Рішення № 80474869, 12.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 р. Справа№200/392/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_3

Акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.10.2018, яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов’язань з плати за землю.

В обґрунтування вимог позивач зазначив про порушення під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень приписів статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669), якою передбачено, що протягом дії цього закону єдиним та належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції , як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (належне виконання) зобов’язань є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач зауважив на наявності в нього сертифікатів Торгівельно-промислової палати, що підтверджують настання форс-мажорних обставин та є підставою звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату податків, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.

В позові позивачем наведений перелік рішень Верховного Суду, в яких викладено правову позицію щодо звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату зобов’язань за умови наявності сертифікатів Торгово-промислової палати, що підтверджують настання обставин непереборної сили.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити позов.

Відповідач протри задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому суду відзиві. За змістом відзиву позивач як платник податків зобов’язаний сплачувати самостійно задекларовані зобов’язання з плати за землю. Оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті через несвоєчасну сплату позивачем самостійно задекларованих ним зобов’язань з плати за землю. Положеннями статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в редакції чинній до 08.06.2016 від сплати плати за землю звільнялися платники податків, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Після зміни редакції наведеної норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», від сплати плати за землю звільнено земельні ділянки, що перебувають на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень та населених пунктів, що знаходяться на території лінії зіткнення.

Посилання позивача на звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату зобов’язання за умови наявності сертифікатів, що підтверджують настання обставин непереборної сили відповідач вважає також необґрунтованими, оскільки наведені сертифікати лише засвідчують факти, що можуть прийматися до уваги контролюючим органом для надання платнику податків розстрочення/відстрочення сплати зобов’язань через наявність обставин непереборної сили в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 27.12.2010.

Відповідач також зазначив, що звільнення від зобов’язання сплати податку за своєю сутністю є податковою пільгою, а тому має встановлюватися виключно шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладене у відзиві просила суд відмовити в задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 14.01.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження судове засідання призначено на 05.02.2019. Судове засідання відкладалося на 20.02.2019 та 12.03.2019.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00131268. Місцезнаходженням підприємства за даними державного реєстру є: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8.

З наявних в матеріалах справ протоколу річних Загальних зборів 1/2018 від 20.04.2018 та статуту позивача, затвердженого протоколом річних Загальних зборів 1/2018 від 20.04.2018 вбачається, що до проведення державної реєстрації зміни найменування товариства позивача на акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позивач мав найменування - публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО».

21.09.2018 головним державним ревізором-інспектором Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з плати за землю за 2016, 2017 роки акціонерним товариством «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про що складено акт № 922/05-99-46-05/05-583/00131268 від 21.09.2018 (т. 1 арк. справи 33-40). За змістом акту позивач має у власності земельну ділянку, що знаходиться в м. Маріуполі, та є відповідно платником плати за землю до місцевих бюджету за територією розташування зазначеної земельної ділянки.

За змістом акту перевіркою встановлено порушення термінів сплати податкового зобов’язання з плати за землю за 2016-2017роки. Так, згідно акту перевірки позивачем несвоєчасно сплачено зобов’язання, визначені податковою декларацією з плати за землю за 2017 рік № НОМЕР_2 від 17.02.2017 (граничний термін сплати 30.01.2017, 02.03.2017, 30.03.2017, 30.04.2017, 30.05.2017, 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017, 30.10.2017, 30.11.2017 та 30.12.2017), за 2016 рік № НОМЕР_3 від 17.02.2016 (граничний термін сплати 30.08.2016, 30.09.2016, 30.10.2016, 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2017) за 2016 рік № НОМЕР_4 від 29.12.2016 (граничний термін сплати 29.11.2016, 29.12.2016) та штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_5 від 13.12.2016, № НОМЕР_6 від 13.12.2016.

10.10.2018 на підставі зазначеного акту перевірки № 922/05-99-46-05/05-583/00131268 від 21.09.2018, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошового зобов’язання з земельного податку в сумі 26549,75 грн. (т. 1 арк. справи 42).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України)платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п.п. 286.2, 286.3 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

15.10.2014 набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02.09.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 08.06.2016 року, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 10 Закону України № 1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція затверджений розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_4

Положеннями статті 126 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафних санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань.

В ході судового розгляду було встановлено, що відповідачем під час нарахування штрафних санкцій згідно оскаржуваного позивачем рішення враховано як оплату грошових зобов’язань з плати за землю надані позивачем уточнюючі декларації якими позивач зменшив раніше задекларовані зобов’язання з плати за землю, зокрема: №9277010412 від 30.01.2018, № НОМЕР_7 від 30.01.2017.

Надання уточнюючої декларації із зменшенням раніше задекларованих зобов’язань не є сплатою податкових зобов’язань у розумінні приписів Податкового кодексу України, а тому не може бути підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем протиправно нараховані штрафні санкції внаслідок врахування у якості сплати зобов’язань з плати за землю наданих платником податків уточнюючих декларації з плати за землю.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем статті 10 Закону України № 1669 під час застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань суд зазначає наступне.

Із врахуванням приписів частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону, Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Зміст статті 10 Закону України № 1669 свідчить про те, що підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань платником податків, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, зокрема, несвоєчасну сплату податкового зобов'язання законодавчо визначено сертифікат Торгово-промислової палати України.

Положення Закону №1669-VII не встановлюють податкової пільги, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, та за умови отримання висновку Торгово-промислової палати України, становлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасного подання податкової звітності.

ОСОБА_4 стосовно того, що положення статті 10 Закону № 1669 встановлюють підстави для звільнення від відповідальності суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції викладені в Постановах Верховного суду від 03.05.2018 по справі 812/271/17, від 06.02.2018 по справі 812/275/17, правові позиції якого в силу вказівок статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судом першої інстанції при винесенні судового рішення.

Доводи відповідача стосовно неможливості врахування наявного в позивача сертифікату Торгово-промислової палати у якості підстави звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату судом не приймаються до уваги, через їх невідповідність приписам статті 10 Закону України № 1669.

До Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. (чинне) входить м. Маріуполь Донецької області, на території якого розташована належна позивачу земельна ділянка.

Отже, позивач перебуває на території проведення антитерористичної операції.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Торгово-промисловою палатою України видано позивачу сертифікат від 05.09.2014 №2878/05-4, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Враховуючи встановлення статтею 10 Закону України № 1669 визначення сертифікату Торгово-промислової палати належним доказом звільнення позивача від відповідальності, за невиконання зобов’язань, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань з плати за землю на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України прийнято із порушенням статті 10 Закону України № 1669 та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за платіжним дорученням № 27205 від 16.11.2018. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (84302, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Комерційна, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131268) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 021044605 від 10.10.2018 про застосування штрафних санкцій в сумі 26549,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ судові витрати в розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2019.

Суддя Михайлик А.С.