Ухвала суду № 80471594, 12.03.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

"12" березня 2019 р. м. Рівне Справа №5019/1612/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у матеріалах справи

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі

до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат"

про визнання банкрутом

в загальному позовному провадженні позов заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. І.Франка, 10) в інтересах держави в особі Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Замкова, 4)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Залізнична, 140, код ЄДРПОУ 05501095)

про повернення земельних ділянок

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з"явився;

від відповідача: не з"явився;

від кредиторів: ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_2;

від арбітражного керуючого: не з"явився.

від органу прокуратури: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2012 р. Відкрите акціонерне товариство "Дубенський м'ясокомбінат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.12.2018 року продовжено строк ліквідаційної процедури ОСОБА_1 акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" та строк повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_4 на шість місяців.

Заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат", в якій просить зобов'язати останнього, в особі ліквідатора, повернути Дубенській міській раді Рівненській області земельній ділянки, що перебувають в користуванні відповідача згідно Державного акту на право постійного користування землею І-РВ № 002104 від 12.03.1997, а саме:

- земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану в м. Дубно по вул. З. Гайдай, 7, кадастровий номер 5610300000:02:002:0195, нормативно - грошова оцінка якої складає 594924,00 грн.;

- земельну ділянку площею 13,67 га, розташовану в м. Дубно, по вул. М. Кривоноса. 137, кадастровий номер 5610300000:02:002:0196, нормативно - грошова оцінка якої складає 26 847 880,00 грн.;

- земельну ділянку площею 11,9157 га, розташовану в м. Дубно по вул. Залізнична, 140, кадастровий номер 5610300000:02:002:1900, нормативно - грошова оцінка якої складає 26 210 965,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокуратура посилається на те, що земельні ділянки не перебували у Відповідача ні на праві власності, ні на праві господарського відання, вони не включені до ліквідаційної маси підприємства - банкрута, тому земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі, а саме Дубенській міській раді Рівненської області.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2019 року позовну заяву заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

07.02.2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Відповідачем - ліквідатором ОСОБА_4 поданий відзив на позов №02-03/1/53 від 04.02.2019 року, в якому останній зазначає.

У заяві заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 просить ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» повернути Дубенській міській раді Рівненської області земельні ділянки: площею 0,12 га, розташована м. Дубно, вул. З.Гайдай, 7, кадастровий номер 5610300000:02:002:0195; площею 13,67 га, розташована м. Дубно, вул. Кривоноса Максима, 137, кадастровий номер 5610300000:02:002:0196; площею 11,9157 га, розташована м. Дубно, вул. Залізнична 140 (46), кадастровий номер 5610300000:02:002:1900.

Враховуючи, що зазначені земельні ділянки, на підставі рішення Дубенської міської ради народних депутатів №230 від 28.02.1997, передані у користування для розміщення виробничих, господарських, громадських та складських будівель та споруд, які на даний час реалізовані та не належать банкруту, а також враховуючи положення п. е ст. 141 Земельного кодексу України, ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» не заперечує проти повернення земельних ділянок Дубенській міській раді.

Від органу прокуратури 21.02.2019 року до суду надійшли пояснення, в яких прокурор зазначив що на момент визнання ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» банкрутом у користуванні підприємства перебувала земельна ділянка, площею 0,12 та, розташована в м. Дубно по вул. З.Гайдай, 7, кадастровий номер 5610300000:02:002:0195; земельна ділянка, площею 13,67 га, розташована в м. Дубно, по вул. М.Кривоноса, 137, кадастровий номер 5610300000:02:002:0196; земельна ділянка, площею 11,9157 га, розташована в м. Дубно, по вул. Залізнична, 140 (раніше до впорядкування нумерації будинків вул. Залізнична, 46), кадастровий номер 5610300000:02:002:1900.

Згідно листа ліквідатора ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат», наявного в матеріалах справи, вищевказані земельні ділянки відносяться до комунальної власності та передавалися ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» в користування.

Земельні ділянки до ліквідаційної маси підприємства-банкрута не включалися та в ході ліквідаційної процедури не реалізовувалися.

Частиною 8 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Прокурор вважає, що земельна ділянка не перебувала у Відповідача ні на праві власності, ні на праві господарського відання, вона не включена до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а тому, остання підлягає поверненню власнику землі, а саме Дубенській міській раді Рівненської області.

Дубенська міська рада у клопотанні №686/05-02-29/19 від 15.02.2019 року позов заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" про повернення земельних ділянок підтримала.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 12.03.19р представник прокуратури підтримав позов повністю, просив суд задоволити. Представник кредитора не заперечував проти задоволення позову.

Представники Відповідача та Дубенської міської ради в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, Відповідачем та Дубенською міською радою подані суду клопотання про розгляд справи у відсутності повноважних представників.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

Згідно із ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В п. 3 зазначеного рішення Суд в загальному, не пов’язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Конституція України (статті 13,14) визначає, що земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Таким чином, спірні правовідносини, пов'язані з можливим розпорядженням земельною ділянкою комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а не вжиття Дубенською міською радою заходів щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста порушують права останньої, як власника вказаної земельної ділянки.

