Рішення № 80475644, 12.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2019 року Справа № 280/122/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 37573885)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), що діє і в інтересах неповнолітніх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

ОСОБА_5 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), що діє і в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_6

про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі – відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, що діє і в інтересах неповнолітніх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4; ОСОБА_5, що діє і в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_6, в якому позивач просить:

- визнати відмову Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 24 липня 2018 року №44/07-19 в приватизації квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю копії ордера про надання жилої площі - протиправною;

- зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району розглянути питання щодо оформлення приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1, - без ордеру про надання жилої площі відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Однак, в період з 14 січня 2019 року по 18 січня 2019 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до листка непрацездатності серії АДЛ №303831.

25 лютого 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання призначено на 19 лютого 2019 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09 липня 2018 року позивач разом із членами її сім'ї, звернулися до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про безоплатну приватизацію житла та передачу квартири в приватну власність членам сім'ї у рівних частках: ОСОБА_1 (позивачу), ОСОБА_2 (доньці позивача), ОСОБА_3 (онуці позивача), ОСОБА_4 (онуку позивача), ОСОБА_5 (донці позивача) та ОСОБА_6 (онуці позивача); з визначенням уповноваженим власником житла: ОСОБА_1 (позивача). Вказує, що разом із заявою було подано повний пакет документів, який мав бути поданий відповідно до чинного законодавства України, але - без копії ордеру від 03 жовтня 1975 року № 6817 на жиле приміщення. Зазначає, що виходячи із тексту відповіді відповідача від 24 липня 2018 року № 44/07-19 «Щодо вирішення питання приватизації житла», відповідач відмовив в оформленні приватизації на підставі пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, через відсутність копії ордеру про надання жилої площі та фактично рекомендовано звернутися до суду в порядку пункту 11 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки ордер обмежений строком дії у тридцять днів та 1975 року був зданий житлово-експлуатаційної організації.

Представник позивача 19 лютого 2019 року до суду подав клопотання, відповідно до якого просить суд розглядати справу у порядку письмового провадження. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_2 19 лютого 2019 року до суду подала клопотання, відповідно до якого просить суд розглядати справу у порядку письмового провадження. Проти позову не заперечує, просить суд його задовольнити.

ОСОБА_5 04 лютого 2019 року до суду подала клопотання, відповідно до якого просить суд розглядати справу у порядку письмового провадження. Проти позову не заперечує, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причину суду не повідомив. Про день, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв і клопотань до суду не надходило.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

09 липня 2018 року позивач разом із членами її сім'ї, звернулися до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою про безоплатну приватизацію житла та передачу квартири в приватну власність членам сім'ї у рівних частках: ОСОБА_1 (позивачу), ОСОБА_2 (доньці позивача), ОСОБА_3 (онуці позивача), ОСОБА_4 (онуку позивача), ОСОБА_5 (донці позивача) та ОСОБА_6 (онуці позивача); з визначенням уповноваженим власником житла: ОСОБА_1 (позивача).

24 липня 2018 року Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Шевченківському району надано відповідь позивача «щодо вирішення питання приватизації житла» (вих.№44/07-19), відповідно до якої зазначено, що відповідно до пункту 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 прописаний повний перелік документів, які власник, або уповноважена особа повинна надати для приватизації. Одним з необхідних документів є копія ордеру про надання житлової площі.

Тому, районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як виконавчий орган міської ради вимушена відмовити позивачу в приватизації житла.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині та такими, що підлягають задоволенню в частині, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 9 Житлового Кодексу Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункту 18 зазначеного Положення громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Відповідно до статті 58 Житлового Кодексу Української РСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Таким чином, ордер видається виключно для вселення в надане жиле приміщення (квартиру), і при вселенні ордер здається в організацію, яка займається обслуговуванням будинку (ЖРЕО та ін.).

Тобто, ордер не залишається у громадянина, якому він був виданий.

Видача дублікату ордеру чинним законодавством України не передбачено.

Крім того, на момент вселення позивача у квартиру діяли нормативно-правові акти України, відповідно до яких ордер на житлове приміщення був дійсний протягом 30 днів, а при вселенні в надане житлове приміщення громадяни здавали ордер у житлово - експлуатаційну організацію.

Суд зазначає, що ОСОБА_1, а також її родина (ОСОБА_2 (доньці позивача), ОСОБА_3 (онука позивача), ОСОБА_4 (онук позивача), ОСОБА_5 (донька позивача) та ОСОБА_6 (онука позивача)) проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою №169 від 09 липня 2018 року (а.с. 11), довідкою №04-2617-18926 від 08 жовтня 2018 року про реєстрацію місця проживання особою, довідкою №04-2617-19188 від 10 жовтня 2018 року про реєстрацію місця проживання особою, довідкою №04-2617-18991 від 08 жовтня 2018 року про реєстрацію місця проживання особою, довідкою №04-2617-18988 від 08 жовтня 2018 року про реєстрацію місця проживання особою, довідкою №04-2617-18992 від 08 жовтня 2018 року про реєстрацію місця проживання особою, довідкою №04-2617-19189 від 10 жовтня 2018 року про реєстрацію місця проживання особою

Тобто, таким чином підтверджується, що позивач разом зі своєю родиною дійсно проживають та зареєстровані у квартирі за адресою АДРЕСА_1 та законно займають дану житлову площу.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідно до статті 59 Житлового Кодексу Української РСР ордер на квартиру недійсним в судовому порядку визнаним не був, суд вважає, що відповідач відмовив позивачу у приватизації займаного ним житла не дослідивши всі причини відсутності ордеру та зазначає, що ОСОБА_1 вселилась до квартири на законних підставах (як і члени його сім'ї), так як незаконність її проживання (та членів її сім'ї) ніхто не оспорював, а можливість знайти копію ордеру, який видавався на вселення в квартиру, на даний час відсутня з незалежних від позивача причин, що, як наслідок, і позбавляє можливості реалізації права на приватизацію квартири.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тому, як убачається з його змісту, він на вищевказану квартиру не розповсюджується.

Відповідно до частини 10 статті 8 зазначеного Закону, органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На основі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відмова Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 24 липня 2018 року №44/07-19 в приватизації квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю копії ордера про надання жилої площі, є протиправною, відтак підлягає частковому задоволенню, через що суд приходить до висновку, про необхідність зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району розглянути питання щодо оформлення приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1, з урахуванням правових висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із системного аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

За правилами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 37573885) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), що діє і в інтересах неповнолітніх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4; ОСОБА_5 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), що діє і в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_6 про визнання бездіяльність протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 24 липня 2018 року №44/07-19 в приватизації квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю копії ордера про надання жилої площі.

Зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району розглянути питання щодо оформлення приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1, з урахуванням правових висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, 79-А, 65, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 37573885) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 352 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 12 березня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов