Рішення № 80474281, 07.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2565/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі – ДП «ЛРЗ «Мотор», підприємство, позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2018 року №0004184812, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) на 897374,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 448687,00 грн., та №0004204812, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ на 272557,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 19 квітня 2018 року №55/28/10-48-12/08029701 документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питання законності декларування від’ємного значення з ПДВ за січень 2018 року. За висновками акта перевірки позивач допустив порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 та підпункту б пункту 200.4, пунктів 200.12, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму – 1158708,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за січень 2018 року на 897374,00 грн., відмовлено в бюджетному відшкодуванні за січень 2018 року в сумі 2595949,55 грн. та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 272557,00 грн.

Позивач із рішеннями не погоджується та вважає їх таким, що суперечать положенням чинного законодавства та фактичним обставинам. Зокрема, безпідставними є висновки відповідача в акті перевірки про те, що господарські операції, за якими сформовано податковий кредит в січні 2018 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» фактично не відбувалися, оскільки стосовно цих контрагентів наявна негативна інформація, не простежується ланцюг придбання реалізованої позивачу продукції (не встановлено виробника та імпортера), у них недостатня кількість господарських ресурсів для виконання робіт (послуг), не надано окремі документи про якість продукції.

Позивач зауважує, що правомірно формував податковий кредит за господарськими операціями із кожним із вказаних контрагентів, реальність яких підтверджується первинними документами, наданими під час проведення перевірки; відповідач не встановив недоліків у оформленні таких документів; ці документи дають можливість встановити зміст відповідної господарської операції та дають право на формування податкового кредиту і відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ. Крім того, вид діяльності вказаних контрагентів позивача передбачає поставку відповідного товару (запасних частин та матеріалів для ремонту авіаційних двигунів), при цьому ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» є виробником поставленої продукції. Контролюючим органом не заперечується використання у господарській діяльності придбаного підприємством від безпосередніх контрагентів товару. Посилання ж відповідача в акті перевірки на відсутність сертифікатів якості (відповідності), паспортів також не може слугувати доказом для висновків про відсутність факту здійснення господарських операцій, оскільки надані для ознайомлення сертифікати якості, паспорти, етикетки, бірки не є первинними документами бухгалтерського обліку і не розкривають зміст господарської операції, а їх перевірка не відноситься до компетенції Державної фіскальної служби.

Позивач також вказує, що акт перевірки не містить жодної інформації про проведення контролюючим органом зустрічних звірок вказаних вище підприємств-постачальників та не підтвердження за їх результатами операцій із ДП «ЛРЗ «Мотор». Водночас, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення ДП «ЛРЗ «Мотор» як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та його відшкодування.

Крім того, позивач вважає, що посадові особи під час проведення перевірки вийшли за її межі, оскільки згідно з наказом від 21 березня 2018 року №492 предметом перевірки є лише законність декларування від’ємного значення з ПДВ за січень 2018 року, а не достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування цього податку.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою від 12 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 18 січня 2019 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду (том 5, а.с.24).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (том 5, а.с.1-5). В обґрунтування своєї позиції вказав, що проведеною податковою перевіркою встановлено безпідставне включення ДП «ЛРЗ «Мотор» в січні 2018 року до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1513881,36 грн. за господарськими операціями з контрагентами-постачальниками ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» у зв’язку з нереальністю їх здійснення. До таких висновків його спонукало те, що згідно з наявною в автоматизованих інформаційних системах Державної фіскальної служби (ДФС) інформацією стосовно вказаних контрагентів не простежується ланцюг придбання реалізованої ДП «ЛРЗ «Мотор» продукції, а саме: не виявлено виробника та імпортера; не встановлено достатню кількість господарських ресурсів, для виконання робіт (послуг). Крім того, перевіркою встановлено, що за господарськими операціями із ОСОБА_3 «Імпера Груп» для перевірки також не надано товарно-транспортних документів або їх копій для підтвердження транспортування продукції. Також ДП «ЛРЗ «Мотор» на придбані у контрагентів товари не надано сертифікати якості та/або паспорт виробника. Крім того, проведеним аналізом отриманих у ДП «ЛРЗ «Мотор» податкових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей за січень 2018 року встановлено, що в ланцюгу придбання відбувається підміна товарної групи. Сукупність наведених фактів та обставин, досліджених по ланцюгу постачання, вказує на транзитність операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем.

Нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами-постачальниками призвела до завищення суми бюджетного відшкодування у січні 2018 року на 886151,00 грн.

Крім того, перевіркою також встановлено, що у даному звітному періоді завищено суму бюджетного відшкодування на 11223,00 грн. за господарськими операціями із ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз», яка включена ДП «ЛРЗ «Мотор» у таблицю 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету України» додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» (Д3), яка не підтверджена первинними документами (податковою накладною, платіжним дорученням на оплату).

Відповідач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив (том 5, а.с.9-13) позивач заперечив доводи відзиву та вважає податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року №0004184812, №0004204812 протиправними з підстав, викладених в позовній заяві. Наголошує, що господарські операції з описаними в акті контрагентами мали реальний характер та підтверджуються первинними документами, що за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства; всі первинні документи надані для перевірки. Зазначає також те, що у чинному законодавстві України відсутній такий термін як «обрив ланцюга» та будь-яка відповідальність за такий «обрив». При цьому вказує, що відносини між учасниками «ланцюга» постачання не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, позивач зазначає, що ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» є виробником поставленої на ДП «ЛРЗ «Мотор» продукції, про що підтверджує сам відповідач в листі від 22 травня 2018 року №21663/10/28-10-48-09-11. Перевіркою не встановлено розбіжності в номенклатурі товарно-матеріальних цінностей позивача та його контрагентів, а також розбіжності між податковими зобов’язаннями з ПДВ контрагентів-постачальників та податковим кредитом з ПДВ підприємства.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подавав.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив; суду додатково зазначив, що відносини із підприємствами-постачальниками, зазначеними в акті перевірки, є триваючими; судовими рішеннями про оскарження податкових повідомлень-рішень відповідача підтверджено фактичний характер поставок товару цими підприємствами на користь ДП «ЛРЗ «Мотор». У судовому засіданні представник відповідача позов заперечує та просив у задоволенні позову відмовити з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, яким надано оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв’язку доказів у їхній сукупності, суд встановив такі обставини.

У лютому 2018 року ДП «ЛРЗ «Мотор» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2018 року із зазначенням у рядку 20.2 суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку - 4821774,0 грн. (Додаток 3 до декларації).

На підставі наказу від 21 березня 2018 року №492, направлення на перевірку від 21 березня 2018 року №48 (том 5, а.с.118-119) Офісом великих платників податків ДФС у зв’язку із поданням ДП «ЛРЗ «Мотор» декларації з ПДВ за січень 2018 року з від’ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ЛРЗ «Мотор» з питання законності декларування від’ємного значення з ПДВ за січень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19 квітня 2018 року №55/28-10-48-12/08029701 (далі – акт перевірки). Згідно з висновками акта перевірки (з врахуванням внесених змін до нього за результатами розгляду заперечення на акт перевірки від 15 травня 2018 року №20559/10/28-10-48-09-11) ДП «ЛРЗ «Мотор» допустило в січні 2018 року порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 та підпункту б пункту 200.4, пунктів 200.12, 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму – 1158708,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за січень 2018 року на 897374,00 грн., відмовлено в бюджетному відшкодуванні за січень 2018 року в сумі 2595949,55 грн. та встановлено завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 272557,00 грн. (том 1 а.с.60-201, 212-227). Підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 1328450,45 грн. (із заявленого у сумі 4821774,00 грн.).

Зі змісту акта перевірки зрозуміло, що вплив на ці показники мали господарські взаємовідносини ДП «ЛРЗ «Мотор» із підприємствами-постачальниками ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна», а також ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз».

До таких висновків відповідач дійшов з таких мотивів.

В акті перевірки вказано, що внаслідок здійснення господарських операцій із ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» (основне місце обліку – Запорізька об’єднана податкова інспекція (відділення у Шевченківському районі); основний вид діяльності – оптова торгівля металами та металевими рудами; кількість найманих працівників – 2; основні фонди – 42,8 тис. грн.) на загальну суму 512388,42 грн. ДП «ЛРЗ «Мотор» завищено податковий кредит за січень 2018 року на 102477,68 грн. та завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2018 року на 102477,68 грн. Згідно з результатами аналізу отриманих ДП «ЛРЗ «Мотор» податкових накладних на придбання товарів за грудень 2017 року на суму ПДВ 78477,68 грн. та за січень 2018 року на суму ПДВ 24000,00 грн. у ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» в ланцюгу придбання відбувається підміна товарної групи.

За результатами здійснення фінансово-господарських операцій із ОСОБА_3 «Імпера Груп» (основне місце обліку – Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра; основний вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля; кількість найманих працівників – 6; основні фонди – 1713,3 тис. грн.) податковим органом встановлено, що ДП «ЛРЗ «Мотор» у грудні 2017 року та січні 2018 року відображено придбання товару у цього контрагента на загальну суму ПДВ 90385,75 грн. Проте за наявною в автоматизованих інформаційних системах ДФС інформацією по ланцюгу постачання не прослідковується ланцюг до виробника. ДП «ЛРЗ «Мотор» для перевірки не надано товарно-транспортних документів або їх копій для підтвердження транспортування вищезазначеної продукції. Відповідно до наданих ДП «ЛРЗ «Мотор» копій сертифікатів якості виробника країна походження товару – Росія. Крім того, перевіркою за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (офіційний веб-ресурс - reyestr.court.gov.ua, провадження №1кс-200-1691-18, справа №200/17297/17) встановлено проведення досудового розслідування стосовно діянь групи невстановлених осіб, які зареєстрували та придбали низку суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для надання послуг з мінімізації податкового навантаження та штучного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки шляхом проведення безтоварних операцій з поставки товарів, робіт та послуг. «Підприємствами з ознаками фіктивності є: ... ОСОБА_3 «Імпера Груп»...». На думку відповідача, сукупність вищевказаних фактів та обставин, досліджених по ланцюгу постачання, вказує на транзитність операцій ОСОБА_3 «Імпера Груп», спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем. ДП «ЛРЗ «Мотор» завищено податковий кредит за січень 2018 року на 90385,75 грн. та завищено суму від‘ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), на 90385,75 грн.

Стосовно фінансово-господарських операцій ДП «ЛРЗ «Мотор» із ОСОБА_3 «Промелектроніка» (основне місце обліку – Запорізька об’єднана податкова інспекція (відділення в Олександрівському районі); основний вид діяльності – оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями для нього; кількість найманих працівників – 4; вартість основних фондів – 88,1 тис. грн.), то в акті перевірки вказано, що позивач завищив податковий кредит за січень 2018 року на 564047,90 грн. Згідно з аналізом отриманих ДП «ЛРЗ «Мотор» податкових накладних на придбання товару за грудень 2017 року на суму ПДВ 564047,90 грн. у ОСОБА_3 «Промелектроніка» встановлено, що в ланцюгу придбання відбувається підміна товарної групи. Крім того, від ГУ ДФС у Запорізькій області отримано інформацію від 29 січня 2018 року №886/7/08-01-14-08-09 про те, що в рамках відпрацювання податкових ризиків з ПДВ (міжрегіональних схем) за результатами аналізу податкової звітності з ПДВ та податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та виявлених схем руху сумнівного податкового кредиту за грудень 2017 року встановлено факти формування підприємством ОСОБА_3 «Промелектроніка» ризикового кредиту по ланцюгу постачання на ДП «ЛРЗ «Мотор». Проведеним аналізом встановлено обрив ланцюга постачання від контрагентів-постачальників до контрагентів-покупців. Підприємство знаходиться в статусі «ризикового платника». За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень (офіційний веб-ресурс - reyestr.court.gov.ua, справа № 757/5980/18-к) встановлено, що здійснюється досудове розслідування стосовно окремих громадян, які поза митним контролем ввозять на територію України прилади і обладнання (транзистори, резистори, діоди, реле, мікросхеми тощо) з Російської Федерації, а потім реалізовують до ... ОСОБА_3 «Промелектроніка»..., які в подальшому реалізовують «вказану продукцію до державних підприємств оборонно-промислового комплексу України...».

На думку відповідача, ці обставини вказують на транзитність операцій ОСОБА_3 «Промелектроніка», спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем.

Перевіркою встановлено, що внаслідок здійснення господарських операцій із ОСОБА_3 «НВК «ВК Система» (основне місце обліку – Києво-Святошинська об’єднана державна податкова інспекція (Васильківське відділення, місто Васильків); основний вид діяльності – виробництво військових транспортних засобів; кількість найманих працівників – 125; основні фонди - 1657,7 тис. грн.) ДП «ЛРЗ «Мотор» завищено податковий кредит за січень 2018 року на 162702,8 грн. та завищено суму від‘ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), на 162702,8 грн. Досліджуючи ланцюг придбання реалізованих для ДП «ЛРЗ «Мотор» товарів відповідач дійшов висновку, що відбувається підміна товарної позиції по ланцюгу постачання.

Також, на думку відповідача, внаслідок порушення вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ОСОБА_3 «Авіа Комплект» (основне місце обліку – ДПІ у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області; основний вид діяльності – оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; кількість найманих працівників – 3; основні фонди – 83,9 тис. грн.) позивачем завищено податковий кредит за січень 2018 року на 2810,00 грн. та завищено суму від‘ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), на 2810,00 грн. На підставі аналізу отриманих ДП «ЛРЗ «Мотор» податкових накладних за листопад 2017 року на придбання комплектуючих та запасних частин до авіаційних двигунів на суму ПДВ 2810,00 грн. у ОСОБА_3 «Авіа-Комплект» встановлено, що в останнього в ланцюгу придбання відбувається підміна товарної групи.

Податковим органом також за результатами перевірки встановлено, що за фінансово-господарськими операціями із ОСОБА_3 «Юкас Україна» (основне місце обліку - Центральна об’єднана податкова інспекція міста Харкова, основний вид діяльності - оптова торгівля верстатами; кількість найманих працівників – 4, основні фонди - 0) ДП «ЛРЗ «Мотор» завищено податковий кредит за січень 2018 року на 8976,00 грн. та завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), на 8976,00 грн. Аналізом отриманих позивачем податкових накладних за грудень 2017 року на придбання комплектуючих та запасних частин до авіаційних двигунів на суму ПДВ 8976,00 грн. у ОСОБА_3 «Юкас Україна» встановлено, що в контрагента-постачальника в ланцюгу придбання відбувається підміна товарної групи.

Відповідач також вважає, що при здійсненні ДП «ЛРЗ «Мотор» фінансово-господарських операцій із ОСОБА_3 «Крафттехцентр» (основне місце обліку – Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Дніпра; основний вид діяльності – оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; кількість найманих працівників – 4; основні фонди – 31,7 тис. грн.) позивачем завищено податковий кредит на 81637,69 грн. та бюджетне відшкодування на цю ж суму, оскільки аналізом отриманих ДП «ЛРЗ «Мотор» податкових накладних за січень 2018 року на придбання комплектуючих та запасних частин до авіаційних двигунів на суму ПДВ 81637,69 грн. у ОСОБА_3 «Крафттехцентр» встановлено, що в даного контрагента в ланцюгу придбання відбувається підміна товарної групи.

Перевіркою також встановлено, що за наслідками фінансово-господарських операцій позивача із ОСОБА_3 «Авартех Україна» (основне місце обліку - Залізнична об’єднана податкова інспекція Франківське відділення; основний вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля; кількість найманих працівників – 2; основні фонди - 12,9 тис. грн.) ДП «ЛРЗ «Мотор» завищено податковий кредит за січень 2018 року на 5355,00 грн., у тому числі, що підлягає бюджетному відшкодуванню – на 5355,00 грн. У даного контрагента-постачальника в ланцюгу придбання теж відбувається підміна товарної групи.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за січень 2018 року при проведенні ДП «ЛРЗ «Мотор» фінансово-господарських операцій із контрагентом ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» встановлено його завищення на 7682,40 грн. та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), на 7682,40 грн. За результатами дослідження ланцюга придбання реалізованих ДП «ЛРЗ «Мотор» товарів перевіркою не виявлено виробника та імпортера, що, як вважає відповідач, вказує на транзитність операцій ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест».

Перевіркою встановлено відображення позивачем господарських операцій із вказаними підприємствами у бухгалтерському обліку на підставі видаткових накладних, документів про оплату; у податковому обліку – за податковими накладними. Договори, видаткові та податкові накладні, акти приймання-передачі товару (робіт), документи про оплату із зазначеними контрагентами та про транспортування, сертифікати якості були предметом дослідження під час перевірки позивача, вони описані в акті перевірки, недоліки щодо їх оформлення перевіркою не встановлено. Однак, як вбачається зі змісту акта перевірки (том 1, а.с.60-201), листа про надання відповіді на заперечення від 15 травня 2018 року №20559/10/28-10-48-09-11 (том 1, а.с.212-227), відзиву на позов (том 5, а.с.1-5), додаткових пояснень від 21 лютого 2019 року №2224/9/28-10-48-11 та від 04 березня 2019 року №2610/9/28-10-48-11 (том 5, а.с.36-51,115-117), відповідач дійшов висновку про завищення ДП «ЛРЗ «Мотор» податкового кредиту з ПДВ за січень 2018 року на загальну суму 1158708,61 грн. з таких підстав:

- відсутній факт придбання ДП «ЛРЗ «Мотор» товарів, оскільки за наявною в автоматизованих інформаційних системах ДФС інформацією в зазначених в акті контрагентів-постачальників позивача в ланцюгу постачання відбувається підміна товарної групи (обрив ланцюга постачання), що вказує на транзитність операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем;

- ДП «ЛРЗ «Мотор» не надало під час проведення перевірки частину первинних документів - товарно-транспортні накладні та сертифікати якості. Крім того, із наданих копій сертифікатів якості виробника слідує, що країна походження товарно-матеріальних цінностей – Росія;

- наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень даних про фіктивність діяльності ОСОБА_3 «Імпера Груп» та про транзитність операцій ОСОБА_3 «Промелектроніка»;

- неможливості реального здійснення ДП «ЛРЗ «Мотор» господарських операцій з ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладеного договору;

- господарська операція з контрагентом ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз» на суму ПДВ 11223,00 грн. включена двічі (подвоєно) в додатку 3 «Розшифровка бюджетного відшкодування (Д3) по рядку 30 та по рядку 64 таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету України», не підтверджена первинними документами (податковою накладною, платіжним дорученням на оплату);

- включення до складу податкового кредиту податкової накладної від 25 січня 2018 року №14 на суму 46094,40 грн., в тому числі ПДВ 7682,40 грн., виписаної ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», яка не підтверджена первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку (відсутнє списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату за товар та факт отримання платником податку товару).

Позивач не погодився із висновками акта перевірки, подавши заперечення від 25 квітня 2018 року №1-58/1334 (том 1, а.с.203-212), за результатами розгляду якого відповідач листом від 15 травня 2018 року №20559/10/28-48-09-11 вніс виправлення до акта перевірки від 19 квітня 2018 року №55/28-10-48-12/08029701, проте зазначив про правомірність висновків перевірки та про необґрунтованість заперечень (том 1, а.с.212-227).

На підставі акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року №0004184812, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 897374,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 448687,00 грн. (том 1, а.с.229, 231), та №0004204812, яким зменшено суму від’ємного значення ПДВ на 272557,00 грн. (том 1, а.с.230).

В розрахунку до податкових повідомлень-рішень (том 5, а.с.52) вказано, що ДП «ЛРЗ «Мотор» завищено податковий кредит з ПДВ в декларації за січень 2018 року на загальну суму 1158708,56 грн. (рядок 17 декларації), що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 897374,00 грн., в тому числі: 886151,61 грн. (за господарськими операціями з контрагентами ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» на суму ПДВ 126477,68 грн., ОСОБА_3 «Імпера Груп» на суму ПДВ 35640,00 грн., ОСОБА_3 «Промелектроніка» на суму ПДВ 637041,24 грн., ОСОБА_3 «Крафттехцентр» на суму ПДВ 81637,69 грн., ОСОБА_3 «Авартех Україна» на суму ПДВ 5355,00 грн.) та 11223,00 грн. (господарська операція з контрагентом ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз»); завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), на 272557,95 грн. (господарські операції з контрагентами ОСОБА_3 «Імпера Груп» на суму ПДВ 90385,75 грн., ОСОБА_3 «НВК «Система» на суму ПДВ 162702,80 грн., ОСОБА_3 «Авіа Комплект» на суму ПДВ 2810,00 грн., ОСОБА_3 «Юкас Україна» на суму ПДВ 8976,00 грн., ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» на суму ПДВ 7682,40 грн.).

На вказані податкові повідомлення-рішення платником була подана скарга від 24 травня 2018 року №1-58/1759 до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України, том 1, а.с.232-242). Однак рішенням ДФС України від 25 липня 2018 року №24453/6/99-99-11-01-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 15 травня 2018 року №0004184812, №0004204812 – без змін (том 1, а.с.243-247).

Податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору, підлягають оцінці на відповідність критеріям правомірності рішень, дій, бездіяльності суб’єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), а предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій з поставки товару, а як наслідок - обґрунтованість податкового кредиту, від’ємного значення з ПДВ та суми бюджетного відшкодування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі норми законодавства, що врегульовують правовідносини між сторонами у справі.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов’язання та податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов’язкових реквізитів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов’язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року № 21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року № 21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягали з’ясуванню обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з названими контрагентами-постачальниками.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 1992 року ДП «ЛРЗ «Мотор» зареєстроване як юридична особа; є платником ПДВ, що підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, статутом підприємства, а також витягом з реєстру платників ПДВ (том 1, а.с.11-28). Підприємство є суб’єктом літакобудування, відноситься до літакобудівної промисловості, створене з метою ремонту військової авіаційної техніки за державним замовленням для потреб Міністерства оборони України, зарубіжних замовників, засноване на державній формі власності, включено до «Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83, відноситься до підприємств оборонно-промислового комплексу згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2014 року №70-р, а також включено до складу Державного концерну «Укроборонпром» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1221. Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» від 14 січня 2017 року №16, підприємство здійснює капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування авіаційних двигунів (їх вузлів та агрегатів) для військових літаків-бомбардувальників: Су-22, Су-24, Су-27, Су-30, літаків - винищувачів Міг-29.

На виконання статутних завдань у межах видів діяльності позивач уклав ряд договорів щодо поставки матеріалів та запасних частин для ремонту авіаційних двигунів.

Під час проведення перевірки позивач надав посадовим особам відповідача первинні документи для підтвердження фактів здійснення господарських операцій із кожним контрагентом, а саме: договори з додатками, видаткові накладні, податкові накладні постачальників, документи про транспортування, акти прийому-передачі, документи, що підтверджують оплату позивачем придбаного товару, розгорнуті аналізи аналітичних рахунків (згідно з описами – том 5, а.с.55-62). При цьому протягом проведення перевірки відповідач не зазначав про відсутність будь-яких первинних документів, які є обов’язковими для певного виду господарської операції. Акт про ненадання позивачем будь-яких документів протягом перевірки також не складався.

Перевіряючи доводи сторін, судом встановлено, що ДП «ЛРЗ «Мотор» уклав із ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» договір поставки від 14 червня 2017 року №372 (том 2, а.с.18-25). На виконання умов вказаного договору ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» гранули КНА на загальну суму 144000,00 грн., у тому числі ПДВ 24000,00 грн., згідно з видатковою накладною від 29 листопада 2017 року №Ф-00000041 (том 2, а.с.28); на загальну суму 72000,00 грн., у тому числі ПДВ 12000,00 грн., згідно з видатковою накладною від 19 грудня 2017 року №Ф-00000046 (том 2, а.с.34) та на загальну суму 144000,00 грн., у тому числі ПДВ 24000,00 грн., згідно з видатковою накладною від 09 січня 2018 року №Ф-0000001 (том 2, а.с.40). Постачальником були виписані та належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні від 29 листопада 2017 року №1 (том 2, а.с.26-27), від 19 грудня 2017 року №4 (том 2, а.с.35-36) та від 09 січня 2018 року №1 (том 2, а.с.32-33). На товар постачальником було надано сертифікати якості від 29 листопада 2017 року, від 18 грудня 2017 року №58 та від 09 січня 2018 року №70 (том 2, а.с.30, 38, 42). Розрахунки за товар проведено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 11 грудня 2017 року№9896, від 29 січня 2018 року №174 та №155 (том 2, а.с.29, 37, 41). Поставка продукції здійснювалася через перевізника ОСОБА_3 «Нова пошта», що підтверджується експрес-накладними від 30 листопада 2017 року №59000299966451, від 15 грудня 2017 року №59998056436075 та від 09 січня 2018 року №59000309439949 (том 2, а.с.31, 39, 43). Після проходження вхідного контролю вказані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №332 (том. 2, а.с.44).

27 листопада 2017 року ДП «ЛРЗ «Мотор» (покупець) укладено із ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» (постачальник) договір поставки №793 (том 2, а.с.45-48). На виконання умов вказаного договору ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» катоди на загальну суму 79200,00 грн., у тому числі ПДВ 13200,00 грн., згідно з видатковою накладною від 11 грудня 2017 року №Ф-00000042 (том 2, а.с.52) та катоди на загальну суму 93946,10 грн., у тому числі ПДВ 15657,68 грн., згідно з видатковою накладною від 11 грудня 2017 року №Ф-00000043 (том 2, а.с.58). Постачальником були виписані та зареєстровані у ЄРПН податкові накладні від 11 грудня 2017 року №1 та №2 (том 2, а.с.50-51, 56-57). У свою чергу, позивач оплатив товар на підставі платіжних доручень від 21 грудня 2017 року №10137 та №10139 (том 2, а.с.53, 59). Якість товару підтверджується сертифікатами від 08 грудня 2017 року №25 та №26 (том 2, а.с.54, 60). Після проходження вхідного контролю вказані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картці складського обліку матеріалів №142 та №143 (том 2, а.с.55, 61).

Крім того, між вказаними сторонами також було укладено договір купівлі-продажу від 16 листопада 2017 року №772, за яким здійснювалася поставка сотоблоків з стрічки (том 2, а.с.62-68). Про виконання договору свідчать видаткова накладна від 13 грудня 2017 року №Ф-00000045 на загальну суму 225720,00 грн., у тому числі ПДВ 37620,00 грн. (том 2, а.с.71), податкова накладна від 13 грудня 2017 року №3 (том 2, а.с.69-70), сертифікат якості від 12 грудня 2017 року №81 (том 2, а.с.73), платіжне доручення від 21 грудня 2017 року №10135 (том 2, а.с.72). За результатами вхідного контролю товарно-матеріальні цінності оприбутковані на складі підприємства з відображенням у картці складського обліку матеріалів підприємства №678 (том 2, а.с.74).

Поставка продукції за договорами від 27 листопада 2017 року №793 та від 16 листопада 2017 року №772 здійснювалася через перевізника ОСОБА_3 «ТК САТ», що підтверджується товарно-транспортною накладною від 13 грудня 2017 року №007023587 (том 2, а.с.75).

Судом також встановлено, що 29 вересня 2016 року ДП «ЛРЗ «Мотор» (покупець) укладено договір із ОСОБА_3 «Юкас Україна» (продавець), предметом якого є поставка підшипників для ремонту авіадвигунів (том 2, а.с.77-85). Поставка товару підтверджується актом приймання-передачі від 27 листопада 2017 року №27/11 (том 2, а.с.91). Після проходження вхідного контролю товару згідно з видатковою накладною від 11 грудня 2017 року №191 на загальну суму 53856,00 грн., у тому числі ПДВ 8976,00 грн. (том 2, а.с.88), податковою накладною від 11 грудня 2017 року №4 (том 2, а.с.86-87) проведено його оприбуткування на складі підприємства (картка складського обліку матеріалів №734 - том 2, а.с.92). Розрахунки за товар проведено згідно з платіжним дорученням від 16 лютого 2018 року №398 (том 2, а.с.89). Факт поставки продукції також підтверджується експрес-накладною перевізника ОСОБА_3 «Нова пошта» від 27 листопада 2017 року №59000299026686 (том 2, а.с.90).