Однак, на даний час Дубенська міська рада, як власник земельної ділянки жодних заходів щодо усунення вказаного порушення не вживає.

За таких обставин, «суспільним», «публічним» інтересом звернень прокуратури до суду з вимогою про повернення земельної ділянки Дубенській міській раді є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Рішенням Дубенської міської ради від 28.02.1997 № 230 затверджено технічну документацію на встановлення меж та передано в постійне користування ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» земельні ділянки, загальною площею 27,4 га, що розташовані по вул. Залізничній, вул. Кривоноса, вул. З.Гайдай в м. Дубно, Рівненської області, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

На підставі вищевказаного рішення ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» видано Державний акт на право постійного користування землею серія І-РВ № 002104 від 12.03.1997, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3.

07.11.2012 згідно постанови Господарського суду Рівненської області у справі №5019/1612/11 ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Заборгованість ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» зі сплати земельного податку за користування земельними ділянками становить 1 264 200,21 грн., яка визнана і включена в реєстр вимог кредиторів. На даний час підприємство перебуває в стадії ліквідації.

На момент визнання ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» банкрутом у користуванні підприємства перебувала земельна ділянка, площею 0,12 га, розташована в м. Дубно по вул. З.Гайдай, 7, кадастровий номер 5610300000:02:002:0195, нормативно-грошова оцінка якої складає 594924,0грн.; земельна ділянка, площею 13,67 га, розташована в м. Дубно, по вул. М.Кривоноса, 137, кадастровий номер 5610300000:02:002:0196, нормативно-грошова оцінка якої складає 26 847 880,00 грн.; земельна ділянка, площею 11,9157 га, розташована в м. Дубно, по вул. Залізнична, 140 (раніше до впорядкування нумерації будинків вул. Залізнична, 46), кадастровий номер 5610300000:02:002:1900, нормативно-грошова оцінка якої складає 26 210 965,00 грн.

Згідно листа ліквідатора ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» вищевказані земельні ділянки відносяться до комунальної власності та передавалися ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» в користування.

Земельні ділянки до ліквідаційної маси підприємства-банкрута не включалися та в ході ліквідаційної процедури не реалізовувалися.

На даний час Державний акт на право постійного користування землею серія І-РВ № 002104 від 12.03.1997, що виданий ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» є чинним, а вищевказані земельні ділянки обліковуються за підприємством-банкрутом.

Разом з тим, ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» земельні ділянки фактично не використовує.

Згідно ст. 34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», починаючи з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Частиною 1 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частина 1 ст.136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Разом з тим, індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.

Частиною 8 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Враховуючи те, що земельна ділянка не перебувала у Відповідача ні на праві власності, ні на праві господарського відання, вона не включена до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, тому, остання підлягає поверненню власнику землі, а саме Дубенській міській раді Рівненської області.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За умовами ст.ст. 316-319, 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та не може бути обмежений у здійсненні права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчудження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується.

Враховуючи викладене, ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» порушує вимоги законодавства України, зокрема, вимоги Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та безпідставно не повертає до комунальної власності територіальної громади м. Дубно земельні ділянки. Дубенську міську раду Рівненській області починаючи з часу визнання ВАТ «Дубенський м’ясокомбінат» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, незаконно позбавлено можливості отримати належну територіальній громаді міста Дубно земельну ділянку, що була передана в користування підприємству- банкруту, та використовувати її за цільовим призначенням.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради про повернення Дубенській міській раді земельних ділянок.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради задоволити.

2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Дубенський м’ясокомбінат» (вул. Залізнична, 140, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 05501095), в особі ліквідатора, повернути Дубенській міській раді Рівненській області земельні ділянки, що перебувають в користуванні Відповідача згідно Державного акту на право постійного користування землею І-РВ № 002104 від 12.03.1997, а саме: земельну ділянку, площею 0,12 га, розташовану в м. Дубно по вул. З.Гайдай, 7, кадастровий номер 5610300000:02:002:0195, нормативно-грошова оцінка якої складає 594924,0грн.; земельну ділянку, площею 13,67 га, розташовану в м. Дубно, по вул. М. Кривоноса, 13 7, кадастровий номер 5610300000:02:002:0196, нормативно-грошова оцінка якої складає 26 847 880,00 грн.; земельну ділянку, площею 11,9157 га, розташовану в м. Дубно, по вул. Залізнична, 140, кадастровий номер 5610300000:02:002:1900, нормативно-грошова оцінка якої складає 26 210 965,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Дубенський м’ясокомбінат» (вул. Залізнична, 140, м. Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 05501095) на користь прокуратури Рівненської області (33028, м.Рівне, вул.16 Липня,52, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Держказначейська служба України, м.Київ, код класифікації видатків 2800) 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, або безпосередньо до апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 березня 2019 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.