Рішення № 80469477, 07.12.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13031/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2018 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.

при секретарі Ніколайчук А.В. за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про поділ майна посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 07 серпня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про одруження від 07.08.2003 року зареєстрованого в книзі реєстрації актів № 1145.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.11.2012року, яке набрало чинності 11.12.2012 року, шлюб між сторонами було розірвано.

Від шлюбу з ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 17 грудня 2003 року про що свідчить свідоцтво про народження зареєстрованого в книзі записів громадянського стану про народження 14.01.2004 року за №64 у відділі реєстрації актів цивільного

стану Хмельницького міського управління юстиції, який з моменту розлучення проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. З 11.12.2012 року шлюбні стосунки між сторонами припинено, але позивач з дитиною продовжувала проживати в квартирі чоловіка до березня 2013 року.

В період шлюбу, до припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства за спільні кошти було придбано: на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 2008 року земельну ділянку в обслуговуючому кооперативі «Керамік» загальною площею 1200 кв.м для садівництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну серії ЯЕ №016035 виданого 23.06.2008 року. Загальна вартість земельної ділянки складає 197376 грн., згідно висновку №08/16 від 20.03.2017 року судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.02.2009 року було визнано право власності на реконструйовану будівлю механічної майстерні та швейного цеху, загальною 294,2 кв.м по вул. Чорновола, 41/2, про що свідчить ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав 06.12.2011 року з реєстраційним номером 35398391 виданий Хмельницьким БТІ. Загальна вартість приміщення складає 1021189грн., згідно висновку №08/16 від 20.03.2017року судової будівельно-технічної експертизи.

Під час перебування у шлюбі, сторони придбали автомобіль НОМЕР_1 вартість якого становить 236700 грн., згідно висновку №135/16 від 22.11.2016 року судової авто-товарознавчої експертизи. Автомобіль знаходиться у користуванні відповідача. Також, були придбані предмети побуту, меблі в квартирі та побутова техніка, приладдя для відпочинку були залишені відповідачу, поділу зазначених речей позивачем, не вимагається.

Сімейним кодексом України передбачено, що до спільної сумісної власності подружжя відносяться всі грошові виплати, включаючи доходи від підприємницької діяльності й виплат, що не мають цільового призначення, рухомі і нерухомі речі, цінні папери, паї, внески, частки в капіталі комерційних організацій.

З моменту одруження ОСОБА_3 працював старшим механіком у морській компанії через агентство, що знаходиться в м. Одеса. Його заробітна плата становила на місяць орієнтовно 30000 грн. Щороку він знаходився в рейсах приблизно 7 місяців на рік. Заробіток з рейсів подружжя не витрачали, а складали на будівництво будинку. Кошти знаходились на рахунках в декількох банках договора з якими укладав тільки відповідач.

Так, за час шлюбу відповідачем були відкриті рахунки в банках, а саме:

У відділенні публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_5

Банк": депозитний рахунок № 260670556 на суму 52000 доларів США згідно Депозитного договору №17760866 від 09.10.2012р.(Т.1 а.с. 62);

-депозитний рахунок № 26300974379959 на суму 140000 грн. згідно Депозитного договору №15978303 від 06.07.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 5 200,71 грн. по вказаному договору (Т.1 а.с. 63);

-депозитний рахунок № 26303974379956 на суму 140000 грн. згідно Депозитного договору №15978257 від 06.07.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 5 200,71 грн. по вказаному договору (Т 1. а.с. 64);

-депозитний рахунок № 26306974379953 на суму 140000 грн. згідно Депозитного договору №15978186 від 06.07.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 5 200,71грн. по вказаному договору (Т.1 (а.с. 65).

У відділенні публічного акціонерного товариства «Банк Форум»:

-депозитний рахунок № 26308500223467 на суму 70000 доларів США згідно Депозитного договору №2630/3900/505946 від 05.10.2012р. та нарахованих відсотків станом на 04.12.2012р. в сумі 846,3 доларів США по вказаному договору (Т.1 а.с.73);

-депозитний рахунок № 26308500223467 на суму 350000 грн. згідно Депозитного договору №2630/3900/465785 від 23.05.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 19728,14 грн. по вказаному договору (Т.1 а.с. 74).

У відділенні публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України":

-вкладний рахунок № 26301900816074, який був відкритий 16.02.2012 р. на суму 145960, 54грн. (Т.1 а.с.81);

-вкладний рахунок № 26204900816074, який був відкритий 16.02.2012р. на суму 220540,49 грн. (Т.1 а.с.82);

-вкладний рахунок № 26307900616074, який був відкритий 19.02.2010р. на суму 20000 доларів США (Т.1 а.с. 85);

-вкладний рахунок № 26300900516074, який був відкритий 19.02.2010р. на суму 20000 доларів США (Т.1 а.с.86);

-картковий рахунок №211002199, який був відкритий 14.09.2009 р. на суму 378959,90 доларів США (Т.1 а.с.96-98).

У відділенні публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" вкладний рахунок №2630.2.072438.001, який був відкритий 02.07.2012 року на суму 400000 грн. та нараховані відсотки в сумі 69225,69 грн., згідно листа ПАТ КБ «Хрещатик» Хмельницького регіонального відділення №60-474 від 09.12.2015р. та від 15.02.2016р.(Т.2 а.с.121).

Позивач вважає, що їй як одному з подружжя, належить на праві спільної сумісної власності 1/2 частина вище наведених коштів.

Тому просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 15.01.2018 року ( Т.3 а.с.77-81) визнавши за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину приміщень реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, загальною площею 294,2 кв.м по вул. Чорновола, 41/2, вартістю 1021189 грн. та стягнути грошову компенсацію з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 510594 грн. Приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху залишити у власності ОСОБА_3.

Визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки в обслуговуючому кооперативі «Керамік» загальною площею 1200кв.м для ведення садівництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №016035, виданим 23.06.2008року вартістю 197376 грн. та стягнути грошову компенсацію з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 98688грн. Земельну ділянку в обслуговуючому кооперативі «Керамік» загальною площею 1200кв.м для ведення садівництва залишити у власності ОСОБА_3.

Просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину автомобіля НОМЕР_2, вартістю 236700 грн. та стягнути грошову компенсацію з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 118350 грн. Автомобіль Volkswagen Transporter WV 12 227 HZ 64065659 державний номер НОМЕР_3 залишити у власності відповідача.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_5" на депозитному рахунку № 260670556 на суму 52000 доларів США згідно Депозитного договору №17760866 від 09.10.2012р.(Т.1 а.с.62) та стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і/к НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1 банківських вкладів та нарахованих відсотків на суму 26000 доларів США.

Визнати за нею право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_5" на депозитному рахунку №26300974379959 на суму 140000 грн., згідно Депозитного договору №15978303 від 06.07.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 5 200,71 грн. по вказаному договору (Т.1 а.с.63) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів на суму 70000грн. та нарахованих відсотків на суму 2600,35грн.

Визнати за нею право власності на 1/2 грошових вкладів та іхованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_5" на депозитному рахунку №26303974379956 на суму 140000 грн. по Депозитного договору №15978257 від 06.07.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 5 ,71 грн. по вказаному договору (Т.1 а.с.64) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів на суму 70000 грн. та нарахованих відсотків на суму 2600,35грн.

Визнати за нею право власності на 1/2 грошових вкладів та нахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства "Перший раїнський ОСОБА_5" на депозитному рахунку № 26306974379953 на суму 140000 грн., згідно Депозитного договору №15978186 від 06.07.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 5200,71 грн. по вказаному договору (Т.1 а.с.65) та стягнути з нього на її користь банківських вкладів на суму 70000 грн. та нарахованих відсотків на суму 2600,35 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 грошових вкладів та рахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на депозитному рахунку №26308500223467 на суму 70000 доларів США згідно депозитного договору №2630/3900/505946 від 05.10.2012р. та нарахованих відсотків станом на 04.12.2012р. в сумі 846,3 доларів США по вказаному договору (а.с.73) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів на суму 35000 доларів США та нарахованих відсотків на суму 423,15 доларів США.

Визнати за нею право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на депозитному рахунку № 26308500223467 на суму 350000 грн. згідно Депозитного договору №2630/3900/465785 від 23.05.2012р. та нарахованих відсотків в сумі 19728,14 грн. по вказаному договору (Т.1 а.с.74) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів на суму 75000 грн. та нарахованих відсотків на суму 9864,07грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на вкладному рахунку №26301900816074, який був відкритий 16.02.2012р. на суму 145960, 54грн. (а.с.81) та стягнути відповідача на користь позивача нарахованих відсотків на суму 72980,27грн.

Просить визнати право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України" на вкладному рахунку №26204900816074, який був відкритий 16.02.2012 р. на суму 220540,49грн. ( Т.1 а.с.82) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів та нарахованих відсотків на суму 110270,24грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на вкладному рахунку № 26307900616074, який був відкритий 19.02.2010р. на суму 20000 доларів США (Т.1 а.с.85) та стягнути з ОСОБА_3 на її користь банківських вкладів та нарахованих відсотків на суму 10000 доларів США.

