Рішення № 80471474, 05.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1533/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

розглядаючи справу № 916/1533/18

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №1 від 02.01.2019р. ;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за ордером №105058 від 28.12.18р., ОСОБА_3, керівник ;

розглянувши справу за позовом Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району до ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” про розірвання договору та стягнення пені у розмірі 57907,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 30.07.2018 р. за вх. № ГСОО 1652/18 до ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” про розірвання договору та стягнення пені у розмірі 57 907,69 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2018р. суддею Д’яченко Т.Г. позовну заяву Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1533/18 за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату №676 від 06.11.2018р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), у зв’язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. з 05.11.2018р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи № 916/1533/18.

05.10.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області надійшла заява за вх.ГСОО№ 2-5020/18 про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2018р. справу було прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

04.12.2018р. за вх.ГСОО№25107/18 від ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” надійшли додаткові пояснення по справі.

04.12.2018р. за вх.ГСОО№25106/18 від ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” надійшли доповнення до відзиву на позов.

04.12.2018р. за вх.ГСОО№25105/18 від ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до вищевказаного клопотання, господарським судом було відмовлено у задоволені з підстав того, що розірвання договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов’язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Приписами ч. 4 ст. 188 ГК України встановлено, що у випадку коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору – за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

11.12.2018р.за вх.ГСОО№25566/18 від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району надійшли додаткові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 11.12.2018р. представником відповідача було подано клопотання за вх.ГСОО№2-6264/18 про витребування доказів.

В судовому засіданні 03.01.2019р. представником відповідача було подано клопотання за вх.ГСОО№2-48/19 про виклик свідків.

Крім того, у судовому засіданні 03.01.2019р. представником відповідача було подано доповнення до клопотання про витребувння доказів за вх.ГСОО№196/19 та відзив на додаткові пояснення по суті спору за вх.ГСОО№190/19.

У судовому засіданні 03.01.2019р. представник відповідача заперечує проти задоволення клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області.

Крім того, представником позивача в засіданні суду 03.01.2019р. також було заперечено проти задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області.

Господарським судом було відмовлено протокольно 03.01.2019р. у задоволені заяви Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області з підстав того, що в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази, що рішення по справі №916/1533/18 можуть вплинути на права та обов`язки Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області щодо однією із сторін у даній справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2019р. було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” (вх.ГСОО №2-6264/18 від 11.12.2018р.) про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2019р. було задоволено частково клопотання представника відповідача ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” (вх.ГСОО №2-48/19 від 03.01.2019р.) про виклик свідків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2019р. строк підготовчого засідання був продовжений на тридцять днів.

23.01.2019р. за вх.ГСОО№1415/19 від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району надійшло клопотання про залучення додаткових доказів, а саме на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 03.01.2019р. про витребування доказів.

08.02.2019р. за вх.ГСОО№2629/19 від ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву про розірвання договору.

11.02.2019р. за вх.ГСОО№2723/19 Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району надійшли додаткові пояснення.

05.03.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач у справі зазначає, що 27.07.2017р. між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною (КЕЧ) району та СФГ «Пине» був укладений договір №5-2017, згідно якого сторони, що є суб’єктами господарювання, з метою досягнення єдиної для обох сторін господарської мети щодо отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності - для Білгород- Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району та одержання прибутку - для ОСОБА_4 (фермерського) господарством «Пине» від здійснення ними господарської діяльності класу 01.11 за КВЕД-2010 з вирощування сільськогосподарських культур зобов’язались шляхом об’єднання своїх зусиль та вкладів без створення юридичної особи спільно діяти з вирощування зернових та решти, не віднесених до інших класів культур, їх збирання, зберігання та подальшої реалізації.

П 8.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом для розподілу результатів спільної діяльності є календарний рік. При цьому вкладом згідно п. 5.1 Договору Білгород-Дністровської КЕЧ району (Сторони 1 за договором ) є право доступу та обробки земельних ділянок загальною площею 468 га (згідно акту обміру земельної ділянки, який є невід’ємною частиною Договору), вартість якої визначається на рівні нормативної грошової оцінки земельних ділянок та становить 27 826,39 грн. за 1 га.

За змістом п. 8.2.1 Договору грошові кошти у розмірі не менше як 9 % від вартості вкладу Білгород-Дністровської КЕЧ району перераховується Стороні 1 та є коштами отриманими нею від здійснення господарської діяльності.

