).

18.11.2016 позивач звернулася із відповідними заявами № 7271-7274 до міського голови ОСОБА_6 із проханням про продовження дії дозволів на 4 біллборди, за вищевказаними адресами.

Як вбачається з відповіді Управління Житлово-Комунального господарства Білоцерківської міської ради № 1289 від 23.11.2016, наданого на відповідні заяви щодо продовження строку дії дозволу, робочий орган з питань регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м. Біла Церква, відмовив позивачу у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами щодо 4-ьох біллбордів у зв’язку з тим, що виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення № 307 «Про заборону розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м. Білій Церкві» (а.с.42).

Разом з тим, Управління житлово-комунального господарства повернуло ФОП ОСОБА_4 оригінальні примірники дозволів №703/12/10, №291/12/08, №059/10/07, №676/11/10, про що зазначено у додатках та роз’яснило позивачу, що він матиме можливість звернутися до робочого органу із заявою про надання дозволу на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Так, відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 307 від 12.07.2016 «Про заборону розміщення об’єктів реклами в м. Білій Церкві» вирішено тимчасово призупинити підготовку дозвільної документації та продовження дозволів на розміщенні існуючих об’єктів зовнішньої реклами в м. Білій Церкві (а.с.43).

22.12.2016 Білоцерківською міською радою Київської області прийнято рішення №417-22-VІІ «Про робочий орган з розміщення зовнішньої реклами у місті Біла Церква», відповідно до змісту якого вирішено для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами функції робочого органу покласти на Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

Як вбачається з відповіді Управління містобудування та архітектури,оформленої листом від 25.01.2018 № 15/222-Р на заяви позивача № 599-602 від 24.01.2018 про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відповідач-2 повідомив позивачу про те, що матеріали повертаються заявнику, оскільки строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем інформації у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. У випадку прострочення терміну подачі заяви на продовження строку дії дозволу розповсюджувач інформації оформляє новий дозвіл згідно з вимогами Порядку (а.с.45).

23.03.2018 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від листом №15/263-Р надало відповідь на заяви позивача № 1658-1661 від 19.03.2018 про продовження терміну дії дозволів №291/12/08, №679/11/10, №059/10/07, №703/12/10 та повідомило позивача про те, що матеріали повертаються заявнику, оскільки строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем інформації у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. У випадку прострочення терміну подачі заяви на продовження строку дії дозволу розповсюджувач інформації оформляє новий дозвіл згідно з вимогами Порядку (а.с.46).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 18 від 24.01.2018 «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 12.07.2016 № 307 «Про заборону розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м. Білій Церкві».

Як вбачається з пояснень ФОП ОСОБА_4, викладених у позові, після того, як позивачу стало відомо про визнання судом неправомірними та скасування рішень відповідача-1, які були підставою для відмов у належному розгляді заяв щодо продовження дії дозволів у 2016, позивач дійшов висновку про необхідність звернення до суду щодо відновлення його порушених прав на заняття підприємницькою діяльністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулюються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про рекламу" визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом ОСОБА_7 України.

Відповідно до частини першої статті 4№ Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом ОСОБА_7 України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 p. N 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Зокрема, правовідносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, врегульовані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 29 грудня 2003 року №2067(надалі по тексту - Типові правила).

Відповідно до пункту 1 Типових правил вони регулюють відносини, що виникають у зв’язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 2 Типових правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Як зазначено у пункті 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п.5 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (робочий орган).

На виконання вищезазначених Типових правил, рішенням Білоцерківської міської ради від 01.03.2012 р за 524 -21-VI було затверджено «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква», який регулює правові відносини між виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради, відповідним управлінням чи відділом управління Білоцерківської міської ради, на яке Білоцерківською міською радою покладено функції робочого органу з розміщення зовнішньої реклами та фізичними і юридичними особами, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, що виникають у процесі розміщення об’єктів зовнішньої реклами на території м. Біла Церква, та визначає порядок надання дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Як було встановлено судом раніше, рішенням № 417-22-VII від 22.12.2016 р. Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, було створено Робочий орган - Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, як виконавчий орган цієї ради у сфері регулювання рекламної діяльності в м. Біла Церква.

Приписами пункту 6 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» визначено, що до повноважень робочого органу, зокрема, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

Процедура розгляду заяв на одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оформлення такого дозволу та прийняття виконавчим органом ради у встановлений строк рішення про надання дозволу передбачена у пунктах 10 - 20 Типових правил. Зокрема, пунктами 19, 20 Типових правил встановлено, що робочий орган протягом не більш як двох робочих днів з дати одержання від органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

Як зазначено у пунктах 23, 24 Типових правил дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Можливість продовження дії вже виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачена пунктом 29 Типових правил, за змістом якого строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу наведений у пункті 22 цих Типових правил, а саме у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості.

Відповідно до п.1.10 «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква», до повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку дії дозволу, підготовка проекту рішення виконавчого органу влади щодо надання дозволу чи відмову у його наданні.

Відповідно до п. п. 3.8- 3.10 «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі. Робочий орган протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати одержання заяви про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного рішення виконавчому комітету Білоцерківської міської ради для прийняття рішення. Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради протягом п’яти робочих днів з дати одержання зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні.

Пунктом 3.16. «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» визначено, що відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 3.14. «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» визначено, що у випадку прострочення терміну подачі заяви на продовження строку дії дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами оформляє новий дозвіл згідно з вимогами цього Порядку.

Розділом другим «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» врегульовано порядок надання дозволу на розміщення об’єкта зовнішньої реклами чи відмови у його наданні.

Так, для одержання дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами – заявник подає робочому органу заяву з гідно з додатком 1, до якої додаються:

- фотокартка або комп’ютерний макет місця (розміром не менше як 6*9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу;

- ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи-підприємця чи інший документ, що свідчить про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи-підприємця(п.2.1 вказаного Порядку).

Згідно з п.п. 2.16, 2.17 «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» робочий орган протягом не більше як п’ятнадцяти робочих днів з дати одержання належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає заяву, готує і подає виконавчому комітету Білоцерківської міської ради пропозиції та проект відповідного рішення. Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради протягом п’яти робочих днів з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є спірні правовідносини, що виникли з приводу розгляду відповідачами заяв позивача від 19.03.2018 про продовження дії дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Водночас, позивач в обґрунтування позову посилається на звернення від 18.11.2016 на ім’я міського голови з приводу продовження строку дії дозволів на розміщення біллбордів та вказує, що з цього періоду за принципом «мовчазної згоди» позивач продовжувала здійснювати господарську діяльність щодо розміщення реклами.

Слід зазначити, що в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що на вищевказані звернення позивачу було надано та направлено листи-відповіді Управління житлово-комунального господарства (робочого органу, на час виникнення спірних правовідносин) «Щодо продовження строку дії дозволу» №1289 від 23.11.2016, що позивачем не спростовується.

У свою чергу, посилання позивача на порушення форми вказаного рішення, не позбавляло позивача права оскаржити його у встановленому законодавством порядку, однак доказів такого оскарження позивачем до суду не надано.

Водночас, позивач не надав будь-яких доказів на спростування тих обставин, що ним не отримано вказане рішення відповідача-1, при цьому позивач не звертався з відповідними запитами щодо того чи прийнято рішення з приводу його заяв про продовження строку дії дозволів.

Разом з тим, у вказаній відповіді від 23.11.2016 робочим органом відмовлено у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та повернуто позивачу оригінальні примірники дозволів.

Щодо посилань позивача на продовження дії дозволів за принципом «мовчазної згоди» суд зазначає наступне.

Принцип «мовчазної згоди», відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", це принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин суд позбавлений можливості встановити дані обставини, оскільки предметом розгляду у справі є встановлення відсутності чи наявності бездіяльності щодо розгляду заяв позивача № 1658-1661 від 19.03.2018, крім того, відповідач-2 прийняв рішення про відмову в продовженні строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами; такі обставини, на думку суду, перешкоджають застосуванню принципу мовчазної згоди.

Варто також зазначити, що посилання позивача на невідповідність форми рішення відповідача-2 щодо відмови у продовженні терміну дії дозволів на розміщення реклами та постанову Верховного суду від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а не правильно трактуються позивачем, а також спростовуються правовими висновками викладеними у постанові Верховного суду від 26.06.2018 у справі №826/2810/17.

Так, Верховним судом зазначено у постанові від 26.06.2018, що для виникнення у суб’єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає за наявності системи таких умов: 1) суб’єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документів – 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/ несвоєчасність відповіді суб’єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Крім того Верховним судом зазначено, що згідно з позицією, висловленою Державною регуляторною службою України, суб'єктам господарювання рекомендовано, у разі невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку, направляти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення до дозвільного органу «повідомлення про початок роботи», застосовуючи право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, отримане за принципом мовчазної згоди (із зазначенням дати).

У свою чергу, судом в ході розгляду даної справи встановлено, що фактично відповідь «щодо продовження строку дії дозволу» була надана позивачу, позивач їх не оскаржувала, в розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права.

Слід також зазначити, що у випадку неотриманням позивачем від відповідача рішення про видачу дозволів або про відмову у їх видачі, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 повинна була письмово попередити відповідача про застосування принципу мовчазної згоди, однак доказів реалізації свого права на застосування принципу мовчазної згоди щодо продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивачем не надано.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради та Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 № 1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10 суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача-1, оскільки фактично матеріалами справи та пояснення представника виконавчого комітету Білоцерківської міської ради підтверджено, що Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської не передавалися до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради пропозиції з проектом відповідного рішення щодо розгляду заяв позивача від 19.03.2018 №1658-1661.

Згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства, бездіяльність – певна форма поведінки суб’єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов’язків згідно із законодавством України.

В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Білоцерківської міської ради позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки бездіяльності відповідача-1 щодо розгляду заяв позивача № № 1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10 в ході судового розгляду справи судом не встановлено.

Безпідставними є також посилання позивача на те, що бездіяльність виконавчого комітету Білоцерківської міської ради вбачається у тому, що заяви були адресовані міському голові, однак відповідач-1 не надав належним чином оформленого рішення. Водночас, як встанолвено судом, міським головою з урахуванням змісту даних заяв вони були передані за належністю – робочому органу, який у подальшому повинен був передати їх з відповідними висновками до Виконавчого комітету.

В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради щодо розгляду заяв позивача № № 1658-1661 від 19.03.2018 про продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10 суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи, судом було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем-2 порушена процедура розгляду заяв позивача № 1658-1661 від 19.03.2018, зокрема в частині надання пропозиції з проектом відповідного рішення Виконавчому комітету Білоцерківської міської ради для прийняття рішення, що передбачено «Порядком розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква» та передбачено нормами Типових правил.

Разом з тим, відповідачем-2 жодних доказів на підтвердження того, що ним було надано пропозиції з проектом відповідного рішення Виконавчому комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо продовження дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_8 згідно заяв №1658-1661 від 19.03.2018 не надано.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради щодо розгляду заяв позивача № № 1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10 - підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області протягом 14 робочих днів з дати набуття рішення у даній справі законної сили оформити у відповідності до п.п. 3.11-3.13 «Порядку розміщення реклами на території м. Біла Церква» продовження строку дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 терміном на 5 років на підставі ч.6 ст. 41-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», суд зазначає наступне.

Так, зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_7 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_7 11.03.1980 р. на 316-й нараді, вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

При цьому, зазначена позовна вимога є саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача-2 та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, разом з тим у межах спірних правовідносин суд позбавлений можливості встановити відповідність поданих позивачем документів відповідно до вимог «Порядку розміщення зовнішньої реклами на території м. Біла Церква».

З огляду на зазначене позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача-2 оформити у відповідності до п.п. 3.11-3.13 «Порядку розміщення реклами на території м. Біла Церква» продовження строку дії дозволів № 059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 терміном на 5 років задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов’язання Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повторно розглянути заяви ФОП ОСОБА_4 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів № 059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10 з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем-1, як суб’єктом владних повноважень, покладений на нього обов’язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконано, у свою чергу відповідачем-2 покладений на нього обов’язок доказування не виконано та не доведено правомірність дії при розгляді заяв позивача № № 1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів № 059/10/07, № 291/12/08, № 703/12/10, №679/11/10, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру та суду не надається за можливе здійснити розрахунок суми судового збору, що підлягає поверненню у пропорційному відношенні із розміром задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати позивача, пов’язані зі сплатою судового збору у сумі 1762 грн. відповідно до квитанції № 3874368 від 21.06.2018, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10.

3. Зобов’язати Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 копійок на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 09100, АДРЕСА_1)за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25300275; місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 75, прим. 134).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 15.03.2018 року.