Ухвала суду № 80470680, 13.03.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"13" березня 2019 р.Справа № 924/71/18 м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

2. фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

3. фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського

за участю представників:

прокуратури: Параскевич О.Г. - за посвідченням від 21.08.2017 р. №047701

позивача: не з'явився

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

відповідача 3: не з'явився

У засіданні проголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 року, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 року у справі №924/71/18, позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кам'янець-Подільської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського, задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни на користь Кам'янець-Подільської міської ради 98603,66 грн. збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського. У решті позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 р. у справі № 924/71/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області суду від 25.01.2019 р. справу №924/71/18 прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.

Відповідач 1 - ТОВ "ОВАЛ-2000" у відзиві на позов (від 05.02.2019 р.) не визнає позовні вимоги. Беручи до уваги вимогу міської ради від 30.01.2018 р. укласти договір пайової участі та сплатити кошти пайової участі до 01.03.2018 р. при умові, що у даній вимозі відсутній строк для відповіді про її акцепт, вважає заявлений прокурором 01.02.2018 р. позов про стягнення збитків, завданих відмовою від укладення цього договору, передчасним та безпідставним. Враховуючи наведене, зазначає також, що відсутній факт ухилення відповідача 1 від укладення договору та несплати коштів пайової участі, тобто відсутня вина як підстава для відшкодування деліктної шкоди. Звертає увагу на неналежність обраного способу захисту, оскільки замість позову про спонукання до укладення договору або визнання договору укладеним, заявлено позов про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язання. При цьому посилається на положення ст. ст. 179, 187 ГК України, ст. 649 ЦК України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Виходячи із висновків Верховного Суду у постанові від 07.12.2018 р., вважає, що оскільки обов'язок щодо сплати коштів пайової участі виникає виключно у випадку, якщо реконструкція будівлі пов'язана із будівельними роботами на частині земельної ділянки (фактично із розширенням меж забудованої території), то і сума пайового внеску має бути розрахована не із загальної кошторисної вартості уже реконструйованого об'єкту, а лише із вартості, яка пропорційна площі збільшеної забудовою земельної ділянки.

Відповідач 2 - фізична особа-підприємець Лучко Людмила Анатоліївна та відповідач 3 - фізична особа-підприємець Віннічук Валентина Валентинівна у відзиві на позов (від 11.02.2019 р. ) у доповнення до відзиву на позов відповідача - ТОВ "ОВАЛ-2000" звернули увагу на необґрунтованості солідарного стягнення з відповідачів коштів, оскільки відповідачі є одноосібними власниками окремих приміщень реконструйованої будівлі, право власності яких зареєстровані відразу після затвердження у встановленому законом порядку декларації про введення об'єкта реконструкції в експлуатацію з різними окремо визначеними приміщеннями та різною вартістю.

Позивач у поясненнях (від 14.02.2019 р.) повідомив, що до реконструкції нежитлове приміщення по вул. Грушевського, 36 належало відповідачам в розмірі загальної площі двоповерхової будівлі - 186,4 кв.м. Після реконструкції приміщення стало площею 1541,2 кв.м. (цокольний, перший-третій, мансардний поверхи). Зауважив, що п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються стосується не пайової участі, а видачі містобудівних умов. Вказує, що ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не містить посилання щодо пов'язаності робіт із реконструкції з частиною території як земної поверхні. Вважає, що на спільні дії відповідачів у заподіянні збитків вказує той факт, що вони спільно виступають замовниками будівництва, спільно подавали декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, разом звертались за дозволом на реконструкцію, отримали вихідні дані, розпочали будівництво та здали об'єкт в експлуатацію (02.02.2015 р.), не поділяючи об'єкта на частини, що було зроблено пізніше (Лучко Л.А. - 13.03.2015 р.; Віннічук В.В. - 19.03.2015 р.).

Прокурор у запереченнях на заяви відповідачів про повернення без розгляду позовної заяви та відповідь на їх відзиви (від 16.02.2019 р.) вважає, що клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню. Зазначив, що зволікання з пред'явленням позовів упродовж тривалого часу може призвести до спливу строків позовної давності та неможливості у подальшому поновлення порушених прав. Повідомив, що позов ним подано 01.02.2018 р., а декларацію про готовність об'єкта до експлуатації задекларовано 02.02.2015 р. Тому позов заявлений прокурором в останній день строку позовної давності. Зауважив, що чинним законодавством не передбачене зазначення причин бездіяльності позивачів та подання відповідних доказів. Зазначив, що відповідачами змінено і конфігурацію і розміри об'єкта, оскільки в декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2012 р. зазначена загальна площа спірного об'єкта 1152,6 кв.м. (площа забудови 455,41 кв.м.), а в декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 07.07.2015 р. - 1541,2 кв.м. Вважає, що відповідачі, ухилившись від укладення тристороннього договору та сплати до місцевого бюджету пайової участі, своїми взаємопов'язаними діями спільно заподіяли шкоду позивачу, тому відповідно до ст. ст. 196, 177 ГК України, ст. ст. 541, 543, 544, 545, 1190 ЦК України мають нести солідарну відповідальність перед позивачем.

Позивач у запереченнях проти заяви про повернення без розгляду позовної заяви (від 15.02.2019 р.) звернув увагу на те, що відповідач 1 надав відповідь на пропозицію укласти договір (від 15.03.2018 р.), де не заперечив, що Кам'янець-Подільська міська рада укладає договір про пайову участь. Тому вважає, що Кам'янець-Подільська міська рада є належним позивачем у справі.

Відповідач 1 у заяві (від 21.02.2019 р.) просить залишити позов без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. При цьому зазначив, що на дату подання прокурором позову до суду повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді №18 від 31.01.2018 р. все ще знаходилось у відділі документального забезпечення прокуратури Хмельницької області. Зауважив, що прокурор і позивач не навели жодної об'єктивної причини, яка би перешкоджала позивачу самостійно звернутись до суду. Вважає, що на території міста Кам'янця-Подільського уповноваженим державною органом, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати відповідні функції управління та контролю у правовідносинах із регулювання містобудівної діяльності, є не міська рада, а створений нею спеціальний виконавчий орган - відділ державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідачі 2 та 3 у заяві (від 05.03.2019 р.) просять залишити позов без розгляду, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Від позивача надійшли заперечення проти заяви без розгляду (від 07.03.2019 р.), в яких зазначив, що питань відносно подання прокурором позовної заяви в інтересах держави в особі позивача у постанові Верховного суду від 07.12.2018 р. у справі не ставилось.

Прокурор заперечив проти задоволення заяв відповідачів про залишення позову без розгляду, зазначивши, що в результаті відкриття провадження у справі ухвалою від 06.02.2018 р., перегляду справи судами усіх інстанцій, підтверджено статус Кам'янець-Подільської міської ради як позивача та обґрунтованість прокурором підстав представництва інтересів держави, оскільки прокурора допущено до розгляду справи як сторону процесу.

Розглянувши заяви відповідача 1 (від 21.02.2019 р.) про залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України та відповідачів 2, 3 (від 05.03.2019 р.) про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України судом залишено їх без задоволення з огляду на необґрунтованість та недоведеність підстав, зазначених у заявах.

Зокрема, судом враховано положення ст. 44 ГПК України щодо визначення процесуальної правоздатності та процесуальної дієздатності. Також взято до уваги позицію, відображену у Довідці за результатами узагальнення проблемних питань застосування окремих положень ГПК України, щодо відсутності серед підстав для залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі, які визначено у ст. 226 ГПК України, такого випадку як відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Крім того, зважається на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 р. у справі №905/803/18 щодо можливості встановлення відповідних обставин під час здійснення розгляду справи по суті.

Також від позивача надійшло клопотання про виклик свідків (від 07.03.2019 р.), в якому просить викликати та допитати у якості свідків осіб: ОСОБА_4, в.о. директора КП Кам'янець-Подільського МБТІ; ФОП ОСОБА_5; ОСОБА_6, головного інженера проектів Хмельницької філії інституту МБТІ «Проектреконструкції». Зазначає, що певні обставини, які мають значення для вирішення зазначеної справи можуть бути підтвердженні показаннями свідків, що згідно до ст. ст. 66, 87, 89 ГПК України є допустимими доказами по справі.

Розглянувши клопотання позивача про виклик свідків, суд вважає, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на невідповідність вимогам процесуального законодавства. Зокрема, відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Згідно зі ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (від 07.03.2019 р.), в якому, посилаючись на ст. 81 ГПК України, просить витребувати у відповідачів належно завірені копії: технічного паспорта на приміщення по проспекту Грушевського, 36а, ТзОВ «Овал-2000», від 13.09.2006 р.; технічного паспорта на приміщення по проспекту Грушевського, 36а, підприємець (Віннічук Валентина Валентинівна) Лучко Людмила Анатоліївна, від 17.07.2003 р.; технічного паспорта на приміщення по проспекту Грушевського, 36а, підприємець Віннічук Валентина Валентинівна; технічного паспорта на комплекс приміщень громадського призначення: кафе, магазин, перукарня, аптека та офісні приміщення проспекту Грушевського, 36а, м. Кам'янець-Подільський, ТзОВ «Овал-2000», Віннічук Валентина Валентинівна, Лучко Людмила Анатоліївна від 24.10.2013 р. У клопотанні зазначає, що копії цих доказів позивачем було додано до пояснень, а їх оригінали є у відповідачів.

При розгляді поданого клопотання судом враховується, що згідно зі ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Оскільки клопотання позивача про витребування доказів (від 07.03.2019 р.) не відповідає вищезазначеним вимогам, воно залишене судом без задоволення.

Крім того, позивачем не мотивовано необхідності подання саме оригіналів зазначених у клопотанні доказів.

Керуючись ст. 81, 87-89, 169, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задовленні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОВАЛ-2000» від 21.02.2019 р. про залишення позову без розглду та заяви фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни від 05.03.2019 р. про залишення позову без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотань Кам'янець-Подільської міської ради від 07.03.2019 р. про виклик свідків та про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили 13.03.2019 р., оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15.03.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 6 прим.: 1 - до справи, 2 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 3 - позивачу (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1), 4 - відповідачу 1 (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, просп. Грушевського, 36А), 5 - відповідачу 2 (АДРЕСА_3), 6 - відповідачу 3 (АДРЕСА_2). Всім рек. з пов. про вруч.