Визнати за позивачем право власності на 1/2 грошових вкладів та нарахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на вкладному рахунку № 26300900516074, який був відкритий 19.02.2010 р. на суму 20000 доларів США ( Т.1 а.с.86) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів та нарахованих відсотків на суму 10000 доларів США.

Визнати за нею право власності на 1/2 грошових вкладів та врахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України" на картковому рахунку № 211002199, який був відкритий 14.09.2009р. на суму 378959,90 доларів США (Т.1 а.с.96-98) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів та нарахованих відсотків на суму 189479,95 доларів США.

Також, визнати за нею право власності на 1/2 грошових вкладів та нахованих відсотків, що знаходились у відділенні публічного акціонерного товариства комерційний банк "Хрещатик" на вкладному рахунку №2630.2.072438.001, який був відкритий 2.07.2012 року на суму 400000 грн., а також нараховані відсотки в сумі 69225,69грн. (Т.1 а.с.121) та стягнути з відповідача на її користь банківських вкладів на суму 200000грн. та нарахованих відсотків на суму 34612 грн.

В подальшому до суду із зустрічним позовом 21.09.2017 року (Т.3 а.с.24-26) звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно посилаючись на те, що З 07.08.2003 року по 11.12.2012 року він з ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі. Як стверджує ОСОБА_1 за час шлюбу набули у спільну сумісну власність приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв.м., по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому та просить визнати право власності на вище вказане приміщення й стягнути з нього грошову компенсацію в розмірі 510 054 грн., а приміщення залишити у його власності.

З такою позицією позивача за первісним позовом ОСОБА_3 не погоджується та вважає, що приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому є його особистою приватною власністю виходячи з наступного.

13 березня 2000 року ОСОБА_3 як приватний підприємець придбав на аукціоні (публічних торгах) будівлю котельні, загальною площею 111,0 кв.м., яка раніше належала ВАТ «Облагропостач», що підтверджується Свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні (публічних торгах), яке видано приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6

Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 22.03. 2001року за №189 «Про надання земельних ділянок в користування юридичним та фізичним особам» приватному підприємцю ОСОБА_3 було виділено в користування під сауну та котельню земельну ділянку, площею 0,0958 га.

В січні 2001 року з метою розвитку бізнесу ПП ОСОБА_3 було прийнято рішення про реконструкцію приміщення колишньої котельні під механічну майстерню та швейний цех.

З цією метою 13.03.2001 року міському голові було подано заяву про надання дозволу на реконструкцію. Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24.05. 2001 року за № 369 приватному підприємцю ОСОБА_3 було надано дозвіл на реконструкцію колишньої котельні під механічну майстерню та швейний цех по вул. Чорновола, 41/2.

ПП ОСОБА_3 на початку 2001 року одержав відповідні погодження у Хмельницькій СЕС (04.04.2001 року), Акт про обстеження на предмет реконструкції було складено та погоджено управлінням архітектури, містобудування та інвестицій, відділу земельних ресурсів, інспекції державної екологічної безпеки міста, загону державної пожежної охорони, управління ЖКГ, служб водоканалу, електромереж та газу. 25.05.2001року ПП ОСОБА_3 одержав Архітектурно-планувальне завдання №110 строком дії до 25.05.2003 року, тобто його було зобов’язано завершити будівельні роботи з реконструкції до 25.05.2003 року. Строк дії завдання не продовжували, що свідчить про закінчення реконструкції до 25.05. 2003 року.

На початку квітня 2001 року були розпочаті будівельні роботи. Впродовж 2001- 2002 років реконструкція приміщення була проведена і станом на 01.01.2003 року 2-х поверхова будівля нежитлових приміщень - приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому була зведена, а будівельні роботи завершені.

Таким чином, вважає позивач за зустрічним позовом, приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому було набуто у власність ОСОБА_3 до шлюбу, реконструкція також була проведена і завершена ще фактично за рік до одруження із ОСОБА_1

Дійсно, право власності на вище вказану будівлю було оформлено пізніше, шляхом визнання права власності в судовому порядку, однак такий розрив у часі між завершенням реконструкції та її оформленням ОСОБА_3 пояснює істотними змінами у законодавстві на той час та тривалими його відрядженнями за межі України.

