Рішення № 80474913, 04.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 р. Справа№200/13005/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання – Заїченко Я.В.

За участю представників:

представника позивача – не з’явився,

представника відповідача – ОСОБА_1 за довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В :

22 листопада 2018 року Публічне акціонерне товариство «Донецький металургійний завод» (далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 10 вересня 2018 року за № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при винесенні спірного рішення відповідачем не враховано приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», оскільки платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. В зв'язку з чим, позивач просить визнати протиправним та скасувати спірне рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено у підготовче засідання на 26 грудня 2018 року (арк. справи 1).

14 грудня 2018 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що за даними режиму «Історія недоїмок» ІКП ІС «Податковий блок» у платника податків виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску за період з вересня 2014 року по травень 2015 року. На підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 відповідачем до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 10 % за період з 21 жовтня 2014 року по 20 лютого 2015 року у розмірі 120 402, 42 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 20% на суму 773 086,90 грн. на суму недоїмки нарахована пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу у розмірі 253 885,33 грн., на загальну суму 1 147 374,65 грн. Вважає, що у зв’язку із набранням чинності з 01 січня 2016 року, виключений підпункт 8 пункт 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», отже пільги для платників податків єдиного внеску відсутні. Окрім того вважає, що Указом Президента України 30 квітня 2018 року завершується АТО і починається операція об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто відповідач вважає, що офіційно оголошено завершення АТО. Зазначає, що підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається до податкового органу не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Доказів звернення позивача з відповідною заявою, що виключає можливість звільнення від сплати єдиного внеску позивачем не надані. В зв’язку з чим, відповідач вважає, що діяв виключно на підставі та в межах повноважень та у спосіб, визначено діючим законодавством України, а тому просить відмовити у позові у повному обсязі (акр. справи 42-45).

26 грудня 2018 року підготовче судове засіданні відкладено розглядом до 15 січня 2019 року (акр. справи 57).

15 січня 2019 року по справі оголошена перерва до 05 лютого 2019 року.

Ухвалою суду 05 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 лютого 2019 року.

26 лютого 2019 року судове засідання відкладено на 04 березня 2019 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донецький металургійний завод», станом на 16 березня 2017 року був зареєстрований (код ЄДРПОУ 00191164, місцезнаходження юридичної адреси: 83062, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Івана Ткаченка, будинок 122, зареєстровано в якості юридичної особи 16 серпня 2004 року за номером: 1 266 120 0000 000393 (арк. справи 19-23).

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донецький металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191164, місцезнаходження юридичної адреси: 85307, Донецька обл., місто Покровськ, МІКРОРАЙОН ШАХТАРСЬКИЙ, будинок 7А, зареєстровано в якості юридичної особи 16 серпня 2004 року за номером: 1 266 120 0000 000393 (арк. справи 26-27).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» застосовано штрафні санкції та нарахована пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 жовтня 2014 року до 20 лютого 2015 року у розмірі 120 402,42 грн., за період з 21 січня 2015 по 04 серпня 2015 року у розмірі 773 086,90 грн., пеню у розмірі 253 885, 33 грн., в загальній сумі 1 147 374,64 грн. (арк. справи 6).

Розрахунок штрафної санкції міститься в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 7-12).

18 вересня 2018 року зазначене рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 було оскаржено позивачем до Державної фіскальної служби України (арк. справи 13-15).

Рішенням про результати розгляду скарги від 22 жовтня 2018 року вих. № 34254/6/99-99-11-02-02-2025 оскаржуване рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 залишено без змін, а скарга позивача від 18 вересня 2018 року № 48 - без задоволення (арк. справи 16-18).

Окрім того суд зазначає, що відповідачем у судове засідання не надавалась інтегрована картка позивача з єдиного внеску, втім спір щодо сум розрахунку штрафної санкції єдиного внеску сторонами відсутній.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення антитерористичної операції суб’єкти господарювання звільняються від обов’язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Покровськ Донецької області є територією проведення антитерористичної операції.

Статтею 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов’язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Як встановлено судом, у період невиконання обов’язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився у м. Донецьку, на сьогоднішній день зареєстрований та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, тобто місто Покровськ Донецька область.

З аналізу приписів абзацу першого статті 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 вбачається, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов’язків, передбачених статтею 6 Закону пов’язується також з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви. При цьому, обов’язок подати таку заяву виникає не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) згідно зі ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають за зверненнями суб’єктів господарювання, якими відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України є юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 11 листопада 2014 (вих. № 4707/05-4) про форс-мажорні обставини (настання обставини непереборної сили), позивачем підтверджено настання та дію обставин непереборної сили на території Донецької області з 01 серпня 2014 року, дату закінчення обставин непереборної сили встановити не можливо (арк. справи 24-25).

Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Відповідна правова позиція (скасування вимоги по сплаті єдиного внеску) викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18. Висновок Верховного Суду суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Окрім того, стосовно доводів відповідача щодо закінчення про завершення антитерористичної операції, суд зазначає наступне.

Так, Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (додається, для службового користування).

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей" розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил.

Операцію Об'єднаних сил на даний час не припинено.

За статтею 1 Закону № 1669 визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».

Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України», на даний час не приймався.

З урахуванням того, що на час розгляду справи Указ Президента України “Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України” не приймався, антитерористична операція в установленому порядку не завершена.

Окрім того, суд не бере до уваги лист Штабу Антитерористичного центру при СБУ України від 23.10.2018 року № 33/1-8434 про закінчення АТО, оскільки він не є джерелом права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування рішення від 10 вересня 2018 року за №0051314512 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред’явленні адміністративного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 17 210,62 грн., що підтверджується квитанцією № 2905 від 15 листопада 2018 року (арк. справи 3).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у вище зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191164, місцезнаходження: 85307, Донецька обл., місто Покровськ, МІКРОРАЙОН ШАХТАРСЬКИЙ, будинок 7А) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області від 10 вересня 2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 1 147 374,65 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191164, місцезнаходження: 85307, Донецька обл., місто Покровськ, МІКРОРАЙОН ШАХТАРСЬКИЙ, будинок 7А) судовий збір у сумі 17 210,62 грн. (сімнадцять тисяч двісті десять гривень 62 копійки).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 04 березня 2019 року.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 14 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Шинкарьова І.В.