Рішення № 80475205, 27.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м.Житомир справа № 287/25/18-а

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина 1495 (Житомирський прикордонний загін) про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до Військової частина 1495 (Житомирський прикордонний загін) (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати:

- наказ від 07.05.2018 №554-аг про притягнення прапорщика ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- наказ від 23.05.2018 №637-аг про притягнення прапорщика ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани;

- наказ від 23.05.2018 №669-аг про притягнення прапорщика ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 17 листопада 2008 року по даний час вона проходить військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі, а саме: у Військовій частині 1495 (Житомирський прикордонний загін) за місцем служби: пункт пропуску через державний кордон України "Майдан-Копищенський", Олевський район, Житомирська область та починаючи з 30 червня 2017 року обіймає посаду техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку відділу прикордонної служби "Копище". Позивач вказує, що наказом від 07.05.2018 №554-аг до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неприбуття о 10:00 25.04.2018 у підрозділ для виконання службових обов’язків без поважних на те причин; наказом від 23.05.2018 №637-аг - застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за неприбуття о 08:00 02.05.2018 у підрозділ для виконання службових обов’язків без поважних на те причин, а наказом від 23.05.2018 №669-аг до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за несвоєчасне прибуття 03.05.2018 без поважних на те причин для виконання обов’язків до відділу прикордонної служби "Копище", а також за нетактовну поведінку з керівництвом та персоналом підрозділу. Натомість позивач вважає, що накладення на неї вищезазначених дисциплінарних стягнень здійснено з мотивів помсти, психологічного тиску, упередженого ставлення з боку командира відділу прикордонної служби "Копище" ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що під час службового розслідування відповідачем не було встановлено істинної причини притягнення її до відповідальності та не враховано вимоги п.87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, яким визначено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення приймається, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, а під час накладення дисциплінарного стягнення враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

У зв'язку із зазначеним ОСОБА_1 зазначає, що до неї було незаконно застосовано вищезазначені дисциплінарні стягнення, а тому вона звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 14 червня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін) про визнання протиправним та скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень було передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.

Адміністративна справа № 287/25/18-а надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 09 липня 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2018 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №287/25/18-а було визначено суддю Черняхович І.Е.

Ухвалою судді від 11.07.2018 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу - надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

Оскільки позивачем було усунено недоліки позовної заяви, суд ухвалою від 28 серпня 2018 року відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі №287/25/18-а та призначив підготовче судове засідання у справі на 17 вересня 2018 року о 10:00.

17 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін) просив суд залишити без задоволення позов ОСОБА_1. На підтвердження такої правової позиції вказано, що дисциплінарні стягнення на позивача були накладені правомірно за неналежне виконання нею своїх службових обов’язків, невихід на службу без поважних на те причин, нетактовну поведінку, що знайшли своє підтвердження в ході службового розслідування. Крім того, представник відповідача зауважив, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснювалось з урахуванням її службової характеристики та з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (а.с.103-118).

Під час підготовчого судового засідання, що відбулося 17 вересня 2018 року, судом було встановлено, що судовий збір сплачено позивачем не в повному розмірі, а тому позовну заяву на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України залишено без руху, а позивачу було надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказу сплати судового збору в сумі 1409,60 гривень.

Оскільки позивач усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом та надала докази сплати судового збору в сумі 1409,60 гривень, ухвалою суду від 18 вересня 2018 року було продовжено розгляд справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 20118 року клопотання позивача про витребування доказів було задоволено та зобов’язано Олевський районний військовий комісаріат надати до суду особову справу ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 22 листопада 2018 року, що була винесена без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання від 22.11.2018, закінчено підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.

Під час судових засідань позивач та її представники заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В свою чергу, представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав правомірності дій Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін) при винесенні оскаржуваних в даній справі наказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 17 листопада 2008 року проходить військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі. З 30 червня 2017 року вона обіймає посаду техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку відділу прикордонної служби "Копище" Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін).