Факт завершення будівельних робіт по реконструйованій будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому до укладення шлюбу між сторонами буде підтверджено не лише вище вказаними доказами, але й показаннями свідків, які безпосередньо керували будівельними роботами (ОСОБА_7, ОСОБА_8). Зокрема ФОП ОСОБА_7 орендує вище з вказану будівлю з 2002 року та був представником ОСОБА_3 в суді під час слухання цивільної справи про визнання права власності на приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому.

Приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому на думку позивача є його особистою приватною власністю.

Ухвалою суду 21.09.2017 року відкрито провадження за зустрічним позовом та об’єднано з первісним.

Ухвалою суду від 06.12.2017 року позовні вимоги в частині за заявою позивача залишено без розгляду.

Позивачем під час розгляду справи уточнила позовні вимоги шляхом їх зменшення та просить їх задовольнити. Надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог. Заперечила проти зустрічного позову.

У судове засідання представник відповідача за первісним позовом з’явився, заперечив проти уточнених позовних вимог та надав суду пояснення, що відповідають змісту заперечень та підтримав зустрічні вимоги про визнання права власності на реконструйовану будівлю механічної майстерні та швейного цеху, загальною 294,2 кв. м по вул. Чорновола, 41/2.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що первісний позов про поділ майна подружжя підлягає до часткового задоволення, зустрічний позов про визнання права власності на реконструйовану будівлю механічної майстерні та швейного цеху підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 серпня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про одруження від 07.08.2003 року зареєстрованого в книзі реєстрації актів № 1145.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.11.2012року, яке набрало чинності 11.12.2012 року, шлюб між сторонами було розірвано.

Від шлюбу народився син ОСОБА_4 17 грудня 2003 року народженн про що свідчить свідоцтво про народження зареєстрованого в книзі записів громадянського стану про народження 14.01.2004 року за №64 у відділі реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, який з моменту розлучення проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні

Суд вважає, фактично шлюбні відносини між сторонами припинилися з жовтня 2010 року, що підтверджується показаннями позивача, допитаної у справі про розірвання шлюбу, згідно даних дослідженого у судовому засіданні протоколу.

В період шлюбу до припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства за спільні кошти було придбано: на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 2008 року земельну ділянку в обслуговуючому кооперативі «Керамік» загальною площею 1200 кв.м для садівництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, серії ЯЕ №016035 виданого 23.06.2008 року. Загальна вартість земельної ділянки складає 197376 грн., згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №08/16 від 20.03.2017 року.

На підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.02.2009 року було визнано право власності на реконструйовану будівлю механічної майстерні та швейного цеху, загальною 294,2 кв.м по вул. Чорновола, 41/2, про що свідчить ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав 06.12.2011 року з реєстраційним номером 35398391 виданий Хмельницьким БТІ. Загальна вартість приміщення складає 1021189грн., згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №08/16 від 20.03.2017 року.

Також, під час перебування у шлюбі, сторони придбали автомобіль НОМЕР_1 вартість якого становить 236700грн., згідно висновку №135/16 від 22.11.2016 року судової авто - товарознавчої експертизи. Автомобіль знаходиться у користуванні відповідача.

До моменту припинення фактичних шлюбних відносин до жовтня 2010 року за відповідачем були зареєстровані наступні банківські рахунки розміщені у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно - імпортий банк України» згідно вкладного рахунку №26307900616074 від 19.02.2010 року з грошовим вкладом в сумі 20000 дол. США. та №26300900516074 від 19.02.2010 року з грошовим вкладом в сумі 20 000 доларів США та нарахованими відсотками, що становить 10000 дол. США на кожному рахунку.

На картковому рахунку №211002199 від 14.09.2009 року за ОСОБА_3 рахувались грошові кошти в сумі 57802 дол. США.

Між сторонами виник спір з приводу сімейних правовідносин, предметом доказування є доведення, що грошові кошти є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Статтею 70 Сімейного Кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 5 постанови № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що розглядаючи позови, пов'язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є, зокрема, майно, нажите подружжям за час шлюбу.

Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що земельна ділянка в обслуговуючому кооперативі «Керамік» загальною площею 1200 кв.м для садівництва, згідно державного акту серії ЯЕ №016035 виданого 23.06.2008 року на право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_3, автомобіль Volkswagen Transporter WV 12 227 NZ 64065659 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_3, який було вперше зареєстровано 02.02.2011 року та перереєстровано 12.10.2012 року, згідно даних Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області Територіальний сервісний центр №6841 (т.3 а.с.65) придбані за спільні кошти подружжя тому є їх спільною сумісною власністю та підлягають поділу.