Сторони в п 8.4 Договору також дійшли згоди про те, що в порядку дострокового розподілу очікуваного прибутку результатів спільної діяльності у поточному році визначена згідно пункту 8.2.1 частка Сторони 1 перераховується їй Стороною 2 у розмірі 1/12 частки щомісячно у строк до 25 числа кожного місяця. За умов належного виконання зазначеного порядку розподілу Сторона 2 набуває права самостійного та на власний розсуд розпорядження рештою результатів діяльності.

Пунктом 11.2 Договору №5-2017 визначено, що він укладений з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і набирає чинності з дати складання акту обміру земельної ділянки тобто з 27.07.2017. на строк до 17.07.2024 р., та на час звернення до суду із позовом є чинним.

Як вбачається з акту обміру земельної ділянки від 27.07.2017 комісією у складі головуючого :помічника начальника Білгород-Дністровської КЕЧ району з МТЗ - працівника ЗСУ ОСОБА_5, та членів комісії інженера з землекористування Білгород- Дністровської КЕЧ району працівника ЗСУ ОСОБА_6 із залученням СФГ «ПИНЕ» запропоновано, і ця пропозиція затверджена керівником СФГ «ПИНЕ» ОСОБА_3 та ТВО начальника Білгород-Дністровської КЕЧ району ОСОБА_7 сторонами за договором № 5-2017 від 27.07.2017 було залучено до обробки поле № 1-46,6999 га. (кадастровий номер 5124780700:01:002:0344), № 2 - 46,1949 га (кадастровий номер 5124780700:01:002:0345), №3 -200,0 га. (кадастровий номер 5124780700:016:002:0343), № 4 - 55,1997 га (5124780700:016:002:0346) поле № 5 - 118 га., у зв’язку із чим Позивач зробив свій внесок з вирощування сільськогосподарських культур з вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур, и насіння олійних культур, їх збирання, зберігання та подальшої реалізації.

За умовами договору та складених актів звірок з Відповідачем, вбачається, що Відповідачем не було здійснено оплату за договором у наступні періоди часу, а саме станом на 01.01.2018 р. заборгованість Відповідача за договором становила 244391,34 грн., до 15.01.2018р. за січень-місяць 2018р. зросла у сумі 97695 грн., за лютий-місяць 2018р. - на 97695 грн. за березень-місяць 2018р. - на 97695 грн., за квітень-місяць 2018р. - на 97695 грн., за травень-місяць 2018р. - на 97695 грн., у травні-місяці 2018 р.

Згідно умов п.10.4 Договору в разі порушення визначеного пунктом 8.4 Договору порядку та строків перерахування Стороні 1 грошових коштів, Сторона-2 сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Станом на 09.07.2018р. розмір пені до сплати складає 57907,69 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивачем у позові повідомлено суд про відсутність в судових та інших органах України, які у межах своєї компетенції повноважні розглядати господарські спори, проваджень за позовними заявами Білгород-Дністровської КЕЧ району до СФГ «Пине» (вул. Чапаєва, буд. 25, с, Старосілля, Саратський район, Одеська область, 68242, код ЄДРПОУ 23992435) про розірвання договору спільної діяльності № 5-2017 від 27.07.2017р., та стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов’язань.

З урахуванням зазначеного, Білгород-Дністровська КЕЧ району просить суд розірвати Договір про вирощування сільськогосподарських культур №5-2017 від 27.07.2017р., що укладена між Білгород-Дністровською КЕЧ району та СФГ «ПИНЕ» та стягнути з СФГ «ПИНЕ» на користь Білгород-Дністровською КЕЧ району 57907,69 грн. пені за невиконання зобов’язань розподілу прибутку результатів спільної діяльності за договором №5-2017 від 27.07.2017р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що за рік відповідно до Договору №5-2017 від 27.07.2017р. Селянське (фермерське) господарство «Пине» мали виплатити Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині (КЕЧ) району 1 172 047,57 грн., що й було зроблено, з переплатою в 104 952,43 грн. і раніше, ніж це передбачено п. 8.1. Договору №5-2017 від 27.07.2017р.

Також протягом певного часу зі сторони ОСОБА_4 (фермерського) господарства «Пине» дійсно мала місце несвоєчасна оплата платежів за договором, але, спірні питання щодо оплати відповідно до проведеної сторонами звірки взаєморозрахунків за період січень-лютий 2018р. було врегульовано сторонами згідно з положеннями п.10.6 Договору шляхом переговорів, у зв’язку з чим гарантійним листом №01/02 від 28.02.2018р. Селянське (фермерське) господарство «Пине» гарантувало повну оплату у строк до 20.07.2018р.

Відповідачем також вказано, що станом на 16.07.2018р. обов’язок щодо розрахунку ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Пине» виконаний в повному обсязі, що підтверджується: платіжним дорученням №62 від 22.09.2017р. на 80 000,00 гри.; платіжним дорученням №34 від 07.12.2017р. на 187 000,00 грн.; платіжним дорученням №53 від 23.05.2018р. на 5 000,00 грн.; платіжним дорученням №56 від 22.06.2018р. на 5 000,00 грн.; платіжним дорученням №66 від 16.07.2018р. на 1 000 000,00 грн., загальною сумою 1 277 000,00 грн., з переплатою в 104 952,43. За таких обставин, станом на дату подачі позову мала місце часткова передплата за серпень 2018 року. Отже, будь-яких збитків від прострочення ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Пине» оплати за договором Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району не зазнала та жодним чином не була позбавлена того, на що розраховувала за договором.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зауважено, що 15.07.2018р. з ОСОБА_4 (фермерського) господарства «Пине» було стягнуто на користь Білгород-Дністровської квартирно- експлуатаційної частини (КЕЧ) району 57907,69 грн. у якості штрафних санкцій, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2018р.

З урахуванням чого, відповідач вказує на те, що позивач повністю отримав те, на що він розраховував при укладенні договору.

Також у доповненнях до відзиву відповідачем було зазначено про те, що у судовому засіданні від 04.02.2019р. бухгалтер Білгород-Дністровської квартирно- експлуатаційної частини (КЕЧ) району підтвердив відсутність на момент звернення з позовом заборгованості зі сплати грошових коштів за Договором№5-2017 від 27.07.2017р., а також отримання від відповідача передплати за серпень та штрафних санкцій у розмірі 57 907,69грн., що ще раз підтверджує, що позивачем отримано те, на що він розраховував при укладенні Договору №5-2017 від 27.07.2017р. (вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами технічного звукозапису судового засідання по справі №916/1533/18).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановленою ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Тобто договір - це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодження їхніх дій. Він є інститутом добровільного виконання зобов’язань для отримання результату, задля якого його укладено, і якого намагаються досягти сторони шляхом вчинення певних дій.

Отже, основною метою укладення договору є отримання сторонами результату, задля якого цей договір було укладено, та якого сторони за договором намагаються досягти шляхом вчинення певних дій.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з договору №5-2017 від 27.07.2017р., метою укладання зазначеного договору для Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району є отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Отже, укладаючи зазначений договір позивач певним чином розраховував на отримання від Селнського (фермерського) господарства «Пине» грошових коштів, розмір яких встановлено у п.8.1 договору.

За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Слід зауважити, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом . Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Отже, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

За матеріалами справи, протягом певного часу зі сторони ОСОБА_4 (фермерського) господарства «Пине» дійсно мала місце несвоєчасна оплата платежів за договором, але, спірні питання щодо оплати відповідно до проведеної сторонами звірки взаєморозрахунків за період січень-лютий 2018р. було врегульовано сторонами згідно з положеннями п.10.6 Договору шляхом переговорів, у зв’язку з чим гарантійним листом №01/02 від 28.02.2018р. Селянське (фермерське) господарство «Пине» гарантувало повну оплату у строк до 20.07.2018р. і Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району проти цього не заперечувала. Станом на 16.07.2018р. обов’язок щодо розрахунку ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Пине» виконаний в повному обсязі, що підтверджується: платіжним дорученням №62 від 22.09.2017р. на 80 000,00 гри.; платіжним дорученням №34 від 07.12.2017р. на 187 000,00 грн.; платіжним дорученням №53 від 23.05.2018р. на 5 000,00 грн.; платіжним дорученням №56 від 22.06.2018р. на 5 000,00 грн.; платіжним дорученням №66 від 16.07.2018р. на 1 000 000,00 грн., загальною сумою 1 277 000,00 грн., з переплатою в 104 952,43грн.

За таких обставин, станом на дату подачі позову мала місце часткова передплата за серпень 2018 року.

Таким чином на думку господарського суду, позов Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району до ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” про розірвання договору та стягнення пені у розмірі 57907,69 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

ККеруючись ст.ст. 13, 73,74,76,86, 130, 175, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району до ОСОБА_4 фермерського господарства „ПИНЕ” про розірвання договору та стягнення пені у розмірі 57907,69 грн. – відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 15 березня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут