Рішення № 80474439, 15.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14780/17

Провадження № 2/344/737/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря c/з: ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та додаткових витрат зумовлених розвитком дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в листопаді 2017 року в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та додаткових витрат зумовлених розвитком дитини, мотивуючи тим, що з 27.08.2005 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, в якому народилась дочка – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.07.2013 року, шлюб між ними розірвано, малолітню дочку залишено проживати з матір’ю. На даний час позивач не в змозі сама забезпечити такий рівень життя, який необхідний для достатнього рівня життя та всебічного розвитку дитини, а тому, просила стягувати з відповідача на її користь на утримання дитини в 1/4 частці усіх його доходів на дитину щомісячно до досягнення нею повноліття, половину додаткових витрат зумовлених її розвитком та пов'язаних з відвідуванням курсів англійської мови в сумі 466 грн та з відвідуванням плавального басейну в сумі 85 грн і тренажерного залу в сумі 110 грн.

10 листопада 2017 року ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островським Л.Є. відкрито провадження у справі та призначено до судового засідання (а.с.15).

Згідно розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 84 від 01.10.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв“язку із звільненням судді Островського Л.Є. у відставку, вказана справа передана у провадження судді Польської М.В. Відповідна ухвала про прийняття цивільної справи № 344/14780/17 до свого провадження постановлена 16 жовтня 2018 року.

Позивач та її пердставник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задоволити. А також представник позивачадодатково зазначив, що згідно ухвали від 17.01.2019 року Івано-Франківського міського суду, щодо ОСОБА_2 відкрито провадження по справі про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері ОСОБА_7, а тому вона буде мати обов'язок в подальшому на утримання ще й матері, що може також вплинути на її дохід та спір щодо аліментів на утримання дитини

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Відповідач попередньо 15.12.2017 року суду подав заперечення, в якому просив позов задоволити частково: стягуючи з нього аліменти в розмірі 1/20 частки його доходу, що складає близько 1500 грн щомісячно, та погодився на стягнення додаткових витрат в сумі 200грн. Вказав, що після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з матір'ю, але фактично до серпня 2017 року проживала разом з ним та його новою дружиною, оскільки позивач у 2013 році виїхала до США, де проживала та працювала до серпня 2017 року. Щодо особливих потреб дочки курсів англійської мови заперечив, та зазначив, що його сестра ОСОБА_8, яка є гарним спеціалістом-викладачем англійської мови із 25-ти літнім стажем викладання, інтесивно проводила навчання англійської мови із дочкою протягом часу, коли була відсутня позивач. Оскільки позивач тривалий час знаходилась у США та є також носієм мови, володіє нею на достатньому рівні та має можливість самостійно вчити дочку англійської мови, то потреба в курсах є недоцільною. А також зазначив, що у новій сім'ї народилась дитина, що потребує утримання, а дружина не працює та на його утриманні знаходяться також, як і в позивача непрацездатні батьки. В задоволенні інших позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії 1-НМ № 196761 від 23 квітня 2004 року (а.с.6) сторони є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.07.2013 року, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, зареєстрований 27.08.2005 року у відділі реєстрації актів цивільног о стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №1303 - розірвано.

Згідно довідки про склад сім'ї №02-02/2777 від 03.10.2017 року позивач проживає з дочкою за адресою: АДРЕСА_1 разом з дочкою.

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної ОСОБА_1 України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність н аправі власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав,у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.,

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обовязку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Позивач доводила суду те, що самій їй важко утримувати дитину, оскільки потреби на дитину є значними, а також щодо неї подано позов про стягнення аліментів на утримання непрацездатної її матері ОСОБА_7, тому визначена нею 1/4 частки усіх доходів відповідача на її переконання не зважаючи на значний дохід відповідача є достійними для утримання дитини. Щодо додаткових витрат, то такі витрати необхідні дитині, а саме щодо курсів англійської мови, плавального басейну та тренажерного залу.

Відповідач отримує дохід від ТОВ “ВЕЛЮКС Україна”, 30000грн. на місяць, що підтверджується даними матеріалів справи (а.с.35).

Водночас, відповідачем доведено перед судом, те що він немає змоги з підстав зазначених вище платити аліменти на користь позивача в 1/4 частці його доходів (що складає 7500 тисяч грн), як просить позивач, однак відповідач вважає достатній розмір аліментів на дитину у розмірі 1/20 частки його доходу, що складає близько 1500 грн., з врахуванням його можливостей (нова сім’я, на утриманні малолітня дитина, дружина, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною та непрацездатні батьки). Щодо додаткових витрат, то визнав чатсково можливість несення їх у сумі 200грн., решти вимог вважає недоведеними позивачем.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Оплата щодо додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, повинні сплачуватися батьками.

Суд зазначає, що предметом розгляду в даній справі є стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат, однак розмір аліментів визначається судом з врахуванням всіх обставин справи.

Беручи до уваги наявність на утриманні позивача інших неповнолітніх дітей (син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, -а.с.140) та дружини, яка перебуває на обліку, як безробітна в Івано-Франківській міській філії Івано-Франківського ОЦЗ (а.с.26), суд приходить до висновку, що аліменти на утримання неповнолітньої дитини визначити у розмірі 1/8 частини усіх видів доходів позивача на дитину відповідного віку, (що складатиме близько 3750 грн) щомісячно до досягнення нею повноліття, що в повній мірі зможе забезпечити належний та достатній рівень життя дитини, а також буде відповідати нормам чинного законодавства та не порушуватиме прав та інтересів як відповідача так і позивача.

Крім того з відповідача слід стягувати додаткові витрати на дитину, що зумовлені її розвитком в сумі 548,50 грн, а саме витрати на курси англійської мови та плавального басейну, оскільки витрати на тренажерний зал не підтверджено доказами.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. .

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 640,00 гривень судового збору.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України Про охорону дитинства, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 258, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки та додаткових витрат зумовлених розвитком дитини – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер — НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частки усіх його доходів, на дитину щомісячно до досягнення нею повнолітня.

Стягнення аліментів розпочати з 08.11.2017 року.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер — НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, додаткові витрати на дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що зумовлені її розвитком в сумі 548,5 грн (п'ятсот сорок вісім грн 50 коп.) щомісячно, починаючи з 08 листопада 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер — НОМЕР_1 на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 640 гривні 00 копійок судового збору.

В задовленні решти позовних вимог – відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК Україн и допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2019 року.

Суддя Польська М.В.