Кошти, які розміщені на банківських рахунках ОСОБА_3 у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно - імпортий банк України» згідно вкладного рахунку №26307900616074 від 19.02.2010 року з грошовим вкладом в сумі 20000 дол. США. та №26300900516074 від 19.02.2010 року з грошовим вкладом в сумі 20 000 доларів США та нарахованими відсотками, що становить 10000 дол. США на кожному рахунку та картковому рахунку №211002199 від 14.09.2009 року грошові кошти в сумі 57802 дол. США є також, спільною сумісною власністю подружжя і підлягають поділу у рівних частинах.

Проте, суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути Ѕ частину грошових коштів в сумі 8200,5 дол. США, які були розміщені у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно - імпортий банк України» згідно карткового рахунку №211002199 від 14.09.2009 року так, як за період з 01.09.2010 року по момент припинення фактичних шлюбних стосунків 27.09.2010 року на вказаний рахунок зараховано дві суми коштів 49985 дол. США та 7817 дол. США, всього 57802/2=28901 дол. США належать позивачеві з яких на думку суду придбано автомобіль НОМЕР_5 за 12500 дол. США, що підтверджується розпискою (Т.2 а.с.26) власника автомобіля ОСОБА_9 від 09.11.2011 року (згідно даних Регіонального сервісного центру МВС В Хмельницькій області (Т.2 а.с.72- 75) який реалізовано ОСОБА_1 10.07.2015 року, як представником за довіреністю та визнається сторонами у судовому засіданні тому до стягнення на користь позивача підлягає сума 8200,5 дол. США.

Позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 510594 грн. за приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, стягнення грошової компенсації з відповідача на користь позивача в сумі 98688грн. за земельну ділянку в обслуговуючому кооперативі «Керамік» загальною площею 1200 кв.м для ведення садівництва, стягнення грошової компенсації з ОСОБА_3 на користь позивача в сумі 118350 грн. за автомобіль НОМЕР_2, залишивши зазначене майно у власності ОСОБА_3 так, як відповідач згоди на присудження грошової компенсації замість частки у реконструйованій майстерні, земельній ділянці та автомобілі не давав, згідно ч.4 ст.71 СК присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на приміщення майстерні, земельну ділянку, автомобіль допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. А згідно зі ст.365 цього кодексу право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Крім цього, позивачем зазначених коштів не внесено на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 р. вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Однак позивачем не надано будь-яких доказів, що грошові кошти, які містяться на інших рахунках відповідача, а саме після фактичного припинення шлюбних відносин з жовтня 2010 року утворилися за рахунок отримування спільного доходу та є спільним сумісним майном сторін.

Будь-яких належних та допустимих доказів позивачем не надано щодо знаходження на рахунках відповідача грошових коштів, які є спільним сумісним майном подружжя.

За встановленних обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Отже, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:36:001:0216, площею 1200 кв.м, для ведення садівництва, що розташована в обслуговуючому кооперативі «Керамік» на території Хмельницької міської ради, Ѕ частину автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошового вкладу та нарахованих відсотків, що становить 10000 дол. США, який був розміщений у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортий банк України» згідно вкладного рахунку №26307900616074 від 19.02.2010 року в сумі 20000 дол. США., Ѕ частину грошового вкладу та нарахованих відсотків, що становить 10000 дол. США, який був розміщений у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортий банк України» згідно вкладного рахунку №26300900516074 від 19.02.2010 року в сумі 20 000 доларів США., Ѕ частину грошових коштів в сумі 8200,5 дол. США, які були розміщені у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортий банк України» згідно карткового рахунку №211002199 від 14.09.2009 року.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання права власності на реконструйовану будівлю механічної майстерні та швейного цеху то судом встановлено, що приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому є його особистою приватною власністю з наступних підстав. 13 березня 2000 року ОСОБА_3 як приватний підприємець придбав на аукціоні (публічних торгах) будівлю котельні, загальною площею 111,0 кв.м. , яка раніше належала ВАТ «Облагропостач», що підтверджується Свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні (публічних торгах), яке видано приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 (копія міститься у матеріалах справи). Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 22.03. 2001року за №189 «Про надання земельних ділянок в користування юридичним та фізичним особам» приватному підприємцю ОСОБА_3 було виділено в користування під сауну та котельню земельну ділянку, площею 0,0958 га.

В січні 2001 року з метою розвитку бізнесу ПП ОСОБА_3 було прийнято рішення про реконструкцію приміщення колишньої котельні під механічну майстерню та швейний цех. З цією метою 13.03.2001 року міському голові було подано заяву про надання дозволу на реконструкцію. Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24.05. 2001 року за № 369 приватному підприємцю ОСОБА_3 було надано дозвіл на реконструкцію колишньої котельні під механічну майстерню та швейний цех по вул. Чорновола, 41/2.

ПП ОСОБА_3 на початку 2001 року одержав відповідні погодження у Хмельницькій СЕС (04.04. 2001 року), Акт про обстеження на предмет реконструкції було складено та погоджено управлінням архітектури, містобудування та інвестицій, відділу земельних ресурсів, інспекції державної екологічної безпеки міста, загону державної пожежної охорони, управління ЖКГ, служб водоканалу, електромереж та газу.

25.05. 2001 року ПП ОСОБА_3 одержав Архітектурно-планувальне завдання №110 строком дії до 25.05.2003 року,тобто його було зобов’язано завершити будівельні роботи з реконструкції до 25.05.2003 року. Строк дії завдання не продовжували, що свідчить про закінчення реконструкції до 25.05. 2003 року.

На початку квітня 2001 року були розпочаті будівельні роботи. Впродовж 2001-2002 років реконструкція приміщення була проведена і станом на 01.01. 2003 року 2-х поверхова будівля нежитлових приміщень - приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому була зведена, а будівельні роботи завершені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому було набуто у власність ОСОБА_3 до шлюбу, реконструкція також було проведена завершена ще фактично за рік до одруження із ОСОБА_1 Дійсно, право власності на вище вказану будівлю було оформлено пізніше, шляхом визнання права власності в судовому порядку, однак такий розрив у часі між завершенням реконструкції та її оформленням пояснюється істотними змінами у законодавстві на той час та тривалими відрядженнями ОСОБА_3 за межі України.

Факт завершення будівельних робіт по реконструйованій будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому до укладення шлюбу між сторонами буде підтверджено не лише вище вказаними доказами, але й показаннями свідків, які безпосередньо керували будівельними роботами ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Будучи допитаним у якості свідка ОСОБА_8 показав, що усі будівельні роботи по реконструкції будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому були завершені ще восени 2002 року. Близько року приміщення здавалося під швейних цех, а в подальшому у ньому виготовляли пластикові вікна та двері. Наприкінці 2003 року приміщення взявв оренду ФОП ОСОБА_7

Зокрема, ФОП ОСОБА_7 орендує вище з вказану будівлю з2003 року та був представником ОСОБА_3 в суді під час слухання цивільної справи про визнання права власності на приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому.

Таким чином, приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому є особистою приватною власністю ФОП ОСОБА_3, а так, як ОСОБА_1 оспорює дану обставину у первісному позові, позивач подав зустрічний позов змушений застосовувати такий спосіб захисту свого права як визнання права особистої приватної власності.

Відповідно до ст. 57 СК України Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 р. вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до положень статей 57. 61 СК. ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи Фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Суд вважає, що представником відповідача (ОСОБА_3В.) подано достатньо доказів, що приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв. м. по вул. Чорновола, 41/2 у місті Хмельницькому є особистою приватною власністю ФОП ОСОБА_3 так, як придбано до реєстрації шлюбу 07 серпня 2003 року.

За встановленних обставин, суд приходить висновку про задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесенні ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог за первісним позовом стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесенні нею судові витрати у розмірі 7593 грн., за зустрічним позовом стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2021,25 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.60, 70, 71 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:36:001:0216, площею 1200 кв.м, для ведення садівництва, що розташована в обслуговуючому кооперативі «Керамік» на території Хмельницької міської ради.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошового вкладу та нарахованих відсотків, що становить 10000 дол. США, який був розміщений у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортий банк України» згідно вкладного рахунку №26307900616074 від 19.02.2010 року в сумі 20000 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошового вкладу та нарахованих відсотків, що становить 10000 дол. США, який був розміщений у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортий банк України» згідно вкладного рахунку №26300900516074 від 19.02.2010 року в сумі 20 000 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів в сумі 8200,5 дол. США, які були розміщені у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортий банк України» згідно карткового рахунку №211002199 від 14.09.2009 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесенні нею судові витрати у розмірі 7593 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на приміщення реконструйованої будівлі механічної майстерні та швейного цеху, площею 294,2 кв.м, що розташований по вул. Чорновола 41/2 у м. Хмельницькому.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2021,25 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 17 грудня 2018 року.

Суддя: