Рішення № 80475759, 15.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2019 р. справа № 809/1127/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.06.2018 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 27.12.2017, врахувавши у складі грошового забезпечення компенсацію за невикористану відпустку, одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області під час призначення пенсії не включено одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема компенсацію за невикористану відпустку, одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Як наслідок, це призвело до невірного розрахунку відповідачем розміру пенсії ОСОБА_1.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У зазначений строк позивач недоліки усунув, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 провадження в даній справі зупинено до набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі №522/2738/17, провадження в якій відкрито ухвалою Верховного Суду № Пз/9901/1/18 від 30.01.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018 справу № 522/2738/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії, передано на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду.

За результатами розгляду справи по суті позовних вимог (№522/2738/17, провадження № 11-80апп18), ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду ухвалено постанову від 06.02.2019.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень дану постанову у повному обсязі оприлюднено 05.03.2019.

Ухвалою суду від 15.03.2019 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій.

Відповідач скористався правом на подання (20.07.2018) відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив (а.с.46-54). У відзиві зазначив, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказана норма не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, таких виплат як компенсація за невикористану відпустку, одноразова матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Дані виплати є разовими та за своєю суттю є державними соціальними гарантіями для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому не входять до грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 з жовтня 2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивач звільнений зі служби в запас (через хворобу) відповідно до підпункту “б” пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 22 роки 08 місяців 15 днів, у пільговому – 24 роки 00 місяців 03 дні (копія витягу з наказу від 30.09.2013 за №374о/с) (а.с. 19).

Як вбачається з протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за пенсійною справою №0903003200 (МВС) від 26.06.2018, при обчисленні пенсії відповідачем враховувалося грошове забезпечення ОСОБА_1, а саме: посадовий оклад – 3400 грн., оклад за військове звання – 2200 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 2240 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 510 грн. та премія 11,84% - 988,64 грн. Основний розмір пенсії становить: 62% грошового забезпечення у розмірі 7723,05 грн. ( а.с. 20).

Однак до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, не було включено компенсацію за невикористану відпустку, одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких утримувався і був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Дана обставина підтверджується довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Міністерства внутрішніх страв України в Івано-Франківській області від 10.05.2018 за №Б-21/108/05/29-18 щодо додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які не враховані при розрахунку пенсії підполковнику ОСОБА_1 (а.с. 18).

Позивач 11.05.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення компенсації за невикористану відпустку, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової премії, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с. 13). До даної заяви було додано копію довідки від 10.05.2018 за №Б-21/108/05/29-18.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 17.05.2018 №895/Б-15 повідомило ОСОБА_1, що компенсація за невикористану відпустку, одноразова матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова премія не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія (а.с. 14-15).

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” № 393 від 17 липня 1992 року (далі - Постанова №393) в редакція, чинних на момент виникнення спірних відносин.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Даний закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 43 цього Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Аналогічний перелік видів грошового забезпечення, з яких обчислюються пенсії міститься і в Постанові Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року. Зокрема, відповідно до пункту 7 даної Постанови, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до пункту 6 Постанови №393, пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується таким особам або виплачувалося державним службовцям, працівникам навчальних, медичних закладів, науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України “Про Національну поліцію” проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п’яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України “Про державну службу”, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції - на будь-яких посадах на день звільнення із служби, а звільненим із служби до набрання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” - із суми грошового забезпечення, установленого для відповідних категорій військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день набрання чинності таким Законом.

Суд зазначає, що стаття 43 Закону №№ 2262-XII є спеціальною нормою, якою визначено заробіток (грошове забезпечення), який враховується для обчислення розміру пенсії, призначеної згідно цього Закону.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Як вбачається з матеріалів справи, саме ці види грошового забезпечення були враховані при призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції ОСОБА_2 палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2019, справа №522/2738/17, адміністративне провадження № 11-806апп18.

Зважаючи на викладене вище, відсутні підстави для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, компенсації за невикористану відпустку, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, оскільки вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” переліку видів грошового забезпечення.

Таким чином позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій не підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (77421, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Павлівка, вулиця Потічна, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ - 20551088).

Суддя Главач І.А.