Судом також встановлено, що ДП «ЛРЗ «Мотор» було укладено ряд договорів з контрагентом-постачальником ОСОБА_3 «Імпера Груп»: від 14 вересня 2017 року №591 (том 2, а.с.191-198), від 22 листопада 2017 року №781 (том 2, а.с.134- 140), від 29 листопада 2017 року №803 (том 2, а.с.147-153), від 14 грудня 2017 року №841 (том 2, а.с.162-168), від 14 грудня 2017 року №844 (том 2, а.с.175-181), від 31 січня 2018 року №56 (том 2, а.с.206-212).

Про виконання вказаних догорів свідчать видаткові накладі від 29 листопада 2017 року №Б2979 на загальну суму 213840,00 грн., у тому числі ПДВ 35640,00 грн. (том 2, а.с.143), від 05 грудня 2017 року №Б3046 на загальну суму 142591,86 грн., у тому числі ПДВ 23765,31 грн. (том 2, а.с.156), від 18 грудня 2017 року №Б3184 на загальну суму 49800,00 грн., у тому числі ПДВ8300,00 грн. (том 2, а.с.171), від 18 грудня 2017 року на загальну суму 50279,40 грн., у тому числі ПДВ 8379,90 грн. (том 2, а.с.184), від 29 грудня 2017 року №Б16 на загальну суму 115830,00 грн., у тому числі ПДВ 19305,00 грн., від 29 грудня 2017 року №Б17 на загальну суму 8339,76 грн., у тому числі ПДВ 1389,96 грн. (том 2, а.с.200, 203), від 31 січня 2018 року №Б279 на загальну суму 90032,29 грн., у тому числі ПДВ 15005,38 грн. (том 2, а.с.215). Постачальником були виписані та зареєстровані у ЄРПН податкові накладні від 29 листопада 2017 року №372 (том 2, а.с.141-142), від 05 грудня 2017 року №69 (том 2, а.с.154-155), від 18 грудня 2017 року №229 (том 2, а.с.169-170), від 18 грудня 2017 року №230 (том 2, а.с.182-183), від 29 грудня 2017 року №361 та №362 (том 2, а.с.199-200, 202-203), від 31 січня 2018 року (том 2, а.с.213-214). Розрахунки за товар проведено позивачем у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 27 грудня 2017 року №10176 (том 2, а.с.144), від 07 лютого 2018 року №299 (том 2, а.с.157), від 05 березня 2018 року №606 (том 2, а.с.172), від 04 червня 2018 року № 1576 (том 2, а.с.185), від 12 лютого 2018 року №334 (том 2, а.с.201), від 25 квітня 2018 року №1147 (том 2, а.с.216).

На товар наявні виписки з сертифікату якості від №34/04-16 (том 2, а.с.145), від 05 грудня 2017 року №117 (том 2, а.с.158-159), від №25/04-16 (том 2, а.с.173), від №5-67546 (том 2, а.с.186), від 28 грудня 2017 року №310 (том 2, а.с.204), сертифікат якості №70.g001202 (том 2, а.с.217-218). Після проходження вхідного контролю вказані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства (том 2, а.с.146, 160-161, 174, 187, 205, 219-220).

Факт транспортування товарно-матеріальних цінностей від ОСОБА_3 «Імпера Груп» за вказаними вище видатковими накладними підтверджується експрес-накладними перевізника ОСОБА_3 «Нова пошта» від 30 листопада 2017 року №59000300103304, від 06 грудня 2017 року №59998055898788, від 18 грудня 2017 року №59000304771912, від 31 січня 2018 року №59000314464208 (том 2, а.с.221-224).

Водночас, суд вважає сумнівним посилання відповідача в акті перевірки на ненадання під час перевірки товарно-транспортних документів або їх копій для підтвердження транспортування продукції від ОСОБА_3 «Імпера Груп», оскільки суду такі документи надані (том 2, а.с.221-224, 240, 244-245, том 3, а.с.11).

Крім того, між ДП «ЛРЗ «Мотор» (зберігач) та ОСОБА_3 «Імпера Груп» (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання майна від 18 листопада 2016 року №793 (том 2, а.с.225-227), відповідно до пункту 1.3 якого закупівля зберігачем майна, що пройшов вхідний контроль та визнаний кондиційним здійснюється партіями за окремими договорами. Так на підставі договору поставки від 27 червня 2017 року №414/кт (том 2, а.с.228-235) ОСОБА_3 «Імпера Груп» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» підшипники на загальну суму 61441,20 грн. Передачу товару здійснено за актами приймання-передачі від 17 листопада 2018 року №43, від 15 грудня 2017 року №44 та від 29 грудня 2017 року №45 (том 2, а.с.241, 243, 246). Після проходження вхідного контролю вони були оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів підприємства №748, №271 та №213 відповідно (том 2, а.с.248-250). Постачальником виписано податкову накладну від 15 січня 2018 року № 113 (том 2, а.с.236-237) та видаткову накладну від 15 січня 2018 року №Б83 (том 2, а.с.238). Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням від 16 лютого 2018 року №387 на загальну суму 61441,20 грн., у тому числі ПДВ 10240,20 грн. (том 2, а.с.239), а факт транспортування - експрес-накладними ОСОБА_3 «Нова пошта» від 17 листопада 2017 року №59998055050486, від 15 грудня 2017 року №59000304129464 та від 29 грудня 2017 року №59000308122690 (том 2, а.с.240, 242, 245).

Аналогічно проводилася поставка згідно з договором від 28 грудня 2016 року №895 (том 3, а.с.1-6), виконання якого підтверджується актом приймання-передачі товару від 16 січня 2018 року (том 3, а.с.12), податковою накладною від 26 січня 2018 року №290 (том 3, а.с.7-8), видатковою накладною від 26 січня 2018 року №Б244 на суму 24000,00 грн., у тому числі ПДВ 4000,00 грн. (том 3, а.с.9), платіжним дорученням від 16 лютого 2018 року №399 (том 3, а.с.10), експрес-накладною ОСОБА_3 «Нова пошта» від 16 січня 2018 року №59000311135549 (том 3, а.с.11). Після проходження вхідного контролю товар оприбуткований на складі з відображенням у картці складського обліку №347 (том 3, а.с.14).

В матеріалах справи також наявні документи, які підтверджують господарські відносини ДП «ЛРЗ «Мотор» та ОСОБА_3 «Авіа-Комплект»: договір купівлі-продажу від 21 серпня 2012 року №446 (том 3, а.с.16-27), акт приймання-передачі товару – ресори від 23 серпня 2017 року (том 3, а.с.32), податкова накладна від 24 листопада 2017 року №2 (том 3, а.с.28-29) та видаткова накладна від 11 листопада 2017 року №106 на загальну суму 151740,00 грн., у тому числі ПДВ 25290,00 грн. (том 3, а.с.29), платіжне доручення від 30 жовтня 2017 року №9288 (том 3, а.с.30), сертифікат якості від 16 серпня 2017 року №16/08/17 (том 3, а.с.33), експрес-накладною ОСОБА_3 «Нова пошта» від 16 серпня 2017 року №59000276244033 (том 3, а.с.31). Товар оприбуткований на складі підприємства та відображений у картці складського обліку матеріалів підприємства №2459 (том 3, а.с.34).

Крім того, 05 липня 2016 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» (зберігач) та ОСОБА_3 «НВК «ВК Система» (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання майна від №565/1, за умовами якого закупівля зберігачем майна, що пройшов вхідний контроль та визнаний кондиційним, здійснюється партіями за окремими договорами. Відповідно до цих умов між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ОСОБА_3 «НВК «ВК Система» було укладено наступні договори: договір купівлі-продажу від 07 листопада 2016 року №752 (том 3, а.с.36-42), від 27 червня 2017 року №413/кт (том 3, а.с.46-55). Виконуючи ці договори, ОСОБА_3 «НВК «ВК Система» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор»: підшипники, роликопідшипники, шарикопідшипники згідно з видатковими накладними від 18 січня 2018 року №РН-004 на загальну суму 67713,60 грн. у тому числі ПДВ 11285,60 грн. (том 3, а.с.44), від 22 січня 2018 року №РН-007 на загальну суму 724284,00 грн., у тому числі ПДВ 120714,00 грн. (том 3, а.с.62), податковими накладними від 18 січня 2018 року №4 (том 3, а.с.43), від 19 січня 2018 року №5 та від 22 січня 2018 року №7 (том 3, а.с.56-57, 60-61). Про оплату за поставлений товар свідчать платіжні доручення від 16 лютого 2018 року №390 (том 3, а.с.45), від 16 лютого 2018 року №391 та №400 (том 3, а.с.59, 63). Факт транспортування товару та його передача позивачу підтверджується експрес-накладними ОСОБА_3 «Нова Пошта» №59000297892868 від 22 листопада 2017 року, №59000305800461 від 21 грудня 2017 року, №59000305796532 21 грудня 2017 року, №59000301306979 від 05 грудня 2017 року, №59000298730955 від 24 листопада 2017 року, №59998055214429 від 21 листопада 2017 року, №59000297567595 від 20 листопада 2017 року, №59000296541009 від 16 листопада 2017 року, №59000297081760 від 18 листопада 2017 року, №59000296249440 від 15 листопада 2017 року, №59000295942621 від 14 листопада 2017 року, №59000287832058 від 09 жовтня 2017 року, №59998053618783 від 19 жовтня 2017 року, №59000285226141 від 27 вересня 2017 року, №59998052318831 від 21 вересня 2017 року та актами прийому-передачі товару від 22 листопада 2017 року №75, від 19 грудня 2017 року №81, від 21 грудня 2017 року №82, від 22 листопада 2017 року №77, від 05 грудня 2017 року №80, від 24 листопада 2017 року №76, від 21 листопада 2017 року №74, від 20 листопада 2017 року №73, від 16 листопада 2017 року №70, від 18 листопада 2017 року №72, від 15 листопада 2017 року №71, від 14 листопада 2017 року №68 та №69, від 09 жовтня 2017 року №57, №58 та №59, від 19 жовтня 2017 року №60, №61 та №63, від 27 вересня 2017 року №55 та №56, від 21 вересня 2017 року №53 та №54 (том 3, а.с.82-126). За результатами вхідного контролю придбані товарно-матеріальні цінності оприбутковані на складі підприємства та відображені у картках складського обліку матеріалів №73, №236, №2258/356, №417, №45, №215/2275, №222, №62, №7, №227, №2270, №19, №141, №194, №96, №193, №245, №159 (том 3, а.с.64-81).

Судом також встановлено, що ДП «ЛРЗ «Мотор» було укладено договори поставки з контрагентом-постачальником ОСОБА_3 «Промелектроніка»: від 08 вересня 2017 року №575 (том 3, а.с.128-132), від 22 червня 2017 року №390/кт (том 3, а.с.140-147), від 06 грудня 2017 року №818/кт (том 3, а.с.160-162). Видатковими накладними від 20 листопада 2017 року №РН-0003708 на загальну суму 437960,01 грн., у тому числі ПДВ 72993,33 грн. (том 3, а.с.135), від 19 грудня 2017 року №РН-0004122 на загальну суму 1534708,56 грн., у тому числі ПДВ 255784,76 грн. (том 3, а.с.185), від 19 грудня 2017 року №РН-0004121 на суму 345612,64 грн., у тому числі ПДВ 57602,11 грн. (том 3, а.с.173), актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 15 вересня 2017 року (том 3, а.с.152, 158), від 06 листопада 2017 року та 16 листопада 2017 року (том 3, а.с.175, 181) підтверджується поставка ОСОБА_3 «Промелектроніка» таких запчастин, як насос, кільце, датчик, прокладка, вкладиш, чутливий елемент та ін. Постачальником була виписані та зареєстровані у ЄРПН податкові накладні від 20 листопада 2017 року №187 (том 3, а.с.133-134), від 01 грудня 2017 року №170 (том 3, а.с.148-149), від 19 грудня 2017 року №259 (том 3, а.с.171-172), від 19 грудня 2017 року №260 (том 3, а.с.183-184). У свою чергу, позивач розрахувався за поставлений товар, про що наявні платіжні доручення від 04 грудня 2017 року №9857 (том 3, а.с.136), від 04 грудня 2017 року №9856 (том 3, а.с.151), від 27 грудня 2017 року №10157 (том 3, а.с.174), від 27 грудня 2017 року №10156 (том 3, а.с.187). Факт транспортування товару підтверджується експрес-накладними ОСОБА_3 «Нова Пошта» від 15 листопада 2017 року №59000296289861 (том 3, а.с.137), від 02 жовтня 2017 року №59000286030534 та від 15 вересня 2017 року №59000282622656 (том 3, а.с.155,157), від 06 листопада 2017 року №59000294176684 та від 16 листопада 2017 року №59000296755450 (том 3, а.с.177,180), від 04 грудня 2017 року №5900300926064 листопада 2017 року №59000297813158, від 21 листопада 2017 року №59000297813158, від листопада 2017 року №5900293759693, від 02 листопада 2017 року №59000293432805 та актами приймання-передачі від 04 грудня 2017 року, від 21 листопада 2017 року, від 02 листопада 2017 року, від 03 листопада 2017 року (том 3, а.с.188, 189, 191,193, 195, 197, 199-201, 203). На поставлену продукцію постачальник надав сертифікати відповідності від 15 вересня 2017 року та від 02 жовтня 2017 року (том 3, а.с.153, 159), від 06 листопада 2017 року та 16 листопада 2017 року (том 3, а.с.176, 182), від 04 грудня 2017 року (том 3, а.с.190,192). Після проходження вхідного контролю запчастини оприбутковані на складі підприємства з відображенням у картках складського обліку матеріалів підприємства №127, №128 (том 3, а.с.138-138), №3401, №2509, №73 (том 3, а.с.160-162), №615, №1871/327 (том 3, а.с.178-179), №3315 та №3698 (том 3, а.с.205-206).

21 серпня 2012 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» (покупець) та ОСОБА_3 «Крафттехцентр» (постачальник) укладено договір поставки №857 (том 4, а.с.186-191). На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_3 «Крафттехцентр» було поставлено на ДП «ЛРЗ «Мотор» ролики різьбонакатні згідно з видатковою накладною від 15 січня 2018 року №К-25 на загальну суму 489826,15 грн., у тому числі ПДВ 81637,69 грн. (том 4, а.с.195), податковою накладною від 15 січня 2018 року №27 (том 4, а.с.192-194). Факт транспортування товару підтверджується витягом з Журналу обліку вантажів, що надійшли на ДП «ЛРЗ «Мотор» (том 4, а.с.210-215). Оплата за товар здійснена згідно з платіжним дорученням від 29 січня 2018 року №178 (том 4, а.с.196).

07 грудня 2017 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ОСОБА_3 «Авартех Україна» укладено договір №821 (том 4, а.с.198-204), на виконання якого на користь позивача проведено поставку фільтрів на загальну суму 37800,00 грн. відповідно до видаткової накладної від 09 січня 2018 року №1 (том 4, а.с.207), податкової накладної від 09 січня 2018 року №1 на суму 32130,00 грн., у тому числі ПДВ 5355,00 грн. (том 4, а.с.205-206). Платіжними дорученнями від 27 грудня 2017 року №10201 та від 24 січня 2018 року №114 позивач розрахувався з постачальником (том 4, а.с.208-209). Факт транспортування товару підтверджується витягом з Журналу обліку вантажів, що надійшли на ДП «ЛРЗ «Мотор» (том 4, а.с.210-215).

На думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем у ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» товарів за договорами поставок, які мають тісний взаємозв'язок із господарською діяльністю позивача. При цьому вказані первинні документи досліджувалися під час проведення перевірки, про що зазначено в акті, недоліків в їх оформлені відсутні, що не заперечує відповідач. Розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі, що підтверджує в акті перевірки і сам відповідач, тобто спір з цього приводу відсутній. Позивач суму ПДВ, сплачену продавцям ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ТОВ «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ТОВ «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» в ціні товару, відніс до податкового кредиту січня 2018 року, як це визначено правилами ПК України.

Крім того, посилання відповідача на відсутність підтверджуючих документів для віднесення до податкового кредиту у січні 2018 року ПДВ у сумі 7682,40 грн. згідно з податковою накладною від 25 січня 2018 року №14, виписаною ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», не відповідає фактичним обставинам справи. Так судом встановлено, що 05 травня 2017 року ДП «ЛРЗ «Мотор» із ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» укладено договір №263 на виготовлення та поставку штампів (том 2, а.с.94-112). Штампи комбіновані на загальну суму 46094,40 грн., у тому числі ПДВ 7682,00 грн., поставлені на ДП «ЛРЗ «Мотор» згідно з видатковою накладною від 25 січня 2018 року №РН-0000015 (том 2, а.с.115), податковою накладною від 25 січня 2018 року №14 (том 2, а.с.113-114). На вказаний товар виробником були надані паспорти технологічної оснастки (том 2, а.с.120-127). Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ОСОБА_3 «ТК «САТ» від 26 січня 2018 року №055001117 (том 2, а.с.128). Відображення операції у бухгалтерському обліку по рахунку 63-1 «Розрахунки з постачальниками» у лютому 2018 року в обліковому регістрі (том 5, а.с.123-126) не впливає на податковий кредит, оскільки датою віднесення сум податку до податкового кредиту у даному випадку є дата отримання платником податку товарів (підпункт 198.1 статті 198 ПК України), а його нарахування здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження діяльності платника податків протягом такого звітного податкового періоду (підпункт 198.3 статті 198 ПК України); зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для його відображення у податковій звітності (підпункт 201.10 статті 201 ПК України). У свою чергу, факт надходження цього товару на підприємство у січні 2018 року (а не в лютому 2018 року) підтверджується товарно-транспортною накладною перевізника ОСОБА_3 «ТК «САТ» від 26 січня 2018 року №055001117 (том 2, а.с.128), відміткою у журналі №2 обліку вантажів, що надійшли, від 29 січня 2018 року (том 5, а.с.132-133). ПДВ у сумі 7628,40 грн. згідно з податковою накладною від 25 січня 2018 року №14 у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» декларації за січень 2018 року не відображена та участі у бюджетному відшкодуванні ПДВ у січні 2018 року не приймала.

Суд також відхиляє доводи відповідача про необхідність наявності сертифікатів, які підтверджують якість поставленої продукції на кожну партію товару, адже, наявність чи відсутність документів, що посвідчують якість товару жодним чином не впливає на відображення у бухгалтерському та податковому обліку таких господарських операцій. Тобто, вказані документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання товару. Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії сертифікату визнання вимірювальних можливостей від 19 грудня 2017 року №ПТ-298/17, свідоцтва про атестацію №039В, сертифікату схвалення організації з технічного обслуговування та ремонту від 09 грудня 2016 року, сертифікату Bureau Veritas Certification від 31 березня 2016 року, які з огляду на специфіку діяльності позивача свідчать про організацію власного вхідного контролю під час надходження на підприємство запчастин до авіадвигунів з метою їх перевірки на якість (том 1 а.с.52-57).

Надаючи оцінку доказам, на які посилається відповідач, зокрема, наявність в автоматизованих інформаційних системах ДФС інформації про обрив ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей, які були реалізовані ДП «ЛРЗ «Мотор» його контрагентами – ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна», а також відсутність можливостей продавців, з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладеного договору, суд не заперечує можливостей використовувати податкову інформацію.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Як вбачається з акта перевірки, зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ДП «ЛРЗ «Мотор» відомостей щодо відносин з іншими контрагентами, зокрема, ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна», контролюючим органом не проводились.

У даному випадку відповідач використав інформацію наявну в автоматизованих інформаційних системах ДФС щодо господарської діяльності контрагентів позивача без аналізу первинних документів таких платників податків. Оскільки зустрічні звірки жодного із контрагентів позивача фактично не проводились, тому аналітична інформація автоматизованих інформаційних систем ДФС про відсутність у контрагентів-постачальників необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів не можуть бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем правочинів без мети настання реальних наслідків, проведення безтоварних операцій, та, відповідно, однією з підстав для висновку про завищення сум податкового кредиту з ПДВ та в результаті прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшення розміру від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту. Такі висновки є лише припущенням контролюючих органів.

З наведених підстав суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів-постачальників позивача ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Суд звертає увагу, що такий висновок відповідача є лише припущення про ймовірні порушення податкового законодавства учасниками господарських операцій. Проте судом не встановлено, що відомості, які містяться в досліджених судом та податковою перевіркою первинних документах, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена в судовому порядку, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У свою чергу, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спори між сторонами щодо недійсності договорів відсутні. Контролюючим органом також не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та вказаними контрагентами вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Також суперечливим є висновок відповідача про не встановлення походження виробника товару, поставленого ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» на користь позивача, оскільки в листі від 22 травня 2018 року №21663/10/28-10-48-09-11 про надання відповіді на заперечення на акт перевірки від 26 квітня 2018 року №57/28-10-48-12/08029701 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» з питання законності декларування від’ємного значення з ПДВ за січень, вересень 2017 року» відповідач встановив, що ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» є виробником реалізованої продукції на ДП «ЛРЗ «Мотор» (том 5, а.с.14-18).

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов’язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов’язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента. Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданими контрагентами діяв недобросовісно, контролюючий орган не надав суду.

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, від 27 березня 2018 року №816/809/17.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі № 3991/03 «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

На момент фактичного виконання господарських операцій усі контрагенти позивача як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, були зареєстрованими платниками ПДВ. В ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями встановлено не було.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Посилання відповідача в акті перевірки на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень в межах досудового розслідування кримінальних справ, в яких наявна інформація щодо ознак фіктивності ОСОБА_3 «Імпера Груп» та транзитність операцій ОСОБА_3 «Промелектроніка», як на підставу зменшення податкового кредиту, суд відхиляє. Акт перевірки не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання ДП «ЛРЗ «Мотор» чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності і які є доведеними у встановленому порядку. Водночас, вироків суду відносно названих контрагентів позивача, які набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано. А сам по собі факт порушення кримінальної справи, у яких згадуються такі контрагенти, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Податковим органом не надано суду доказів того, що авіазапчастини, які згідно з первинними документами придбані, оприбутковані та використані позивачем у своїй господарській діяльності, були отримані незаконним шляхом. Варто звернути увагу, що в матеріалах справи є копія листа військової прокуратури Київського гарнізону від 10 квітня 2018 року №17/4066 вих.18 (том 5 а.с.104), у якому йдеться про те, що у кримінальному провадженні №42017110350000199 директор ОСОБА_3 «Промелектроніка» ОСОБА_6 перебуває у процесуальному статусі свідка. Наведене спростовує висновки відповідача про проведення цим підприємством господарських операцій для позивача у незаконний спосіб.

Водночас, судовими рішеннями від 27 липня 2018 року у справі №803/872/18, від 10 жовтня 2018 року у справі №0340/1470/18, від 07 лютого 2019 року у справі №140/2249/18 підтверджується систематичний характер взаємовідносин між позивачем та ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 НВП «Форсаж-плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест» за операціями з постачання запчастин до авіадвигунів (том 5 а.с.67-102).

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Таким чином, суд вважає, що у ході розгляду справи судом досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, документи про оплату) та встановлено реальне здійснення господарських операцій, зокрема, від контрагентів ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «ВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна». Вказані документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентами та у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача.

Натомість відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, оскільки він не володіє (чи володіє не у повній мірі) перевіреною, задокументованою та офіційною інформацією. Ним не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки позивача і його контрагентів та злагодженості дій між ними.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина друга статті 77 КАС України), який мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит з придбання товарів у його постачальників ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна» сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались. Таким чином, довести правомірність свого рішення зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Враховуючи ту обставину, що належні, допустимі і достатні докази на спростування первинних документів відповідач не надав, то суд вважає його висновки про завищення позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ОСОБА_3 «НВП «Форсаж плюс», ОСОБА_3 «Імпера Груп», ОСОБА_3 «Промелектроніка», ОСОБА_3 «ОСОБА_4 Інвест», ОСОБА_3 «НВК «Система», ОСОБА_3 «Авіа Комплект», ОСОБА_3 «Юкас Україна», ОСОБА_3 «Крафттехцентр», ОСОБА_3 «Авартех Україна», що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в січні 2018 року на 886151,00 грн. та до завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 272557,00 грн. безпідставними. Відтак, відповідач під час судового розгляду не довів, що оскаржувані повідомлення рішення від 15 травня 2018 року №0004184812 в частині заниження суми бюджетного відшкодування на 886151,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 443075,50 грн. та №0004204812, яким зменшено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 272557,00 грн., є правомірними.

Водночас, вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що зменшення ДП «ЛРЗ «Мотор» суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 11223,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафу) в сумі 5611,50 грн. відповідає нормам чинного законодавства з огляду на таке.

Згідно з додатковими поясненнями позивача (том 5, а.с.105-106) слідує, що ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено із ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз» (виконавець) договір про виконання робіт від 26 жовтня 2016 року №731 (том 4, а.с.217-223). Факт виконання робіт підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18 квітня 2017 року №52 (том 4, а.с.227), виконавцем була виписана та належним чином зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна від 26 грудня 2017 року №29 (том 4, а.с.225). За виконані роботи проведені розрахунки у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями від 28 грудня 2017 року №10251 на суму 67338,00 грн., в тому числі ПДВ 11223,00 грн., та від 05 квітня 2017 року №6071 на суму 34182,00 грн., в тому числі ПДВ – 5697,00 грн. (том 4, а.с.226,228).

19 лютого 2018 року ДП «ЛРЗ «Мотор» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2018 року із зазначенням в додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» двічі (в рядку 30 та в рядку 64 таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг або до Державного бюджету України») податкової накладної від 26 грудня 2017 року №29 ПДВ в сумі 11223,00 грн. по контрагенту ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз». Також у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» було відображено ПДВ в сумі 11223,00 грн. на підставі податкової накладної від 26 грудня 2017 року №29 по контрагенту ОСОБА_3 «ОСОБА_5 Текнолоджіз».

28 березня 2018 року позивач подав уточнюючий розрахунок у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (період, що уточнюється – січень 2018 року), у якому податкову накладну від 26 грудня 2017 року №29 в сумі 11223,00 грн. знято з рядка 20.2 (Д3), тобто з бюджетного відшкодування (том 5, а.с.107-110). Позивач вважає, що порушення вимог податкового законодавства ним усунуті.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що уточнюючому розрахунку від 28 березня 2018 року на підставі службового листа відділу податкового супроводження підприємств транспорту, зв’язку та інших галузей Львівського управління Офісу Великих платників податків ДФС від 29 березня 2018 року №199220/28-10-48-09-10 (том 5, а.с. 120-121) присвоєно ознаку «історія подання», що означає неврахування цього розрахунку згідно із вимогами пункту 50.2 статті 50 ПК України.

Згідно з пунктом 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка підприємства розпочалася 26 березня 2018 року (охоплений податковий звітний період січень 2018 року), а уточнюючий розрахунок у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (період, що уточнюється – січень 2018 року) позивач подав 28 березня 2018 року, тобто вже після того, як перевірка була розпочата.

Отже, за наведених обставин суд погоджується із доводами відповідача, що згідно з пунктом 50.2 статті 50 ПК України виявлення позивачем своїх помилок вже не може вважатися самостійним. Відтак, сума завищення бюджетного відшкодування, встановлена актом перевірки та врахована під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року №0004184812 за даним фактом становить 11223,00 грн. (а 50 % штрафу, застосованого спірним рішенням – 5611,50 грн.).

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 19 квітня 2018 року №55/28-10-48-12/08029701 висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті частково, а тому позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2018 року №0004204812 повністю та від 15 травня 2018 року №0004184812 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 886151,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафу) в сумі 443075,50 грн., в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог статей 139, 244, 246 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то відповідно до вимог частини третьої статті 139, статей 244, 246 КАС України слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати (судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням від 06 грудня 2018 року №1079) пропорційно до задоволених вимог - 24026,77 грн. (або 98,96 % від задоволених вимог).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 08029701) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код юридичної особи 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15 травня 2018 року №0004204812 та №0004184812 - в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 886151,00 грн. (вісімсот вісімдесят шість тисяч сто п’ятдесят одну грн. 00 коп.) та застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафу) в сумі 443075,50 грн. (чотириста сорок три тисячі сімдесят п’ять грн. 50 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 24026,77 грн. (двадцять чотири тисячі двадцять шість грн. 77 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року