Рішення № 80472806, 26.02.2019, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/2045/17

2/179/39/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фермер» до ОСОБА_3, приватного підприємства «Агрофірма «Діана», третя особа – Державний реєстратор ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) та поновлення договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фермер» до ОСОБА_3, приватного підприємства «Агрофірма «Діана», третя особа – Державний реєстратор ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) та поновлення договору оренди землі.

Позивач з урахуванням уточнень посилається на те, що 02.10.2017 року ОСОБА_3, який є власником земельної ділянки площею 4,65 га, кадастровий № 1222382500:02:002:0189, яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та Приватне підприємство «Агрофірма «Діана» уклали між собою договір про право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (договір емфітевзису).

Згідно умов договору, ОСОБА_3 надає належну йому на праві власності земельну ділянку для сільськогосподарських потреб у користування приватному підприємству «Агрофірма «Діана» строком на 100 років.

05.10.2017 року державний реєстратор Магдалинівської районної державної адміністрації ОСОБА_4 на підставі зазначеного договору внесла в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис 22786446 про передачу ОСОБА_5 приватному підприємству «Агрофірма «Діана» права користування указаною земельною ділянкою.

Укладення договору про передачу ОСОБА_3 приватному підприємству у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,65 га кадастровий № 1222382500:02:002:0189 безпосередньо зачіпає інтереси та порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фермер» на користування цією земельною ділянкою.

ТОВ «СГП «Фермер», яке на момент звернення в суд з позовом користувалося згаданою земельною ділянкою, вважає, що договір емфітевзису, укладений ОСОБА_3 з приватним підприємством «Агрофірма «Діана» має бути визнаний в судовому порядку недійсним з наступних підстав.

Предмет спірного договору - земельна ділянка площею 4,65 га, кадастровий № 1222382500:02:002:0189 була взята в оренду ТОВ «СГП «Фермер» у її власниці - ОСОБА_6 (матері ОСОБА_3М.) згідно договору оренди № 77 від 30.09.2006 р. строком на 7 років, починаючи з дати реєстрації договору в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

05.02.2007 року даний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» під № 040712300225.

У пункті 2.3 цього Договору сторони визначили: «Договір оренди укладається терміном (строком) на 7 (сім) років, починаючи з дати його державної реєстрації в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Магдалинівському відділі Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

По закінченні терміну дії Договору, Орендар має переважне право на поновлення Договору на новий термін. В разі відсутності претензій з боку Орендодавця, Договір поновлюється автоматично на термін та на умовах даного Договору.

Договір оренди земельної ділянки в обов'язковому порядку припиняється без подальшого поновлення у разі закінчення строку, на який надано було в оренду земельну ділянку, якщо за шість місяців до його закінчення Орендодавець повідомить Орендаря про непродовження дії цього Договору, інакше продовження дії цього Договору здійснюється згідно ч. 2 п. 2.3 даного Договору».

25.12.2007 р. померла власниця - орендодавець земельної ділянки ОСОБА_6

Після її смерті земельна ділянка продовжувала знаходитись у користуванні ТОВ «СГП «Фермер», яке використовувало її за призначенням та підготувало до весняних посівних робіт 2018 р.

18.08.2017 р. набрало чинності рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у справі № 179/707/17 яким за ОСОБА_3 визнано право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,6473 га, кадастровий № 1222382500:02:002:0189, що належала ОСОБА_7, та знаходиться у користуванні ТОВ «СГП «Фермер». Державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку здійснена 20.09.2017 року.

Отже, права та обов'язки померлого орендодавця ОСОБА_6 по договору оренди земельної ділянки в порядку спадкування перейшли до ОСОБА_3

Про визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку ТОВ «СГП «Фермер» стало відомо 20.10.2017 р. із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

25.10.2017 р. ТОВ «СГП «Фермер» надіслало ОСОБА_3 лист-повідомлення про намір скористуватися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки як із новим власником на новий строк оренди. До листа додавався проект угоди про поновлення договору оренди з новими умовами, які можуть бути змінені за згодою сторін.

Листом від 31.10.2017 р. ТОВ «СГП «Фермер» запропонувало ОСОБА_3 отримати в конторі ТОВ «СГП «Фермер» плату за оренду успадкованої ним земельної ділянки.

