Вирок № 80474825, 15.03.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4889/18

Провадження № 1-кп/345/134/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2019 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого – судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018090170001076 про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня вул. Руднєва, 12), українця, громадянина України,ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, на утриманні дітей не має, раніше судимого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області від 19.12.2016 р. за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

прокурора Вітюка С.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, повторно.

Злочин вчинено за таких обставин.

11.09.2018 р. близько 10 год. ОСОБА_3 прийшов на свою дачну ділянку в масиві «Троянда» у м. Калуші, де побачив ОСОБА_4, з якою у нього виник словесний конфлікт.

У даний конфлікт втрутився ОСОБА_1, який з метою помсти за висловлені образи своїй матері ОСОБА_4, вирішив заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_3 і наніс кілька ударів кулаками рук в ділянку обличчя ОСОБА_3, від яких останній впав на землю. Коли потерпілий знаходився на землі, ОСОБА_1 умисно почав наносити ОСОБА_3 удари ногами в область голови та грудної клітки.

Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 нахилився до потерпілого ОСОБА_3, який лежав на землі, і побачив біля нього чохол з ключами, у якому знаходились грошові кошти потерпілого та складний ніж, а також мобільний телефон. Тоді у нього виник умисел на таємне викрадення вказаного чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, непомітно для потерпілого, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «LG», IMEI 1: 352801042866397, IMEI 2: 352802042866395 вартістю 275 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 25 грн., складний ніж марки «Victorinox» вартістю 110 грн. та грошові кошти в сумі 300 грн., з якими покинув місце події, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 710 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що втрутився у конфлікт між його матір’ю ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_3 з метою помститись останньому за образи його матері. Він наніс тілесні ушкодження потерпілому і той впав на землю. Дальше він побачив особисті речі потерпілого. Нахилився і підняв телефон та в’язку ключів з чохлом. В чохлі також знаходився маленький ножик і грошові кошти в сумі 300 грн. Заволодівши цими речами потерпілого він відійшов приблизно метрів на 20 і викинув телефон, ключі і ножик, а гроші забав з собою. В подальшому він віднайшов телефон, ключі та ножик і повернув потерпілому. Решту завданої шкоди відшкодував вже під час розгляду справи в суді. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати і обіцяє, що в подальшому правопорушення не вчинятиме. При призначенні покарання просить врахувати, що він хворіє на псоріаз.

Також обвинувачений погоджується з оцінкою викраденого майна потерпілого, яка зазначена в обвинувальному акті.

Потерпілий ОСОБА_3 подав заяву в якій зазначив, що претензій до обвинуваченого немає, так як шкода йому відшкодована у повному обсязі, у випадку визнання обвинуваченим своєї вини, не заперечує проти скороченого судового розгляду та просить його суворо не карати (а.с. 28)

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого і дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому і не бажає досліджувати у судовому засіданні докази, які були зібрані в процесі досудового розслідування. Прокурор в судовому засіданні і потерпілий у своїй письмовій заяві не заперечували проти цього. А тому суд, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи та відсутні сумніви у добровільності його позиції, також роз’яснивши наслідки щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку,визнав недоцільним дослідження інших доказів, які ніким не оспорюються.

Зокрема обвинуваченим не оспорюються обставини щодо: часу і місця вчинення злочину; способу і порядку таємного заволодіння майном потерпілого; кількості та вартості викраденого майна, наслідків у виді матеріальних збитків, які настали для потерпілого у результаті заволодіння обвинуваченим його майном; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і корисливого мотиву.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.02.2019 р. кримінальне провадження № 12018090170001076 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України закрито в частині його обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілого і позицію прокурора.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_1суд враховує те, що він має постійне місце проживання, відсутні негативні характеристики щодо нього, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Суд враховує стан здоров’я обвинуваченого. Проте, ОСОБА_1раніше притягався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин і вчинив новий умисний корисливий злочин в період іспитового строку. А також, він ніде не працює і не має стабільних доходів для існування.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1суд відносить його щире каяття та повне і добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд враховує також те, що шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі і потерпілий претензій до нього не має, про що зазначив у своїй письмовій заяві (а.с. 28). Також потерпілий просить обвинуваченого суворо не карати.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, пом’якшуючі покарання обставини, те що він вчинив злочин будучи судимим у період іспитового строку і призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироківу виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Згідно висновку досудової доповіді складеної Калуським міськрайонним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 11.03.2019 р. слідує, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства так як існує висока імовірність вчинення повторного правопорушення.

Враховуючи вище наведені дані про особу обвинуваченого, а головним чином те, що він вчинив новий корисливий злочин будучи судимим, суд не вбачає підстав не погодитись з висновками досудової доповіді навіть попри те, що така доповідь була складена без участі і опитування самого обвинуваченого.

Враховуючи наведене, зокрема те, що обвинувачений раніше судимий і йому вже призначалось покарання у виді позбавлення волі, однак будучи звільненим від відбування покарання вчинив повторний злочин середньої тяжкості в період іспитового строку, на шлях виправлення не став і продовжив злочинну діяльність, висновок досудової доповіді, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.12.2016 р. ОСОБА_1 був засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, у зв'язку з чим при призначенні йому остаточної міри покарання слід керуватись ч. 1 ст. 71 КК України.

У даному випадку з огляду на вчинення обвинуваченим злочину в період іспитового строку, суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, а саме покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 13.09.2018 р. обвинуваченому на досудовому слідстві обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.11.2018 р., однак, строк дії цього запобіжного заходу не продовжувався і в подальшому жодних інших запобіжних заходів обвинуваченому не обиралось. Згідно вказаної ухвали обвинувачений знаходився під вартою з часу затримання а саме з 11.09.2018 р.

Таким чином, даний строк слід зарахувати обвинуваченому у строк відбування покарання.

Враховуючи поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, зокрема те, що він один раз не з’явився у судове засідання на 03.01.2019 р., а також те, що ним вчинено злочин під час іспитового терміну, тому з метою забезпечення умов виконання вироку в частині призначеного покарання, а також уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, до набрання вироком законної сили до ОСОБА_1 слід задоволити відповідне клопотання прокурора і застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виглядітримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов'язані із проведенням експертиз на досудовому слідстві у кримінальному провадженні № 12018090170001076 суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_1

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, тавизнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання не відбуте за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.12.2016 р. і остаточно призначити ОСОБА_1покарання у вигляді позбавлення волі строк на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

До вступу вироку в законнусилу застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту із залу судового засідання.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1обчислювати з 15.03.2019 р.

Зрахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання термін перебування під вартою з 11.09.2018 р. по 11.11.2018 р.

Виконання вироку в частині запобіжного заходу доручити Калуському ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) на користь держави (одержувач: УК у м. Івано-Франківську, код: 24060300, рахунок 31118115009002, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37952250, код банку одержувача: 899998, призначення платежу: висновок експерта № 4.3-552/18 від 09.11.2018) - 1144,00 грн. – витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази:

-медичну карту стаціонарного хворого № 8493, рентгенограми 1 шт., КТ-грама з описом, які повернуті на зберігання КЗ «Калуська ЦРЛ» – вважати повернутими за належністю;

-відповідь СШМД, – залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження;

-куртку сірого кольору, яка передана на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – повернути потерпілому ОСОБА_3;

-мобільний телефон марки «LG», IMEI 1: 352801042866397, IMEI 2: 352802042866395 чорного кольору, шкіряну сумку для зберігання ключів з наявним ключами 4 шт., розкладний ножик (брелок), які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – повернути потерпілому ОСОБА_3

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядкудо Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя