Рішення № 80470618, 14.03.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/430/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури (вул ОСОБА_1, 7, м Тернопіль) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, Шевченківський район, м Київ, 03135)

до відповідача ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (с Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47734)

про стягнення 47428,82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

За участю від:

прокурор – Ємець Д.В.

позивача - ОСОБА_3

відповідача – ОСОБА_4

Суть справи.

У жовтні 2018 року Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про стягнення 47428,82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

На обґрунтування позову прокурор зазначив, що 06.05.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області виявлено факт перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державною автомобільною інспекцією, та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 1638,81 євро, що еквівалентно 47428,82 грн. Станом на момент звернення до суду із цим позовом заборгованості відповідач не сплатив. Обґрунтованість заявленої до стягнення суми підтверджується постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі №819/827/17 (залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 №876/8224/17) за позовом ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №19 від 06.05.2017.

Стосовно підстав для звернення Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, в позовній заяві ним зазначено, що Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

В структуру Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) входить Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, в якого відсутні повноваження на звернення до суду з приводу даних спірних правовідносин.

Однак, з 06.05.2017, тобто з моменту встановлення уповноваженими посадовими особами факту перевезення вантажу автомобільним транспортом, який належить відповідачу, за відсутністю документів, передбачених ст 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та нарахування плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, відповідачем кошти в сумі 47428,82 грн не сплачено. Державна служба України з безпеки на транспорті, самостійно не звернулась з відповідною позовною заявою до суду. При цьому, прокурором зроблено посилання на лист Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, в якому останнє клопотало про пред’явлення Тернопільською місцевою прокуратурою позовної заяви до відповідача.

Несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013 - 2018 роки, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.

Зважаючи на те, що несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність захисту інтересів держави.

Таким чином, на думку прокурора, при пред'явленні вказаної позовної заяви, прокурором виконано вимоги ст 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст 53 ГПК України, а саме наведено обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту.

Ухвалою суду від 26.10.2018 відкрито провадження у справі №921/430/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.11.2018, в якому оголошувалась перерва до 13.12.2018.

У встановлений в ухвалі від 26.10.2018 про відкриття провадження у справі строк ПАП "Агропродсервіс" відзиву на позов не надав.

Разом з цим, присутній в підготовчому судовому засіданні 13.12.2018 представник відповідача в усних поясненнях просив позов залишити без розгляду, з посиланням на те, що прокуратурою не обґрунтовано підстави свого представництва у даній справі.

Також, ним зазначено, що станом на даний час ПАП "Агропродсервіс" плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом не сплачено.

Прокурором та представником позивача в підготовчому судовому засіданні 13.12.2018 проти заявленого клопотання представника відповідача заперечено.

Ухвалою від 13.12.2018 судом відкладено підготовче судове засідання на 10.01.2019 та запропоновано надати прокурору в строк до 07.01.2019 письмове обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті, з врахуванням заяви відповідача про залишення позову без розгляду, а також докази надіслання такого обґрунтування на адресу сторін у справі.

Строк підготовчого провадження у справі продовжувався у встановленому ч 3 ст 177 ГПК України порядку.

Тернопільською місцевою прокуратурою до матеріалів справи подано заяву №78-19 вих 19 від 03.01.2019 (вх № 122 від 04.01.2019) про додаткове обґрунтування позовних вимог.

У вказаній заяві прокурором зазначено, що аналіз ч 3 ст 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно. За його твердженням у спірних правовідносинах позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті не здійснює захисту інтересів держави. З огляду на наведене, підкреслює, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

В підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 представником відповідача зазначено, що заява про додаткове обґрунтування позовних вимог на адресу ПАП "Агропродсервіс" не надійшла, а відтак ним не можуть бути надані будь-які пояснення з приводу викладеного в ній.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 підтримав позовній вимоги та додатково зазначив, що в Укртрансбезпеки відсутні кошти, необхідні для сплати судового збору, а відтак - на звернення до суду з такою категорією позовів.

В підготовчому судовому засіданні 10.01.2019 прокурором не наведено жодних додаткових міркувань, окрім тих, що надійшли на адресу суду 04.01.2019.

Ухвалою суду від 10.01.2019 позовну заяву №78-5471 вих 18 від 22.10.2018 Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури подану в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, залишено без руху на підставі ст ст 53, 55, 162, 176 ГПК України, через недостатньо підтверджений факт необхідності захисту ним інтересів держави у спірних правовідносинах. Цією ж ухвалою прокурору було встановлено визначений ч 11 ст 176 ГПК України п’ятиденний строк, з дня вручення йому копії ухвали, для усунення її недоліків.

В подальшому, 24.01.2018 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява №21.32/86-274 вих 19 від 18.01.2019 (вх №1428) з додатками. В зазначеній заяві прокурором додатково обґрунтовано підстави його звернення з позовом до суду, які полягають у невжитті належних заходів щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави шляхом стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 47428,82 грн.

За результатами розгляду вищевказаної заяви №21.32/86-274 вих 19 від 18.01.2019, ухвалою суду від 25.01.2019 продовжено розгляд справи №921/430/18 в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 14.02.2019.

В ході розгляду справи прокурором подано до матеріалів справи: заяву №78-19 вих 19 від 03.01.2019 (вх №122 від 04.01.2019) про додаткове обґрунтування позовних вимог, з додатком; заяву №21.32/86-274 вих 19 від 18.01.2019 (вх №1428 від 24.01.2019) про усунення недоліків позовної заяви, з додатком.

Позивачем до матеріалів справи долучено клопотання б/н від 13.02.2019 (вх №2580 від 13.02.2019) про відкладення розгляду справи, з додатком.

В свою чергу від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання №1161 від 21.11.2018 (вх №21540 від 22.11.2018) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/430/18 до розгляду по суті на 14.03.2019.

Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні 14.03.2019 підтримано позовні вимоги.

Повноважним представником відповідача в судовому засіданні 14.03.2019 подано до матеріалів справи клопотання б/н від 14.03.2019, в якому просив суд повернути позовну заяву у справі №921/430/18, на підставі п 4 ч 5 ст 174 ГПК України та п п 27 п 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті. З приводу цього ним зазначено, що на підставі вищевказаного п п 27 п 5 Положення позивач має повноваження на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. А відтак, прокурор не може вважатися альтернативним суб’єктом звернення до суду і змінювати належного суб’єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Представниками прокуратури та позивача заперечено щодо задоволення вказаного клопотання, зазначивши при цьому, що достатність підстав для здійснення прокурором представницьких інтересів держави шляхом подачі позовної заяви в особі позивача достатньо обґрунтована під час підготовчого провадження у даній справі.

За результатами розгляду клопотання відповідача від 14.03.2019 судом зроблено висновок, що таке не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до зазначеної представником відповідача у клопотанні норми - п 4 ч 5 ст 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи у разі якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Стаття 174 ГПК України, на яку посилається відповідач, знаходиться в главі 2 "Відкриття провадження у справі" параграфу 2 розділу ІІІ цього Кодексу і за змістом та послідовним розміщенням вказує на можливість повернення прокурору позову з додатками ще на стадії надходження (звернення) прокурора до суду.

Проте, відповідачем клопотання про повернення позовних матеріалів подано вже після закриття ухвалою суду від 14.02.2019 підготовчого провадження у справі та після оголошення 14.03.2019 початку розгляду справи по суті.

Окрім того, ухвалою суду від 10.01.2019 через надані в позовній заяві щодо обґрунтування звернення прокурора до суду у спірних правовідносинах, на підставі ч 11 ст 176 ГПК України, позов залишався без руху. А після усунення названих недоліків, ухвалою від 25.01.2019 розгляд справи було продовжено.

Також, в судовому засіданні 14.03.2019 представником відповідача заперечено проти позову, зазначивши що перевищення вагових параметрів автомобіля не було. Однак, будь-яких доказів на підтвердження цьому відповідач не надав.

В свою чергу, в судовому засіданні 14.03.2019 представник позивача просив суд звернути увагу на наявну в матеріалах справи накладну №83 від 05.05.2017, видану самим же відповідачем - ПАП "Агропродсервіс", в якому ним же зазначена вага вантажу – 48400 кг, тобто загальна вага автомобіля, зафіксована при перевірці. А також вказав на те, що правильність розрахунку №19 від 06.05.2017 підтверджена судовими рішеннями у адміністративній справі №819/827/17.

Разом з цим, як вже зазначалось, у встановлений в ухвалі від 26.10.2018 про відкриття провадження у справі строк ПАП "Агропродсервіс" відзиву на позов не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Судом також враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ 27 VF 25 D 8135741 D 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

27.04.2017 Державною службою України з безпеки на транспорті видано Наказ № 419 "Про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті", яким, зокрема, відповідно до ст 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567) затверджено графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті у період з 01.05.2017 по 07.05.2017.

На підставі вищевказаного наказу, 04.05.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Закарпатській області видано Направлення на перевірку № 014317, в якому перелічено посадових осіб та місце проведення перевірки, період проведення перевірки з 05.05.2017 до 12.05.2017.

06.05.2017, на дорозі 756 км + 800 м автодороги М-06 Київ – Чоп, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля DAF, модель ХF 95.430 сідловий тягач - Е (реєстраційний номер НОМЕР_1) та напівпричепу LAG, модель 0-3-40 самоскид – Е (реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням водія ОСОБА_5. Перевіряємий транспортний засіб, який рухався за маршрутом с Настасів - м Хуст автодороги М - 06 Київ – Чоп 756 км + 800 м, належить ПАП "Агропродсервіс". Перевіркою виявлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням нормативних вагових обмежень, а саме осьове навантаження на одиничну вісь 12,87 т (при допустимих 11 т), на строєну вісь з одиничним шинами 88,80 т, 88,90 т та 94,50 т, що в сумі становить 27,22 т (при нормативно допустимій 22 т), повна маса транспортного засобу становила 48,18 т (при нормативно допустимій 40 т). Результати перевірки оформлені Актом №0080344 від 06.05.2017 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та Актом №0002778 від 06.05.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Того ж дня, 06.05.2017, посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, що проводила габаритно-ваговий контроль та оператором вагового комплексу складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля DAF, модель ХF 95.430 сідловий тягач - Е (реєстраційний номер НОМЕР_1) та напівпричепу LAG, модель 0-3-40 самоскид – Е (реєстраційний номер НОМЕР_3), в якій зазначена повна маса транспортного засобу 48,18 тонн.

До Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002778 від 06.05.2017 посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, що проводила габаритно-ваговий контроль, проведений розрахунок №19 від 06.05.2017 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким визначена сума до сплати склала 1638,81 євро. Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункту 31-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.

В матеріалах справи міститься адресована Тернопільській місцевій прокуратурі відповідь №31/19-881 від 21.02.2018 Регіонального сервісного центру в Тернопільській області Міністерства внутрішніх справ України, з якої вбачається, що згідно інформації в Єдиному державному реєстрі МВС України за ПАП "Агропродсервіс" (код ЄДРПОУ 30356854, с Настасів, Тернопільський район) та за засновником ПАП "Агропродсервіс" - ОСОБА_6 (станом на 21.02.2018) зареєстровано автомобіль DAF ХF 95.430, номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію СХТ 092551) та напівпричіп LAG 0-3-40, номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію СХО 317548).

Копії вищевказаних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів містяться в матеріалах справи.

Отже, вказані транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення, перебувають у власності відповідача.

В матеріалах справи міститься накладна №83 від 05.05.2017, видана ПАП "Агропродсервіс", згідно якої загальна вага товару склала 48400 кг.

Питання законності проведеної перевірки перебувало на розгляді в Тернопільському окружному адміністративному суді у справі №819/827/17 за позовом ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №19 від 06.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.05.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом BODEX, реєстраційний номер BO 6085 XT, що належить на праві приватної власності ПАП "Агропродсервіс". За результатами зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.05.2017, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0002778 від 06.05.2017 та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АО №0080344 від 06.05.2017, на підставі яких проведено розрахунок № 19 від 06.05.2017 та нараховано ПАП "Агропродсервіс" плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1638,81 євро. Позивачем/ПАП "Агропродсервіс" стверджувалось, що результати габаритно-вагового контролю не відповідають фактичним обставинам, а відтак, оскаржуваний розрахунок ґрунтується на помилкових висновках суб'єкта владних повноважень, є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі №819/827/17 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАП "Агропродсервіс".

У тексті вищевказаної постанови адміністративного суду від 15.06.2017 у справі №819/827/17 судом серед іншого, посилаючись на зміст п п 5 п 4, п 30, п 31, п 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879) (надалі - Порядок №879) зазначено, що на виконання вищезазначених норм, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області було складено акт про перевищення транспортними засобом ПАП "Агропродсервіс" нормативних вагових параметрів № 0002778 від 06.05.2017, акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0080344 від 06.05.2017 та визначено суму плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

При цьому зміст п 31-1 Порядку №879 вказує що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру. При цьому, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

В судовому рішенні адміністративного суду від 15.06.2017 у справі №819/827/17 зазначено про підтвердження факту перевищення допустимих нормативно-вагових параметрів за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, що вважається порушенням законодавства про автомобільний транспорт, а відтак наявність підстав для висновку суду, що Управлінням Укртрансінспекції у Закарпатській області правомірно нараховано ПАП "Агропродсервіс" (як перевізнику) плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1638,81 євро, що еквівалентно 47428,82 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 №876/8224/17 залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс", а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі № 819/827/17 - без змін.

Згідно ч 4 ст 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судовими рішеннями від 15.06.2017 та від 07.11.2017 у адміністративній справі №819/827/17 (№876/8224/17) встановлено факт правомірного нарахування Управлінням Укртрансінспекції у Закарпатській області перевізнику - ПАП "Агропродсервіс" згідно розрахунку №19 від 06.05.2017 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1638,81 євро. А тому дана обставина не потребує додаткового доказування.

В подальшому, мало місце звернення Державної служби України з безпеки на транспорті з адміністративним позовом до ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 47428 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 у справі №819/1228/17 закрито провадження у адміністративній справі за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про стягнення 47428 грн плати за проїзд автомобільним транспортом з перевищенням вагових параметрів, на підставі п 1 ч 1 ст 238 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з тим, що справа не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Згодом, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 у справі №819/446/18 закрито провадження у адміністративній справі вже за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в сумі 1638,81 євро, що еквівалентно 47428,82 грн, на підставі п 1 ч 1 ст 238 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з тим, що справа не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Окремими пунктами ухвал адміністративного суду від 22.12.2017 у справі №819/1228/17 та від 03.10.2018 у справі №819/446/18 позивачу роз’яснено, що така справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області.

З наявних в матеріалах справи листів №05-08/147-538 від 21.02.2018 та №23-15/192 від 05.10.2018 Головного управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, адресованих Тернопільській місцевій прокуратурі, вбачається, що з 06.05.2017 (дати фіксування порушення) і до 05.10.2018 кошти від ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" у розмірі 47428,82 грн до бюджету не надходили.

А відтак, визначена сума в добровільному порядку перевізником не сплачена.

Також, Державною службою України з безпеки на транспорті у адресованому Тернопільській місцевій прокуратурі листі №8898/03-2-1/15-18 від 19.10.2018, серед іншого зазначається про відсутність зі сторони ПАП "Агропродсервіс" сплати коштів як плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативних вагових параметрів. Разом з цим, позивачем зазначено, що ним не подавалась до господарського суду позовна заява про стягнення в судовому порядку вказаних коштів.

В матеріалах справи міститься письмове повідомлення №78-5470 вих 18 від 22.10.2018, адресоване голові Державної служби з безпеки на транспорті, від Тернопільської місцевої прокуратури, про те, що останньою (в порядку ст 23 Закону України "Про прокуратуру") з метою захисту інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до ПАП "Агропродсервіс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом на суму 47428,82 грн.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників судового процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст ст 13, 73-74, 76-79 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування автомобіля DAF ХF 95.430 (номерний знак НОМЕР_1) з напівпричіпом LAG 0-3-40 (номерний знак НОМЕР_3), які належать відповідачу по справі, вагові параметри яких перевищували нормативні. Розмір плати становить 1638,81 євро, що станом на 06.05.2017 по курсу гривні до євро (від 05.05.2017) складали 47428,82 грн. Обов'язок із сплати зазначених коштів виник із Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002778 від 06.05.2017, складеного посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Такого висновку щодо застосування норм права прийшла ОСОБА_7 Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, провадження № 11-49/апп18. У цій же постанові ОСОБА_7 Верховного Суду також дійшла висновку щодо застосування норм права про те, що вимоги про відшкодування спірної шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

ОСОБА_7 Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, провадження № 11-49/апп18 визначено предметну юрисдикцію справ даної категорії, а з урахуванням суб'єктного складу учасників спірних правовідносин справа № 921/430/18 відноситься до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (стаття 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення)), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Зміни до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті в частині надання позивачу прав на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю набрали законної сили 03.05.2018, до пред'явлення позову у даній справі.

Відтак, на час звернення до суду позивач мав відповідну правосуб'єктність, в т ч щодо подання позовної заяви про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Відповідно до п 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема - Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

Відповідно до п 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок 1567)), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Отже, саме Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування. А відтак, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст 23 Закону України "Про прокуратуру", ч 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Разом з цим, посилаючись на зміст листа від 19.10.2018 №8898/03-2-1/15-18 Державної служби України з безпеки на транспорті, адресованого прокурору, останнім зазначено що позивач самостійно не звертався з відповідною позовною заявою до суду.

Оцінюючи підстави звернення прокурора із даним позовом, суд зазначає, що посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті з моменту закриття провадження у адміністративній справі №819/1228/17 - 22.12.2017 не було вжито належних заходів щодо звернення до Господарського суду Тернопільської області (за встановленою юрисдикцією) з відповідним позовом на реалізацію покладених на неї повноважень, що є свідченням неналежного здійснення ними захисту інтересів держави у правовідносинах щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до ч 3 ст 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов’язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 7 відсотків.

Згідно з вимогами п 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879)), кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідно до п 1 ч 2 ст 24-2, п 6 ч 3 ст 29 Бюджетного кодексу України, належить до джерел формування державного дорожнього фонду у складі доходів спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно зі ст ст 11, 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" плата за проїзд є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України та передбачає її цільове використання.

Частиною 3 статті 24-2 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на: 1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених п 1 ч 4 ст 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України"; 2) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам); 3) виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування; 4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Таким чином, до сфери інтересів держави належить питання розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, збереження автомобільних доріг, забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також своєчасне та повне фінансування Державного бюджету України, одним із джерел формування якого являється надходження коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами.

З вище викладеного вбачається, що правовідносини пов'язані із надходженням спірної суми коштів до бюджету та ефективним її використанням становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а їх несплата та неналежне вчинення позивачем покладених на нього функцій щодо стягнення цих коштів породжує підстави для захисту вказаних інтересів держави прокурором.

Викладене є підставою для представництва прокурором інтересів держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частинами 14-17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" вказано, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Частини 1, 2 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно – транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

В статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалось, ч 2 ст 29 Закону України "Про дорожній рух" зазначає, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

У пункті 14 Порядку №1567 зазначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

У Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879)) зазначено зокрема:

- п п 2 п 2 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- п п 4 п 2 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

- п 3 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції;

- п 26 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету;

- п 27 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку;

- п 28 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень;

- п 30 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

- п 31-1 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).

Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає визначення автомобільного перевізника, яким є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568) перевізником є фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Згідно ч 1 ст 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Аналіз наведених норм говорить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Як вже зазначалось перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом – автомобілем DAF, модель ХF 95.430 (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом (реєстраційний номер НОМЕР_3), власником яких відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів СХТ 092551 та СХО 317548 являється Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс"/відповідач у справі.

У матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема акт № 0080344, акт № 0002778 та розрахунок №19 плати за проїзд, які були складені працівниками Укртрансбезпеки у Закарпатській області 06.05.2017, у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Разом з цим, правомірність проведення позивачем перевірки, обґрунтованість визначеного розрахунку збитків, заподіяних відповідачем як перевізником, внаслідок руйнування автомобільних доріг встановлена судовими рішеннями у адміністративній справі №819/827/17, а відтак в порядку ч 4 ст 75 ГПК України обрахований згідно нього розмір плати за проїзд великовагових та /або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не потребує доказуванню.

Представник ПАП "Агропродсервіс" в судових засіданнях зазначив про небажання відповідача подавати відзив на позов.

Згідно ч 4 ст 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

При цьому відповідачем в порушення вимог ст ст 73,74 ГПК України не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом, який належить йому на праві власності.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора та позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування у сумі 47428,82 грн. Відтак, позов підлягає задоволенню.

В порядку ст ст 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст ст 3, 4, 13, 20, 53, 55, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (с Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, код 30356854) в дохід Державного бюджету України (одержувач - Мукачівське УК/Мукачівський р-н/22160100, р/р 31212216007155, МФО 899998, код отримувача - 37958089, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету – 22160100) 47428 (сорок сім тисяч чотириста двадцять вісім) грн 82 коп плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Видати наказ.

2. Стягнути з ОСОБА_2 агропромислового підприємства "Агропродсервіс" (с Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, код 30356854) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн витрат по сплаті судового збору на користь прокуратури Тернопільської області: р/р 35215035004091 в ДКСУ в м Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 березня 2019 року.

Суддя І.П. Шумський