На пропозиції ТОВ СГП «Фермер» щодо поновлення договору оренди чи укладення нового договору оренди земельної ділянки та отримання розрахунків за оренду, ОСОБА_3 повідомив, що запропоновані йому у проекті договору умови оренди не прийнятні. Своїх умов на яких він згоден поновити чи укласти новий договір оренди ОСОБА_3 не повідомив, орендну плату запропонував переслати йому поштовим переводом. Договір оренди земельної ділянки, укладений з його матір'ю 30.09.2006 р. просив вважати припиненим з моменту реєстрації його права власності на земельну ділянку. Вимагав повернути земельну ділянку.

Передбачене п. 2.3 договору оренди земельної ділянки та ст. 33 Закону «Про оренду землі» переважне право ТОВ «СГП «Фермер» як орендаря, на поновлення (укладення нового) договору оренди земельної ділянки ОСОБА_3 вважає припиненим у зв'язку з неналежним виконанням орендарем обов'язків за умовами договору та неприйнятними умовами, викладеними у надісланому йому проекті договору оренди.

Згідно листа ОСОБА_3, неналежне виконання ТОВ СГП «Фермер» обов'язків по договору оренди полягає у невиплаті йому орендної плати за період з 2007 по 2017 роки.

Договором оренди виплата орендної плати поштовим переказом, витрати на послуги поштового зв'язку не передбачались. Контора ТОВ «СГП «Фермер» знаходиться у селі де мешкає ОСОБА_3 Доводів про те що за станом здоров'я чи з інших поважних причин він не може з'явитись для отримання орендної плати у касі підприємства, ОСОБА_3 не навів.

23.11.2017 року ТОВ «СГП» Фермер» відправило ОСОБА_3 поштовим переказом оплату за оренду земельної ділянки за 2007-2016 роки, за 2017 рік строк оплати визначений договором спливав 31.12.2017 р.

Для отримання орендної плати за 2017 рік ОСОБА_3 в касу ТОВ «СГП» «Фермер» до 31.12.2017 року не з'являвся, у зв'язку з чим орендна плата за 2017 року була відправлена йому поштовим переказом в січні 2018 р. Факт виплати ОСОБА_3 орендної плати підтверджується чеками поштового відділення про поштові перекази на суму 21 445 грн. Спілкування з представниками ТОВ «СГП «Фермер» щодо визначення прийнятних для нього нових умов договору оренди ОСОБА_3 уникає.

Про намір передачі права користування земельною ділянкою шляхом укладення договору емфітевзису, а не договору оренди, ОСОБА_3 товариству з обмеженою відповідальністю «СГП «Фермер» не повідомляв.

Обгрунтування ОСОБА_3 відмови в поновленні договору оренди землі невиплатою йому орендної плати позивач вважає надуманим, з метою відмови від поновлення договору. Про це свідчить факт укладення ним 02.10.2017 року на цю ж земельну ділянку договору емфітевзису із ПП «Агрофірма «Діана», тобто ще до повідомлення ТОВ СГП «Фермер» про набуття права власності на земельну ділянку - 27.10.2017 р.

Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладений ОСОБА_3 з ПП «Агрофірма «Діана» не міг бути укладеним, а укладений слід визнати недійсним, оскільки на момент його укладення земельна ділянка, яка була предметом цього договору знаходилась у оренді ТОВ СГП «Фермер» по договору оренди землі від 30.09.2006 р. № 97, укладеним з ОСОБА_6

Згідно даних Державного земельного кадастру та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація припинення чи розірвання цього договору оренди землі не проводилася.

Позивач посилається на те, що законодавством передбачена обов'язкова державна реєстрація як виникнення, переходу так і припинення речових прав на нерухоме майно. При цьому, державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.

Ще однією підставою для визнання зазначеного договору емфітевзису недійсним являється удаваність цього правочину. Про те, що договір про право користування земельною ділянкою (договір емфітевзису), укладений 02.10.2017 року ОСОБА_3 із ПП «Агрофірма «Діана» є удаваним правочином свідчить зміст цього договору, зокрема його пункти: 2.1, 2.3, 5.1, 5.2.

Відповідно до умов, визначених у цих пунктах, передача ОСОБА_3 емфітевтичного права на земельну ділянку ПП «Агрофірма Діана» здійснюється на строк 100 років за оплату в розмірі 100 грн. по закінченню терміну дії цього договору, тобто через 100 років (п. п. 2.1, 2.3).

У разі односторонньої відмови власника земельної ділянки від виконання своїх обов'язків за Договором (зокрема дострокового розірвання цього Договору за рішенням суду), власник (ОСОБА_3М.) відшкодовує усі витрати, які були понесені у зв'язку із укладенням та виконанням цього Договору, та сплачує емфітевту, тобто - ПП «Агрофірма Діана», штраф у розмірі 10 000 доларів США з урахуванням курсу долара на день виплати (п. 2.5).

До моменту остаточного відшкодування власником емфітевту усіх понесених витрат та сплати штрафу, право користування земельної ділянки належить виключно емфітевту (п. 5.2).

Це при тому, що за договором оренди з ТОВ «СГП «Фермер» ОСОБА_3 отримав від останнього орендну плату 21 445 грн.

Відмова ОСОБА_3 від поновлення економічно вигідного для орендодавця договору оренди земельної ділянки з ТОВ «СГП «Фермер» та передача її у користування ПП «Агрофірма Діана» по договору емфітевзису на збиткових для орендодавця умовах свідчить про приховання відповідачами іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Користування ПП «Агрофірма Діана» земельною ділянкою ОСОБА_3 за указаних обставин дає підстави для висновку про приховувану передачу ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду ПП «Агрофірма Діана».

Приховування відповідачами оренди земельної ділянки за договором емфітевзису вчинено з метою обійти передбачене законом переважне право ТОВ «СГП «Фермер» на оренду цієї земельної ділянки.

ТОВ «СГП «Фермер» зазначає, що як наймач, належно виконував свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки і після спливу строку договору згідно закону має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму (оренди). Відмова ОСОБА_3 від поновлення договору оренди та укладення з ПП «Агрофірма «Діана» договору емфітевзису на земельну ділянку не відповідає вимогам законодавства та суперечить правам і інтересам ТОВ «СГП «Фермер».

Отже, позивач вважає, що дії щодо поновлення договору оренди з новим власником земельної ділянки ТОВ «СГП «Фермер» виконані у встановлений законом строк, а відповідач ОСОБА_3 розпорядився земельною ділянкою (уклав договір емфітевзису) ще до повідомлення ТОВ СГП «Фермер» як орендаря про набуття права власності на земельну ділянку.

Про намір укласти договір на користування цією земельною ділянкою (договір емфітевзису) з іншою особою, відповідач ОСОБА_3 ТОВ «СГП «Фермер» не повідомляв. Не було з його боку і пропозицій щодо заміни договору оренди земельної ділянки на договір емфітевзису, який також влаштовує ТОВ СГП «Фермер».

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає:

-визнати удаваним правочином та недійсним договір про право користування земельною ділянкою (договір емфітевзису), розташованої на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, площею 4,65 га, кадастровий № 1222382500:02:002:0189, укладений 02.10.2017 року ОСОБА_3 із ПП «Агрофірма «Діана» і зареєстрований 05.10.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (номер запису про інше речове право: 22786446);

-визнати поновленим договір № 77 оренди земельної ділянки від 30.09.2006 року зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 05.02.2007 року під № 040712300225, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фермер» та ОСОБА_6 права і обов'язки якої по цьому договору успадкував ОСОБА_3.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом перейшла у власність земельна ділянка, яка належала його матері ОСОБА_6, яка померла 25.12.2007 року. Право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано 20.09.2017 року.

Також представник відповідача пояснив, що ОСОБА_3 при укладенні договору емфітевзису з ПП «Агрофірма «Діана» не знав про наявність укладеного та зареєстрованого 05.02.2007 року з його померлою матір’ю договору оренди строком на 7 років. Про наявність цього договору оренди дізнався після того як необхідно було передати в користування земельну ділянку ПП «Агрофірма «Діана».

Відразу після того, як ОСОБА_3 дізнався про існування орендних правовідносин, а саме 20.10.2017 року надав ТОВ «СГП «Фермер» ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та 27.10.2017 року надіслав на адресу позивача листа, в якому зазначив, що є власником земельної ділянки, у зв’язку із чим прохав сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою протягом 11 років та повернути земельну ділянку.04.11.2017 року ОСОБА_3 отримав від ТОВ «СГП «Фермер» лист до якого було додано проект договору оренди землі, який не був підписаний уповноваженим представником ТОВ «СГП «Фермер».

Позивач отримавши листа-повідомлення та проект договору, який датований 25 жовтня 2017 року, 09 листопада 2017 року надіслав у термін визначений законодавством лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, де зазначив, що умови договору оренди є неприйнятними, оскільки заборгованість по орендній платі за 11 років не була сплачена. Крім того з документу надісланого позивачем неможливо було встановити дійсне волевиявлення позивача на укладення цього договору, оскільки у ньому був відсутній підпис представника ТОВ СГП «Фермер», як сторони договору.

Орендна плата за договором оренди, який був укладений із померлою матір’ю ОСОБА_3 була виплачена тільки 22.11.2017 року, за 2007-2016 р.р. Орендна плата за користування земельною ділянкою у 2017 році, була виплачена позивачем тільки 31.01.2018 року, хоча ТОВ СГП «Фермер» зобов’язувалося сплатити до кінця 2017 року.

Представник відповідача зазначив, що договір емфітевзису між ОСОБА_3 та ПП «Агрофірма «Діана» укладено за вільного волевиявлення сторін, його умови погоджені та відповідають вимогам законодавства.

Представник відповідача – ПП «Агрофірма «Діана» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, надавши до суду заяву, в якій прохала розглянути справу без її участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд дійшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 вересня 2006 року між ОСОБА_6 та ТОВ «СГП «Фермер» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,65 га строком на сім років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 05 лютого 2007 року.

Згідно з пунктом 2.3 цього договору по закінченню строку його дії орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. В разі відсутності претензій з боку орендодавця, договір поновлюється автоматично на термін та умовах даного договору. Договір оренди земельної ділянки в обов’язковому порядку припиняється без подальшого поновлення у разі закінчення строку на який надано було в оренду земельну ділянку, якщо за шість місяців до його закінчення орендодавець повідомить орендаря про не продовження дії цього договору, інакше продовження дії цього договору здійснюється згідно ч. 2 п. 2.3 даного договору.

Пунктом 3 «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди встановлено, що дія договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено, з ініціативи Орендодавця; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи – орендаря.

ОСОБА_6 померла 25 грудня 2007 року. Відповідно до рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2017 року, ОСОБА_3 є власником зазначеної земельної ділянки (а. с. 15). Право власності на земельну ділянку зареєстровано 20.09.2017 року, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.09.2017 року (а. с. 16).

02 жовтня 2017 року ОСОБА_3 уклав договір емфітевзису спірної земельної ділянки з ПП «Агрофірма «Діана», право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 жовтня 2017 (а. с. 17, 182-184).

27 жовтня 2017 року ОСОБА_3 надіслав на адресу позивача листа, в якому зазначив, що є власником земельної ділянки, прохав сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою, повернути земельну ділянку (а. с. 137-139).

ТОВ «СГП «Фермер» звернулося до ОСОБА_3 листом від 25 жовтня 2017 року з проханням поновити договір оренди, додавши проект відповідного договору оренди землі (а. с. 140-145).

09 листопада 2017 року ОСОБА_3 надіслав ТОВ «СГП «Фермер» лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, де зокрема зазначив, що орендна плата за користування земельною ділянкою йому не виплачена (а. с. 28).

22 листопада 2017 року ОСОБА_3 виплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за період з 2007 року по 2016 рік, виплату орендної плати за 2017 рік зобов’язано здійснити до 31 грудня 2017 року (а. с. 35-36).

Позивачем, 31 січня 2018 року на адресу ОСОБА_3 здійснено грошовий переказ на суму 3 480 грн. в рахунок орендної плати за 2017 рік (а. с. 202).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що також визначено положенням частини першої статті 627 ЦК України.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов’язки.

Згідно ч. 7 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою–п’ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов’язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов’язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою-одинадцятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п’ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору щодо користування земельною ділянкою з новим користувачем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

У відповідності до ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з доказів наданих сторонами вбачається, що на момент укладення договору емфітевзису між ОСОБА_3 та ПП «Агрофірма «Діана» у сторін цього договору були відсутні відомості про чинні договори оренди земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 12.10.2017 року (а. с. 17). Крім того, виходячи з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.07.2018 року, оспорюваний договір емфітевзису від 02.10.2017 року припинено на підставі угоди про розірвання від 21.05.2018 року, та проведено відповідну державну реєстрацію 21.06.2018 року (а. с. 99-100).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність в ТОВ «СГП «Фермер» переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для визнання укладеного з новим користувачем договору емфітевзису недійсним, оскільки право позивача на переважне поновлення договору оренди землі не порушено. Крім того, неналежне виконання обов’язків відповідно до умов договору з боку позивача підтверджується несвоєчасною виплатою орендної плати за користування земельною ділянкою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Фермер» до ОСОБА_3, приватного підприємства «Агрофірма «Діана», третя особа – Державний реєстратор ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) та поновлення договору оренди землі – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя Т.А.Ковальчук