Наказом Житомирського прикордонного загону від 07.05.2018 №554-аг до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за безвідповідальне та недбале ставлення до виконання службових обов’язків та обов’язків військової, невиконання нею на практиці вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, сумлінно виконувати свій військовий обов’язок, про все, що сталось з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків доповідати безпосередньому начальнику. Підставою для застосування стягнення стало неприбуття нею о 10:00 25.04.2018 у підрозділ для виконання службових обов’язків без поважних на те причин (а.с.119-120 том 1).

Наказом Житомирського прикордонного загону від 23.05.2018 №637-аг до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за безвідповідальне та недбале ставлення до виконання службових обов’язків та обов’язків військової, невиконання нею на практиці вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, сумлінно виконувати свій військовий обов’язок, про все, що сталось з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків доповідати безпосередньому начальнику, невиконання вимог п.2.1 наказу Північного регіонального управління від 02.07.2016 року № 382-аг "Про порядок звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності щодо обов’язку військовослужбовця, який захворів або одержав травму (в тому числі під час знаходження у відпустці) щодо негайного (протягом однієї години) повідомлення безпосереднього начальника, який повинен направити хворого до лікаря медичного пункту загону (фельдшера відділу прикордонної служби). Підставою для застосування стягнення стало неприбуття позивача о 08:00 02.05.2018 у підрозділ для виконання службових обов’язків без поважних на те причин (а.с.133-134 том 1).

Наказом Житомирського прикордонного загону від 23.05.2018 №669-аг до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за безвідповідальне та недбале ставлення до виконання службових обов’язків та обов’язків військової, невиконання нею на практиці вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до командирів і старших за військовим званням, статті 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Підставою для застосування стягнення стало несвоєчасне прибуття нею 03.05.2018 без поважних на те причин для виконання обов’язків до відділу прикордонної служби "Копище" та нетактовну поведінку з керівництвом та персоналом підрозділу (а.с.160-161 том 1).

Правомірність винесення зазначених наказів стала підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами другою-четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551 від 24.03.1999 року (з наступними змінами та доповненнями, далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється, зокрема на Державну прикордонну службу України.

Так, за приписами ст.ст. 1,2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

Відповідно до статті 62 Дисциплінарного статуту ЗСУ на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Відповідно до вимог статей 83-84 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Стаття 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначає, що у випадку, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

При чому, відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Згідно зі статтями 84-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та з метою належної організації проведення службових розслідувань в органах Державної прикордонної служби України та прийняття законних рішень за їх висновками, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 р. №111 затверджена Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція № 111).

Пунктом 1 Інструкції № 111 передбачено, що вона визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку.

Згідно пункту 5 Інструкції № 111 рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення. Підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися (пункт 6 Інструкції № 111).

Відповідно до п. 7 Інструкції № 111 командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти вчинення правопорушення, події тощо зобов'язані негайно письмово доповісти в установленому порядку начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби України. В свою чергу начальник (командир) зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше триденного терміну з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з'ясуванню обставин, за яких вони сталися.

Відповідно до п. 13, 14 Інструкції № 111 особам, які проводять службове розслідування, надається право: отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки; ознайомлюватися і вивчати, у тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування; отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування. Посадові особи органів Державної прикордонної служби України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення щодо суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб.

Пунктами 17, 18 Інструкції №111 встановлено, що розслідування має встановити: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено; ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення; які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців; обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення; інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли; дата складання висновку. Висновки щодо допущених військовослужбовцем порушень в обов'язковому порядку повинні підтверджуватися посиланнями на наявні докази.

Згідно з п. 25 Інструкції №111 після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування начальник (командир) проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Під час бесіди до військовослужбовця доводяться суть учиненого ним порушення, які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій він порушив. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, заяв та клопотань особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Він підписується особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та військовослужбовцем, з яким проводилась бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів розслідування.

Відповідно до п. 27 Інструкції №111 якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто на висновку службового розслідування.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі начальника (командира), що вирішив накласти на особу дисциплінарне стягнення (пункт 28 Інструкції №111).

Згідно з пунктами 30, 31, 32, 33 Інструкції № 111 під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються: характер та обставини вчинення правопорушення; його наслідки; попередня поведінка військовослужбовця; тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене на військовослужбовця протягом місяця від дня закінчення службового розслідування. У цей період видається відповідний наказ начальника (командира) органу Державної прикордонної служби України про прийняте ним рішення.

Наказ (витяг з наказу в частині, що його стосується) про притягнення до відповідальності посадовою особою, визначеною в наказі, доводиться до відома особи (осіб) під розписку із зазначенням дати доведення. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому начальнику або звернутися до суду у визначений законом строк.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 25 квітня 2018 року начальником Житомирського прикордонного закону було винесено наказ №510-аг "Про призначення службового розслідування", яким було призначено службове розслідування метою з'ясування причин та обставин по факту неприбуття на 10:00 25.04.2018 в підрозділ для виконання службових обов’язків техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку відділу прикордонної служби "Копище" прапорщика ОСОБА_1 (а.с.124 том 1). Підставою для призначення даного службового розслідування стало повідомлення начальника відділу прикордонної служби "Копище" майора ОСОБА_5 про неприбуття на відділ прикордонної служби "Копище" о 10:00 25.04.2018 прапорщика ОСОБА_1 відповідно до доведеного їй розпорядження. Зазначене повідомлення було надіслано начальнику Житомирського прикордонного загону о 13:15 25.04.2018 телеграмою №616 (а.с.125 том 1).

Висновком службового розслідування від 05.05.2018 року було підтверджено факт неприбуття о 10:00 25.04.2018 техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку відділу прикордонної служби "Копище" прапорщика ОСОБА_1 без поважних на те причин на відділ прикордонної служи "Копище" та зроблено висновок, що цей факт став можливим внаслідок особистої недисциплінованості, безвідповідального, недбалого ставлення до службових обов’язків та обов’язків військової служби, невиконання ОСОБА_1 на практиці вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, сумлінно виконувати свій військовий обов’язок, про все, що сталось з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків доповідати безпосередньому начальнику (а.с.121-123 том 1). З огляду на встановлені порушення у висновку було рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголосити їй "догану".

Із зазначеним висновком службового розслідування позивач була ознайомлена 05 травня 2018 року, що підтверджується її особистим підписом (а.с.123 зворотній бік, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що під час службового розслідування були відібрані пояснення в прапорщика ОСОБА_1 (а.с.126 том 1), в начальника відділу прикордонної служби "Копище" майора ОСОБА_5 (а.с.127 том 1) та у старшого інспектора прикордонної служби 1 відділення інспекторів прикордонної служби "Копище" лейтенанта ОСОБА_6, який з 09:00 25.04.2018 до 09:00 26.04.2018 виконував наказ охорони державного кордону в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів" (а.с. 128 том 1).

Із зазначених пояснень судом безспірно встановлено та не заперечувалось позивачем, що майора ОСОБА_5 було надано ОСОБА_1 вказівку з’явитись на відділ прикордонної служби "Копище" о 10:00 25.04.2018 для виконання службових обов’язків. Однак у визначений час прапорщика ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби "Копище" не з’явилась. При цьому в своїх поясненнях та в судовому засідання під час розгляду справи вона підтвердила, що у визначений її час на відділ прикордонної служби "Копище" вона не з’явилась, однак своє запізнення пояснила тим, що в її особистому транспортному засобі, за допомогою якого вона приїжджала до місця проходження служби, закінчилось пальне, що спричинило її затримку (а.с.126-127 том 1).

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Закон України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).

Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється, зокрема на Державну прикордонну службу України.

Відповідно до ст. 11 Статут внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно з ст. 16 Статут внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 37 Статут внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Статтею 12 Статут внутрішньої служби ЗСУ визначено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Під час розгляду справи, судом було безспірно встановлено, що, отримавши наказ з’явитись на відділ прикордонної служби "Копище" о 10:00 25.04.2018 для виконання службових обов’язків, прапорщик ОСОБА_1 не виконала його у визначений час та не доповіла командирові, який віддав наказ, що неспроможна виконати його своєчасно. Крім того, після свого прибуття на службу із запізненням вона не доповіла про свою явку безпосередньому начальнику.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що службовим розслідуванням було вірно встановлено факт порушення позивачем вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, сумлінно виконувати свій військовий обов’язок, про все, що сталось з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків доповідати безпосередньому начальнику, а приймаючи наказ від 07.05.2018 №554-аг про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

Щодо правомірності наказу від 23.05.2018 № 637-аг про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 02.05.2018 о 11:25 до начальника Житомирського прикордонного загону від начальника відділу прикордонної служби "Копище" майора ОСОБА_5 надійшла телеграма № 17, в якій останній повідомив про факт неприбуття на відділ прикордонної служби "Копище" о 08:00 02.05.2018 прапорщика ОСОБА_1, техніка групи автоматизованих систем управління, відповідно до доведеного їй напередодні розпорядження майора ОСОБА_5 (а.с141 том1).

У зв’язку з надходженням зазначеного повідомлення, начальником Житомирського прикордонного закону було винесено наказ №534-аг "Про призначення службового розслідування", було призначено службове розслідування з метою з'ясування причин та обставин неприбуття на 08:00 02.05.2018 в підрозділ для виконання службових обов’язків техніка групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку відділу прикордонної служби "Копище" прапорщика ОСОБА_1 (а.с.140 том 1).

04 травня 2018 року у прапорщика ОСОБА_1 та майора ОСОБА_5, з приводу виявлених порушень були відібрані пояснення (а.с. 142-143 том1). Крім того, в подальшому під час службового розслідування пояснення відбирались також і у інспектора прикордонної служби 2 категорії першого відділення інспекторів прикордонної служби сержанта відділу прикордонної служби "Копище" - ОСОБА_7 (а.с.147 том 1) та у старшого інспектора прикордонної служби 1 відділення інспекторів прикордонної служби "Копище" лейтенанта ОСОБА_6, який з 09:00 01.05.2018 до 09:00 02.05.2018 виконував наказ охорони державного кордону в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів" (а.с. 128 том 1).

Висновком службового розслідування від 02.05.2018 (а.с.135-139 том 1) було встановлено, що начальник відділу прикордонної служби “Копище” майора ОСОБА_5 о 19:55 01.05.2018 року в телефонному режимі визначив техніку групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку прапорщику ОСОБА_1 прибути до відділу прикордонної служби для роботи на відділі на 08:00 02.05.2018 року.

Позивач ні під час службового розслідування, а ні під час розгляду справи у суді не заперечувала отримання нею наказу з’явитися на 08:00 02.05.2018 року до відділу прикордонної служби "Копище" для роботи у відділі. Водночас, у визначений час ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби "Копище" не з’явилась, що підтверджується поясненнями старшого інспектора прикордонної служби 1 відділення інспекторів прикордонної служби "Копище" лейтенанта ОСОБА_6, який з 09:00 01.05.2018 до 09:00 02.05.2018 виконував наказ охорони державного кордону в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів" та якому було доручено здійснити контроль за прибуттям прапорщика ОСОБА_1 (а.с.148 том 1).

В свою чергу, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях та у судовому засіданні зазначила, що вона 30.04.2018 року вона написала рапорт про звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку із хворобою, починаючи з 30.04.2018 року та додала рапорту довідку лікаря невропатолога Олевської ЦРЛ Бабича. Оскільки 30.04.2018 року був вихідний день і на відділі прикордонної служби не було ні діловода, ні фельдшера, то відповідач вказала, що зазначений рапорт та довідку вона надала начальнику відділу прикордонної служби майору ОСОБА_5П та думала, що він віддав даний рапорт 01.05.2018 року діловоду і довів цей факт фельдшеру, а тому не з’явилася 02.05.2018 року о 08:00 на відділ прикордонної служби "Копище", оскільки вважала, що знаходиться "на лікарняному" з 30.04.2018.

Натомість, з наявних у матеріалах справи додаткових пояснень начальника відділу прикордонної служби “Копище” майора ОСОБА_5 вбачається, що близько 10:00 02.05.2018 року він отримав від прапорщика ОСОБА_1 рапорт про звільнення від виконання службових обов’язків на підставі довідки, виданої Олевською ЦЛ від 30.04.2018 року. Оскільки в даній довідці були вказані лише рекомендації для здоров’я та не було зазначено про звільнення її від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою, даний рапорт майора ОСОБА_5 не прийняв, тому що позивачем було порушено встановлений порядок надання звільнення від виконання службових обов’язків.

В матеріалах справи наявна копія зазначеного рапорту ОСОБА_1, датованого 30.04.2018, однак зареєстрованого в групі документального забезпечення Відділу прикордонної служби "Копище" 02.05.2018. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що рапорт про звільнення з 30.04.2018 від виконання службових обов’язків був поданий ОСОБА_1 02.05.2018.

Натомість, доводи позивача про те, що зазначений рапорт та довідку вона 30.04.2018 надала начальнику відділу прикордонної служби майору ОСОБА_5П та думала, що він віддав даний рапорт 01.05.2018 року діловоду і довів цей факт фельдшеру, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Зі змісту рапорту вбачається, що начальником відділу прикордонної служби “Копище” майора ОСОБА_5 02.05.2018 об 11:30 було накладено резолюцію про відмову надати звільнення у зв’язку з недотриманням ОСОБА_1 визначеного порядку надання звільнення від виконання службових обов’язків (а.с.145 том 1).

Зі змісту наданих під час службового розслідування пояснень інспектора прикордонної служби 2 категорії молодшого сержанта ОСОБА_7, яка є фельдшером відділу прикордонної служби “Копище” вбачається, що технік групи автоматизованих систем управління відділення зв’язку відділу прикордонної служби “Копище” прапорщик ОСОБА_1 01.05.2018 року близько 23:00 доповіла їй про те, що знаходиться з 30.04.2018 року на амбулаторному лікуванні у лікаря невролога Олевської лікарні, проте за довідкою про звільнення від виконання службових обов’язків позивач до фельдшера вона зверталась (а.с.147 том 1).

Надаючи оцінку зазначеним обставина суд виходить із наступного.

Механізм (процедура) звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності визначений Порядком звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від 02.07.2016 №382-аг (далі - Порядок №382) (а.с.14-19 том 2).

Пунктом 2.1. Порядку №382 військовослужбовець, який захворів або одержав травму (в тому числі під час знаходження у відпустці) зобов'язаний негайно (протягом однієї години доповісти безпосередньому начальнику, який повинен направити хворого до лікаря медичного пункту загону (фельдшера відділу прикордонної служби), а при відсутності штатних медичних працівників на відділі прикордонної служби - до лікувального закладу МОЗ України. При потребі в плановому стаціонарному лікуванні свою госпіталізацію до закладів МОЗ України, МО України військовослужбовці в обов’язковому порядку повинні узгоджувати з начальником відділення охорони здоров’я загону (крім невідкладних станів, які загрожують життю). При госпіталізації в лікувальні заклади за межами розташування підтвердження факту лікування військовослужбовець особисто або за допомогою інших осіб зобов’язаний проінформувати керівництво загону телеграмою, завіреною керівництвом лікувальної установи.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку №382 військовослужбовці звільняються від виконання службових обов’язків у зв’язку із захворюванням, пораненням, травмуванням, доглядом за хворим членом сім’ї, вагітністю і пологами на підставі документа, що засвідчує їх тимчасову непрацездатність.

Пунктами 2.3 та 2.4 Порядку №382 визначено, що звільнення військовослужбовців від виконання службових обов'язків за станом здоров’я здійснюється на підставі їх рапорту, або рапорту їх безпосередніх керівників (при невідкладних станах). Вихід на службу після хвороби здійснюється на підставі рапорту військовослужбовця і документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність. Рапорт військовослужбовця щодо звільнення від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності підлягає обов’язковому розгляду керівником органу (підрозділу) охорони кордону.

Згідно з п. 2.10 Порядку №382 звільнення військовослужбовців від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності відбувається в день установлення непрацездатності.

Порядок видачі довідки про тимчасову непрацездатність врегульований Розділом IV Порядку №382.

Так, відповідно до п. 4.1 Порядку № 382 військовослужбовці звільняються від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням, пораненням, травмуванням, доглядом за хворим членом сім'ї, вагітністю і пологами на підставі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність:

- довідки про тимчасову непрацездатність військовослужбовця (далі - довідка про тимчасову непрацездатність), виданої підрозділом охорони здоров’я (медичним пунктом загону, фельдшером відділу прикордонної служби);

- документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, виданого закладам і охорони здоров’я, відповідно до інструкції.

При цьому, довідка про тимчасову непрацездатність видається лікарям (фельдшерами) медичних пунктів органів охорони кордону, фельдшерами відділів прикордонної служби, в яких військовослужбовці перебувають на медичному обслуговуванні. За відсутності медичних працівників на відділі прикордонної служби за місцем проходження служби, проживання або у випадках надання медичної допомоги військовослужбовцям в закладах охорони здоров’я документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються відповідно до Інструкції (п.4.2, 4,3 Порядку № 382).

Відповідно до п. 4.5. Порядку № 382 висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовці з строкової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, - від виконання службових обов’язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов’язків підлягають виконанню посадовими особами.

Довідка про тимчасову непрацездатність видається військовослужбовцям в день встановлення непрацездатності.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні з рапортом про звільнення її з 30.04.2018 від виконання службових обов’язків документа, що засвідчує її тимчасову непрацездатність не надавала. Натомість, додана нею до рапорту довідка лікаря невролога Олевської ЦРЛ лише підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 30.04.2018 знаходилась на прийомі у лікаря. Жодної інформації та рекомендації про звільнення її від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою чи про її тимчасову непрацездатність зазначена довідка не містить (а.с 146 том 1).

Відповідно до п. 4.10 Порядку № 382 військовослужбовцям, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем (фельдшером) за потреби видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення за медичною допомогою.

На підставі зазначених норм суд вважає, що подана ОСОБА_1 довідка лікаря невролога Олевської ЦРЛ не є документом, що засвідчують тимчасову непрацездатність в розумінні норм Порядку № 382 та відповідно не надає позивачу права на звільнення її від виконання службових обов’язків. Зазначена довідка видана відповідно до п. 4.10 Порядку № 382 та лише підтверджує час звернення позивача за медичною допомогою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що службовим розслідуванням було вірно встановлено факт неприбуття ОСОБА_1 о 08:00 02.05.2018 у підрозділ для виконання службових обов’язків без поважних на те причин та порушення цим вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, сумлінно виконувати свій військовий обов’язок, про все, що сталось з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов’язків доповідати безпосередньому начальнику та п.2.1 Порядку звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов’язків у разі тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби від 02.07.2016 №382-аг.

В контексті зазначеного суд приходить до висновку, що, приймаючи наказ від 23.05.2018 №637-аг про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до неї дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Дисциплінарним статутом ЗСУ. Відтак, вказаний наказ не підлягає скасування.

З приводу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказом начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.05.2018 року №669-аг, суд зазначає наступне.

З оскаржуваного наказу (а.с.160 том 1) вбачається, що на виконання вимог наказу від 10.05.2018 від 570-аг (а.с.171-172 том 1) було проведено службове розслідування про факту невчасного прибуття прапорщика ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби "Копище" та її нетактовної поведінки. Підставою для призначення зазначеного службового розслідування став рапорт начальника відділу прикордонної служби "Копище" майора ОСОБА_5 від 06.05.2018 (а.с.173-175 том 1).

Зазначеним рапортом начальника Житомирського прикордонного загону було повідомлено, що незважаючи на віддане ОСОБА_1 розпорядження прибути на відділ прикордонної служби "Копище" о 08:00 03.05.2018, остання з’явилась із запізненням, вчинила галас, почала ображати присутніх на відділі військовослужбовців та вести себе неадекватно, демонструвала свою зневагу до колективу. Крім того, майора ОСОБА_5 в рапорті повідомив, що приблизно о 09:30 ОСОБА_1 зайшла до нього в кабінет та вимагала видати їй посвідчення на відрядження. Однак, отримавши відмову, обґрунтовану тим, що кожен військовослужбовець особисто готує собі документи на відрядження, а начальник відділу прикордонної служби "Копище" лише робить на ньому позначки про вибуття/прибуття з підрозділу, ОСОБА_1 вчинила галас, ображала присутніх та викликала швидку допомогу і наряд поліції, аргументуючи виклик тим, що її побили. Після того, як ОСОБА_1 зрозуміла, що поліція не приїде, вона прослідувала до виходу із території підрозділу, а проходячи повз шикування особового складу показала всім присутнім непристойний жест (а.с.173-175 том 1).

З наявних у матеріалах справи пояснень військовослужбовців відділу прикордонної служби "Копище" (а.с.176-185 том 1) вбачається, що зазначеними військовослужбовцями підтверджується, що прапорщик ОСОБА_1 03.05.2018 виявляла неповагу до командира відділу прикордонної служби "Копище" ОСОБА_5 вчиняла крик, ображала та нецензурно висловлювась щодо нього та інших військовослужбовців, а також демонструвала непристойний жест, далі мова оригіналу :"показувала середній палець".

Крім того, в матеріалах службового розслідування міститься протокол загальних зборів персоналу відділу прикордонної служби "Копище" від 03.03.2018, предметом обговорення на яких була поведінка у колективі під час несення служби та у позаслужбовий час прапорщика ОСОБА_1, а також вирішення конфліктної ситуації, що склалася між нею та колективом. (а.с.198-199 том 1).

Також під час службового розслідування відповідачем були дослідженні заяви місцевих жителів щодо негативної поведінки прапорщика ОСОБА_1, що шкодить загальному іміджу військовослужбовців та авторитету Державної прикордонної служби та заяви інших військовослужбовців щодо неприйнятної поведінки ОСОБА_1, висловлення нею погроз, нецензурної лексики, безпідставних звинувачень та наклепів на адресу інших військовослужбовців(а.с.194-197, 200-201).

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно з ст. 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

На підставі наявних у справі матеріалів, суд прийшов до висновку, що поведінка ОСОБА_1 Т,В. не відповідала нормам Статуту внутрішньої служби ЗСУ, доказів протилежного позивач в суді не надала.

З огляду на зазначене, під час службового розслідування 30.05.2018 були вірно встановлені факти нетактовної поведінки з керівництвом та персоналом підрозділу, безвідповідального та недбале ставлення нею до виконання службових обов’язків та обов’язків військової, та порушення нею вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов’язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до командирів і старших за військовим званням, статті 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, начальник Житомирського прикордонного загону, притягаючи до дисциплінарної відповідальності позивача наказом № 669-аг від 30.05.2018 та накладаючи на неї дисциплінарне стягнення у вигляду "суворої догани", діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Дисциплінарним статутом ЗСУ, а тому вищевказаний наказ не підлягає скасуванню.

Відповідач належними та допустимими доказами довів, що під час накладення дисциплінарних стягнень на позивача та проведення відносно нього службових розслідувань дотримано вимоги ст.ст. 83-95 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом від 14.02.2005 року №111.

Суд дійшов висновку, що, притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач діяли у межах наданих їм повноважень, у спосіб, визначений законом "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано та неупереджено.

З огляду на викладене, суд вважає, що з врахуванням наявності підстав для застосування дисциплінарних стягнень, суд не може змінювати їх вид, враховувати тяжкість провини та інші обставини, оскільки це відноситься до виключних повноважень особи, що приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення (у даному випадку до повноважень начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України).

Пояснення позивача відносно того, що відповідачем було притягнено її до дисциплінарної відповідальності з мотивів помсти, психологічного тиску, упередженого ставлення з боку командира відділу прикордонної служби "Копище" ОСОБА_5, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, як і не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 щодо того, що під час службового розслідування відповідачем не було враховано вимоги п.87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, яким визначено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення приймається, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, а під час накладення дисциплінарного стягнення враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( 11010, Житомирська область, Олевський район, с. Копище, вул. П. Шкурата, 29. РНОКПП НОМЕР_1) до Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін) (10025, м. Житомир, вул. Параджанова, 125. Код ЄДРПОУ 14321914) про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 14 березня 2019 року