Рішення № 80475613, 18.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року 17:10Справа № 280/5602/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Бізон-Тех Добрива» (АДРЕСА_1, 70605), в особі – адвоката ОСОБА_1 (вул. Якова Новицького, 11, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Бізон-Тех Добрива» (далі – позивач або ПП «Бізон-Тех Добрива»), в особі – адвоката ОСОБА_1, до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 1 або ГУ ДФС у Запорізькій області) та Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 2 або ДФС України), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення №957796/38267767 від 18.10.2018 комісії відповідача 1 (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) про відмову у реєстрації Розрахунку коригування №87 від 13.11.2017;

зобов’язати відповідача 2 здійснити реєстрацію Розрахунку коригування №87 від 13.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову з дати його подання.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідачів.

Також позивачем до позову додано договір про надання правничої допомоги від 12.11.2018 №ЮО-38267767-У та перелік та вартість послуг за договором на суму 4800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Бізон-Тех Добрива» зазначає, що відповідно до приписів Податкового кодексу України, за результатами господарської діяльності, ним складено Розрахунок коригування №87 від 13.11.2017, який направлено засобами телекомунікаційного зв'язку на реєстрацію. Розрахунок коригування був прийнятий, проте його реєстрацію було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки за результатами опрацювання системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3105. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач подав до контролюючого органу Пояснення за вих. № 24/09102018 від 09.10.2018 року. Проте, у результаті розгляду поданих позивачем документів, Комісією було прийнято Рішення, яким у реєстрації Розрахунку коригування було відмовлено, у зв’язку з ненаданням платником податків копій документів. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної повинно містити чітку підставу для його прийняття. Натомість податковим органом не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію Розрахунку коригування. Вважає, що ним надано всі передбачені чинним законодавством первинні документи, достатні для реєстрації Розрахунку коригування. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02 січня 2019 року відкрите спрощене провадження в адміністративній справі № 280/5602/18, судове засідання призначено на 05 лютого 2019 року.

Відповідачі позов не визнали, у своєму відзиві (від 17.01.2019 вх. №2142) зазначили, що для внесення коригування позивачем не надано Додаткової угоди щодо укладання нової специфікації від 13.11.2017. Специфікація до договору не може самостійно укладатися без додаткової угоди, вона містить істотні умови договору, а тому це суперечить положенням ЦК України. Також не надано документи щодо відвантаження товару, або якісь пояснення стосовно того, де знаходяться мінеральні добрива, що є предметом даного договору, оскільки з моменту складання угоди та сплати пройшов чималий час. Таким чином, Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд Комісії. Враховуючи вищезазначені обставини, у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірного Розрахунку коригування. Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.01.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№3057), в якій зазначено, що специфікації можуть бути змінені шляхом їх викладення у новій редакції. Посилання представника відповідачів на недопустимість укладання специфікації у новій редакції без укладання додаткової угоди до Договору поставки, суперечить нормам Цивільного та Господарського законодавства. Крім того, відвантаження товару підтверджується видатковою накладною №1367 від 01.08.2017, яка надавалась відповідачу 1, а зберігання чи не зберігання поставленого товару не може впливати на реєстрацію Розрахунку коригування. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

05.02.2019 від позивача надійшло клопотання (вх.№4744) про долучення до матеріалів справи переліку та вартості послуг за договором №ЮО-38267767-У від 12.11.2018 на суму 825,00 грн.

Протокольною ухвалою суду від 05.02.2019 судове засідання відкладалось до 18.02.2019.

Від представника ГУ ДФС у Запорізькій області надійшло клопотання, в якому він просить суд відмовити позивачу в компенсації витрат на професійну правничу допомогу, у зв’язку з їх необґрунтованістю.

18.02.2019 від представника позивача надійшли заперечення (вх.№6583) на клопотання представника ГУ ДФС у Запорізькій області.

У судовому засіданні 18.02.2019 представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідачів проти задоволення позову заперечив. Представники сторін надали суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та відзиву.

18.02.2019, на підставі ст.250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ПП «Бізон-Тех Добрива» зареєстровано як юридична особа 01.08.2012. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.21).

10.05.2017 між ПП «Бізон-Тех Добрива» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Договір поставки № КБ-Д-73 (далі - Договір) про поставку мінеральних добрив (а.с. 20-23).

Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в Специфікаціях до Договору, які є невід’ємними його частинами.

Відповідно до Специфікації № 3 від 17.07.2017 позивач поставляв добриво азотно-фосфорно-калійне Діамофоска 10:26:26 (біг-бег) імпорт у кількості 136 тон за ціною 9225,00 грн. (без ПДВ) за 1 тону(а.с 24).

Позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» була отримана передплата за платіжними дорученнями: № 110 від 17.07.2017, № 112 від 17.07.2017, а також виписана податкова накладна № 71 від 17.07.2017 (далі - Податкова накладна).

Податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН за № НОМЕР_1, що підтверджується Квитанцією від 26.07.2017 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (а.с. 11-12).

13.11.2017 умови договору були змінені (а саме, змінено кількість товару) та Специфікація № 3 викладена у новій редакції (а.с. 25). У зв'язку із такими змінами виникла переплата у сумі 17 712,00 грн., яка відповідно до листа № 391 від 13.11.2017 року була зарахована в рахунок оплати іншого відвантаженого товару (а.с. 29).

Відповідно до приписів п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України (далі – ПК України) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку із зміною обсягів поставки та на виконання п. 192.1 ст. 192 ПК України, позивач склав Розрахунок коригування.

13.11.2017 позивачем було направлено для реєстрації в ЄРПН Розрахунок коригування №87 від 13.11.2017.

Згідно з Квитанцією від 28.11.2017 року, розрахунок коригування №87 від 13.11.2017 був прийнятий, проте його реєстрацію було зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки за результатами опрацювання системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3105. Відповідно до цієї ж Квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

09.10.2018 року позивач подав до контролюючого органу пояснення за вих. № 24/09102018 від 09.10.2018 та 12 документів на підтвердження реальності господарських правовідносин, що підтверджується повідомленням № НОМЕР_2 від 09.10.2018 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.10.2018 № 957796/38267767 було відмовлено в реєстрації даного розрахунку коригування з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації Розрахунку коригування та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент зупинення реєстрації Розрахунку коригування) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України (в редакції до 07.12.2017) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (який був чинним на час зупинення реєстрації Розрахунку коригування), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків; був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З огляду на приписи частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації Розрахунку коригування та подальших рішень щодо відмови у його реєстрації.

Відтак, податковий орган повинен надати належні та достатні докази, що зупинення реєстрації Розрахунку коригування вчинено відповідно до приписів пункту 201.16. статті 201 Податкового Кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

З квитанції від 26.11.2017 встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є те, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД: 3105. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Отже, у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567, без зазначення конкретного критерію.

Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації Розрахунку коригування) вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

Посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 3105 відсутні у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Відповідно до положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Перелік; був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Враховуючи те, що під час зупинення реєстрації Розрахунку коригування № 87 від 13.11.2017 контролюючим органом не зазначено конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків вказане свідчить про допущене фіскальним органом порушенням вимог чинного на час застосування законодавства. Крім того, вказані дії призвели до неможливості виконання з боку позивача вимог щодо необхідності подання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної.

Під час подання ПП «Бізон-Тех Добрива» письмових пояснень, у зв`язку із зупиненням реєстрації Розрахунку коригування № 87 від 13.11.2017, діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок № 117).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, його було підписано Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ОСОБА_3 З пояснень представника відповідачів судом встановлено, що зазначена особа не є співробітником Головного управління ДФС у Запорізькій області, а працює в Державній фіскальній службі України. Тобто, оскаржуване рішення прийняте не комісією регіонального рівня, а комісією центрального рівня ДФС.

З оскаржуваного рішення № 957796/38267767 від 18.10.2018 про відмову у реєстрації Розрахунку коригування № 87 від 13.11.2017 вбачається, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Вказані переліки помічені крестиком без наявності відповідних підкреслень, як того вимагає форма рішення чи будь-яких дописів із конкертизацією відсутніх документів.

Як вже встановлено судом, в обґрунтування позовних вимог позивачем на підтвердження своїх господарських відносин з ПП «Бізон-Тех Добрива» суду надані відповідні документи (копія договору поставки, копія видаткової накладної, копія банківських виписок про оплату товару, тощо) достатні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги посилання контролюючого органу, викладені у відзиву, на те, що для внесення коригування позивачем не було надано:

- додаткової угоди щодо укладання нової специфікації від 13.11.2017;

- документів щодо відвантаження товару, або

- пояснення стосовно того, де знаходяться мінеральні добрива, що є предметом даного договору.

Посилання представника відповідачів щодо ненадання позивачем документів про відвантаження товарів спростовується тим, що первинним документом про поставку позивачем вказаного товару ТОВ «Україна» є видаткова накладна № 1367 від 01.08.2017, яка була надана відповідачу разом із Поясненнями вих. № 24/09102018 від 09.10.2018, що підтверджується Повідомленням № НОМЕР_2 від 09.10.2018. Також у відзиві представник відповідачів зазначає, що «... платником податків надано до ДФС пакет документів, аналогічний тому, що був наданий разом із позовною заявою, однак для внесення коригування позивачем не надано Додаткової угоди щодо укладання нової специфікації від 13.11.2017 року». Видаткова накладна № 1367 від 01.08.2017 була додана до позовної заяви (а.с.26). Тобто, представник відповідачів спочатку підтверджує отримання документу про поставку товару, а потім стверджує про його відсутність, а зрештою вказує абсолютно іншу причину для прийняття спірного Рішення (не надано Додаткової угоди щодо укладання нової специфікації).

Що стосується посилання представника відповідачів на ненадання позивачем додаткової угоди щодо укладання Специфікації від 13.11.2017, то суд зазначає наступне.

У Договорі поставки мінеральних добрив № КБ-Д-73 від 10.05.2017 року, укладеному між позивачем т ТОВ «Україна», сторони погодили, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами» (п. 2.1. Договору), а також, що специфікації можуть бути змінені шляхом їх викладення у новій редакції (п.7.4 Договору). Отже, документальне оформлення зміни кількості товару, що підлягає поставці, шляхом викладення Специфікації № 3 від 17.07.2017 року у новій редакції, вчинена у відповідності до умов Договору.

Суд також зазначає, що зберігання позивачем поставленого товару ніяк не пов'язане і не може впливати на складання та реєстрацію Розрахунку коригування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надані документи та пояснення, якими підтверджується здійснення господарської операції по зупиненому у реєстрації Розрахунку коригування.

З урахуванням специфіки правовідносин позивача із ТОВ «Україна», перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення № 957796/38267767 від 18.10.2018.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що Комісія фіскального органу не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації Розрахунку коригування №87 від 13.11.2017.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішення № 957796/38267767 від 18.10.2018 про відмову у реєстрації Розрахунку коригування №87 від 13.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п.192.1 ст.192, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації Розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію Розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати Розрахунок коригування № 87 від 13.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому суд зазначає, що вимога позивача про реєстрацію зазначеного Розрахунку коригування датою його подання на реєстрацію не відповідає вищенаведеним приписам нормативно-правових актів, а тому у цій частині позов не підлягає задоволенню, як необґрунтований.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню у наведеній вище частині.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п’ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги № ЮО-38267767-У від 12.11.2018 (копія знаходиться в матеріалах справи). Відповідно до п. 1.1. Даного договору Клієнт (ПП «Бізон-Тех Добрива») доручає, а Адвокат бере на себе зобов’язання надавати правничу допомогу Клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/або невизнаних прав і законів інтересів Клієнта, а Клієнт зобов’язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати Адвоката.

Згідно переліку та вартості послуг за договором, вказаних у Додатках № 2 та № 3 до вищевказаного Договору сторони погодили, що Адвокат надає за дорученням Клієнта професійну правничу допомогу щодо, зокрема:

консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку – 1000,00 грн.;

складання позовної заяви – 2500,00 грн.;

підготовка та подача заяви до канцелярії суду - 300 грн.;

представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні, на залежно від його тривалості та виду - 1000,00 грн.;

ознайомлення і аналіз наданого у справ відзиву - 250,00 грн;

складання відповіді на відзив – 500,00 грн.;

підготовка і направлення відповіді – 75,00 грн.

Судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 було складено, підписано та подано до суду позовну заяву. Також, зазначеним адвокатом складено відповідь на відзив (що свідчить про ознайомлення з відзивом), яка надана суду та надіслана відповідачам. Крім того, адвокат ОСОБА_1 приймав участь у судових засіданнях 05.02.2019 та 18.02.2019. Таким чином судові витрати в цій частині підлягають стягненню з суб’єкта, комісія якого прийняла оскаржуване рішення та якого зобов’язано вчинити певні дії – ДФС України.

Що стосується стягнення судових витрат в частині надання консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, то вказана вимога фактично кореспондується (є аналогічною) з вимогою щодо складання позовної заяви. Також представником позивача не надано жодного документального доказу, що ним надавались послуги (консультації) щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку. Отже судові витрати в цій частині не підлягають задоволенню.

Тож, враховуючи вищенаведене, відшкодуванню позивачу підлягають витрати на правову допомогу у загальній сумі 5 625,00 грн.

Також, суд зазначає, що заявляючи клопотання про відмову в компенсації витрат на правничу допомогу, представник відповідачів жодних мотивів не наводить. Відтак, на думку суду, відповідачами не доведено неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762,00 грн. також підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Бізон-Тех Добрива» (АДРЕСА_1, 70605), в особі – адвоката ОСОБА_1 (вул. Якова Новицького, 11, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №957796/38267767 від 18.10.2018 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 13.11.2017 №87 кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 17.07.2017 №71.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 13.11.2017 №87 кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 17.07.2017 №71, складений Приватним підприємством «Бізон-Тех Добрива».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех Добрива» (АДРЕСА_1, 70605, код ЄДРПОУ 38267767) судові витрати у сумі сплаченого судового збору – 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5625,00 грн. (п’ять тисяч п’ятсот двадцять п’ять гривень 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 14.03.2019.

Суддя Р.В. Кисіль